Популярні матеріали

13 квітня 2018, 16:28

IT-інструмент розвитку сучасної економіки

Інформаційні технології стрімкими темпами захоплюють всі сфери нашого життя, і заперечувати їх вплив просто неможливо. Сфера ІТ побудувала цифрову економіку, оскільки сприяла появі нових продуктів і сервісів та збільшенню доданої вартості вже наявних, а відтак стала інструментом розвитку сучасної економіки. Тому, незважаючи на всю складність і постійні зміни цієї індустрії, вона має величезний потенціал і ІТ-юристи всього світу намагаються опанувати тонкощі цієї галузі. Не розібравшись в тому, що таке токени, ICO, крипта, неможливо буде врегулювати ці явища належним чином, а отже і скористатися їх перевагами буде набагато складніше.

29873309_1649632441781724_4013769234878095844_o

Так, 12 квітня 2018 р., Асоціація правників України провела масштабну III Конференцію з ІТ права в Києві. «Минулого року ми говорили про роботів-юристів, а тепер поговоримо просто про майбутнє, а не тільки про юристів», - наголосив, відкриваючи захід, Микита Полатайко, програмний координатор заходу, керівник ІТ-практики Aequo.

Про токенізацію економіки розповів Павло Кравченко, засновник Distributed Lab. За його словами, важливо зрозуміти, що являють собою самі токени, співвідношення з криптовалютами, чим вони можуть бути корисні. Токени є свого роду цифровим активом, які створюються і поширюються серед громадськості через Первісну Пропозицію Монет (ICO) для фінансування розробки проекту. За словами пана Кравченко, токени – це право власності на деякі активи. «Для більшості людей токенізація ідеінтична збору коштів на ICO, але якщо розібратися, токенізація - це процес перетворення бізнесу, що включає в себе безліч компонентів. Якщо заглянути в майбутнє, то токенізація - це переведення у цифрову форму всіх реєстрів прав власності на все», - зазначив пан Кравченко.

У свою чергу на те, як можна дивитися на токени з податкової точки зору, розмірковувала адвокат Оксана Кобзар. За її словами, можна виділити наступні види токенів:

- платіжні токени - як засоби платежу;

- токени користувача, які дають доступ до платформи;

- сек’юритизовані токени, які можуть вважатися цінними паперами;

- інвестиційні;

- гібридні.

30072839_1649633551781613_6969481128892947824_o

Найбільш небезпечними з точки зору оподаткування та законодавчого регулювання, на її думку, є сек’юритизовані токени і токени, які дають доступ до платформи, оскільки тут виникають питання про ПДВ. Разом з цим пані Кобзар наголошує: «Некоректно говорити про оподаткування криптовалюти, оскільки це не майно, щоб накладати на нього податок як на майно. Хоча у Швейцарії є податок на розкіш, який стосується і володіння криптовалютою. Стосовно оподаткування, то коректніше говорити про оподаткування операцій і фінансових результатів таких операцій, залежно від того, який податок накладається. Це стосується таких операцій: придбання і продаж криптовалюти за інші криптовалюти, обмін криптовалюти на фіатні гроші, тобто продаж криптовалюти, виплата доходів/дивідендів бенефіціарам і т.д.».

Для цього потрібно розуміти наступні речі:

- резидентом якої країни є платник податку;

- який це вид доходів;

- де платник отримав доходи;

- де оподатковуються доходи;

- де бенефіціар хоче отримати гроші;

Для майнінгу важливо враховувати ще де знаходиться обладнання та артість електроенергії.

29983063_1649633195114982_2592065314926561081_o

І хоча в жодній країні ще взагалі немає загального розуміння, як це оподатковувати, криптоактиви з податкової точки зору можуть кваліфікуватися як:

- активи - рухоме майно;

- нематеріальні активи;

- фінансові вкладення;

- цінні папери;

- інтелектуальна власність;

- послуги (наприклад, попередня оплата за доступ до платформи);

- борговий інструмент (Сінгапур);

- іноземна валюта;

- засіб платежу або розрахункова одиниця.

Проривною країною у цій сфері стала Білорусь. Так, 21 грудня 2017 р. був прийнятий Декрет №8 «Про розвиток цифрової економіки». Особливості цього документу розкрив у своїй доповіді представник з Білорусі Дмітрій Матвєєв, партнер ЮФ «Алейніков і Партнери». За його словами, відсутність у світі єдиного підходу до регулювання таких відносин та наявність труднощів у відстеженні цих операцій було передумовою для прийняття цього документу і встановлення податкових канікул на 5 років.

«Чи взагалі доцільно встановлювати податкові канікули? На мій погляд, доцільно. Якщо ви хочете залучити до своєї країни капітали інвесторів, зробіть свою країну привабливою для цих інвесторів. Тут, як і в будь-якій стартап-темі, потрібно мислити глобально. Навіщо приймати нормативно-правовий акт виключно стосовно майнінгу? Потрібно в цілому подумати, як врегулювати ці правовідносини з блокчейнами і криптою, щоб країна стала більш привабливою, у т.ч. для інвесторів», - закликає пан Матвєєв.

Ще одним цікавим питанням є смарт-контракти. У вищезгаданому Декреті зазначається: «Особа, яка уклала угоду з використанням смарт-контракту, вважається належним чином повідомленою про умови цієї угоди, в тому числі виражених програмним кодом, поки не доведено інше».

30052108_1649633738448261_5409904554530606012_o

З цього приводу Аляксей Варабєй, голова білоруської блокчейн-асоціації «Технології Розподілених Реєстрів», зазначає: «З технічної точки зору, смарт-контракт представляє собою код, що виконується на базі якої-небудь системи блокчейн. Умови, що прописані в цьому коді, виконуються автоматично при настанні обставин, які цим же кодом передбачені. І саме це дозволяє перетворити код в реальне виконання договору». Разом з цим Назар Поливка, партнер Axon Partners, вказує, що в Україні вже також є подібний законопроект «Про розвиток цифрової економіки» №7485 від 15.01.2018 р. Тож надія ще є.

Отже, говорячи про ІТ, постають питання не лише про інтелектуальну власність, а  й про бізнес-моделі, які впливають як на економіку країни, так і на глобальну економіку в цілому. Тут починається боротьба за інвесторів між самими країнами, оскільки ті, що зможуть першими надати можливість ввести цю діяльність у правове поле, створивши при цьому найкращі умови для інвесторів, зможуть залучити інвестиції і, хто знає, може навіть стати центром цифрової економіки.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати