5 лютого в готелі Premier Palace відбулося засідання комітету фінансів і права Клубу готельєрів та рестораторів HOTELIERO, на якому старший юрист і керівник практики готельного бізнесу АО Arzinger Лада Шелковнікова висвітлила деякі аспекти укладення договору на управління готелем.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як вибрати оператора?
Не секрет, що вибір оператора – питання вкрай актуальне. На сьогодні оператора часто обирають хаотично, і розуміння того, що успішність конкретного оператора в певній локації, в якомусь проекті не є гарантією успішності цього ж оператора в іншому проекті, зазвичай відсутнє. Ось чому дуже важливо проводити тендер, який передбачатиме участь, як мінімум, трьохчотирьох, а бажано п’яти претендентів на цю посаду на конкурсній основі.
Що передбачає конкурсна процедура?
Власники зазвичай переймаються одним питанням: скільки це коштує? Оператор, у свою чергу, не знає, що такий власник хоче бачити у своєму договорі, і не може відповісти на це питання. «Насправді український бізнес працює за таким принципом, але це неправильно, тому що розмір винагороди, поперше, не найголовніше, подруге, визначається виходячи з певних даних, – зауважує Лада Шелковнікова. – Договір повинен передбачати хороший, реалістичний тест на ефективність, субординацію платежів на користь банку, мінімальний гарантований платіж, який буде виплачуватися незалежно від того, які фінансові показники у готелю».
Інакше кажучи, тут потрібна двоярусна структура, яка передбачає, що управління проводиться не брендовим оператором, а бренд береться у франчайзинг, купується у брендового оператора, які є ризики, які плюси/мінуси цього придбання, що саме хоче бачити власник. Ці вихідні дані закладаються в запит власника, у його тендер на комерційну пропозицію, тоді оператор зможе сказати, скільки це коштує і на яких умовах він готовий працювати.
Для того щоб скласти грамотний запит на комерційну пропозицію, потрібен опитувальник пріоритетів.
«Це та форма, яку ми розробили як ноухау для наших клієнтів, – розповідає пані Шелковнікова. – Це передбачає опис всіляких опцій структурування відносин, тому що власник, який приходить у цей бізнес, зазвичай робить це або вперше, або реалізував тільки один проект – у нього немає розуміння всього спектру, всіх фарб, всієї палітри, яка може бути в договорі, і коли він бачить це все викладеним на папері, де показано, що з цього може до чого привести, тоді він визначається зі списком з декількох десятків пунктів».