30 квітня 2013, 10:17

Права дитини в Україні: глухий кут?

Правові особливості стягнення аліментів в Україні

Опубліковано в №18 (360)

Категорія «злісного» невиконання є досить оціночним судженням

Олександр Муконін «Юнайтед Лоєрс Ассоціейшн, ЮФ» Адвокат, партнер

Велика статистична кількість відмов у порушенні кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу України (далі – КК України) «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей», пов’язана насамперед зі складністю доведення вини боржника на вчинення злочину у формі прямого умислу та встановлення моменту закінченості злочину.

Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Тобто об’єктивна сторона складу даного злочину виражається у будь-яких діяннях боржника щодо злісного невиконанню рішення суду зі сплаті коштів протягом певного строку. Категорія «злісного» невиконання є досить оціночним судженням та виражається, наприклад, у системному невиконанні попереджень про заборгованість зі сплати аліментів, ігноруванні приписів державного виконавця чи заяв стягувача, у явних діях на приховування доходів чи працевлаштування. Проте головне цій частині те, що злочин, передбачений статтею 164 КК України, вважається закінченим, коли ухилення від сплати аліментів набуло ознак «злісного».

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0