Популярні матеріали

30 травня 2017, 12:23

Крок назустріч

У Києві відбувся форум «Суди та ЗМІ: синергія заради майбутнього»

Відкритість діяльності суду є фундаментальною складовою становлення інституту демократії. Комунікація представників судової системи з громадськістю, засобами масової інформації, відкритий діалог служителів Феміди з суспільством – це шлях до розбудови незалежної та ефективної судової влади в Україні.

Про те, як судовій системі та засобам масової інформації знайти точки дотику для побудови ефективних взаємовідносин, як представники медіа бачать роботу суддів, а судова влада – працю журналістів, 22 травня ц.р. говорили учасники першого загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: синергія заради майбутнього». Захід був організований за сприяння канадського проекту «Підтримка судової реформи України».

Вітаючи учасників форуму, голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк висловив переконання, що у процесі побудови незалежної судової системи судді та журналісти повинні бути колегами, діяти спільно. «На цьому шляху ми шукаємо саме колег, однодумців. Це має бути не лише ВРП, ВСУ чи ВККС – це має робити все суспільство. Про те, що судам треба довіряти, мають сказати журналісти. Коли буде незалежний суд, ЗМІ також зможуть почувати себе незалежними», – підкреслив він.

Заступник директора відділу міжнародної співпраці посольства Канади в Україні Дженіфер Купер назвала форум особливою подією. Вона вважає, що комунікація судової системи зі ЗМІ є важливою у контексті забезпечення безсторонності судової системи. Тому як мету заходу спікер відзначила пошук найкращих шляхів такої співпраці. «Канада віддана Україні у підтримці розбудови держави, яка заснована на принципах верховенства права», – зазначила пані Купер.

IMG_7359

«За роки незалежної України судова система ще ніколи не перебувала у настільки плачевному стані», – зазначив голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. За його словами, у пошуках відповідей на проблемні питання у своїй роботі суди вдаються до різних методів, зокрема до створення різноманітних асоціацій суддів. У цьому немає нічого поганого, якщо робота ведеться конструктивно. «Але по факту діяльність цих асоціацій вносить ще більший розкол у судову систему, – зауважив голова ВСУ. – Хотілося б, щоб новостворені асоціації не переймались якимись філософськими проблемами, а вирішували практичні питання». Такими питаннями спікер назвав допомогу суддям займати правову позицію у тих випадках, з якими вони ще не зіштовхувались. Асоціації мають допомагати суддям розібратись у тому, яким повинен бути сучасний служитель Феміди. Натомість, на переконання пана Романюка, ми спостерігаємо іншу ситуацію – коли асоціації лише популяризують окремих суддів.

IMG_7414 Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк відзначила, що реформа правосуддя є ключовою, тому до неї й прикута увага медіа. Наріжними каменями взаємовідносин між судами та ЗМІ вона назвала фіксацію судових засідань, захист прав журналістів у судах і питання комунікації між суддями та журналістами. «Близько 40% інформації про суди – це переписані прес-релізи. Судді самостійно практично нічого не коментують, в основному це роблять адвокати», – наголосила доповідач і навела приклади, коли через відсутність комунікацій журналісти неправильно трактували судові рішення або невірно інтерпретували судові терміни. Вона висловила сподівання, що найближчим часом ці питання будуть вирішені.

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик назвала форум важливим ще й тому, що стосунки між журналістами та суддями сьогодні вкрай незадовільні, судді нерідко стають героями скандальних журналістських розслідувань. Тож суддям та журналістам треба шукати точки дотику. «Журналісти й судді мають багато спільного, адже і ті, й інші є шукачами істини, – відзначила доповідач. – Крім того, рівень довіри і до журналістів, і до суддів сьогодні є критично низьким. Тому нашою метою має бути відновлення довіри до закону як такого».

IMG_7409

Проблемні питання взаємодії

Своїми поглядами на поняття відкритості суду поділився суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич. За його словами, коли звернутись, приміром, до «Вікіпедії» з питанням, що таке відкритість, отримаємо відповідь: це готовність впустити партнера у свій світ – соціальний та особистий. «На мій погляд, законодавець дає таку можливість засобам масової інформації. У питаннях комунікації судової влади із засобами масової інформації ми сьогодні даємо фору багатьом західним країнам», – вважає суддя.

Окремо спікер зупинився на меті роботи судді-спікера: «Він не може коментувати судові рішення, а виступає як «перекладач» їх на зрозумілу мову, тобто є «містком» між судовою владою та суспільством». Оди роботі судової влади, на думку О. Сасевича, журналісти писати не мають, проте вони повинні оцінював та подавати інформацію об’єктивно. Наприклад, описуючи позицію однією сторони, мають брати коментар з цієї теми і в іншої.

На думку керівника напрямку «Медіа право» Центру демократії та верховенства права Віти Володовської, рівень довіри до судової влади в Україні дійсно не є високим. Роль журналістів у демократичному суспільстві – доносити суспільно важливу інформацію. Звичайно, журналіст має право і часом навіть повинен критикувати, але критика і безпідставні нападки – різні поняття. Втім, щоб медійники подавали об’єктивну інформацію, їм необхідно надати доступ до неї – забезпечити гласність судового процесу та надати доступ до судових рішень.

Медіа-юрист Людмила Опришко розповіла про об’єктивні обмеження у роботі судів. За її словами, право свободи висловлювання може обмежуватись з метою захисту авторитету та неупередженості правосуддя. Це пов’язано з тим, що забезпечення авторитету судової гілки влади відіграє надзвичайно важливу роль – для, щоб ефективно керувати державою, органи влади повинні мати авторитет.

За словами пані Опришко, у законі є чітко передбачені випадки, коли судове засідання проходить у закритому режимі. Але більшість проблем з комунікацією виникає у відкритих засіданнях, коли необхідно узгодити інтереси правосуддя з тим, щоб суспільство бачило, як працюють суди. На переконання доповідача, ЗМІ – це той канал, через який поширюється інформація про роботу судів. «Хочеш не хочеш, а журналісти та судді все одно взаємопов’язані, – підкреслила експерт. – Однак недарма фахівці наголошують, що ефективна комунікація – це не та інформація, яка від тебе виходить, а та, що до тебе доходить. І добре, що останнім часом суди налаштовані на більш відкритий формат роботи».

Налагодження комунікацій: міжнародний досвід

Суддя Суду Королівської лави провінції Саскачеван (Канада) Тед Зажечний розповів про судові ініціативи для покращення роботи з медіа у Канаді. За його словами, для того, щоб побудувати взаємодію між судами та ЗМІ, на практиці треба забезпечити відкритий доступ журналістів до судових документів. Такий доступ має бути наданий абсолютно усім ЗМІ.

IMG_7357

«Ми сприяємо проведенню так званих усних брифінгів для ЗМІ, щоб журналісти могли дізнатися про судові рішення зрозумілою та доступною мовою. Вищий суд Канади має офіційну особу, котра допомагає представникам ЗМІ, описує усі нотатки, які ми видаємо для преси. Ця особа не є речником суду – вона просто пояснює юридичний базис певної справи «людяною» мовою», – пояснив експерт і додав, що судді працюють із журналістами у особливому, «закритому» режимі. Це означає, що журналістам у закритому порядку повідомляють прийняте рішення до його оголошення, тобто представники преси заздалегідь знають, яке рішення буде оголошено. З етичних міркувань, звичайно, про це нікому заздалегідь не повідомляють.

IMG_7553

Про роль прес-секретаря суду розповіла заступник керівника апарату Овідіопольського районного суду Одеської області Ірина Паламарчук. За її словами, у налагодженні якісної комунікації зі ЗМІ суд ставить перед собою такі завдання, як інформування та просвіта, покращення розуміння його роботи і залучення преси. Завдання прес-секретаря у цих напрямках полягають у наступному:

  • здійснення аналізу цільової аудиторії;
  • розробка комунікаційної стратегії суду;
  • забезпечення розвитку інформаційних зв’язків між судом та відвідувачами суду, державними установами, ЗМІ тощо;
  • налагодження контактів з органами державної влади;
  • підготовка звітів, прес-релізів, прес-анонсів, брифінгів;
  • наповнення офіційного веб-сайту суду;
  • моніторинг ЗМІ;
  • координація проведення інтерв’ю.

Суддя-спікер господарського суду Харківської області Тетяна Суярко розповіла про роль судді-спікера у налагодженні комунікацій зі ЗМІ. За її словами, ідея інституту судді-спікера була запозичена у Нідерландах. На сьогодні в Україні у 75 судах обрано 730 суддів-спікерів. Ключовим фактором при їх виборі, на переконання пані Суярко, має бути сприйняття такого судді суспільством, а не судовою та юридичною спільнотою.

Незважаючи на те, що інститут судді-спікера працює лише з березня 2015 р., він уже має певні досягнення. «Зокрема, було проведено ряд тренінгів у всіх регіонах України із залученням відповідних фахівців. Робота у цьому напрямку дає свої результати, але традицію потрібно формувати поступово, чим ми й займаємось», – наголосила доповідач. Посада судді-спікера вже й сьогодні вважається престижною, проте статус – це, перш за все, обов’язок. Тож перспективи цієї професії залежатимуть від стратегії розвитку, яку обере для себе кожен суддя-спікер та представник ЗМІ.

IMG_7510 Професор політології, права і кримінології Університету Торонто (Канада) Пітер Соломон розповів про порівняльний досвід іноземних країн у сфері комунікацій судів і ЗМІ. За його словами, у світі є дві комунікаційні моделі: європейська, коли комунікаційні функції здійснює голова суду, і американська, у якій повноваження у цій частині належать суддям-спікерам або ж фахівцям у сфері комунікацій. Щоправда, деякі країни пішли шляхом об'єднання цих двох моделей.

Найбільш цікавим для України, за словами експерта, буде досвід Іспанії. Там, виходячи з низького рівня довіри до судів, була розроблена нова стратегія комунікації. Були введені нові штатні одиниці – фахівці з питань комунікації, а функції головного спікера від усієї судової системи були передані органу, який є аналогом українського Вищої ради правосуддя. Таким же шляхом пішли й багато інших європейських країн, у яких повноваження щодо суддівської кар'єри були передані від політичних органів або ж виконавчої влади (міністерства юстиції) спеціальному органу судової системи – Вищій раді юстиції.

Пан Соломон наголосив, що репутація судів та суддів складається не лише з того, як медіа презентують їх роботу, а й з того, як ведеться управління судовою гілкою влади. Дуже багато країн створили сильні органи управління, оскільки намагались позбавитись від впливу виконавчої влади на свою роботу.

У пошуках спільних цінностей

Доповідь заступника голови Одеського ОАС Елли Катаєвої була присвячена темі «Європейський суд на захисті свободи слова та авторитету суду». Спікер навела для прикладу кілька рішень ЄСПЛ, що відображають його позицію з питань дотримання таких принципів, як свобода слова та авторитет суду. Це, зокрема, такі рішення, як ««Санді Таймс» проти Сполученого Королівства», «Хендісайд проти Сполученого Королівства», «Барфод проти Данії».

На питаннях етичних стандартів у діяльності судді зупинилась ведуча програми «Досудилися» телеканалу новин «24» Аліса Юрченко. За її словами, перше, чого очікує журналіст від судді, це повага. Проте у практиці журналістки був випадок, коли її знімальну групу не допустили на судове засідання, посилаючись на неправильно оформлене клопотання. Друге, чого чекає журналіст – неупередженість. Третє – щоб суддя був готовий до гострих запитань. «Розумію, що часто запитання бувають гострі й на думку судді недоречні. Але це професійний обов’язок кожного журналіста – ставити їх. Ми, журналісти, критикуємо не тому, що нам це подобається, а тому, що це наш професійний обов’язок», – зауважила пані Юрченко.

«З іншого боку барикади» виступила суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва. Вона висвітила питання етичних стандартів у діяльності журналістів очима судді. За її словами, судді хочуть, щоб їх робота висвітлювалася повно, об’єктивно та неупереджено, чекають проявів поваги та дотримання етичних та моральних стандартів. Як свідчить статистика, останнім часом у ЗМІ публікується багато критичних зауважень щодо суддів. У той же час, є багато позитивної інформації про роботу суддів по захисту прав громадян, але здебільшого вона чомусь залишається поза увагою преси.

На думку судді, якщо журналісти вимагають від суддів дотримання Кодексу суддівської етики, то судді, у свою чергу, хочуть бачити дотримання етичних стандартів у журналістів роботі. Це, перш за все, подання інформації достовірно та повага до презумпції невинуватості.

IMG_7748

Адвокат, журналістка, ведуча проектів «Громадського радіо» Лариса Денисенко сконцентрувалась на довірі та ефективній комунікації медіа та судової влади. Вона повідомила, що цього року в Україні було проведено широкомасштабне опитування щодо дотримання прав людини. Одне з його питань звучало так: «Який спосіб є найбільш ефективним для захисту прав людини?» Рейтинг відповідей виявився наступний: 1 місце – «звернення до ЗМІ», 2 – «звернення до ЄСПЛ», 3 – зневіра у можливості захисту прав людини в принципі; 4 – допомога родичів та друзів. І лише на 5 місці – звернення до суду.

На думку пані Денисенко, про кризу довіри до судів ми можемо говорити абсолютно відкрито та чесно. Журналіст та суддя – професії підвищеного репутаційного ризику. Що можна робити, коли немає довіри? Шукати точки співпраці або обирати медіаторів, щоб налагоджувати співпрацю. Відкритість як принцип діяльності судової влади є надзвичайно важливою. Проте й журналісти у цьому плані дещо недопрацьовують – зокрема, у тому, що недостатньо чітко пояснюють важливість усіх процесів в судовій системі, що наразі відбуваються.

Перший крок зроблено

За результатами форуму була прийнята резолюція «Правова держава – спільна справа та відповідальність». Крім того, учасники заходу дійшли згоди щодо створення всеукраїнського комітету «Суди та ЗМІ», що розробить правила взаємодії між судами та медіа і буде зустрічатись на постійній основі для ефективного вирішення проблем та вдосконалення системи взаємодії судової влади із засобами масової інформації.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати