Популярні матеріали

27 квітня 2017, 17:13

360 градусів фінансової реструктуризації

Під час обговорення Закону України «Про фінансову реструктуризацію» на рівні законопроекту, в експертному середовищі було багато побоювань з приводу того, що закон буде застосовуватися, як певний механізм для того, щоб використати мораторій і відстрочити стягнення заборгованості. Утім, як виявилося, це побоювання було абсолютно безпідставним.

Про це заявив Сергій Бенедисюк, керівник практики антимонопольного, корпоративного права та M&A, ЮФ N&D, сьогодні, 27 квітня, під час круглого столу "360 градусів фінансової реструктуризації". Захід був ініційований та організований юридичною фірмою N&D спільно з Незалежною асоціацією банків України. Вперше в Україні він об'єднав за одним столом представників не лише банків, а й податкової системи, Антимонопольного комітету та бізнесу.

Аналізуючи проблемні юридичні питання реалізації фінансової реструктуризації, пан Бенедисюк зазначив: «У будь-якому випадку потрібна згода залучених кредиторів, без цього процедура не буде починатися. Якщо говорити про незалучених кредиторів, то єдиним випадком, який не дозволяє їм звертати стягнення на активи боржника в межах дії мораторію – це звернення стягнення на необоротні активи. І знову ж таки, ті, які не забезпечені іпотекою. Більше того, мораторій не припиняє судових справ за участю залучених кредиторів», - констатує експерт.

При цьому пан Бенедисюк сконцентрувався на двох найважливіших, на його думку, питаннях.

Так, за словами юриста, у серпні цього року набирає чинності Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», абсолютно новий інструмент для української правової системи. Суть його в тому, що будь-яка державна допомога, в тому числі розстрочення та спрощення податкового боргу, є такою, що може призвести до спотворення конкуренції на ринку. «Тому, і окремі випадки державної допомоги, і програма державної допомоги, підлягають погодженню з антимонопольним комітетом. Наскільки я розумію, позиція Комітету в тому, що буде затверджена програма, а не буде погодження окремих випадків. Це буде певним плюсом і не має створювати суттєвих перешкод в реалізації фіндопомоги», - підкреслює пан Бенедисюк.

Ще одним важливим питанням, на якому зосередив увагу учасників експерт, стало питання безпосередньої  реалізації плану реструктуризації. «Процеси реструктуризації потрібно розглядати в динаміці. Я не проти цього закону і вважаю його гарним і корисним інструментом. Утім, коли починається процес реструктуризації, при погодженні та затвердженні плану, необхідно також прописувати в ньому певні варіації, які можуть бути в майбутньому. За великим рахунком, закон говорить прямо, що план реструктуризації – це договір, який має передбачати основні вимоги, або передбачати більш детальні умови подальшої взаємодії між сторонами. На додаток до плану бажано все таки укладати договори про відстрочку, оскільки сам закон не передбачає штрафів за порушення плану в частині звернення стягнення. Знову ж таки, цей пакет документів, ці договори, мають передбачати більш детальні умови подальшої реструктуризації. Якщо ми кажемо про старт процесу – тут, більш менш, все зрозуміло. Якщо ж говорити про подальший процес… ну, наприклад, огляд фінансово-господарської діяльності відповідно звіту незалежного експерта. Тобто, коли іде процес погодження плану фінреструктуризації, економічні умови можуть бути одними, а коли має місце реалізація фінреструктуризації, - вони можуть мінятися», - відмічає Сергій Бенедисюк.

За словами експерта, фінансова реструктуризація – це механізм, який має дозволити боржнику вийти на певний рівень прибутковості. І якщо на етапі виходу на цей рівень прибутковості, матимуть місце фактори, котрі свідчатимуть, що це недосяжно, то в продовженні процесу реструктуризації особливого сенсу не буде. «Закон говорить про можливість припинення плану реструктуризації на підставах, передбачених цим планом. Це також говорить про те, що в плані мають бути передбачені наслідки такого припинення. Тому, як на мене, план з розгляду справи арбітражем – це є просто договір. І навіть якщо він буде затверджений арбітром (в тому випадку, якщо 2/3 «за», але хтось «проти»), він не буде мати сили сам по собі до того моменту, поки арбітром у кожному окремому випадку не будуть винесені рішення по спору, яке потім можна буде проводити до виконання. Тому в плані та інших документах, які будуть укладатися на розвиток цього плану, бажано прописувати певне бачення подальшого процесу реструктуризації, а також наслідки, включаючи припинення, якщо ті чи інші показники не будуть виконані», - резюмує експерт.

Серед іншого, під час круглого столу також були розглянуті питання імплементації в Україні міжнародного досвіду з фінансової реструктуризації (особливості «Kyiv Approach»; практичного застосування механізмів фінансової реструктуризації; особливостей арбітражу у цій сфері; податкові питання; захисту інтересів кредиторів в процедурі фінансової реструктуризації; проблеми та труднощі бізнесу при проведенні фінансової реструктуризації тощо.

Учасниками обговорення виступили: Олександр Кренець, старший юрист судової та арбітражної практики ЮФ N&D, арбітр в процедурі фінансової реструктуризації; Сніжана Братасюк, старший консультант аудиторської фірми Deloitte; Олексій Грінченко, Директор, керівник Напрямку послуг з реструктуризації заборгованості аудиторської фірми Ernst&Young; Сергій Ігнатовський, керівник юрдепартаменту агрохолдингу "Мрія"; Ольга Білай, член Спостережної ради з фінансової реструктуризації; Сергій Паперник, Голова Арбітражного комітету; Юлія Костецька, Голова Секретаріату; Олена Гадомська, головний експерт відділу моніторингу державної допомоги департаменту конкурентної політики АМКУ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати