18 червня 2013, 10:42

Спрощення відкриття бізнесу, або Вкотре про гучні декларації

Опубліковано в №25 (367)

А чи знаєте Ви, що на сьогодні згідно з рейтингом Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу», з погляду інвестиційної привабливості економіки, Західний берег ріки Йордан і Сектор Газа мають позиції кращі, ніж Україна?! Навіть серед країн Центральної Азії гірші показники лише в Таджикистану та Узбекистану.

Тож не дивно, що у Верховній Раді зареєстрували проект закону, який спрощує процедуру відкриття і ведення бізнесу. От тільки те, що документ повинен боротися з несанкціонованим захопленням влади на підприємствах, і словосполучення «ініціатива уряду», вибачте, але якось не стикуються у моїй жвавій редакторській уяві.

У принципі, ідея хороша, адже серед головних положень законопроекту – скасування збору за проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, та й здійснення реєстрації через надання електронних документів не потребуватиме обов’язкового використання електронного цифрового підпису. От тільки, знаючи наші чарівні сайти і сервери держорганів, цікаво, як­то буде з використанням інших способів ідентифікації особи заявника із застосуванням IT­технологій і мобільного зв’язку. Боюся, що може вийти, як у відомому вислові, що вже став крилатим: «Хотіли як краще, а вийшло, як завжди». Адже на папері в нас завжди все гаразд, а от на практиці чомусь навпаки, до того ж теж завжди, що, погодьтеся, характерно.

Ще цікавішим видається той факт, що законопроектом також закріплюється відмова від обов’язкового використання печаток суб’єктами приватного права. Бачте, на думку авторів, це така перешкода рейдерам. Правду кажучи, я сама недолюблюю печатки ще відтоді, як під час навчання в університеті терміново мусила отримати довідку, а ректора разом із печаткою не було. Мені б тоді й виконуючий обов’язки проректор став у пригоді, якби ж не печатка…

В уряді вважають, що встановлення контролю над печаткою фактично означає встановлення контролю над підприємством. Але це поверхневий прояв докорінних проблем. Я думаю, ми, українці, просто надзвичайно винахідливі. Погляньте, скільки в нас справ у судах, де підробили підписи, печатки, а то й банально і без витівок «простимулювали» суддю. Справ багато, а визначення рейдерства як не було, так і немає. І верховенства права немає, а законодавчих ініціатив – сила­силенна. І коли спрощення відкриття бізнесу пов’язують із приходом інвестора в Україну, мені стає смішно, так само, певно, як і Вам. Тож посміймося разом, хоча саме час заплакати над такими шедеврами законодавчої думки.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати