Популярні матеріали

17 січня 2018, 11:01

Інститут присяжних: українські реалії

Володимир Куценко
Володимир Куценко керівник Служби інспекторів Вищої ради правосуддя

Участь громадянського суспільства у процесах судочинства передбачена створенням відповідного нового інституту – «суду присяжних». Враховуючи, що цей зовсім новий інститут принципово відрізняється від попередніх «народних засідателів», питання формування і функціювання інституту присяжних дуже актуальне та важливе як для суспільства, так і для судової гілки влади. Участь громадян, їх обізнаність, принциповість та волевиявлення у прийнятті судових рішень повинно позитивно вплинути на довіру до судової системи.

Варто згадати, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Саме порушення розгляду справи протягом розумного строку є одним з найчастіших питань, з яким громадяни України звертаються до Європейського суду з прав людини.

Безперечно, інститут суду присяжних в України ліквідував прогалини в системі судової влади та судочинства, надав громадянам можливість здійснювати правосуддя через присяжних.

Колегія суду присяжних, згідно з чинним українським законодавством, утворюється шляхом послідовних дій уповноважених органів – територіального управління Державної судової адміністрації та місцевої ради, що формує і затверджує список присяжних.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України закріпив європейську (континентальну) модель діяльності суду присяжних. Я не випадково згадав про європейську модель, оскільки саме залучення органів місцевого самовря­дування до формування списку присяжних є традицією низки країн континентальної системи права.

Іноземний досвід

Для порівняння та подальшого аналізу варто ознайомитися з практикою залучення до кримінального судочинства присяжних інших країн.

В Америці кожен федеральний місцевий суд має свій порядок залучення присяжних. Кандидатів у присяжні засідателі обирають зі списків виборців конкретного району або платників податків, за даними перепису, телефонними довідниками. Користуються також відомостями з довідників про жителів міста тощо.

В Іспанії було ухвалено основний Закон про суд присяжних у 1995 р. Присяжних обирали зі списку виборців на прилюдних слуханнях, які проводилися в іспанських провінціях відділками управління перепису населення.

У Французькій Республіці порядок складання списків присяжних є набагато складнішим. Спочатку створюються попередні списки кандидатур, на основі яких спеціальною комісією за місцем знаходження кожного суду проводиться складання щорічного списку кандидатів. Також комісія кожного року складає спеціальний список додаткових присяжних з-поміж присяжних міста, яке є місцем певного суду присяжних. Згодом шляхом жеребкування голова трибуналу на відкритому засіданні обирає зі щорічного списку 27 присяжних, які створюють сесійний список. Крім того, голова суду в такому ж порядку обирає додаткових присяжних зі спеціального списку.

Формування списку присяжних

Поклавши обов’язок з формування списку при­сяжних на відповідні місцеві ради, український законодавець чітко не прописав процедуру їх формування.

По-перше, необхідною передумовою зазначеної процедури, на мою думку, є обов’язкове офіційне оприлюд­нення оголошень про намір затвердження списків присяжних у засобах масової інформації на місцях. Це надасть змогу ознайомити громадськість з наступними заходами та популяризувати суд присяжних як інститут здійснення наро­довладдя.

По-друге, це стосується кількісного складу списку при­сяжних. Зазначене питання чітко не регулюється законодавством України. У п. 1 ст. 58-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що він повинен відповідати тій кількості, про яку зазначе­но у поданні територіального управління Державної судової адміністрації на адресу місцевої ради.

Розглядаючи питання кількісного складу списку присяжних, територіальне управління повинно брати до уваги особливості територіального устрою, кількість населення, що проживає на території конкретної адміністративно-територіальної одиниці, статистику розгляду кримінальних справ у місцевому загальному суді, за які особу може бути притягнуто до відповідальності із застосуванням покарання у вигляді довічного позбав­лення волі.

Вважаю, що оптимальним було б запровадження практики про визначення необхідної кількості присяжних засідателів у певному регіоні головами місцевих загальних судів, які зверталися б до територіальних управлінь Державної судової адміністрації України з поданням про необхідність включення до спи­ску такої кількості осіб, яка надавала б змогу суду на­лежно та об’єктивно забезпечити розгляд справ у судах за участю присяжних.

По-третє, як показала практика, неврегульованим та найбільш важливим питанням залишилося формування списків присяжних: проведення спеціальної перевірки кандидатів у присяжні, строки її проведення та методика визначення.

Список присяжних повинен складатися з громадян, відібраних згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», віком від 30 до 65 років, що постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають внесенню до списків присяжних громадяни, визначені цим законом (хворі, недієздатні, судимі).

Першочергове завдання, яке стоїть перед місцевими радами при формуванні списків при­сяжних, полягає у тому, як отримати відомості щодо дієздатності, судимості та стану здоров’я включених до списку при­сяжних.

Законодавче доповнення

З метою врегулювання процедури формуван­ня списків присяжних в Україні, можливо, доцільно було б на законодавчому рівні доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» ст. 59-1 «Спеціальна перевірка кандидатів у присяжні», в якій місцевій раді надати повноваження організації та проведення такої спеціальної перевірки осіб, які будуть внесені до списку присяжних (направлення запитів до відповідних закладів, установ, отримання та узагальнення інформації).

У п. 2 запропонованої статті Закону, враховуючи вимоги ст. 59 Закону України «Про судоустрій і ста­тус суддів», необхідно навести обсяг відомостей щодо кандидатів у присяжні, які підлягають встановленню та перевірці, стосовно дієздатності та наявності в особи хвороби, що перешкоджає виконувати обов’язки присяжного в суді; місця реєстрації та постійного місця проживання; притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості, її зняття, пога­шення; місця роботи особи. Також потрібно визначити строк проведення такої перевірки та встановити її тривалість.

Впровадження спеціальної перевірки здійснило б значний вплив на якість відбору кандидатів до спи­ску присяжних та запобігло б включенню до нього осіб, які за визначеними законом обставинами не можуть ви­конувати ці функції.

За інших обставин нинішній підхід до формування списку присяжних призводить до того, що на практиці суди будуть займатися перевіркою списків присяжних, що може вплинути на терміни розгляду справи.

10.08.2017 р. у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення функціонування суду присяжних в Україні. Законопроектом пропонується чітко визначити критерії та процедуру відбору присяжних, їхній правовий статус, порядок судового розгляду кримінального провадження за участю присяжних.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати