Популярні матеріали

27 листопада 2017, 16:25

КПК: проблеми застосування та перспективи удосконалення

З нагоди 5-річчя Кримінального процесуального кодексу України 22 листопада парламентарі, посадовці, експерти ЄС та науковці зібралися на конференції обговорити шляхи його вдосконалення. Захід було організовано Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з Комітетом з питань правової політики та правосуддя за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

23847151_1509951425749827_835118167513105198_o

Чинний КПК став важливим кроком реформи, позначивши відхід від радянської практики. Проте, на переконання багатьох законодавців та експертів Консультативної Місії Європейського Союзу (КМЄС), він потребує змін. 

Зокрема, на конференції порушувалися питання підвищення ефективності досудового розслідування, вдосконалення процедури застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, актуальні проблеми кримінального процесуального законодавства в практиці Європейського суду з прав людини.

Ще в червні 2017 року було створено робочу групу, до складу якої входили представники Консультативної місії ЄС, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури, а також народні депутати. За результатами роботи було виявлено близько 100 статей КПК, які потребують корегування. За результатами підготовлені зміни, які містяться в порівняльній таблиці з постатейним обґрунтуванням та передані до Комітету.

Зокрема, запропоновано такі ключові речі:

  • удосконалення норми про початок здійснення досудового розслідування, передбачивши, що відомості вносяться не пізніше 24 годин, але при повідомленні, яке містить достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • усунути випадки невиправданого виклику засуджених, пропонуючи їм можливість відеоконференції;
  • реалізувати повноваження сторони обвинувачення у кримінальному провадженні з метою забезпечення можливості ефективного здійснення досудового розслідування, а саме: надати прокурору право відсторонювати слідчого за наявності передбачених підстав або в разі неефективності досудового розслідування також ініціювати питання про його дисциплінарну відповідальність. Наразі вказівки процесуального керівника часто не виконуються і жодних механізмів впливу на слідчих немає;
  • передбачити, що рішення про зміну слідчого підрозділу може бути прийнято керівником органу прокуратури тільки за наявності обґрунтованих для цього підстав;
  • уповноважити керівника органу досудового розслідування призначати іншого слідчого за умов відсторонення слідчого прокурора або власної ініціативи або притягувати його до дисциплінарної відповідальності;
  • визначити статус особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, а також її права та обов’язки, чого не має;
  • передбачити особливості відводу слідчого судді та удосконалити порядок розгляду цього питання, щоб уникнути сумнозвісних "каруселей" відводу, котрі забирають декілька днів задля уникнення прийняття будь-якого рішення у відведений законодавством термін;
  • спростити процедуру отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів на стадії досудового розслідування, наділивши прокурора відповідними повноваженнями;
  • установити правові підстави для проведення перевірок та ревізій в межах здійснення досудового розслідування;
  • уточнити підстави та порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Зазначені пропозиції в серпні були направлені до профільного комітету. Зараз створена робоча група в самому комітеті, яка узагальнює ці пропозиції.

23800088_1509952479083055_997473813357508169_o

Окрім цього, учасники обговорювали законопроекти, згідно з якими має бути запроваджено спрощений порядок розслідування правопорушень.

Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, окреслив проблеми удосконалення нормативно-правової бази щодо запровадження інституту кримінальних проступків та їх спрощеного розслідування. «На сьогодні подано до ВРУ два законопроекти, які запроваджують кримінальні проступки. В одному з них злочини невеликої тяжкості просто механічно перейменовано на кримінальні проступки. Від перейменування суть цих кримінальних правопорушень не змінилася, тому фактично запропоновано спрощену процедуру розслідування не кримінальних проступків, а злочинів невеликої тяжкості», - зазначив пан Хавронюк.

На переконання експерта, кримінальні проступки мають свою особливу сутність і відмінну ознаку від злочинів. Вони не заподіюють ні значної, ні тяжкої шкоди, тому відповідно засудження за проступок не створює судимості та рецидиву, і за них не можна позбавити волі. Необхідно запроваджувати для них спрощений порядок розслідування.

Сьогодні Національна поліція реєструє до 100 тис. проваджень в місяць. З них не менше половини такі, що носять ознаки кримінальних проступків, і які не потребують колосального паперового валу, передбаченого для серйозних кримінальних правопорушень.

«Зрозуміло, що Кримінальний процесуальний кодекс слід змінювати, але будь-які зміни повинні запроваджуватися у прозорий спосіб за підтримки експертів та громадськості. Відкритий діалог дозволить забезпечити послідовність запропонованих поправок та врахувати різні підходи до КПК. Сподіваємося, що конференція, організована нами спільно з Комітетом ВРУ з питань забезпечення діяльності правоохоронних органів, відіграє важливу роль у досягненні послідовності та прозорості», - заявила заступник голови КМЄС Жоель Ваштер.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати