Популярні матеріали

13 вересня 2016, 14:58

І до ворожки не ходи: майбутнє юридичної професії

«Ваше майбутнє твориться справами сьогоднішнього дня, а не завтрашнього», – Роберт Кійосакі, американський підприємець, інвестор

Без сумніву, футурологія є наукою неточною, але від цього вона не стала менш цікавою та захопливою. Хто у своєму житті не побажав би відкрити завісу таємничості майбутнього? Це могло б допомогти, якщо не уникнути помилок та прорахунків на своєму життєвому шляху, то хоча б бути готовим до них. Особливо така ситуація стосується ведення бізнесу. Якщо знаєш, які виклики для професійної діяльності готує мінлива економіка й суспільство, що постійно розвивається та змінює свої потреби, то можна швидко адаптувати формат свого бізнесу та себе як професіонала і залишитись у виграші. Звичайно, передбачити абсолютно всі зміни, події та перспективи розвитку галузі або професії неможливо, але сформувати певну «дорожню карту», відштовхуючись від аналізу поточної ситуації, можна спробувати.

Саме так і зробила асоціація соліситорів Англії та Уельсу (далі – The Law Society), опублікувавши доповідь, присвячену майбутньому юридичної професії. Висновки, наведені в доповіді, організація зробила на основі огляду й аналізу професійної літератури, круглих столів, конференцій та інших профільних заходів на відповідну тематику, а також інтерв’ю з експертами галузі та репортажів з «екскурсій» в юридичні фірми.

В результаті, була опублікована змістовна доповідь, в якій The Law Society представила свої висновки стосовно можливого «образу» юридичної професії у 2020 р. Отже, згідно з результатами дослідження, існує 5 основних факторів, що здійснюватимуть вплив на юридичну професію через 4-5 років:

  • світове та національне бізнес-середовище, глобалізація;
  • спосіб придбання клієнтами юридичних послуг;
  • технічний прогрес та інновації, що будуть використовуватися ринком;
  • нові гравці на ринку та нові види конкуренції;
  • політичні рішення і програми, що регулюють рівень доступу до правосуддя.

Всі ці фактори, згідно з даними дослідження, не є ізольованими одне від одного, а працюють взаємопов'язано і впливатимуть на майбутнє юридичного ринку консолідовано.

Найбільш відчутно на роботі юристів, на думку авторів дослідження, вплине технічний прогрес, що розвивається надзвичайно стрімко. Пощастить тим, хто зможе його наздогнати чи навіть «йти в ногу». Інформаційні технології, а також тотальна автоматизація юридичного ринку підуть на користь і юридичним фірмам, і їхнім клієнтам. Англійські дослідники відзначають, що завдяки новітнім технологіям, серед яких big data, автоматизоване складення документів, онлайн-правосуддя, штучний інтелект, вартість юридичних послуг зменшиться. Абсолютно солідарним з ними в цьому плані виявися ще один британець, автор книги «Юристи майбутнього», професор Оксфордського університету Річард Саскінд. У своїй праці він зазначає, що хоча в найближчому майбутньому комп’ютери не замінять суддів, але судді можуть ефективно розподілити свої обов'язки між сторонніми виконавцями. «Рано чи пізно спори будуть вирішуватися за допомогою віртуальних судів або так званого «онлайнового правосуддя». Широке, повсюдне поширення новітніх технологій покладе край традиційній юридичній практиці», – пише Саскінд.

Україна сьогодні також не стала винятком в плані технологізації юридичних послуг, а це говорить про те, що «пророцтво» британців має всі шанси збутися. Мобільні додатки для юристів, онлайн-конструктори договорів, аналітичні онлайн-платформи, смарт-офіси юридичних фірм – все це вже активно функціонує в правовому житті нашої країни.

Клієнт завжди…

Ще один фактор, що суттєво вплине на юридичну професію в майбутньому, який відзначили в The Law Society, – це взаємовідносини «клієнт-юрист». Так, представники бізнесу в майбутньому намагатимуться отримати юридичні послуги більш високої якості, але за нижчу ціну, вимагатимуть прозорішої політики ціноутворення. Така ситуація пов’язана з економічною кризою у світі. Про цю ж тенденцію писав і Саскінд. За його словами, зараз триває пошук менш затратних та більш ефективних способів надання послуг. І велика роль в цьому процесі у Великобританії належить альтернативним бізнес-структурам (ABS) – організаціям нового типу, що надають юридичні послуги. Відповідний закон про ABS був прийнятий в Британії у 2007 р., він дозволяє не юристам ставати партнерам юридичної фірми. Саскінд не виключає, що у найближчі роки інші країни візьмуть приклад з його батьківщини.

Також важливу роль для юрфірм у взаємовідносинах з клієнтами відіграватиме вміння правильно продати послугу. Адже, на переконання дослідників, вибагливість клієнтів надалі зростатиме, вони будуть готові платити лише за персоналізований і прозорий сервіс, що підлаштовуватиметься під їхні індивідуальні потреби.

Варто відзначити, що навіть сьогодні в Україні експерти вже говорять про трансформацію потреб клієнта. Мова йде про те, що від юридичного радника клієнт очікує не вирішення точкових проблем, з якими він звертається, а готове, комплексне бізнес-рішення. Тобто юрфірми повинні застосовувати проектний підхід до обслуговування клієнта. Це означає, що юрист має бути не лише професіоналом в певній галузі права, а ще й експертом в області, де веде бізнес його клієнт, аналітиком, менеджером та продавцем. До аналогічного висновку дійшли й експерти компанії Deloitte у своєму нещодавньому дослідженні юридичного ринку Future Trends for Legal Services. Провівши опитування серед юридичних департаментів у 33-х країнах світу, вони зазначили, що традиційні юридичні фірми, на думку клієнтів, далеко не завжди відповідають потребам бізнесу – компанії хочуть не лише традиційної юридичної підтримки, але й консультацій з суміжних областей, на перетині права й бізнесу. Кожна третя з опитаних компаній-клієнтів вказала, що хоче, щоб постачальник юридичних послуг міг забезпечити експертизу в галузі індустрії та бізнесу, якої на сьогодні більшість юрфірм не мають.

Ще одним елементом забезпечення ефективних взаємовідносин між клієнтом та юрфірмою в дослідженні The Law Society було названо системи CRM (Customer Relationship Management) – прикладне програмне забезпечення, покликане забезпечити автоматизацію взаємодії з клієнтами. Система дає можливість керувати клієнтською базою юрфірми, вести облік вхідних запитів, керувати проектами з можливістю побачити ефективність кожного співробітника, робити автоматичні e-mail та SMS-розсилки.

Однією з проблемних тенденцій, адаптовуючись під яку юридичні фірми майбутнього будуть змушені вдаватися до нестандартних методів позиціонування себе на ринку, пошуку та утримання клієнтів, – це щоденна конкуренція, що постійно зростає. І полягатиме вона не лише у змаганнях між ведучими гравцями юридичного бізнесу, а ще й у підвищенні ролі інхаузів. Через кризові моменти, з метою економії, підприємства намагатимуться задовольнятися своїми внутрішніми юридичними ресурсами, залучаючи юридичного радника лише разі крайньої потреби.

Зміни в роботі з клієнтами юрфірм пов’язані також з підвищенням ролі інхаузів на підприємствах та самих юридичних департаментів. Як зазначив у коментарі для «Юридичної Газети» Олексій Кравченко, засновник "Академії консалтингового бізнесу", якщо раніше (у 1990-х роках) юридичні відомства лише супроводжували угоди, то тепер департаменти беруть безпосередню участь у бізнес-процесах, тоді як їх глави виступають на рівних правах з партнерами в процесі прийняття ключових для бізнесу рішень. «Як і будь-який інший департамент, юристи повинні приносити гроші. Існують держави, де юридичні відомства працюють практично як окрема філія, виконуючи за певну суму завдання для інших осіб, не пов'язаних безпосередньо з основною діяльністю таких підприємств, розвиваючи таким чином додатковий дохід для власної компанії», – зазначив Олексій Кравченко.

Реформа адвокатури та юридична професія: принципи співвідношення

Ще одним фактором впливу на майбутнє юридичної професії британські аналітики назвали політичні рішення. На їхню думку, лише політична воля може збільшити доступність правосуддя. Сьогодні на українському фундаменті ця ситуація відображається у вигляді останніх змін до Конституції в частині правосуддя. На початку червня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому один з найбільш дискусійних законопроектів судової реформи №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Він запроваджує виключне право адвокатів на представництво інтересів клієнтів в судах. Ще його називають монополією, незважаючи на досить негативний відтінок цього поняття. 28.06.2016 р. Закон був підписаний Президентом. Думки експертів стосовно таких змін різняться кардинально. Одні стверджують, що такий крок держави значно підвищить якість надання юридичних послуг та рівень захисту порушених прав клієнтів в судах, інші переконані, що монополія адвокатів суперечить принципу верховенства права і таким чином ускладнює доступ до правосуддя. Більш детально про позиції правників з цього запитання можна прочитати в попередніх випусках «Юридичної Газети».

Наскільки аргументи «за» і «проти» виправдають себе – покаже тільки час. Результати такого нововведення в нашій країні передбачити доволі складно. Дійсно, зміни є необхідними, варто рухатися вперед, розвиватися, змінювати своє законодавство відповідно до європейських стандартів, курс на які Україна взяла кілька років тому. До того ж наразі інститут української адвокатури, у всіх сенсах цього слова, знаходиться далеко не в найкращому стані. Але однозначно можна сказати тільки одне. Звичайно, політична воля є основою для функціонування того чи іншого правового інституту держави. Однак із запровадженням монополії надважливу роль, перш за все, відіграватиме особисте ставлення кожного адвоката до виконання своїх професійних обов’язків у роботі з клієнтами.

Ось такий він – футурологічних погляд на правничу професію. Справдяться ці прогнози чи ні – точно не знає ніхто. В будь-якому випадку, варто налаштувати себе на те, що жити й працювати на совість потрібно саме сьогодні, щоб завтра не було шкода про не зроблене вчора. А майбутнє покаже, наскільки вірним шляхом ми рухаємося.

"Юридична газета" вирішила поцікавитися у представників вітчизняного юридичного бізнесу з приводу їхніх прогнозів для юрпрофесії на найближчі 4-5 років, а також про те, що, на їхню думку повинні знати юристи, щоб не залишитися без роботи в майбутньому?

КОМЕНТАРІ:

Свириба Сергій Свириба, керуючий партнер ЄПАП Україна

Сучасні вимоги до знань та умінь юристів, як-то обов’язкове володіння (окрім рідної та російської) англійською мовою, наявність національної та іноземної освіти, стажування в ILFах, проектний менеджмент і командна робота, відповідальність за власний результат і результат команди, різного роду технічні навички тощо, є нормою, якою нікого не здивуєш. Знання законів та уміння їх застосовувати, себто використання шаблонного підходу, вже не достатньо.

Вміння генерувати рішення проблем, які будь-яким чином впливають на бізнес, миттєво реагувати на зовнішні загрози, бути не просто юристом, а свого роду «юридичним бізнес-консультантом», та працювати на його результат – ключове завдання на сьогодні та найближче майбутнє.

Ми вже спостерігаємо певні зміни, здебільшого за кордоном, хоча Україну вони також не обходять стороною, зокрема електронні системи позбавлять юристів стандартної роботи (складання договорів, позовів, передбачення успіху судових справ). Юристи «звільнять» офіси та отримають час і можливість визначати свій робочий графік самостійно. Офіс юридичної фірми обмежиться лише представницькими функціями.

Якщо ж поглянути за завісу зовсім далекого майбутнього, щоправда, не такого далекого, як нам здається, юрист залишить за собою роль аналітика та посередника у переговорах, якого не зможуть повністю замінити електронні системи. Професія приєднається до ринку фріланс-послуг, який буде об’єднувати спеціалістів у проектні групи. І настане той момент, коли реальний офіс перетвориться на віртуальний. Тому пропоную насолоджуватися злагодженим, відпрацьованим роками механізмом роботи, але готуватися до глобальних змін.

 Malskiy_pМаркіян Мальський, партнер Arzinger

Сьогодні ми живемо в епоху змін. Ці зміни відбуваються постійно і набувають все стрімкішого характеру. Цілком логічно, що усі ці зміни торкаються і юридичного бізнесу. Серед факторів, які матимуть вплив на юридичну професію, можна виділити наступні.

По-перше, швидкість реагування на запити клієнта. Ні для кого не секрет, що в сучасному бізнесі орієнтованість на клієнта – це першочерговий фактор. Однак світ стає «стрімкішим». Якщо раніше відповісти на електронний лист клієнта можна було протягом дня, то зараз очікується відповідь протягом кількох годин або ж хоча б повідомлення про те, що запит клієнта в роботі. Цей світ стає все швидшим. Цьому сприяють також новітні технології, тому потрібно адаптуватися до нових темпів, не залишаючи поза увагою рівень професіоналізму, який повинен залишатися відповідно високим.

По-друге, вимоги клієнта у поєднанні з перенасиченням ринку юридичних послуг. Завдяки сучасним технологіям, клієнти самостійно вивчають те питання, яке їх цікавить, аналізують та звертаються до юристів вже з доволі чіткими й попередньо проаналізованими запитаннями. Ціль клієнтів сьогодні – це доволі часто не роз’яснення, а перевірка самостійно здобутої інформації.

На додаток, слід розуміти, що юридичний аутсорсинг – це не завжди вигідно для клієнта у фінансовому аспекті, тому тенденцією ринку є створення компаніями власних юридичних департаментів. Як наслідок, кількість клієнтів зменшуватиметься, а кількість юристів – ні. Вже зовсім скоро сигналом змін буде і те, що малі та молоді юридичні компанії припинятимуть діяльність або ж зливатимуться з іншими компаніями, для того щоб вижити в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції.

Що повинні знати юристи, щоб не залишитися без роботи в майбутньому? Для того щоб зберегти роботу, найуніверсальнішою порадою, яка не залежить від впливу зовнішніх факторів середовища та залишається актуальною повсякчас, є орієнтованість на клієнта. Щоб надавати справді якісні послуги та залишатися конкурентоздатним на сучасному ринку, юрист повинен не лише старанно виконувати поставлені перед ним завдання, а й розвивати комплексний підхід, метою якого є, окрім іншого, прогнозування ситуацій та розвитку подій. Варто звикати, що до юристів все більше звертаються не для надання попередніх консультацій, висновків тощо, а для вирішення конкретних або комплексних критичних ситуацій, які вже склалися у клієнта і потребують термінового вирішення. Це реалії сьогодення в епоху економічної кризи та нестабільності. Потрібно бути готовим оперативно реагувати на вимоги клієнта й виробляти комплексний підхід до ведення справ. Також як окремий фактор в сучасному середовищі варто виділити необхідність для юристів безперервно самовдосконалюватися та якісно підвищувати рівень самоосвіти.

Alexander Minin Олександр Мінін, старший партнер «КМ Партнери»

Очікуємо, що у найближчі 4-5 років суттєво підсилиться розділення юридичної роботи на «робочі процеси» (тобто типова робота, яка йде за більш-менш встановленим алгоритмом) та «нові підходи» (тобто коли відповідна робота є скоріше унікальною, «індивідуальним пошиттям», де значна частина роботи – це розробка підходів і створення чогось дійсно нового). «Робочих процесів» за обсягом буде значно більше. За умови нормально поставленого робочого процесу, здійснення відповідних завдань має бути дешевшим та ефективнішим, ніж виконання цих же завдань внутрішнім юридичним ресурсом підприємства. Тож, можна очікувати більшого аутсорсингу за цими типами завдань. При цьому до них можуть належати й такі завдання, які ззовні мають вигляд творчих, однак вже за напрацьованими питаннями та за напрацьованими підходами, а змінюються тільки конкретні складові. До таких процесів можна віднести деякі типи судових спорів. Частка цієї роботи буде збільшуватися. Наприклад, колись операції на очах з корекції короткозорості виконувалися фахівцями вищого класу як щось унікальне. Потім пішов конвеєр клініки Федорова, коли головною стала організація процесу, а особиста кваліфікація залученого лікаря вже є такою важливою. Сьогодні ж лазерна корекція зору – це, мабуть, вже щось подібне до гігієнічної процедури.

Тому треба вміти розрізняти тип роботи, а також які чинники для кожного з типів визначають конкурентоспроможність, коли і яка робота до якої категорії належить і перспективи. Не треба лякатися роботи типу «робочого процесу», адже при нормальній постановці та програмних рішеннях вона цікава, продуктивна і теж творча. Приміром, як певну аналогію, більшу частину роботи програмістів я також відніс би до цієї категорії. А ця робота належить до однієї з найпрестижніших сьогодні в Україні. І до цієї роботи можна стати значно раніше, ніж до категорії другого класу, власне «індивідуального пошиття». Така робота буде делегуватися лише тим, хто вже досягнув певного рівня, який визнається замовником. І такої роботи буде менше. Аналогічно з лікарями: переважну більшість хвороб умовно лікує «домашній лікар». У разі складніших захворювань звертаються до фахівців чи служб, які спеціалізуються на певному питанні (обстеження на діагностичній апаратурі, аналізи – це ж типові «процеси», які домашній лікар виконувати не буде). А якщо вже щось дуже серйозне, тоді йдуть до вузького спеціаліста. І таких спеціалістів не так багато, тому що не так багато їх і потрібно, адже до них потрапляють нечасті випадки. Однак, щоб ним стати, треба пройти довгий шлях. Тож, потрібно мати розуміння, в якому напрямку і як рухатися.

gadomsky_01 Дмитро Гадомський, адвокат, СЕО Axon Partners

Професії поступово зникають. Люди все менше потрібні для виконання простої роботи. Близько 2 млн жителів Сполучених Штатів працюють далекобійниками. Цей ринок має обіг 250 млрд доларів (тобто він утричі більший. ніж ринок юридичних послуг США). Далекобійники заробляють від 30 тис. до 90 тис. доларів на рік. Кажуть, це не професія, а стиль життя. Наприклад, як байкер.

Цей стиль життя у найближчі 5-7 років зазнає значних змін. Мерседес представив прототип вантажівки, яка здатна їхати без людини. Тобто людина все ще сидить в кабіні, але її роль – вирішувати проблеми (які або виникнуть або не виникнуть), а не керувати. Це як пілот космічного корабля в Зоряних війнах.

Інновації останніх 20-ти років навчили нас дуже обережно планувати у довгостроковій перспективі. The next big thing може за 1-2 роки знищити або переформатувати будь-яку індустрію. Але то Сполучені Штати. В українських тролейбусах все ще не приймають банківські картки, тому за далекобійників я спокійний. А от на місці юристів я хвилювався б.

В Україні за останній рік з’явилися 5-10 юридичних стартапів. Поки що вони виконують функцію піару для авторів, але вже через рік ми зможемо побачити технологічні рішення, які будуть замінювати просту роботу юристів. Наприклад, впорядкування та аналіз документів під час юридичного duediligence набагато швидше і якісніше зробить система предикативного аналізу або якась юридична нейронна мережа. 

У довгостроковій перспективі юристи будуть конкурувати не специфічною експертизою та якістю послуг, а зручністю інтерфейсів своїх продуктів, якістю цілодобової підтримки цих продуктів.

А найкраще в усьому цьому те, що в Україні складається дуже сприятлива екосистема для інновацій. Нехай в класичній юриспруденції у нас наразі щось на кшталт застою чи творчої кризи, однак на перетині юриспруденції та ІТ я чекаю народження в Україні глобальних інноваційних продуктів.

Chernikova IraІрина Чернікова, менеджер з персоналу юридичної фірми Asters

Передусім, варто зазначити, що галузь юриспруденції є доволі консервативною і має тенденцію до збереження усталених порядків. Тому, на мою думку, список основних навичок та умінь, необхідних для того, щоб стати успішним юристом в Україні, у короткій перспективі (найближчі 4-5 років) не зазнає радикальних змін.

Наприклад, на сьогодні «ідеальний кандидат» на посаду юриста в Asters повинен володіти інформацією про специфіку ринку юридичних послуг, бути готовим швидко навчатися, а також прагнути досягати конкретних результатів за певний період часу. Для фахівців, які тільки починають свою кар'єру в юриспруденції, важливою є якісна теоретична підготовка у найкращих правничих школах; для юристів зі стажем – практичний досвід роботи. Враховуючи специфіку діяльності нашої фірми, а саме реалізацію міжнародних юридичних проектів, однією з базових вимог до всіх кандидатів є знання англійської мови на високому рівні. Наші співробітники – це цілеспрямовані й амбітні люди з активною життєвою позицією, які прагнуть вдосконалюватися професійно та особистісно, здобувати новий досвід, реалізовувати свій потенціал і робити власний внесок у розвиток фірми. Гадаю, що вищенаведені якості залишатимуться актуальними для юристів і у найближчі роки.

Серед тенденцій, які матимуть вплив на юридичну професію, слід виділити подальшу глобалізацію та діджиталізацію. На мою думку, це означатиме, що у середньостроковій перспективі перевагою для юриста буде володіння не лише англійською, але й однією з інших світових мов (китайською, арабською, іспанською тощо). Також недостатньо буде просто вміти користуватися комп'ютером і знати основи офісних програм. Все більшої ваги (як у світі, так і в Україні) набирає ІТ-індустрія, тож для юристів буде важливо детальніше розбиратися у тонкощах цієї сфери, щоб розуміти потреби своїх клієнтів.

Юристам вже зараз потрібно не зупинятися на досягнутому, а постійно навчатися, вдосконалювати свої знання та навички. До цього їх спонукатиме зростання конкуренції як з боку колег з інших юридичних фірм, так і з боку юрисконсультів, а також представників компаній «Великої четвірки». Такого висновку дійшли британські дослідники з The Law Society of England and Wales у своєму звіті про майбутнє юридичного бізнесу, який є цікавим джерелом аналітики для більш детального ознайомлення з цією темою.

Насамкінець, хочу звернути увагу на нещодавню новину про те, що американська юридична фірма Baker & Hostetler взяла на роботу робота-юриста, який працює на основі штучного інтелекту. Це означає, що юристам в майбутньому доведеться якщо не взагалі перекваліфіковуватися, то принаймні навчитися результативно співпрацювати в команді не тільки з іншими людьми, а й зі штучним інтелектом. В цілому, юридична професія буде поступово змінюватися, і цитата з книги «Аліса в Країні Чудес» про те, що «треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше», для юристів буде вкрай актуальною.

ТелегінаІнна Телегіна, HR менеджер, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Звичайно, в усі часи найбільший попит серед клієнтів мали юристи-професіонали найвищого рівня. Для того щоб мати змогу конкурувати на юридичному ринку після закінчення ВНЗ, основні професійні навички треба опановувати вже зі студентських лав.

На жаль, система вищої юридичної освіти в Україні побудована таким чином, що студенти не мають можливості разом з теоретичними знаннями отримати практичні навички роботи. Майбутніх юристів не навчають готувати процесуальні документи, якісно відбирати й систематизувати інформацію, виступати публічно, вести ділові переговори та ділове листування.

Моя порада молодим спеціалістам: обов’язково беріть участь у програмах стажування, практичних майстер-класах, семінарах і конференціях, знаходьте час для відвідування ознайомлювальної практики. Обов’язково вивчайте іноземні мови та беріть участь у міжнародних правових конкурсах. Це розширює можливості до спеціалізації та працевлаштування. За даними HeadHunter, сьогодні лише 4% випускників юридичних факультетів володіють іноземною мовою.

Старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» та досвідчений викладач права Василь Іванович Кисіль дуже влучно підмітив: «Якщо студент на другому курсі працює – це погано, але якщо на 4-5 курсі він не працює – це ще гірше».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати