29 січня 2019, 11:04

Курсові різниці, кредит-ноти та податок на землю: чого чекати від податківців у 2019 році?

24 січня 2019 р. під час бізнес-сніданку KPMG Law Ukraine експерти обговорювали останні тенденції у податковій сфері, зокрема щодо перевірки податковою правильності відображення курсових різниць*, ризиків донарахувань при отриманні кредит-нот, бонусів, знижок та розрахунку земельного податку у 2019 р.

20190124_120031

Так, питання проблем, які виникають з курсовими різницями, і останньої судової практики з цього питання, розкрила Ірина Хиляк, старший юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine. За її словами, при застосуванні податковими органами до платників п.9 П(С)БО 21 виникають наступні проблемні питання:

- Чи є засновники-нерезиденти господарськими одиницями платника?

- Як можна визначити, чи планується погашення заборгованості?

- Якщо погашення планується, то який строк можна вважати найближчою перспективою?

«Зрозуміло, що податкова буде продовжувати перевіряти правомірність курсових різниць. І поки судова практика формується, для суддів - це також складна і незрозуміла тема. Тому судам потрібно пояснювати, про що ця норма, як вона має застосовуватися і за яких умов», - підсумувала пані Хиляк. Разом з цим, вона радить звертати увагу суду на те, що:

- засновник-нерезидент не може вважатися господарською одиницею в розумінні п. 9 П(С)БО 21. Це положення передбачено для тих ситуацій, коли кошти інвестуються українською компанією в свій підрозділ, дочірнє підприємство, а не навпаки;

- тривалий строк погашення заборгованості не означає, що таке погашення взагалі не планується (в розумінні положення);

- податкові органи не мають повноважень визначати на власний розсуд, який термін для платника є найближчою перспективою і в якій ситуації він планує погашати заборгованість, а в якій - не планує. Для таких тверджень мають бути об’єктивні підстави. Відтак, роблячи висновки про те, що платник не планував погашати заборгованість, податкова фактично перевищує свої повноваження і подібні донарахування взагалі є неправомірними.

*Курсові різниці, відповідно до п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», що виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірним в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Коментар:

22548575_10155891609298474_3410861437684525671_o Лариса Антощук, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

- Ларисо, чому такі теми були обрані для бізнес-сніданку? У чому їх актуальність?

- Якраз ці теми обрав сам бізнес. Після кожного такого заходу ми проводимо анкетування, де люди відмічають, яку тему їм би хотілося прослухати наступного разу. Так, саме в цих анкетах були вказані курсові різниці як тренд 2018 р.

Крім цього, не втрачають своєї актуальності і питання, пов’язані з маркетинговими витратами і оподаткування їх ПДВ, віднесенням та витрати, та іншими податковими ризиками таких операцій, як бонуси, кредит-ноти, знижки. А темою земельного податку, наскільки я пам’ятаю, податкова почала самостійно турбувати платників податків, повідомляючи, що будуть проходити перевірки сплати податку на землю. Тому ми взяли ці хедлайнерові теми як найважливіші.

Також ми зупинилися на основних тенденціях податкових спорів, які були в 2018 р. і спробували спрогнозувати, які епізоди донарахувань можна очікувати у 2019 р. Проглядаючи більше 100 актів податкових перевірок у рік, відмічаємо тенденції – які операції і коли податкова може поставити під сумнів. Ми ділимося цією інформацією з представниками бізнесу, таким чином озброюючи їх додатковою інформацією про те, як потрібно діяти, якщо виникне схожа ситуація. І звичайно ж – який інструмент досудвого і судового оскарження застосувати для успішного відстоювання інтересів бізнесу.

- Після таких тривалих взаємовідносин з податковими органами, чи вдається отримати певний накопичувальний ефект у вихованні податкової щодо того, які дії вона може вчиняти, а які - ні?

- У Законі «Про судоустрій і статус суддів» є пряме положення, що зобов’язує посадових осіб органів державної влади керуватися висновками Верховного Суду. Але, попри існування цього положення, податкова продовжує здійснювати донарахування, аргументуючи їх всупереч практиці і висновкам ВС. Проте це не наші виховні дії, це - дії суду, і вони не завжди діють.

Щодо нашої діяльності, то проаналізувати вплив представників інтересів бізнесу досить складно, адже ми зустрічаємо різних людей з боку податкової, оскільки працюємо не лише в Києві, а й по різних регіонах на етапах оскарження результатів податкових перевірок. Хочу вірити, що практика, яку ми формуємо на досудовому і судовому рівнях, рано чи пізно відобразиться в самих судових рішеннях ВС. Тоді відбудеться виховний ефект і для податкових органів.

Сьогодні податкова стверджує, що на етапі досудового і судового оскарження скасовується повністю або частково 20% рішень за результатами перевірок. В цьому контексті, звичайно, варто згадати приємні епізоди, коли непрогнозовано відбувається скасування частини нарахування, вірогідність відстоювання позиції по якому була вкрай низькою. Проте є ряд випадків, коли взагалі безпідставні донарахування залишаються в силі. Це не пов’язано з якістю аргументів, доказів чи поведінкою бізнесу і його представників під час розгляду заперечень чи слухання скарги, а проблема, скоріше за все, полягає в ефективності самої системи досудового оскарження.

Як на мене, роль адміністративного оскарження повністю знівельована і у більшості випадків зводиться до проформи. Бізнес, який зрідка стикається з подібною процедурою оскарження, хоче вірити в те, що може вплинути логічними запереченнями та доказами на результати оскарження рішень в досудовому порядку. Тому часто представники бізнесу сильно розчаровуються, якщо досудове оскарження закінчується нічим, тобто, формальною відпискою. Проте ми, як провайдери цих послуг, розуміємо, що все залежить від складу колегії та глибини розуміння ними як норм законодавства, так і обставин справи; від того, хто приймає рішення і чи застосовані такі доречні інструменти як Рада Бізнес Омбудсмена; як складається судова практика; як зможеш за півгодини аргументувати свою позицію і донести її до колегії. Наприклад, на рівні ДФС в нас є лише 30 хвилин – незалежно чи йдеться про сотні гривень чи про мільйони донарахувань які можуть потягнути кримінальну відповідальність керівника та головного бухгалтера компанії.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати