Стягнення аліментів за кордоном є надзвичайно важливим і актуальним питанням для багатьох громадян України та осіб, які постійно проживають в Україні.
Наявність міжнародних договорів про надання правової допомоги у цивільних і сімейних справах дає право і можливість громадянам України та особам, які постійно проживають в Україні, захистити свої права та інтереси при вирішенні питання про стягнення аліментів з осіб, які проживають на територіях іноземних держав.
Так, 1 серпня 2008 року для України набула чинності Конвенція визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання 1973 року. Україна приєдналась до Конвенції Законом України N 135-V від 14.09.2006 «Про приєднання України до Конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання» із заявами та застереженнями, а саме:
«Відповідно до статті 25 Конвенції Україна заявляє, що вона поширюватиме положення цієї Конвенції на офіційні акти, як їх визначає Конвенція, тією мірою, якою положення Конвенції можуть застосовуватися до таких актів»;
«Відповідно до статті 26 Конвенції Україна залишає за собою право не визнавати або не виконувати рішення чи угоди, які стосуються зобов'язань про утримання між особами, які є непрямими родичами, та між особами, які є родичами по чоловіку або дружині, за винятком тих випадків, коли відповідні зобов'язання з утримання існували б згідно з національним законодавством України».
Зазначена Конвенція надає змогу визнавати та виконувати рішення про стягнення аліментів, винесені в Україні, на територіях інших держав-учасниць Конвенції.
Конвенція застосовується до рішень, постановлених судовим чи адміністративним органом Договірної Держави стосовно зобов'язань про утримання, які виникають із сімейних відносин, материнства, батьківства, шлюбу або родинних зв'язків по чоловіку чи дружині, зокрема зобов'язань про утримання щодо дитини, народженої поза шлюбом, між:
- одержувачем аліментів і платником аліментів;
або
- платником аліментів і державним органом, який стягує відшкодування коштів, виплачених одержувачу аліментів.
Вона також застосовується до угоди, укладеної цим органом або в присутності представника цього органу (правочин) щодо зазначених вище зобов'язань і між тими самими сторонами.
Учасниками цієї Конвенції є такі країни як Албанія, Австралія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Італійська Республіка, Литовська Республіка, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Словацька Республіка, Королівства Іспанія, Швеція, Швейцарська Конфедерація, Турецька Республіка, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Андорра.