Популярні матеріали

08 лютого 2018, 16:48

Адвокатура: Перезавантаження

В контексті реформи системи правосуддя залишилося два важливих блоки, які потребують реформування, - адвокатура та юридична освіта. Так, 7 лютого в Адміністрації Президента відбулося засідання Ради з питань судової реформи, на якому обговорювали положення законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

1ff9105166e12bcb45f492c958066718

Координатор робочої групи з питань реформування адвокатури Віктор Короленко стисло виклав основні зміни, які вносяться відповідним законопроектом. Зокрема пропонується:

- розширення професійних прав адвокатів та закріплення додаткових гарантій адвокатської діяльності;

- новий порядок доступу до професії;

- розмежування статусу адвоката та здійснення адвокатської діяльності;

- забезпечення пропорційності дисциплінарної відповідальності адвоката;

- зміни щодо структури та повноважень органів адвокатського самоврядування на принципах децентралізації;

- прозоре фінансування органів адвокатського самоврядування.

Всі члени Ради погоджуються в тому, що розширення прав адвокатів та закріплення додаткових гарантій адвокатської діяльності є позитивною тенденцією.

Особливу увагу приділяють також змінам до Кримінального процесуального кодексу України, які є логічним продовженням обговорюваного законопроекту. Так, з цього приводу Лідія Ізовітова, голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, коментує наступне: «Як би гарно не були прописані повноваження і гарантії, поки не буде інструментарію їх забезпечення, це будуть лише слова, які ми будемо озвучувати, але фактично закон у цій частині реалізовано не буде. Тому НААУ подали Раді судових реформ своє бачення змін до КПК». Разом з цим пані Ізовітова наголосила на проблемах податкового тиску, який має адвокатура, і запропонувала внести зміни до Податкового кодексу України для того, щоб адвокати могли нормально працювати.

Позитивним вбачають також зміни у частині дисциплінарної відповідальності адвоката. У законопроекті конкретизовано, які саме стягнення можуть бути застосовані за певний вид дисциплінарних проступків. Закріплюється також право на оскарження та скасування рішень про порушення дисциплінарної справи і, головне, передбачається, що оскарження дисциплінарного рішення зупиняє застосування дисциплінарного стягнення. «Дуже правильною є пропозиція щодо надання можливості адвокату оскаржувати рішення дисциплінарних органів, тому що припинення дії свідоцтва сьогодні, коли ти завтра маєш здійснювати захист в кримінальній справі, не може бути доцільним і правильним. Зараз адвокати можуть оскаржувати такі рішення в суді, але таке оскарження не зупиняє рішення дисциплінарного органу. Тому поки пройде судова перевірка, буде втрачено багато часу», - зазначає Інна Рафальська, член робочої групи з питань реформування адвокатури.

Стосовно інших інститутів, які пропонується реформувати, виникає чимало дискусійних питань:

- Чи зможе новий порядок доступу до професії вирішити проблеми з корупцією в цій сфері та залучити нові більш якісні кадри?

- Чи зможе адвокат, який працює за трудовим договором чи перебуває на державній службі, зберегти свою незалежність та дотримуватися Правил адвокатської етики?

- Чи є реальна необхідність докорінно змінювати існуючу систему органів адвокатського самоврядування?

Доступ до професії

Проектом закону про адвокатуру та адвокатську діяльність запроваджується новий порядок доступу до професії, що має допомогти знизити корупційні ризики. Так, статус адвоката зможуть набути фізичні особи, які мають вищу юридичну освіту ступеня магістра (або прирівняну до неї вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста),  стаж роботи в якості стажера (помічника) адвоката та (або) судді не менше двох років, володіють державною мовою та складуть кваліфікаційний іспит з позитивним результатом у вигляді письмового анонімного тестування.

На думку пані Ізовітової, запропонована модель не покращує, а погіршує сьогоднішнє становище, створюючи нові корупційні вікна. «Запровадження тестового екзамену є доцільним, проте обов’язково повинен бути і письмовий екзамен [мається на увазі виконання практичного завдання – прим. ред.], тому що ми говоримо про адвокатуру і адвоката, як професію, для якої, окрім юридичних знань, потрібні ще й певні професійні навички. Якщо ми говоримо про тести, то вони будуть визначати тільки рівень юридичних знань», - стверджує вона.

Руслан Сидорович, народний депутат України, погоджується з цією думкою: «Самого тестування замало, як було би замало до доступу і суддівської професії. Бо, якщо б суддів відбирали виключно за тестами, це не відповідало б усім критеріям, які необхідні до доступу до судової професії».

Що ж до питань стажування, то пані Рафальська вказує на позитивні моменти таких змін. «Стажування, яким воно є зараз, після складання кваліфікаційного іспиту не є логічним. Стажист має проходити його до кваліфікаційного іспиту. Тоді результати кваліфікаційного іспиту дадуть можливість визначити якість цього стажування. Це світова практика, яка є правильною і має застосовуватися і в українській адвокатурі», - наголошує Інна Рафальська.

Розмежування статусу адвоката та здійснення адвокатської діяльності

Новелою в законопроекті, яка викликає багато питань, є розмежування статусу адвоката та здійснення адвокатської діяльності. Так, адвокат, який працює за трудовим договором чи перебуває на державній службі, має статус адвоката, проте не здійснює при цьому адвокатську діяльність, у зв'язку із чим позбавляється певних гарантії адвокатської діяльності. Чому це відбувається? Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента, пояснює це тим, що відколи закріплюється адвокатська монополія на представництво в суді, виникає необхідність, щоб інтереси кожної сторони в суді представляла особа зі статусом адвоката. Не пропонується, щоб кожен орган державної влади наймав адвоката, але запропоновано, щоб особа, яка представляє таку сторону, мала відповідний статус адвоката, що гарантує наявність належної кваліфікації у такої особи та дійсно забезпечить надання саме професійної правничої допомоги.

e4134e0a78e47b93ecccadf2f683956a

Проте наявність трудових відносин з роботодавцем чи перебування на державній службі зумовлює наявність відносин підпорядкування, що суперечить незалежності здійснення адвокатської діяльності. Саме тому додаткові гарантії, які несе за собою незалежна адвокатська діяльність - такі як адвокатська таємниця, - не поширюються на відносини, які виникають під час роботи за трудовим договором (контрактом) чи державної служби. «Ані на державній службі, ані в трудових відносинах, особа, яка має статус адвоката, адвокатську діяльність не здійснює. Вона здійснює свої функції, які полягають у наданні юридичних консультацій та представництві у суді саме свого роботодавця, а не когось іншого. Тут немає відносин адвокат-клієнт - є лише трудові відносини або державна служба», - стверджує пан Філатов.

Адвокатське самоврядування

Найбільш дискусійною темою є питання щодо реформування адвокатського самоврядування, з приводу якого досі немає консенсусу. Законопроект пропонує наступні зміни в інституті самоврядування:

- Визначено чітку структуру органів самоврядування на національному та регіональному рівнях; організаційно-правові форми адвокатського самоврядування – Національна асоціація адвокатів України (НААУ) та регіональні палати адвокатів;

- Статус юридичної особи будуть мати тільки НААУ та регіональні палати адвокатів;

- Децентралізація повноважень органів самоврядування - надається можливість адвокатам в регіоні самостійно вирішувати питання регіонального значення;

- Скасування зборів адвокатів регіону - передбачається, що всі адвокати мають право брати участь у конференціях;

- Скорочується строк перебування на виборних посадах до 2 років з можливістю переобрання ще на один 2-х річний термін;

- Розділення кваліфікаційних та дисциплінарних функцій органів самоврядування – роз'єднання КДКА на кваліфікаційні та дисциплінарні комісії адвокатів;

- Прозоре фінансування органів адвокатського самоврядування - запроваджується бюджетний процес; передбачається фінансова звітність органів.

З цього приводу Валентин Гвоздій, заступник Голови НААУ, РАУ, зазначає наступне: «НААУ категорично не погоджується з тим, що законопроект запропонував ліквідувати всю існуючу систему органів самоврядування. Цього робити не можна. Ми повинні інституційно зміцнювати нашу організацію, а всі ті проблемні питання, які сьогодні обговорюються, всі реформаторські ідеї, які пропонуються, можна легко реалізувати на базі існуючих органів адвокатського самоврядування шляхом інакшого врегулювання їх взаємодії. Також запропонована модель надає безмежну владу особи на місцях та національному рівні. Звертаю увагу, що одна єдина особа буде керувати усіма і приймати всі надзвичайно важливі рішення. Це взагалі неробочий механізм, який призведе до жахливої корупції».

Іншої ж думки дотримується Петро Бойко, голова Ради адвокатів Київської області. «Може закон і не досконалий, але з точки зору простого адвоката - хороший. Він настільки хороший для адвоката, настільки й поганий для чиновників адвокатури. У адвокатів повинна бути незалежність, яка сьогодні втрачена. Вся влада зосереджена в Раді адвокатів України. Сьогодні адвокат може бути позбавлений права на  здійснення адвокатської діяльності у будь-який момент», - наголошує пан Бойко.

Інна Рафальська також підтримує зміни в інституті адвокатського самоврядування, зазначаючи, що в запропонованому проекті НААУ не ліквідується, й не припиняється. Також пані Рафальська додає: «Надання можливості адвокатам у регіонах самостійно вирішувати питання регіонального управління та представництва теж є правильним. У керівників регіонів жодних проблем не викликає створення юридичної особи, у складі якої будуть діяти декілька органів, які виконують відповідно делеговані функції. Це рада, яка буде здійснювати захист адвокатів і відповідно представництво інтересів, кваліфікаційна палата і дисциплінарна палата, які будуть виконувати свої функції. Вони не будуть юридичними особами і головне, що наразі зможуть фінансуватися з одного бюджету. Ми завжди мали проблему, як фінансувати дисциплінарні палати, оскільки гроші заробляє тільки кваліфікаційна палата».

З роз’єднанням кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на дисциплінарну та кваліфікаційну комісію адвокатів не погоджується пані Ізовітова: «Дисциплінарні і кваліфікаційні органи наразі діють у системі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіонального рівня і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Це повністю узгоджується з висновком Венеціанської комісії, за яким затверджено, що поєднання в окремих палатах, але одному органі кваліфікаційних та дисциплінарних процедур, є доречним. Тому навіщо створювати два органи на першому і другому рівнях, не зрозуміло».

c86c5b449d8647fe82583e3172d7eb9d

Разом з тим, експерти Ради Європи у своєму висновку щодо відповідності положень законопроекту європейським стандартам вказали на те, що у більшості європейських країн дисциплінарна функція здійснюється окремим органом, який не завжди є юридичною особою. Проте кваліфікаційна та дисциплінарна функції не поєднуються в одній і тій самій юридичній особі, оскільки виконують дві абсолютно різні функції. Відтак роз'єднання кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на дисциплінарну та кваліфікаційну комісію адвокатів відповідає європейським стандартам.

Ще одним спірним питанням є право участі всіх адвокатів у конференціях. «Чи потрібно відмовитися від зборів, де сьогодні існує право на представництво, і зробити конференції, де зможуть прийняти участь усі адвокати? Нас аж 40 тис., і зібрати в якомусь приміщенні всіх адвокатів з великих регіонів на конференції без представництва буде дуже складно. Відмовлятися від представництва не є розумним кроком», - зазначає Лідія Ізовітова.

До цієї думки приєднується і член робочої групи Ганна Колесник. За її словами, проведення конференції без зборів викличе повний хаос: «Як, наприклад, 5 тис. осіб по Київській області, які будуть мати право голосу, виступу, вибору, зможуть прийняти рішення на таких конференціях? Це буде хаос без можливості працювати і т.д

Натомість Інна Рафальська стверджує: «Так, адвокати прийдуть на конференції, оскільки останні 5 років були ображені, що повинні обирати делегатів, які за них щось вирішують, а у них немає права безпосередньої участі. Це проблема керівника ради адвокатів регіону - як організувати такі конференції, як забезпечити на них порядок і надати можливість адвокатам реалізовувати передбачене законом право».

Що далі?

Озвучені пропозиції та коментарі будуть передані у письмовому вигляді на опрацювання членам Ради з питань судової реформи. Після цього 12 лютого 2018 року планується проведення наступної зустрічі Ради, де відбудеться ще одне обговорення, оскільки працювати ще є над чим.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати