Останнім часом тільки й розмов, що про саморегулювання. Одного тижня запрошують на круглий стіл з приводу професійного самоврядування, наступного – також на круглий стіл, але вже присвячений самоврядуванню місцевому. І на обох, до речі, йдеться про впровадження європейських стандартів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сказати чесно, я доволі скептично налаштована на підписання Угоди про асоціацію, і всі ці «столи» напередодні саміту у Вільнюсі вкотре демонструють, що до євроінтеграції ми морально не готові, хоча б тому, що в рамках такої підготовки мала б відбутися децентралізація, а натомість Міністерство юстиції докорінно переформатувало затверджені навесні поточного року Правила професійної етики нотаріусів, виключивши звідти будьяке згадування про Нотаріальну палату України і нівелювавши в такий спосіб її роль та повноваження. Після цього Мін’юст затвердив новий склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, не включивши до нього представників єдиної в Україні професійної самоврядної організації нотаріусів. Президент Нотаріальної палати України досить чітко визначила «ці та інші дії суб’єктивного характеру як неприпустиме, всупереч вимогам закону, втручання до діяльності органу професійного самоврядування, приниження та нівелювання його ролі», тому за рішенням Ради НПУ на світ з’явилася низка напрацювань і цілком конкретних пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства з питань діяльності нотаріату стосовно посилення ролі професійного самоврядування та неприпустимості втручання до його діяльності. Про те, як відбувалося й відбуватиметься обговорення цієї ініціативи, до речі, маєте можливість прочитати на сторінках 12–13 цього номера.
Особисто я взагалі не розумію, як можна говорити про професійне саморегулювання, якщо окремі галузеві закони містять різне трактування поняття «саморегулівна професійна організація». Найсмішніше те, що на сьогодні не існує окремого закону, який регулював би діяльність самоврядних професійних організацій арбітражних керуючих, однак саме таких організацій на сьогодні в Україні зареєстровано аж чотири. Водночас законопроектом про внесення змін до Закону України «Про банкрутство», якому арбітражні керуючі й завдячують своїм самоврядуванням, було запропоновано поправки, які повністю нівелюють саморегулювання арбітражних керуючих. На фоні інших законопроектів, що стосуються самоврядних професійних організацій і впродовж тривалого часу знаходяться на розгляді у Верховній Раді України, така законотворчість виглядає логічним продовженням централізації влади. Міністерство, звичайно, називає це інакше, адже всім нам обіцяли, навпаки, децентралізацію. Питання лише в тому, що відбувається – непорозуміння чи саботаж передвиборчих обіцянок? Звичайно, хотілося б поглянути, як самоврядні організації приходять до взаємодії, а не протистояння з державними органами. Якщо цього не станеться, наслідки конфлікту можуть бути не тільки непередбачуваними, але й досить прикрими.