21 січня 2014, 16:15

Декілька слів про управлінські технології

Опубліковано в №01-02 (395-396)

Нещодавно я порадила одному юристу відвідати семінар із судової практики, на статтю з якого щиро очікую від своїх колег. Ознайомившись із програмою, він сказав: «Цікавий семінар. Шкода, нікого туди відіслати». Так я дізналася багато нового, зокрема, що не всі фірми, виявляється, прагнуть мати у штаті судебників. Наприклад, міжнародні компанії навіть соромляться говорити клієнтам, що займаються судами на «…Вкраїні милій», бо за кордоном наших суддів часто сприймають як корупціонерів, і якщо юристи не вирішують справу миром, ідуть до суду, то вони або погані юристи, або дають хабарі. От і доводиться уникати судових спорів, краще структурувати податки або – у крайніх випадках – звертатися по допомогу.

Ця розмова вкотре нагадала мені про роль адміністративного персоналу в юридичній компанії. Цікаво, які послуги мають бути віднесені на інсорсинг, а які – на аутсорсинг, як вважаєте? Зокрема, мене цікавить статус фінансової служби: чи повинна вона бути внутрішньою або ж можна віддати її функції на аутсорсинг?

З огляду на біллінг та збір гонорарів, бюджетування, оптимізацію витрат та рух грошових потоків, розподіл прибутку та інші важливі повноваження, які відносяться до компетенції цієї служби, питання, погодьтеся, досить важливе. Однак єдиної думки щодо того, чи потрібно віддавати функції фінансової служби на аутсорсинг, юристи на сьогодні не дійшли, і, наскільки я розумію, навряд чи це взагалі можливо. І оскільки кожна юридична фірма сама для себе вирішує це питання, хотілося б більше дізнатися про те, чим вона керується у конкретному випадку, про плюси і мінуси аутсорсингу та інсорсингу. Адже в маленькій юрфірмі зазвичай фінансового департаменту немає; плануванням займаються партнери і бухгалтер, от і весь адміністративний персонал.

Одним з авторів, які опікуються порушеним у цій колонці питанням, є пан Дж. Брайан Хейвуд. Так­от, на його думку, аутсорсинг та інсорсинг – це дві різні й водночас схожі управлінські технології. Обидва методи можуть бути використані для знищення витрат на невикористану потужність. Різниця між ними така: аутсорсинг дозволяє витратам бути гнучкими при зміні обсягу виробництва послуг, а інсорсинг зберігає витрати постійними, але продає при цьому на зовнішній ринок невикористану потужність. Аутсорсинг часто розглядають як інструмент скорочення витрат, він дає можливість сконцентруватися на невеликій кількості видів діяльності. Системна підготовка рішень про аутсорсинг може проводитися на основі обліку витрат за видами діяльності (методу Activity Based Costing – ABC). АВС метод, з огляду на вартість процесу (або вид діяльності) та його завантаженість, надає інформацію, необхідну при підготовці рішень про аутсорсинг та інсорсинг. Ось тут­то й починається найцікавіше, оскільки для аналізу потенційного рішення про аутсорсинг потрібна інформація про відповідність внутрішніх відділів організацій і конкретних видів аутсорсингових послуг, і якщо говорити про велику юридичну фірму, то йдеться як про ведення бухгалтерії та подання звітності, так і про ефективність IT­відділу…

А що з цього приводу думаєте особисто Ви? Свої умовиводи надсилайте, будь ласка, на мою адресу olga@yur-­gazeta.com

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати