Популярні матеріали

15 грудня 2017, 15:55

Чи має ДБР розслідувати злочини ОЗУ

Сергій Алєксєєв
Сергій Алєксєєв народний депутат України

Після тривалого конкурсу було обрано голову та заступників очільника Державного бюро розслідувань. Наскільки правильним був вибір, покаже час та перші результати роботи Бюро. Проте вже зараз на рівні основних завдань ДБР є певні прогалини. В початковій версії законопроекту про ДБР планувалося, що до його повноважень мали входити розслідування злочинів, які здійснюють організовані групи. Однак в результаті ми отримали документ, з якого ці завдання ДБР були вилучені.

Незрозуміло, чому такий важливий напрямок правоохоронної діяльності як протидія організованій злочинності навіть не згадується серед завдань новоствореного Бюро. Натомість, виходячи зі ст. 2 ЗУ «Про Національну поліцію», протидіяти організованій злочинності уповноважені органи поліції. При цьому, як показує практика, є низка «але». Сьогодні дуже високе навантаження на слідчих Національної поліції. Один слідчий веде в середньому 130−140 кримінальних проваджень, які до того ж є недиференційованими. З іншого боку, маємо швидку змінюваність і постійне «омолодження» кадрів, яке окрім очікуваного суспільством позитиву, має і негативні сторони – позначається на рівні та якості діяльності слідчих поліції.

Ці та інші чинники призводять до того, що виявлення та розслідування низки резонансних тяжких та особливо тяжких злочинів, здійснених ОГ і ЗО, об’єктивно є малоефективним.

Натомість маємо вдалу світову практику, коли саме до повноважень органів, аналогічних нашому ДБР, належать розслідування повноважень тяжких та особливо тяжких злочинів, здійснених ОГ і ЗО. Наприклад, у США це компетенція ФБР, у Німеччині – Федерального відомства кримінальної поліції (Bundeskriminalamt), у Франції – Державної поліції. Ці органи розслідують не лише злочини щодо службових осіб, а й тяжкі та особливо тяжкі злочини, здійснені організованими злочинними угрупованнями.

Цю практику також можна застосувати в Україні. ДБР має особливий статус, у порівнянні з іншими органами досудового розслідування, що забезпечує широке коло його повноважень та високий рівень незалежності від інших органів і структур. Окрім того, порядок відбору кандидатів на посади у ДБР дозволить відібрати та призначити фахівців з великим досвідом роботи у відповідній сфері.

Тому, на мою думку, одним із завдань ДБР все ж таки має стати протидія організованій злочинності. Щоб наділити Бюро таким статусом, необхідно внести відповідні доповнення до ст. 5 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» з одночасним віднесенням до його підслідності злочинів, передбачених ст. 255 КК України («Створення злочинної організації»), а також деякими іншими статтями КК України, що містять кваліфікуючу обставину (здійснення злочину організованою групою) та не належать до компетенції детективів Національного антикорупційного бюро чи слідчих Служби безпеки України.

Ще одним питанням, яке варто було б врегулювати до повного старту роботи Бюро, є розмежування законодавчих повноважень НАБУ і ДБР у сфері протидії корупції. Згідно зі ст. 216 КПК України, ДБР розслідує злочини посадових осіб, за винятком тих, що віднесені до підслідності НАБУ. При цьому для детективів НАБУ застосовується і персональна (п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК), і предметна (ч. 5 ст. 216 КПК) підслідність, а для слідчих ДБР – лише персональна підслідність (ч. 4 ст. 216 КПК). Це потенційно може спричинити колізію повноважень між зазначеними органами, зокрема під час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення кваліфікації відповідного діяння. Щоб уникнути цього у процесі розслідування злочинів у сфері службової діяльності (насамперед, корупційних справ), необхідно на законодавчому рівні визначити саме предметну (тобто постатейну) підслідність таких злочинів.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати