11 лютого 2014, 17:06

Кіпрський траст: основні моменти, на які варто звернути увагу

Питання довірчого управління з практичного погляду

Опубліковано в №07 (401)

У зв’язку з бурхливими політичними процесами значно активізувалися й дії власників бізнесу щодо захисту своїх активів і мінімізації недобросовісного впливу на діяльність окремих структур.

Наразі як досить якісний елемент захисту активів у всьому світі себе зарекомендували трасти.

Траст як елемент довірчої власності почав формуватися задовго до того, як набув нинішнього вигляду. Його історія сягає своїм корінням у часи хрестових походів, коли хрестоносці, які тоді були великими землевласниками, перед черговим походом передавали свою власність так званим управляючим з умовою, що вигоду від використання цих земель отримуватиме родина хрестоносця.

На сьогодні часи хрестових походів відійшли в минуле, проте започатковані тоді правові традиції збереглися, набувши сучасних обрисів. До трастів тепер переважно звертаються з основною вимогою – захисту активів, до яких після набуття особливого статусу трастових активів стороннім особам доступ закритий.

По­перше, з моменту створення трасту вони більше не є власністю засновника, і якщо метою їх передачі не було введення в оману кредиторів, то на них не можуть звертатися стягнення, пов’язані з боргами засновника трасту.

По­друге, вони відокремлені від активів довірчого власника і на них не можуть звертатися стягнення, пов’язані з його боргами.

По­третє, хоча бенефіціар має право отримувати доходи від активів трасту, він не може ними розпорядитися, тобто відібрати їх у бенефіціара дуже складно.

Сторонами трастових правовідносин виступають засновник (Settlor), довірчий власник (Trustee), бенефіціар (Beneficiary). Сам траст виникає з моменту, коли засновник передає активи, що належать йому, іншій особі – довірчому власникові. Довірчий власник зобов’язується управляти цими активами або на користь третьої особи – бенефіціара, або для досягнення певної мети. У багатьох країнах для створення трасту не потрібно створювати юридичну особу, що, по суті, уже важко сприймається.

Проте іноді є можливим створити так звану приватну трастову компанію, яка має повноваження діяти як довірчий власник трасту, але не надає такі послуги широкому загалу. У багатьох юрисдикціях такі компанії не ліцензуються.

Такий механізм контролю зрозуміліший для засновників трастів з юрисдикцій континентального права. Крім того, він може виявитися і значно економнішим, оскільки професійні довірчі власники нерідко вимагають оплати у вигляді відсотка від вартості активів в управлінні.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати