Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого проблемним питанням застосування законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Представники Вищої ради юстиції та члени Тимчасової спеціальної комісії взяли участь у круглому столі «Люстрація судової системи: український та міжнародний досвід», який відбувся 4 грудня у Києві. Захід, організований проектами USAID «Справедливе правосуддя» та Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні», зібрав відомих іноземних та українських експертів, суддів, представників органів виконавчої влади та громадськості. На ньому обговорювалися європейські стандарти, досвід дисциплінарної відповідальності, проблеми перевірки та люстрації суддів, практика Європейського Суду з прав людини з цих питань, а також події в Україні щодо люстрації в судовій системі з метою надання рекомендацій для вдосконалення діючого законодавства, яке регулює процедуру перевірки суддів.
На початку зустрічі керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон відзначив, що круглий стіл є гарною нагодою обговорити існуючі проблеми, отримати знання про іноземний досвід очищення влади, уникнути помилок, аби процеси люстрації в Україні враховували необхідність дотримання прав людини та відповідали очікуванням громадянського суспільства. За словами координатора проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Ліліт Данегян, питання люстрації суддів і влади загалом, що сьогодні широко обговорюється в Україні, тісно пов’язані із необхідністю створення процедур підзвітності влади в країні.
«Тема люстрації – надзвичайно емоційна. Можливо, суспільство прагне позбутися усіх, хто співпрацював з попереднім урядом, але це зачіпає права людини, – відзначила професор юридичного факультету університету Комплутенсе у Мадриді, експерт Ради Європи Лорена Вінтер. – Суспільство повинно мати право відкликати уряд та тих, хто за посадою мав би захищати права людини, але порушував їх. Однак слід пам’ятати, що проведення процедури очищення влади із порушенням основних норм і правил демократичного суспільства призведе до втрати довіри народу і недосягнення цілей люстрації». Експерт наголосила на необхідності проведення люстрації на підставі справедливих, компетентних та законних дій щодо очищення влади.
Учасники обговорення констатували низку недоліків законів «Про відновлення довіри до судової влади» та «Про очищення влади», що стосуються процедури люстрації суддів. На думку експертів, у законодавстві недостатньо гарантовано принципи презумпції невинуватості та індивідуальної відповідальності особи, право не свідчити проти себе, передбачено декілька процедур притягнення до відповідальності за одне й те ж діяння, але не визначено пріоритетність їх застосування, відсутній єдиний незалежний орган з питань люстрації тощо. Загалом, на думку експертів, процедури у законодавстві прописані нечітко, тому не уникнути зловживань.
На проблемі застосування вимоги закону щодо звільнення з посад усіх суддів, які виносили рішення, що стали предметом розгляду у Європейському суді з прав людини, яким констатовано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголосила і суддя Вищого спеціалізованого суду з прав людини, член Вищої ради юстиції Алла Олійник. На питанні вибіркового застосування закону про очищення влади та прогалинах закону акцентував увагу суддя Вищого адміністративного суду України, член Вищої ради юстиції Олексій Муравйов.
У той же час, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Алла Лесько наголосила, що судді продемонстрували готовність до очищення. З 1 грудня у судах розпочато люстраційні перевірки суддів, органи суддівського самоврядування обрали своїх представників до Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, пленум Верховного Суду України делегував своїх представників до Тимчасової спеціальної комісії суддів України з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, створеної відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» для перевірки суддів, що виносили рішення проти учасників масових акцій протесту.
Однак учасники обговорення зауважили, що склад Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, на яких покладено розгляд питань про відповідальність суддів, не сформовано. «Судді, як і все суспільство, чекають змін та відновлення незалежного статусу судової влади», – відзначила А. Лесько. За словами Лорени Вінтер, у ситуації великого суспільного невдоволення діяльністю судової влади саме судді мають взяти на себе ініціативу самоочищення та відновлення довіри до суду.
Під час обговорення голова Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Володимир Мойсик наголосив, що слід вирішити, чи потрібно для застосування процедури люстрації встановлювати вину судді. «Закон «Про відновлення довіри до судової влади» передбачає винну поведінку судді для його застосування, – сказав він. – У законі ж про очищення влади винної поведінки судді не вимагається. Суспільство розриває договір з суддями і чиновниками, які доклали зусиль для обслуговування режиму, безвідносно до того, скасовано рішення судді чи ні. Це викликає різні оцінки, в т.ч. у європейському правовому середовищі». Крім того, за його словами, законодавство наразі передбачає 6 органів, що опікуються перевіркою суддів – це Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, податкові органи, що отримали право перевіряти декларації суддів, Міністерство юстиції України, голови судів. Очевидно, що у цьому питанні законодавство потребує удосконалення.
В. Мойсик також нагадав, що вимога люстрації суддів виникла об’єктивно: «Ви були свідками того, як тих українців, яких не добив снайпер на Майдані, «добивали» в судах: по 5–6 годин тримали в автозаках, а потім витягали з лікарень, ночами судили. Люстрація – це і вимога суспільства, і шанс для очищення суддівського корпусу. Я знаю, що абсолютна більшість суддів – чесні і порядні. Але тим, що оступилися, дайте шанс піти і очистити систему».
Заступник голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Маркіян Галабала запропонував для обговорення громадськості проект змін до законодавства щодо люстрації суддів, які підготували члени ТСК, що діє при Вищій раді юстиції: «Наша пропозиція полягає у тому, щоб саме Комісії було надано повноваження перевірки суддів, які приймали визначені законом про очищення влади категорії рішень. Комісії слід надати право розглядати ці питання не на підставі заявного провадження, як передбачено зараз, а самостійно, зобов’язавши усіх голів судів передати Комісії справи, що стосуються судових заборон на мирні зібрання під час Майдану, застосування до активістів запобіжних заходів та інших визначених у законі категорій справ для аналізу та висновку». За словами М. Галабали, це дозволить уникнути дублювання функцій різних органів та допоможе дотриматися принципу індивідуальної відповідальності щодо суддів.