29 жовтня 2013, 12:06

До гендерного питання в юридичній професії

Бути жінкою­юристом: як воно?

Опубліковано в №44 (386)

У минулому номері «Юридичної газети» ми навели результати опитування, проведеного британським фахівцем з добору персоналу Лоуренсом Сімонсом, згідно з яким жінки­юристи заробляють лише 68% від загальної винагороди чоловіків­юристів, а премії в жінок­юристів удвічі менші. Це ж дослідження засвідчило, що хоч коло працівників у юридичній сфері різноманітне з гендерного погляду, жінки все ще борються за отримання статусу партнера, незважаючи на те, що вони становлять половину всіх працівників. От і замислились ми в редакції: як складаються взаємини юристів – жінок і чоловіків – в Україні?

 

Про можливості жінки працювати в юридичній професії

«За тисячі років історії України переважна більшість українського суспільства призвичаїлася розглядати жінку як ідеального помічника і підлеглу. Її місце в громадському житті обмежувалося тим, що жінка покірно виконувала інструкції чоловіка. Українські чоловіки вважають, що для жінки цілком достатньо керувати вдома. Дійсно, українські жінки є «топ­менеджерами» своїх сімей, водночас як чоловіки управляють на роботі, можливо, компенсуючи у такий спосіб побутову «дискримінацію», – зазначає з цього приводу радник ЮФ Sayenko Kharenko Світлана Хєда. – Результатом є те, що більшість осіб, які приймають професійні рішення в Україні, – чоловіки, які сприймають серйозно фахівців­чоловіків».

У рамках своєї практики трудового права в Sayenko Kharenko пані Хєда пропонує клієнтам забезпечити рівні можливості з працевлаштування як жінкам, так і чоловікам. Поки що про актуальність такої послуги говорити зарано, адже ідея ця ще досить молода, але гендерну ситуацію на вітчизняному ринку праці пані Світлана, з огляду на свої напрацювання, може охарактеризувати цілком упевнено.

Так, за словами експерта, більшість чоловіків вважає, що дослухатися до жінки – витрачати свій дорогоцінний час. В українських юридичних фірмах, де партнери­чоловіки становлять переважну більшість, відмовляються слухати переконливі аргументи від колег жіночої статі, наприклад, щодо доцільності пропозиції клієнтові медіації як варіанта вирішення спору.

У кращому разі, вони не будуть втручатися, надавши можливість жінкам­партнерам витрачати час і ресурс самостійно, без підтримки юридичної фірми.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати