21 червня 2016, 14:35

Через призму світових тенденцій

Опубліковано в №26 (524)

Тенденція до об’єднання правників стала характерною не лише для України, а й для усього світу. Юристи із задоволенням зустрічаються на території різних держав для обговорення нагальних проблем у сфері юриспруденції. Цього разу приймаючою стороною виступила Україна, до двох міст якої (Києва та Львова) з’їхались провідні юристи з Європи та Азії, аби подискутувати з приводу нових юридичних ринків та нових можливостей, які вони надають.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


В межах Форуму IBA ЄКА 2016 було заплановано кілька тематичних панелей, окремі з яких відвідала «ЮГ». Так, другий день зібрання розпочався з вітальних слів представників міжнародного правництва, які запевнили присутніх у своїй прихильності до України та високо оцінили прагнення держави посісти належне місце серед країн Старого Світу. Модерувала сесію партнер юридичної фірми Arzinger Лана Сінічкіна.

Першим слово взяв партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Олександр Падалка. Він наголосив на тому, що в сучасному світі замало бути просто професіоналом. Потрібно стати лідером у конкретній царині, а для цього необхідно займатися бізнесом не лише всередині держави, а й відслідковувати закордонні бізнес-течії. З цим твердженням цілком погодились інші спікери.

Реформи у дії

У другій сесії, яку також модерувала Л. Сінічкіна, взяли участь українські реформатори. Вони розповіли про те, як змінилась правова сфера України після Революції Гідності, та на що варто очікувати юридичному бізнесу найближчим часом. Розпочав обговорення заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Павло Мороз. Він зауважив, що до початку кар’єри державного службовця гарував на юридичній ниві. Рішення увійти до команди працівників відомства йому далося не легко. Але коли він побачив молодий, сучасний колектив, то жалкувати не довелося.

За час роботи П. Мороз став свідком впровадження серйозних реформ у сфері державної реєстрації. Якщо раніше ця процедура підпорядковувалась виключно Мін’юсту, зараз право здійснювати державну реєстрацію мають нотаріуси, а також компанії, акредитовані в Міністерстві. «Таким чином відомству вдалося стабілізувати ситуацію у цій царині, вирішити проблему корупції та забезпечити комфортні умови реєстрації для охочих скористатися цією послугою», – зауважив П. Мороз. На черзі – реформування сфери виконання судових рішень. Парламент вже ухвалив кілька законів, якими впроваджується інститут приватних виконавців. Це створить здорову конкуренцію у виконавчому середовищі, розвантажить державні інституції та значно підвищить відсоток реалізованих судових вердиктів.

Кадри вирішують все

Про перспективи розвитку правової системи в цілому повідомив заступник Глави Адміністрації Президента України (також правник у минулому) Олексій Філатов. Він розповів про судову реформу та про спеціалістів, залучених до її розробки та впровадження. За словами посадовця, багато національних судових інституцій будуть переформатовані, а окремі – розформовані, аби позбутись інституційної пам’яті. У найближчій перспективі на Україну очікують зміни окремих судових процедур та модернізація адвокатури. Однак головним, на думку чиновника, завжди залишатиметься кадровий потенціал, який поки що є дефіцитним. Наразі першочерговим завданням держави має стати підбір гідних правників, здатних належно виконувати свої обов’язки, а також підготовка достойної заміни в юридичних ВНЗ.

Про те, як формуються суддівські кадри, модератор запитала у голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова. Як і попередні доповідачі, він зазначив, що рішення працювати в державній установі було для нього непростим. Він навіть здивувався, коли йому запропонували взяти участь у конкурсі на посаду до ВККСУ. Ще менше він очікував на обрання головою цього органу. Однак, вочевидь, тоді Комісія потребувала антикризового менеджера. Це й не дивно, адже їй у спадок від попередньої каденції дістався величезний стос нерозглянутих справ. А згодом інституції довелося організовувати компанію з оцінювання українських володарів мантій.

«Ідея щодо оцінювання була вірною, – вважає голова ВККСУ. – Адже її альтернативою могло бути тотальне звільнення служителів Феміди, з чим українська правова система просто не змогла б впоратися». Пан Козьяков переконаний, що наразі оцінювання є оптимальним механізмом для відсіювання осіб, мантія яким дісталась випадково. На користь чинної процедури говорить її максимальна та безпрецедентна для Європи відкритість – громадяни можуть спостерігати за проведенням оцінювання у спеціально відведеній кімнаті, де увесь процес транслюється в режимі реального часу. Побачити його на власні очі доповідач запросив усіх, хто ще має сумніви у дієвості процедури.

Шанс на зміни

Про реформу прокуратури розмірковував ще один учасник секції – колишній заступник Генерального прокурора України Віталій Касько. Стати очевидцем дієвості модернізації пану Віталію довелося під час розслідування справи «діамантового» прокурора. Наразі провадження щодо правоохоронця, якого затримали з хабарем у 200 тис. доларів, знаходиться у суді. Стосовно реформ, правник переконаний, що для прокуратури вони є неминучими.

Погляд адвокатської спільноти висвітлив президент Асоціації правників України Денис Бугай. Він підкреслив дві основні відмінності реформаторства до та після Революції Гідності: безпрецедентну відкритість проведення реформ та можливість юридичної спільноти впливати на їх проведення. Такий шанс, на думку юриста, упускати не можна. І перш за все його потрібно реалізувати під час формування складу нового Верховного Суду, а далі – Вищої ради правосуддя. У цьому з паном Бугаєм погодилися як українські реформатори, так і закордонні гості, які з нетерпінням очікують на результати українських реформ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати