08 грудня 2017, 17:43

Круглий стіл «5 років захисту за новими правилами. Потреба в модернізації КПК України. Що на часі?»

7 грудня 2017 року відбувся круглий стіл з питань кримінального процесу, на якому проходило обговорення практичних аспектів застосування та модернізації КПК України в частині принципу змагальності та права на захист. Круглий стіл організовується в рамках грантової ініціативи «Ефективне застосування та модернізація Кримінально процесуального кодексу України у світлі принципу змагальності та права на захист», що імплементується Асоціацією правників України за фінансової підтримки Проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


8T5A4073

Під час відкриття круглого столу Кетеван Цхомелідзе, менеджер Проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформ кримінальної юстиції в Україні», наголосила, що важливою є думка всіх представників, хто використовує у своїй діяльності КПК, тому необхідно дослідити які виклики виникають в реаліях сьогодення, які необхідні поправки, а також те, що процес прийняття цих поправок має бути прозорим і потребує спершу обговорення всередині професійної спільноти. В той же час Денис Бугай, адвокат, партнер VB Partners, Президент Асоціації правників України, зазначив, що за результатами цього обговорення буде підготовлено звіт, який стане публічним.

З доповіддю про стандарти Ради Європи та кращі практики щодо права на захист та змагальності сторін виступив Джеремі МакБрайд, міжнародний консультант Ради Європи, баристер «Монктон Чемберз». Пан МакБрайд підкреслив, що написання Кодексу було досить складним процесом і необхідним є подальше реформування. В той же час дуже важливим є питання інтерпретації та правозастосовної практики.  На судовий процес дуже сильно впливає те, що відбувається на досудовій стадії, тому, за словами доповідача, якщо у людини немає доступу до захисника на ранніх стадіях, то наслідки можуть бути досить несприятливими для справи. «Проте також важливо звертати увагу, чи є наслідки відсутності захисника для людини і чи це впливає на вирішення справи в цілому» - наголошує пан МакБрайд.

Перша ж секція була присвячена останнім змінам до КПК щодо наслідків, ризиків та прогнозів. Нагадаємо, що останні події стосуються законів про внесення змін до процесуальних кодексів (частина цих змін набере чинності з 15 грудня 2017 року, а інші зміни, в тому числі і стосовно призначення експертизи на підставі слідчого судді, наберуть чинності з 15 березня 2018 року) та про забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження під час досудового розслідування, так званий закон «маски-шоу стоп», який направлений на зменшення тиску на бізнес зі сторони правоохоронних органів та набрав чинності 7 грудня 2017 року. Щодо останнього Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, зазначив: «Дуже багато змін стосується комп’ютерів, мобільних терміналів, щодо яких законодавець встановив обмеження щодо їх вилучення, а замість цього пропонується копіювання з залученням спеціаліста. Але тут виникає питання, чи не отримає орган, який проводить розслідування з великою кількістю обшуків, додаткові проблеми з забезпеченням цих процесів?».

Разом з цим Денис Бугай виокремив ще дві важливі зміни цього закону, а саме:

  • слідчому заборонено повторно фактично звертатись з клопотанням про обшук, якщо вже один раз була відмова на таке клопотання;
  • підлягають закриттю кримінальні провадження, якщо існує нескасована постанова про закриття аналогічного кримінального провадження, але за умов дотримання правил підслідності.

У другій секції мова йшла про підсилення змагальності та «вирівняння» повноважень сторони обвинувачення та захисту. З цього приводу Дмитро Кухнюк, адвокат, доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури КНУ імені Тараса Шевченка, керуючий партнер АО «Мельник, Кухнюк і Партнери», тезисно розповів про те, що планується змінити в процесуальних правах захисника для вирівнювання того дисбалансу, який є на сьогодні. Зазначені доповідачем розробки підготовлені Робочою групою з реформування адвокатури при Раді з питань судової реформи. Запропоновано зміни щодо розширення процесуальних прав захисника, а саме встановлення право збирати докази будь-якими не забороненими засобами та способами, в тому числі за допомогою допиту свідків за згодою осіб і про процесуальну фіксацію такої дії, а також ініціювання перед слідчим суддею проведення слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі й негласних. «Тобто зараз в нас парадоксальна ситуація, коли для того, щоб ініціювати якісь дії по збиранню доказів, захисник має звертатись до свого процесуального опонента, а не до слідчого судді, який повинен бути над ними арбітром», - зазначає пан Кухнюк.

8T5A4050

Денис Бугай з цього приводу коментує наступне: «Сьогоднішнє законодавство дозволяє адвокатам проводити опитування. Разом з тим такі опитування не є доказом, але є джерелом інформації. Так, безумовно, судді звертають на це увагу, проте, я вважаю, що це викликає певний дисбаланс. В великій кількості країн світу у адвоката є право проведення допиту, правила проведення такого допиту є аналогічними до правил проведення допиту органом слідства. І ми про таке право, якщо і говоримо, то лише за згодою особи. Якщо особа готова дати покази адвокату, лише у такому випадку адвокат зможе її допитати і навіть здійснити технічну фіксацію такого допиту».

Наступна секція стосувалася підсилення інституту слідчого судді на досудовому розслідуванні. За словами Дениса Бугая, завдяки прийнятим змінам за останні місяці вже відбулося підсилення ролі слідчого судді. Так слідчий суддя:

  • продовжує строки, чого не було раніше;
  • може фактично скасувати підозру;
  • розглядає питання призначення експертизи.

Водночас пропонується ще більше розширити повноваження слідчого судді, а саме:

  • визнавати дії чи бездіяльність слідчого та прокурора незаконними;
  • відсторонення слідчого на підставі окремої ухвали;
  • розгляд скарг на відмову у наданні матеріалів для ознайомлення;
  • розгляд скарг на бездіяльність у проведенні слідчих (розшукових) дій;
  • розгляд скарг на рішення слідчого щодо вилучення документів, речей у адвоката.

Практичну сторону цих питань прокоментувала Вікторія Кицюк.

Остання секція круглого столу стосувалася окремих напрямів вдосконалення КПК України, як-от: підвищення захисту недоторканості адвокатської таємниці, ефективність захисту прав потерпілого, заочне кримінальне провадження та ін.

Стосовно недоторканості адвокатської таємниці виступив Денис Бугай з наступними пропозиціями:

  • ввести абсолютну заборону на отримання інформації щодо спілкування адвоката та помічника адвоката з клієнтом задля забезпечення умов конфіденційності спілкування адвоката з клієнтом;
  • заборонити доступ та вилучення у адвокатів документів, предметів, речей, що містять адвокатську таємницю;
  • вдосконалити процедуру обшуку адвоката за допомогою присутності представника Ради адвокатів та особливого порядку вилучення документів та речей, з додатковою перевіркою представником Ради адвокатів в інтересах клієнта такого адвоката відповідних документів на наявність в них інформації, яка містить адвокатську таємницю;
  • встановити, що проведення будь-яких заходів чи слідчих дій по відношенню до адвоката можливе лише на підставі рішення Апеляційного суду.

Водночас Джеремі МакБрайд прокоментував вищенаведене наступним чином: «Дійсно є ризик, що будуть порушення щодо вилучення документів, проте не завжди на місці можна зробити висновок, чи містить такий документ адвокатську таємницю, чи ні».

IMG_4124

Досить проблемні питання, які виникають на практиці, стосовно проведення невідкладних слідчих дій висвітлила Злата Симоненко, партнер АГ «Солодко і партнери». Пані Симоненко висловила пропозицію щодо надання чіткого визначення, що саме можна вважати невідкладними слідчими  діями, та що робити в таких ситуаціях. Разом з цим піднімались питання щодо здійснення негласних слідчих дій. Так пані Симоненко вказує на існуючу проблематику прослуховування та неповідомлення таких осіб з проходженням необхідного часу про те, що їх прослуховували, а також використання такої інформації з метою тиску та відсутність підтвердження знищення такої інформації.

Розповідаючи про ефективність захисту прав потерпілих, Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm, наголошував на практичних проблемах, які виникають при представництві потерпілого, та як з цим можна боротися. Про заочне ж кримінальне провадження доповіла Оксана Дитинко, партнер Fomin&Partners, з детальним розкриттям ідеалістичних європейських стандартів та як же це відбувається в нашій країні.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати