Гарантування права на безпосереднє місцеве самоврядування

Демократичну правову державу складно уявити без реального і дієвого місцевого самоврядування. Сама ідея здійснення влади народом, відображена в Основному Законі, найповніше реалізується через місцеве самоврядування. Та й донесення державної волі до громадян, її розуміння та бажання виконувати, переважно залежить від повсякденної діяльності влади на місцях. На жаль, певні норми діючого законодавства не дозволяють повною мірою реалізовувати право громади на самоврядування. Йдеться про колізійні норми законодавства стосовно дострокового припинення повноважень обраного громадою сільського, селищного, міського голови за рішенням представницького органу – місцевої ради.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

На жаль, при прийнятті більшості законодавчих актів стосовно діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування не була врахована сама суть, природа місцевого самоврядування. Не відображені в них потреби та інтереси місцевих громад. До проведення реформ в Україні переважно не залучається громадськість, від того знижується рівень довіри до влади, втрачається авторитет публічно­державних органів. А недосконалість законодавства провокує конфлікти між органами влади і створює напругу як між місцевими та державними владними органами, так і всередині самої системи місцевого управління. У конкуренції та колізіях правових норм проявляється неврахування законодавцем специфічної природи місцевого самоврядування як предмета правового регулювання.

Яскравим прикладом недосконалості законодавства у галузі місцевого самоврядування є існування можливості дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови не безпосередньо громадою, яка його обрала, а представницьким органом – відповідною місцевою радою. Часті випадки дострокового припинення повноважень місцевих голів без волі громад за останні роки та необхідність пошуку шляхів приведення діючого законодавства у відповідність до основоположних принципів і самою природою місцевого самоврядування зумовлюють актуальність теми цієї статті.

Місцеве самоврядування виступає в таких формах: як одна із засад конституційного ладу України; як специфічна форма народовладдя; як право жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення [1].