Популярні матеріали

03 вересня 2018, 14:04

«Зараз потрібно постійно навчатися. Зупинка – це крок назад, а то й два», - Олександр Молотай

Олександр Молотай
Олександр Молотай «Evris» партнер, керівник практики інтелектуальної власності

Нещодавно керівником практики інтелектуальної власності юридичної фірми Evris став Олександр Молотай, який практикує у сфері права інтелектуальної власності та недобросовісної конкуренції вже більше ніж 10 років. В інтерв’ю для «Юридичної Газети» Олександр розповів про адаптацію на новому робочому місці, останні тренди у сфері інтелектуальної власності, а також про свої наміри щодо створення програмного продукту, який буде затребуваний на ринку і допоможе вирішити певні проблеми, пов’язані з управлінням у сфері інтелектуальної власності

Олександр Молотай

– Олександре, вже понад місяць Ви є частиною команди Evris. Скажіть, чому Ви обрали саме цю фірму для продовження своєї кар’єри?

– Юридична фірма Evris динамічно розвивається, тому цей бренд мене дуже зацікавив. За компанією було цікаво спостерігати від самого початку її створення, адже запуск був достатньо резонансним. Після низки переговорів, коли я вже ближче познайомився з людьми, які тут працюють, то зрозумів, що мені імпонують підходи, які існують в компанії, та внутрішні корпоративні правила, які значною мірою відрізняються від тих, що є традиційними для інших юридичних компаній. Наприклад, позитивним та доволі сучасним підходом для мене виявився дрес-код, який не передбачає обов'язкового носіння костюму та краватки. Я не дуже люблю носити костюми (сміється – ред.). Якщо серйозно, Evris – це та фірма, в якій я побачив унікальний потенціал для розбудови своєї практики на тому рівні, на якому хотів би її бачити.

– Тож як Ви почуваєте себе на новому місці? Як пройшов період адаптації?

– Я почуваю себе чудово, оскільки те, що я побачив усередині, вже почавши працювати, повністю відповідало всім моїм очікуванням та навіть їх перевершувало. Тобто не було такого неприємного сюрпризу, коли у кімнаті для перемовин тобі розказують одне, а коли ти починаєш працювати чи заходиш за лаштунки юридичної машини, то бачиш зовсім іншу ситуацію й інші процеси. Тут все повністю відповідає тому, що було заявлено від самого початку. Для мене як для партнера це дуже приємно. Адже зрозуміло, що партнеру недостатньо просто виконувати якусь роботу, він має залучати нових клієнтів. В цій компанії є певна свобода та ресурси, щоб робити це ефективно, класно та яскраво.

Також мені дуже подобається, що в компанії працює молодий колектив. Оскільки ці люди вже мають інше мислення, ніж у тебе, вони впливають на тебе, в їх оточенні ти стаєш ніби молодшим.

Олександр Молотай– За Вашими власними спостереженнями, як змінилися клієнтські запити за роки Вашої роботи? Які питання стають гострішими, а які, навпаки, втрачають свою актуальність? Чи відповідають тенденції на вітчизняному юридичному ринку світовим тенденціям?

– Більше ніж 15 років тому, коли я тільки починав працювати, на ринку панували традиційні продуктові компанії, тому запит на інтелектуальну власність стосувався більше фізичних продуктів. Тоді розповсюдження контенту і продаж товарів через інтернет лише зароджувалися. Більшість фахівців достеменно навіть не знала, як працювати з цими напрямками бізнесу та як захищати інтелектуальну власність в мережі Інтернет. Якщо порівнювати з тими часами, звичайно, більше запитів з’явилося від клієнтів, тією чи іншою мірою пов’язаних з діджиталізацією та глобалізацією бізнесу. Наші клієнти почали виходити на міжнародні ринки, запускати онлайн-сервіси, запроваджувати програмні продукти тощо.

Таким чином, я бачу два чіткі тренди. По-перше, діджиталізація (чи «цифровізація» бізнесу), тобто вихід бізнесу в інтернет. По-друге, глобалізація, що відбувається завдяки сучасним засобам, які надають можливість дуже легко розповсюджувати контент, товари та послуги по всьому світу. Це ставить певні виклики перед тими, хто обирає курс на глобалізацію. Нам доводиться відповідати на ці виклики.

Сьогодні на світовому ринку основною є тенденція до глобалізації. Полегшений вихід у мережу Інтернет та на міжнародні ринки «виливається» у продукти, в яких частка інтелектуальної власності є дуже високою. Тому в інтелектуальній власності ця тенденція є такою ж, як і в інших сферах життя. З переходом на цифрову економіку багато речей втрачають свою актуальність, тоді як інші, навпаки, замінюють ще звичні для нас, але вже архаїчні сфери життя. Зокрема, у сфері передачі інформації тиражі паперових видань різко скорочуються, фокус зміщується до електронних способів розповсюдження новин. Це відбувається в багатьох сферах, що тягне за собою зміну певних акцентів у сфері практики інтелектуальної власності.

– Які з останніх кейсів були для Вас найцікавішими та найскладнішими?

– У нас є один дуже цікавий кейс, який, на жаль, ще не завершений. Він пов’язаний з улюбленим святом українців, хоча воно з’явилося лише нещодавно – Днем вишиванки. Історія свята почалася з того, коли в Чернівцях студенти започаткували своєрідний «флешмоб», одягнувши в певний день на лекції вишиванки. Після цього вони щороку докладали зусиль, щоб їхню ініціативу підтримало якомога більше людей. Результатом їхньої діяльності стало те, що українці вже не знають, хто започаткував це свято, але дуже радісно його підхопили. Тому ця ж ініціативна група створила спеціальну громадську організацію, яка сьогодні займається збором коштів, організацією свята і його реалізацією в Україні. В цій організації працюють люди, які переймаються ідеями українства, мають певне ідейне бачення, як це свято повинно відбуватися, а тому вони хотіли б мати над цим певний контроль.

Вкладаючи чималі зусилля у розвиток свята, громадська організація вирішила зареєструвати його назву як торговельну марку, щоб захистити свою ідею. Однак зараз їм у цьому відмовляють з певних причин. Проте аргументи, які нам озвучили, з юридичної позиції, на нашу думку, є не дуже коректними. На жаль, ми ще не бачили остаточного рішення, тому його аналіз буде темою окремої статті. Мені дуже цікаво, як ця справа буде далі розвиватися, адже кейс є дуже знаковим та резонансним. З цього приводу були сюжети на телебаченні, у фейсбуці це питання викликало великий резонанс... Адже тема така... гаряча, до того ж думки в суспільстві розділилися щодо того, чи можна взагалі за кимось закріпити виключні права на назву свята. Ті, хто знають організаторів, всебічно їх підтримують, а от ті, хто не знають, не розуміють, як можна «запатентувати» назву свята за «якоюсь громадською організацією», забуваючи про тих, хто докладає значних зусиль, щоб це свято існувало і розвивалося.

Для нашої фірми це pro bono проект. Всі гроші та всі зусилля цієї громадської організації йдуть на підтримку й розвиток свята, тому на залучення високооплачуваних юристів у них просто немає коштів, а суспільство вагається, чи можна їм надалі довіряти організацію цього свята. На мою думку (вже не як юриста), довіряти можна, адже люди з цієї організації за останні роки довели, що саме завдяки їхнім зусиллям свято стало настільки популярним, а тому ідеологічне наповнення, яке вони вклали, має збігатися з інтересами суспільства. Водночас ми чуємо звинувачення, що реєстрація торговельної марки суперечитиме інтересам суспільства. Згодом побачимо, чим це закінчиться.

– Яким чином останні зміни в законодавстві та судовій системі впливають на розвиток практики інтелектуальної власності? Яких ще змін Ви найбільше очікуєте?

– Ми не просто очікуємо на зміни, а ці зміни щодня б’ють нас по голові. Насправді спеціалісти, які практикують у сфері інтелектуальної власності, завжди скаржилися, що у нас вже давно не оновлювалося профільне законодавство, не було нічого новенького. Світ змінюється, а у нас все старе. Однак останнім часом відбулися серйозні тектонічні зміни, зокрема у сфері державного управління. Була змінена структура державних органів, які відповідають за реалізацію політики, пов’язаної з інтелектуальною власністю. Окрім того, впровадження судової реформи передбачає формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності до кінця цього року. Нещодавно набрав чинності закон про ефективне управління авторськими й суміжними правами, яким було введено багато новел для юристів та операторів ринку, що стало предметом для широкого обговорення. Отже, зараз ніхто не може пожалітися на відсутність змін.

Найголовніше, чого хотіли б усі фахівці у сфері інтелектуальної власності, з огляду на поточні реформи, – створення ефективного IP-суду. Адже ми хочемо собі та всьому світу показати, що спори, пов’язані з інтелектуальною власністю в Україні, можуть і будуть розглядатися ефективно та на високому фаховому рівні. До цього часу Україна не мала такої репутації. Зі створенням цього суду ми сподіваємося, що репутація нашого судочинства у сфері інтелектуальної власності буде зростати на глобальному рівні.

Стосовно закону про авторські від рахування, це також складний ринок, який до цього часу був неврегульованим та тіньовим. Загалом, все те, що відбувалося на українському ринку стосовно захисту авторського права, було причиною того, що Україна була включена до так званого «списку 301» (список піратських країн). Звичайно, неприємно бути у списку піратів чи «злодіїв», тому сподіваємося, що реалізація положень цього закону в Україні поступово змінить імідж нашої держави у світі. Українці гідні ефективної системи збору і розподілу авторських відрахувань. Однак до сьогодні існує враження, що ці кошти збираються, але не розподіляються. Тобто вони не потрапляють до авторів у тих розмірах, в яких мали б потрапляти. Ми дуже хочемо, щоб ця ситуація змінилася, щоб ринок запрацював як ефективна машина зі стимулювання творчості в Україні.

– Як керівник практики ІВ як Ви плануєте її розвивати в межах фірми? Які цілі ставите перед собою та командою на найближчі роки?

– Цілі розвитку моєї практики збігаються з цілями розвитку нашої фірми загалом. Ми фокусуємося на масштабному бізнесі та великих українських клієнтах, на обслуговуванні в Україні іноземного бізнесу, на територіальному розширенні наших послуг через відкриття нових офісів або через укладення партнерських угод з іншими фірмами в юрисдикціях, до яких наші клієнти виявляють інтерес.

– Чи є у Вас якась супер-амбітна ціль?

– Супер-амбітна ціль у цифрах ще не виражається. Є супер-амбітна ціль зі створення програмного продукту, який буде затребуваний на ринку і допоможе робити певні речі, які якраз пов’язані з управлінням у сфері інтелектуальної власності. Тобто хочеться певним чином автоматизувати ці процеси та збільшити ефективність.

– Які поради Ви могли б дати молодим юристам, що лише починають свій професійний шлях? Чому варто приділяти більше уваги? Чи зробили Ви б щось по-іншому, якби починали кар’єру зараз?

– Одна з моїх професійних вад як юриста, що в деяких випадках, можливо, є перевагою – це перфекціонізм. Я закликаю молодих людей, які схильні до цього, не зациклюватися на тому, щоб зробити все ідеально. Зараз світ дуже швидко рухається вперед, а перфекціонізм забирає багато часу, тому інколи важливіше мати результат вчасно, навіть якщо він неідеальний. Адже неідеальний результат можна скоригувати, але якщо якийсь результат був отриманий або якась дія зроблена невчасно, це вже може бути нікому не потрібно, а виконана робота втрачає свою цінність.

Я знаю, що більшість юристів, з огляду на професію та особливості мислення, є перфекціоністами, які намагаються вивчити певну проблему досконально, зануритися якнайглибше і знайти ідеальне рішення. Однак для бізнесу це не завжди важливо. Натомість вчасність певної консультації чи поради в деяких випадках більш важлива, ніж її ідеальність. Прислухайтеся до своїх клієнтів і ви почуєте, як між рядків вони говорять: «Час – це гроші». Це перша порада, яку я хочу дати молодим юристам.

Друга порада пов’язана з пророцтвами стосовно того, що професія юриста скоро вимре. Я не думаю, що цього варто боятися, але варто про це пам’ятати. Тому разом з професійними здібностями потрібно розвивати й ті, що прямо не пов’язані з професією юриста. Це так звані soft skills – здатність до комунікації, мови, знання в інших сферах. Зокрема, програмування зараз є дуже популярним в юридичних фірмах, адже що то за юридична фірма, якщо вона не має свого чат-бота? Наприклад, наш український проект Patentbot зараз є дуже успішним (до того ж не лише в Україні). Потрібно постійно дивитися навкруги, вивчати світ і шукати, як можна змінити його на краще.

– Тобто потрібно завжди мати план «Б»?

– Не зовсім. Просто раніше можна було отримати юридичну освіту, все життя практикувати те, чого тебе навчили в університеті, та стати успішним. Зараз необхідно постійно навчатися. Потрібно мати не план «Б», а пам’ятати, що реалізовуючи себе в юридичній професії, необхідно невпинно змінюватися та само вдосконалюватися, інакше світ тобі не простить.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати