04 жовтня 2018, 17:49

IIPC: тенденції, проблеми, перспективи

У Києві відбувається Arzinger International Intellectual Property Conference (далі – IIPC) – щорічний захід для обговорення найактуальніших тенденцій у сфері права інтелектуальної власності та суміжних новітніх галузях. Цього року IIPC проводиться компанією Arzinger вже четвертий рік поспіль. Сам захід поділено на два дні – по три сесії на кожний.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


43099945_1866693676742265_1861422294757277696_o

Перша сесія заходу стосувалася теми судових спорів у сфері права інтелектуальної власності. Зокрема, учасники обговорювали складові успішного представництва у спорах з інтелектуальних прав, специфіку роботи Вищого ІР-суду, та чи варто чекати на докорінні зміни, а також нові категорії спорів у сфері інтелектуальної власності.

Так, Олександр Дорошенко, заступник директора з експертної роботи, к.ю.н., судовий експерт, розповів про принципи самої експертизи, оцінки висновку експерта, а також розкрив питання практики ліцензування висновків судових експертиз тощо. Зокрема, він зазначив, що практика ліцензування стала застосовуватися ще частіше. «При цьому практика пристосовується до нових обставин, і вже не ліцензії, а так звані «консультативні висновки» фігурують у матеріалах справи, надаються сторонами тощо. Вони відрізняються тим, що рецензент, називаючи себе так, оцінює вже формальну сторону висновків судової експертизи. І коли він пише цей висновок, то починає аналізувати висновок експерта по суті», – розповів доповідач.

До того ж пан Дорошенко зазначив, що не слід забувати й про те, що існують багато випадків, коли «консультативні висновки» пишуться недобросовісно: «Тоді починається перекручування фундаментальних, основних норм патентного права, а також спеціального законодавства. Залишається тільки сподіватися на адекватне сприйняття суддями таких документів, а також на те, що спеціалізований суддя з питань інтелектуальної власності вирішуватиме ці питання більш кваліфіковано».

У свою чергу Ігор Стародубов, директор «Центру судової експертизи та експертних досліджень», виокремив проблему зменшення кількості приватних експертів в Україні, а також призначення судової експертизи. Також він зупинився на проблематиці, пов’язаній із судовими експертами, зазначивши, що раніше вони відповідали досить багатьом вимогам: «Це був фахівець, який відповідав вимогам закону про судову експертизу: володів спеціальними знаннями, мав відповідну вищу освіту, пройшов стажування, склав кваліфікаційний іспит та був внесений до реєстру атестованих судових експертів. На теперішній час в нас нібито зявилася можливість залучати «інших» осіб, які в розумінні попереднього Кодексу не були судовими експертами і можуть користуватися правами, що надаються судовому експерту відповідно до закону про судову експертизу: ставити питання, заявляти клопотання, ознайомлюватися з матеріалами справи тощо».

За його словами, з 2016 р. по 2018 р. кількість експертів у державних установах зросла на 20%, у той час як приватних експертів – зменшилася у цілих 5 разів (з 1600 до 350-ти): «Це стосується і питання швидкості виконання експертами своїх зобов’язань. До того ж процесуально виконувати роботу експерта повинні ті люди, які відповідають вимогам закону, тобто залучати «інших» фахівців, надавши їм статус експерта, неможливо. Маємо ситуацію, коли кількість приватних експертів зменшилася, а державних – не побільшало в рази для того, щоб «перекрити» ту кількість приватних експертів, які робили цю роботу».

Також він торкнувся питання допиту судового експерта: «Для експертів, які працюють у державних спеціалізованих установах, наразі будуть певні привілеї щодо допиту судового експерта у якості свідка. Це стала практика багатьох слідчих – викликати експерта в якості свідка в якомусь іншому процесі. Тож на теперішній час буде пряма норма, яка заборонятиме викликати експерта у таких випадках».

За словами начальника відділу сприяння захисту прав ДП «Укрпатент» (Мінекономрозвитку) Миколи Потоцького, новий процесуальний кодекс загалом спрямований на користь позивача, тому що у ньому дуже багато положень і норм, які дозволяють досить серйозно підготуватися до процесу. «І він завжди буде в більш виграшному положенні, ніж відповідач. З іншої сторони, кодекс спрямований більше проти суддівського корпусу, оскільки ситуація з експертними висновками передбачає велике на них навантаження. Суддям необхідно це все оцінити та прийняти рішення, що завжди досить складно. Єдине положення «проти» позивача, на мій погляд, це велика кількість документів, які потрібно подавати і найголовніше відправляти всім сторонам», – розповів він.

Також пан Потоцький зазначив, що коли аналізувалися перспективи судової експертизи з новими процесуальними кодексами, то багато хто висловлював сумніви, що експертиза буде гірше. Однак на сьогодні кількість експертних висновків тільки зросла.

Олена Сказко, патентний повірений України, адвокат, юрист (ГК «Інтернет-Інвест»), детально розповіла про так звані «доменні» спори. «Юристи, які готують позовну заяву щодо цих спорів, часто не розуміють «матчасть», чим хостинг відрізняється від володіння доменним іменем, а також процедуру загалом: чим повинен початися і чим закінчитися цей процес», розповіла вона.

За її словами, необхідно спочатку зрозуміти, хто є належним відповідачем у справі; важливим моментом є і заява забезпечення доказів у процесі: «Також має бути розуміння, що повинно міститися у позовній заяві; потрібно ознайомитися із судовою практикою, збираючи весь обсяг інформації. Дуже важливою є підготовка до судового процесу, формулювання вимог в суді і розуміння, що ви можете і що повинні зробити в процесі підготовки участі в судових засіданнях».

Друга сесія була присвячена знакам для товарів і послуг, особливостям експертизи при реєстрації ТМ (торгова марка – прим. ред.). Так, Дмитро Стефанович, юрист практики інтелектуальної власності (Arzinger), Маріна Головніцкая, старший юрист (Sorainen BY), Катерина Сопова, судовий експерт Науково-дослідницького інституту інтелектуальної власності, патентний повірений України, Олена Тищенко, керівник бюро захисту інтелектуальної власності (Global Spirits) та Вадим Ресенчук, головний фахівець відділу сприяння захисту прав ДП "Укрпатент" (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), обговорили найбільш актуальні питання, що виникають в процесі реєстрації ТМ, зокрема:

  • особливості проведення експертизи позначень, заявлених на реєстрацію як ТМ;
  • стратегії з подолання попередніх відмов в наданні правової охорони ТМ;
  • механізми боротьби із недобросовісними заявниками в Україні та за кордоном.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати