Робота нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) ще рік тому викликала критику з боку адвокатської спільноти, проте документ діє вже досить тривалий час, тож можна зробити перші висновки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Від адвокатів, які звикли працювати за КПК 1960 року, нині чути багато нарікань на новий Кодекс. Насущним є питання спілкування обвинувачення та захисту, що існуватиме незалежно від будьякої процесуальної форми.
Цілі та завдання кримінального процесу – тема, що буде актуальною в найближчі роки. Це пов’язано зі зміною концептуальної форми та правової сутності інститутів кримінального процесу. В цьому випадку виникає небезпека, що пов’язана з підходом до правової сутності правових інститутів. З огляду на природу права, суб’єкт, що має більшу процесуальну силу викривляє форму процесу. Досить часто протилежна сторона, відстоюючи свої інтереси, сприяє цьому викривленню.
На сьогодні й надалі важливо сфокусувати основні цілі та завдання кримінального судочинства. І, дотримуючись цих процесуальних основ, можна давати характеристики окремим процесуальним інститутам та ситуаціям.
Зокрема, нині завдання кримінального судочинства розглядаються у двох аспектах:
1. Ефективно встановити факт злочину, віднайти осіб причетних до скоєння цього злочину, і притягти цих осіб до відповідальності;
2. Жодна особа, що не причетна до вчинення цього злочину, не має понести покарання.