17 грудня 2014, 16:53

Україна в Міжнародному союзі нотаріату: тримаємо планку

Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Протягом усієї історії розвитку держави і права нотаріат був і є складовою правової системи будь-якої країни, оскільки здійснювані нотаріусами функції об’єктивно необхідні і затребувані суспільством.

Цього року українська нотаріальна спільнота відзначає річницю вступу України до Міжнародного союзу нотаріату (що відбулось у червні минулого року). Про те, як почуває себе наша країна у новій як для неї організації, а також про проблеми й перспективи розвитку нотаріату латинського типу в Європі говорили учасники міжнародної науково-практичної конференції 9 грудня ц.р.

Захід організував ГО «Інститут теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів» спільно з Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна». Вітаючи учасників конференції, директор Інституту Дмитро Журавльов зазначив, що проведення цього заходу носить символічний та святковий характер – це річниця вступу України до Міжнародного союзу нотаріату та 16-річчя заснування університету «Україна».

Президент комісії з міжнародної нотаріальної співпраці Міжнародного союзу нотаріату Мішель Мерлотті зазначив, що на сьогодні до Міжнародного союзу нотаріату належать 86 країн з усіх континентів. Минулого року до організації вступили 3 європейські країни – Чорногорія, Україна та Косово. До того, як Україна вступила до Союзу, вона мала статус спостерігача та активно долучалася до обговорення нагальних проблем європейського нотаріату.

Положення щодо діяльності Міжнародного союзу нотаріату, як повідомив пан Мерлотті, передбачають такі норми щодо діяльності нотаріальної палати:

- по-перше, у жодному разі нотаріальна палата не повинна бути розпущена – хіба що коли держава на найвищому рівні прийме рішення щодо її ліквідації. «Але, слава Богу, такої ситуації ми ще не спостерігали», – зауважив француз;

- по-друге, абсолютно всі нотаріуси повинні бути членами НПУ;

- по-третє, нотарі зобов’язані сплачувати членські внески: хоча нотаріальна палата є неприбутковою організацією, але вона потребує ресурсів.

«Я хотів би, щоб меседж, який я щойно доніс, був почутий усіма 7 тис. нотаріусів України», – підкреслив Мішель Мерлотті.

«Вважаю, що настав час показати Україні вихід нотаріусів зі статусу людей, які обслуговують державу, та набуття ними статусу нового – висококваліфікованих професіоналів, які виконують не тільки державні, а ще й суспільні функції», – зазначив у своїй доповіді к.ю.н., заслужений юрист України Олександр Лавринович.

Колишній міністр юстиції вважає, що нотаріус є найбільш кваліфікованим та професійно підкованим з представників усіх юридичних професій. Як переконаний доповідач, нотарі можуть та повинні розширювати повноваження своїх органів професійного самоврядування та врегулювати діяльність державних нотаріальних контор, передавши їх у відання органів самоврядування. О. Лавринович також висловив переконання, що нотаріусам під силу розвантажити вітчизняну судову систему, прийнявши на себе окремі функції, що виконують суди.

Перший президент Нотаріальної палати України Людмила Павлова повністю погодилась з тезами пана Лавриновича. Вона відзначила, про позитивні зміни, які відбулись у розвитку інституту українського нотаріату, це заслуга, в першу чергу, людей, які присутні на конференції. Але є й проблеми. І корінь цих проблем, за словами спікера, криється у нерозумінні органів державної влади, їх небажанні прислухатись до слів нотаріусів та сприйняти основні постулати діяльності нотаріальної спільноти. Саме через надмірне втручання органів державної влади у функціонування такого органу самоврядування нотаріусів, як Нотаріальна палата України, вона перетворилася на просту та пересічну громадську організацію, вважає Л. Павлова. Вона переконана, що до чинного Закону «Про нотаріат» необхідно вносити зміни. Щодо правил професійної етики нотаріуса доповідач зауважила, що їх повинен затверджувати з’їзд нотаріусів України.

президент Нотаріальної палати Литви Маріус Страчкайтіс розповів учасникам зустрічі про систему підвищення кваліфікації нотаріусів у його країні. Він повідомив, що за результатами опитування серед литовців саме нотаріуси мають найвищий рівень довіри серед представників юридичних професій. У Литві кожен нотаріус зобов’язаний проходити періодичну атестацію, яку здійснює Нотаріальна палата, перевіряючи кваліфікацію нотаріусів та їх професійну придатність. Таку атестацію нотаріус проходить через рік після вступу на роботу, а потім через кожні 5 років. Можна провести й позачергову атестацію – на вимогу міністра юстиції або президії Нотаріальної палати. Нотаріальна атестаційна комісія може прийняти наступні рішення:

- придатний до виконання обов’язків нотаріуса;

- придатний до виконання обов’язків нотаріуса з умовою (вказуються, які недоліки треба виправити);

- непридатний до виконання обов’язків нотаріуса.

Усі кандидати в нотаріуси, як наголосив президент НПУ Литви, зобов’язані брати участь у всіх семінарах, лекціях та інших професійних заходах.

Про перспективу впровадження електронного апостилю в Україні розповів директор Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів Дмитро Журавльов. За його словами, міжнародний досвід свідчить про необхідність впровадження електронних та інформаційних технологій у нотаріальний процес України та тісно пов’язаний з ним процес надання адміністративних послуг щодо апостилювання офіційних документів (зокрема, використання електронного підпису як невід’ємного елемента електронного документа). В Україні повноваження на проставляння апостилю надані:

 - Міністерству юстиції;

 - Міністерству освіти і науки України;

 - Державній реєстраційній службі;

 - Міністерству закордонних справ.

За словами доповідача, сьогодні 17 країн-учасниць Гаазької конвенції ведуть електронний реєстр апостилів. «Україна має всі можливості у найближчому часі реалізувати цей проект у себе і стати 18-ою країною світу, що запровадила сучасні технології електронного апостилювання офіційних документів», – зазначив доповідач.

Резюмуючи, пан Журавльов висловив впевненість у тому, що використання електронного апостилю дозволить громадянам країни та юридичним особам безперешкодно і безпечно обмінюватися важливими документами, не побоюючись за їх достовірність, що, безперечно, буде позитивним кроком у євроінтеграційних процесах.

P.S. У наступному номері «Юридичної газети» читайте інтерв’ю з Мішелем Мерлотті та Маріусом Страчкайтісом.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати