Ми сьогодні розуміємо, що це питання законодавчого поля, регулювання відносин, які на сьогодні складаються в Україні, але більше це питання активів, питання місця громадян України – власників земельних ділянок у функціонуванні цих активів, питання чесної, здорової конкуренції на ринку, ефективності роботи держави як реформатора.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нині пропонується, щоб на ринку з’явився один монопольний учасник, який поза межами мораторію на продаж сільськогосподарської землі став потенційно основним рейдером стосовно всіх інших учасників ринку. За умов відсутності грошей і наявності майже 10 мільйонів гектарів землі у держави навіщо державі на сьогодні ще земля? Висновок очевидний: грошей немає, і єдиний ліквідний актив на сьогодні – це земля. Планомірними кроками приходимо до того, що мораторій фактично буде скасовано, але для одного вибраного учасника ринку. Навіщо здійснюються всі ці кроки для забезпечення ефективної діяльності державної установи? Що більше важить – державна земля, земля інших людей чи створена інституція? Тобто ми створюємо якусь імперативну адміністративну норму, якийсь банк, якусь схему, а потім під нею починаємо оперувати всіма державними ресурсами.