 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
ІV Міжнародні арбітражні читання пам'яті академіка Ігоря Побірченка цього року не лише відзначились експертними доповідями та обговоренням актуальних тем розвитку міжнародного арбітражу, але й були наповнені святковою атмосферою, адже Міжнародному комерційному арбітражному суду при ТПП України виповнилося 25 років.
Офіційна частина святкування розпочалася з виступу Голови МКАС при ТПП України Миколи Селівона. Він дякував колегам, які можуть вирішити спір будь-якої складності, говорив про арбітражний клімат у країні, міжнародну співпрацю, взаємовідносини з державою та висвітлив багато інших питань діяльності МКАС.
За словами спікера, МКАС з першого дня своєї роботи розбудовував важливі міжнародні зв’язки з інститутами всього світу. Було підписано договори з 16-ма арбітражними судами Європи та Америки. Два договори було підписано безпосередньо під час заходу (з Арбітражним судом при Болгарській ТПП та Китайською міжнародною економічною і торговельною арбітражною комісією).
«Саме в цих договорах про співробітництво – сила досвіду МКАС», – підкреслив пан Селівон.
Окрему увагу він приділив методологічній та методичній допомозі Стокгольмського арбітражного інституту, а також наголосив на важливості політики керівництва Торгово-промислової палати України, яка полягає у сприянні роботі МКАС.
Заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов у своїй промові відзначив, що 25 років – це той період, коли вже можна дати оцінку роботі та з упевненістю сказати, що як інститут МКАС відбувся, завоював визнання й довіру як в Україні, так і за кордоном. За його словами, законопроекти, які наразі перебувають на розгляді у парламенті, запровадять нові інструменти, що дозволять зробити арбітражний процес більш ефективним.
Практична імплементація цих змін залежить від МКАС при ТПП як інституту та від усіх професіоналів, що працюють у цій сфері.
«Ми всі знаємо про переваги арбітражного процесу. Саме від нас залежить, щоб ці переваги, з урахуванням тих змін, які відбудуться в законодавстві, не залишилися в теорії, а були реалізовані на практиці», – підкреслив Олексій Філатов.
Від імені Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з ювілеєм МКАС привітав Державний секретар Міністерства Олексій Перевезенцев: «25 років яскраво засвідчили, що комерційний арбітраж гідно витримав перевірку часом та довів свою спроможність якісно, оперативно, об’єктивно забезпечувати захист прав та інтересів суб’єктів господарської діяльності. Набутий досвід, високий професіоналізм, фаховий потенціал арбітрів МКАС при ТПП України дозволять суттєво покращити якість розгляду зовнішньоекономічних спорів».
Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов говорив про взаємодію МКАС та системи господарських судів. На його думку, МКАС – єдиний приклад успішного функціонування позасудових, позадержавних процедур вирішення спорів між суб’єктами підприємницької діяльності.
«Його здатність вирішувати спори знаходить постійне підтвердження в тих сотнях справ, які він розглядає», – наголосив суддя.
Від законодавчої гілки влади МКАС вітав народний депутат України Руслан Сидорович. Він зауважив, що МКАС є майже ровесником незалежності нашої країни, тому відіграє надзвичайно важливу роль у становленні України як правової держави, утвердженні принципів верховенства права та стандартів роботи. За його словами, МКАС забезпечує інвестиційну привабливість держави як для закордонних, так і для внутрішньодержавних інвесторів.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков у вітальній промові наголосив, що 25-річний ювілей МКАС – це визнання цінності арбітражу як ефективного методу регулювання зовнішньоекономічних спорів.
«Хоча МКАС створено при ТПП, він є самостійною та незалежною установою. Основа успіху МКАС – це високий професійний рівень арбітрів та їх незалежність, колектив, керівництво, президія, секретаріат, які спільним діями здійснюють формування проарбітражного клімату в Україні. Успіх МКАС – це традиції, які були закладені його організатором Ігорем Гавриловичем Побірченко», – впевнений президент ТПП України.
Зміни та вимоги
Сучасним вимогам до арбітражу як способу вирішення спорів була присвячена перша сесія читань, модератором якої виступив Kaj Hober, керівник Ради директорів Арбітражного інституту Стокгольмської ТПП (Швеція). Про Китайську міжнародну економічну й торговельну арбітражну комісію (далі – CIETAC) та її можливості в контексті українсько-китайської програми співробітництва «Один пояс, один шлях» розповів китайський експерт Jian Chen.
За його словами, CIETAC, створена у 1956 р. та реорганізована у 1994 р., зробила важливий крок для виходу Китаю на міжнародні ринки. В напрямках розвитку арбітражу та обміну досвідом CIETAC співпрацює з такими інституціями як ICC (Міжнародна торговельна палата), SIAC (Сінгапурський міжнародний арбітражний центр). Значним кроком уперед у взаємовідносинах між Україною та Китаєм доповідач назвав підписання Угоди про співробітництво між МКАС та СIETAC під час відкриття заходу.
Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners, висвітлив питання реформування процесуального законодавства в Україні задля розвитку арбітражу. Юрист присвятив свій виступ огляду основних положень законопроекту №6232, який найближчим часом має бути прийнятий Верховною Радою. Це стане важливим кроком у напрямку реформування арбітражного законодавства в Україні за такими напрямками:
- Арбітражна угода
За словами Сергія Гришка, законопроектом запропоновані зміни до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Міжнародний комерційний арбітраж», якими запроваджуються таке нововведення як «арбітражна угода, укладена шляхом обміну електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання». Ця форма угоди, згідно з положенням документу, вважається такою, що укладена в письмовій формі.
«Я думаю, що цією вимогою мається на увазі використання сучасних засобів електронного зв’язку (меседжерів, смс-повідомлень), обмін якими може бути прирівняний до укладення арбітражної угоди в письмовій формі. У такому випадку це дуже прогресивна новела», – пояснив юрист.
Ще одним важливим кроком є зміни у питанні тлумачення арбітражної угоди, які пропонують внести до ч. 3 ст. 23 Господарського процесуального кодексу: «Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності». За словами пана Гришка, у первісній редакції закону після останніх слів стояла кома та було доповнення: «…якщо суд, до якого подана позовна заява, дійде висновку, що сторони мали очевидні наміри передати спір на розгляд відповідного міжнародного арбітражного суду».
Він вважає, що ця частина норми була «бомбою сповільненої дії». Тепер, коли її «видалили» із законопроекту, норма стала більш прогресивною.
Також законопроект №6232 змінює процесуальні наслідки арбітражної угоди для суду. Чинна редакція передбачає такий процесуальний наслідок як «припинення провадження у справі». Проектом пропонується змінити цей процесуальний наслідок на «залишення без розгляду».
«На мою думку, цю норму не варто було чіпати, адже залишення без розгляду означає, що можна повторно звертатися з тим самим позовом, що означає для сторін більшу процесуальну непевність, правову невизначеність та можливість для недобросовісної сторони зловживати своїми правами», – зауважив експерт.
- Судова підтримка міжнародного арбітражу
Доповідач відзначив, що законопроект дозволяє отримувати забезпечення позову в українському суді на підтримку міжнародного арбітражу як в Україні, так і за кордоном. Також він дозволяє вживати заходи забезпечення доказів, тобто українські суди отримують можливість сприяти сторонам отримувати докази.
- Судовий контроль за міжнародним арбітражем
Згідно з положеннями законопроекту, належним форумом для визнання та надання дозволу на виконання іноземних арбітражних рішень, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, є апеляційний суд за місцем знаходження арбітражу. Якщо це іноземний арбітраж – Апеляційний суд м. Києва або апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на м. Київ. Щодо розгляду питань про скасування арбітражних рішень, за словами Сергія Гришка, цим займатиметься апеляційний суд за місцем знаходження арбітражу.
«На мою думку, ще однією важливою новелою вказаного законопроекту є визначення кола осіб, які можуть оскаржити арбітражне рішення. Вноситься певна ясність стосовно того, що оскаржити рішення можуть лише сторони арбітражного розгляду», – зазначив юрист та підкреслив, що на практиці трапляються випадки, коли рішення арбітражів оскаржують сторони, які не мають до нього жодного стосунку, на права та обов’язки яких це рішення зовсім не впливає.
Ще одним корисним нововведенням законопроекту, про яке розповів Сергій Гришко, є можливість добровільного виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу. Наприклад, коли сторони бажають виконати рішення, але не можуть цього зробити, зокрема, через обмеження валютного законодавства. В цьому випадку законопроектом передбачена можливість отримання спрощеної ухвали на добровільне виконання.
Також законопроектом врегульовано питання щодо стягнення з українського боржника суми, вираженої в іноземній валюті (редакція ч. 6 ст. 480 ЦПК) та питання стягнення відсотків річних за арбітражним рішенням (редакція ч. 4, 5 ст. 480 ЦПК).
(для перегляду натисність на зображення)
«Празькі правила» – швидше та дешевше
«Основна критика, яка лунає стосовно міжнародного арбітражу – це його тривалість та вартість», – такими словами розпочав свою доповідь Олександр Храпуцький, партнер білоруської юридичної фірми «Сисуєв, Бондар, Храпуцький».
Він розповів про проект «Празьких правил» – концепцію нових правил щодо отримання доказів у міжнародному арбітражі. За його словами, в основу Празьких правил буде покладено інквізиційну модель судового процесу, що повністю відповідає потребам сучасного бізнесу, який критикує міжнародний арбітраж за те, що це дорого і довго. Суть Празьких правил полягає у запровадженні та вдосконаленні технік, спрямованих на економію фінансів та часу, а саме: спрощення та прискорення розгляду справи; об’єднання справ в одне провадження; забезпечення покриття витрат; запровадження загальних процесуальних стандартів поведінки сторін у процесі; делегування арбітру активних повноважень щодо ведення процесу.
«Арбітр повинен приходити на процес дуже добре підготовленим. Саме він повинен грати одну з основних ролей. Це не інквізиція в тому розумінні, в якому її можна інтерпретувати. Загалом, інквізиційна модель судового процесу – це той інструмент, що дозволить провести арбітраж набагато якісніше», – впевнений юрист.
На його переконання, більш активна роль арбітрів зможе підвищити ефективність арбітражного розгляду, оскільки дозволить на ранній стадії визначити, що входить у предмет доказування щодо спору, а також яким чином тягар доказування розподіляється між сторонами.
Про етичні питання в міжнародному арбітражі розповів Stephan Wilske, партнер Gleiss Lutz (Німеччина). Юрист зупинився на засобах «партизанської тактики» в арбітражі – хабарництво, залякування свідків, підкуп. За його словами, підвищені вимоги до етичних стандартів поведінки учасників арбітражного процесу можуть покращити якість цього процесу.
Він вважає, що сьогодні в питанні дотримання етичних стандартів арбітражна спільнота хоча й допускає помилки, але все одно має позитивні зрушення.
Новий Регламент
В межах проведення читань Микола Селівон презентував нову редакцію Регламенту МКАС при ТПП України, яка набуде чинності з 01.01.2018 р.
«Цей документ відповідає ключовим вимогам бізнесу до міжнародного арбітражу. Що саме він вимагає? Щоб був швидкий, економний, якісний та ефективний розгляд спорів», – підкреслив Микола Селівон.
За словами спікера, в документі простежується активна роль арбітражу в дослідженні доказів та аналізі справ, про яку говорив Олександр Храпуцький.
Ця активна роль відображається саме в останній редакції Регламенту.
Друга сесія арбітражних читань пройшла у форматі відкритої дискусії. Модератор Тетяна Сліпачук представила спікерів, експертів арбітражних інститутів: Ружа Іванова (Болгарія), Аліс Фремут-Вольф (Австрія), Ярослав Петров, Павло Бєлоусов, Олексій Кот та Оксана Карел (Україна). Тема обговорення: «Арбітражна угода та заміна сторони в зобов’язанні. Дійсність арбітражної угоди щодо осіб, які її не підписували».