Популярні матеріали

29 листопада 2017, 14:36

Фінансова реструктуризація: проблеми та рішення

Asters

Минулого тижня відбулося чергове заняття у Правничій школі EBA-Asters, присвячене питанням реструктуризація боргових зобов’язань. Лектором виступив радник Asters, один зі співавторів Закону України «Про фінансову реструктуризацію» Габріел Асланян.

IMG_3690

На початку заходу спікер зазначив основні мотиви розробки та ухвалення нового закону. За його словами, найчастішим питанням, яке порушували правники та гравці фінансового ринку, полягало у тому, навіщо знадобився новий закон, адже реструктуризація заборгованості відбувалася і до цього. На той момент, коли закон ще напрацьовувався (2015 р.), банки мали велику кількість проблемних активів та перебували у стані фінансової нестабільності. Крім того, у багатьох клієнтів банків існувала безнадійна заборгованість, тому що останні знаходилися у критичній фінансовій ситуації.

«Власне, основною метою зазначеного закону було саме знайти вихід з цього критичного фінансового стану, до того ж щоб максимально враховувалися інтереси кредитора. За прототип боржника на стадії розробки закону була взята велика компанія, яка мала значний кредитний портфель від різних кредиторів. Відповідно, завдання полягало у тому, щоб комплексно врегулювати питання заборгованості, оскільки у процесі реорганізації братиме участь не один, а кілька кредиторів», – повідомив доповідач.

За його словами, той концепт, який закладався у документ від самого початку, зазнав суттєвих змін після проходження через парламент. Однак все ж таки деякі важливі посилання та суть збереглися.

Також радник Asters розповів присутнім про недоліки реструктуризації «по-старому» та переваги нового закону. До мінусів попередніх процедур можна віднести орієнтованість передусім на банкрутство та ліквідацію боржника, а також складність і тривалість процедури добровільної санації через залучення всіх кредиторів боржника та необхідність звернення до суду. Крім того, був дуже виражений акцент на двосторонніх інструментах співпраці між кредиторами та боржником.

Чималою проблемою була надмірна зарегульованість. По-перше, необов’язковий характер домовленостей про standstill (тобто про утримання від звернення стягнення та ініціювання провадження у справі про банкрутство) – відсутність у боржника та інших кредиторів гарантій дотримання домовленостей. По-друге, відсутність інструментарію з розподілу забезпечення та пріоритету вимог кредиторів у договірному порядку за участю кількох кредиторів. По-третє, неможливість призначити агента – особу, уповноважену представляти кредиторів та здійснювати розподіл прибутку від виконання вимог.

Одним із плюсів нових правил є пріоритет спеціального закону: права та обов'язки кредиторів і боржників визначаються відповідно до норм законодавства України у частині, що не суперечить закону про фінансову реструктуризацію. Також орієнтованість на потреби приватного сектору – мінімізація впливу на процедуру реструктуризації кредиторів публічного сектору, що керуються фіскальними інтересами. Крім того, акцент було зроблено на вимогах «реальних» кредиторів: мінімізація впливу кредиторів, які є пов’язаними особами боржника, на прийняття рішень у процедурі реструктуризації. Важливим також було запровадження мораторію на вимоги залучених кредиторів та пов’язаних осіб боржника, а також наявність податкових переваг у разі відчуження активів та списання заборгованості за планом реструктуризації.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати