Після повернення зі щорічної відпустки судді Конституційного Суду України починають працювати вже за новим профільним законом, який був ухвалений Верховною Радою України 13.07.2017 р. та набув чинності 03.08.2017 р. Закон запровадив низку змін у порядку організації та діяльності Конституційного Суду України, а також став завершальним нормативно-правовим актом, ухваленим у межах проведення в державі комплексної судової реформи, яка спрямована, за словами Президента України, «на забезпечення права громадян України на справедливий суд». Тільки лінивий ще не висловив свою думку з приводу ухвалення і набуття чинності зазначеним Законом. Не дивлячись на оптимізм з боку політиків та експертів, які вбачають в цьому законі значні позитивні аспекти, чимало критики лунає на його адресу. Про здобутки та прорахунки нового Закону «Про Конституційний Суд України», а також про те, як розпочалося його впровадження у Конституційному Суді України, «Юридичній Газеті» розповів Керівник Секретаріату Конституційного Суду Ярослав Василькевич.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Ярославе Івановичу, як Ви охарактеризуєте новий закон? Які прогресивні новації, на Вашу думку, ним запроваджуються?
– Як справедливо Ви зазначили, сьогодні існує багато як позитивних, так і критичних експертних думок щодо Закону. Я вважаю, що новий Закон «Про Конституційний Суд України» дозволяє Конституційному Суду, передусім, зробити більш ефективним захист прав людини, а запроваджена конституційна скарга, з якою особа може звернутися до Суду, є доступним засобом правового захисту. Особливо важливими є положення нового Закону, які визначають незалежність Суду, недопустимість зовнішнього втручання у діяльність суддів та будь-яких утисків через ухвалене рішення.
Найважливішою новацією, безперечно, є запровадження інституту конституційної скарги. Головним принципом є те, що до Конституційного Суду з конституційною скаргою може звернутися будь-яка особа, окрім юридичних осіб публічного права. Конституційна скарга подається без сплати судового збору та без обов’язкового залучення адвоката. До того ж формальні вимоги до конституційної скарги не є занадто жорсткими. Громадянство жодним чином не впливає на можливість подати конституційну скаргу до Конституційного Суду України. Іноземці та особи без громадянства можуть подати конституційну скаргу на загальних підставах, тобто коло тих, хто має право подати конституційну скаргу до Суду, достатньо широке.
За допомогою конституційної скарги особа може оскаржити будь-який закон (його окремі положення), що застосований в остаточному судовому рішенні у її справі, якщо вона вважає, що він суперечить Конституції України.
Якщо Конституційний Суд встановить, що в остаточному судовому рішенні у справі особи застосовано закон або його окремі положення, які не відповідають Конституції України, це буде підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Таким чином, Конституційний Суд не скасовуватиме рішення у справі. Справу переглядатиме суд, який ухвалив це рішення на підставі тепер вже неконституційного закону (його окремих положень), що передбачено відповідними статтями Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексів України та Кодексом адміністративного судочинства України.
Кожна особа, яка звернеться до Конституційного Суду з конституційною скаргою, має право на ухвалення рішення органом Суду. Отже, якщо Секретаріат Суду під час попередньої перевірки зробить висновок, що конституційна скарга за формою не відповідає вимогам, встановленим ст. 55, 56 та ч. 1 ст. 74 Закону, скарга повертається її суб’єкту, але це не перешкоджає повторному зверненню до Суду з дотриманням вимог Закону, що кожній особі надається право привести конституційну скаргу за формою у відповідність з вимогами Закону та подати її до Суду повторно.
Експерти прогнозують 5-7 тис. конституційних скарг на рік. Це надзвичайно багато. Однак життя покаже, якою буде реальна кількість таких звернень до Конституційного Суду. У зв’язку із запровадженням конституційної скарги, виникла нагальна потреба у зміні організаційної структури Конституційного Суду України. Відповідно до вимог Закону передбачається створення Великої палати, 2-х сенатів та 6-ти колегій, які в межах визначених Законом повноважень щодо конституційного провадження діятимуть як Конституційний Суд.
Таким чином, потребує відповідних змін організаційна структура Секретаріату, зокрема для попередньої перевірки конституційних скарг, підготовки попередніх висновків про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі. Закон також передбачає утворення служби судових розпорядників, посилення служб суддів Конституційного Суду.
– Чи не ускладнить така організаційна структура роботу Суду?
– Навпаки, така організаційна структура Конституційного Суду України дозволить гарантувати кожній окремій особі, яка звернеться з конституційною скаргою, право на ухвалення рішення судом, тобто забезпечить право гарантії законного судді.
Поділ Суду на Велику палату, Сенати та колегії спрямований на оперативний розгляд справ за конституційними скаргами. Велика палата діятиме у складі всіх суддів Конституційного Суду України та вирішуватиме питання у справах за конституційними поданнями й конституційними зверненнями, а у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати – також і за конституційними скаргами. Кожен із Сенатів діятиме у складі 9-ти суддів і розглядатиме питання щодо відповідності Конституції України законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи. У свою чергу, Колегія діятиме у складі 3-х суддів. До повноважень Колегії належатиме вирішення процесуальних питань щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою.
– На конституційну скаргу покладаються великі сподівання. Однак чи насправді інститут конституційної скарги зробить конституційне судочинство доступнішим для громадян?
– Модель конституційної скарги, запроваджена в Україні, за предметом є неповною, оскільки оскарженню підлягає лише один вид нормативно-правового акту – закон. При цьому лише той закон, який був застосований під час судового розгляду справи конкретної особи. На відміну від конституційних скарг, запроваджених у таких країнах як Німеччина, Австрія, Іспанія, де предметом може виступати як нормативний акт, якщо останній підлягає безпосередньому застосуванню у конкретній справі, так і остаточний індивідуальний акт, який адресується конкретній особі. Наприклад, у Німеччині окрема особа може подати конституційну скаргу проти будь-якої прийнятої норми, якщо вона вважає, що ця норма порушує одне із захищених Конституцією її основних прав (право на дотримання та захист людської гідності, право на особисту свободу, право бути заслуханим в суді тощо). Навіть публічні висловлювання міністрів, що стосуються основоположних прав і свобод людини, за певних умов можуть стати предметом розгляду у Федеральному конституційному суді.
Оскільки в Україні конституційна скарга – це новий для правової системи інститут, його ще потрібно пристосувати до реалій правового життя держави. Наш законодавець обрав саме таку модель конституційної скарги, напевно, вважаючи її найбільш ефективним та дієвим інструментом забезпечення прав людини. У будь-якому разі конституційна скарга має стати додатковою гарантією у механізмі захисту прав людини та зробити конституційне судочинство доступним для громадян.
Ще один момент – будь-яке позитивне рішення Конституційного Суду за конституційною скаргою усуватиме загрозу ухвалення негативного рішення Європейським судом з прав людини проти нашої держави.
– З урахуванням проведених у Секретаріаті попередніх перевірок конституційних скарг, які рекомендації Ви можете надати особам, що мають намір подавати конституційні скарги до Суду?
– По-перше, хочу пояснити, що конституційна скарга – це не звернення, на яке громадяни мають право відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; це не запит на інформацію, право на який має особа, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Конституційна скарга - це своєрідна реакція людини (суб’єкта права на конституційну скаргу) на несправедливе вирішення її справи на підставі застосування Закону (його окремих положень), який, на її думку, суперечить Конституції України. Щоб претендувати на розгляд Конституційним Судом і позитивне для суб’єкта звернення рішення, конституційна скарга має відповідати вимогам, визначеним Законом.
Аналіз конституційних скарг, які вже надійшли до Суду, показує низку типових помилок, які допускають особи під час їх оформлення та подання до Конституційного Суду. Вони зводяться до того, що:
- порушені у зверненні питання не є об’єктом конституційної скарги (незгода та оскарження рішень судів загальної юрисдикції, скарги на дії державних органів та їх посадових осіб, відповідність Конституції України актів Кабінету Міністрів України тощо);
- конституційна скарга подана не державною мовою;
- конституційна скарга не підписана фізичною особою особисто;
- до конституційної скарги юридичної особи не долучено установчі документи юридичної особи та/або акт про призначення (обрання) на посаду уповноваженої особи, яка підписує конституційну скаргу;
- у тексті конституційної скарги не зазначені конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України;
- у тексті конституційної скарги не зазначені конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;
- відсутність у тексті конституційної скарги короткого викладу остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;
- відсутність у тексті конституційної скарги опису перебігу розгляду відповідної справи в судах;
- у тексті конституційної скарги відсутнє обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону України;
- відсутність у матеріалах конституційної скарги засвідченої в установленому порядку копії остаточного судового рішення у справі суб’єкта права на конституційну скаргу;
- у тексті конституційної скарги не зазначені відомості про документи та матеріали, на які є посилання та/або не надано їхні копії;
- суб’єктом права на конституційну скаргу не вичерпано всі національні засоби юридичного захисту;
- звернення з конституційною скаргою особи, остаточне судове рішення у справі якої набрало законної сили раніше ніж 30.09.2016 р.
Хочу зазначити, що працівники Секретаріату готують відповідні роз’яснення для громадян, щоб особи, які подали до Суду конституційні скарги з недотриманням зазначених вимог, могли їх доопрацювати та подати повторно.
Будь-яка особа може звернутися особисто до приймальні громадян у Конституційному Суді та отримати консультацію. На веб-сайті Суду розміщена пам’ятка для громадян та юридичних осіб про порядок подання конституційних скарг до Конституційного Суду.
Готуючись до розгляду конституційної скарги, в Суді нещодавно відбувся круглий стіл за участю фахівців-науковців з конституційного права. На ньому заступник декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка С. Різник запропонував створити при юридичних факультетах ВНЗ консультативні пункти, які надавали б громадянам безоплатну допомогу при написанні конституційних скарг. На мою думку, це хороша ініціатива, реалізація якої забезпечила б значно більшу результативність звернень громадян з конституційною скаргою.
Проте ще раз хочу наголосити, що формальні вимоги до конституційної скарги не є занадто жорсткими. Просто потрібно уважно читати Закон в цій частині та виконувати його вимоги.
– Юристи звертають увагу на те, що особа може скаржитися до Конституційного Суду в субсидіарному порядку? Це якось обмежує можливості громадян звернутися до Суду зі скаргою?
– У цьому випадку принцип субсидіарності вказує на те, що до Конституційного Суду України можна подавати конституційні скарги за умови, що вичерпано всі національні засоби юридичного захисту. Тобто за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили або судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду – у разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження. Хочу підкреслити, що вимога щодо необхідності вичерпання всіх національних засобів юридичного захисту є загальновизнаним критерієм прийнятності скарги як до органів конституційної юрисдикції, так і до міжнародних судових установ. Тому цей принцип не можна вважати обмеженням можливості громадян звернутися до Конституційного Суду України. Навпаки, він дозволить Суду прийняти остаточне конституційно-правове рішення з урахуванням справи з позиції, компетентних у таких справах, судів загальної юрисдикції.
– Ст. 77 Закону визначає також інші умови прийнятності конституційної скарги, серед яких, зокрема, 3-місячний період між набранням законної сили остаточним судовим рішенням та поданням скарги. Ці строки, визначені законодавцем, стосуються всіх скарг, які подаються після набуття чинності Законом? Яка доля тих конституційних скарг, які подані до Суду до набуття законної сили Законом?
– Дійсно, крім вже названих формальних вимог, які визначені у ст. 55, 56 та у ч. 1 ст. 74 Закону, у ст. 77 Закону визначаються умови прийнятності, серед яких, зокрема, згаданий нами принцип субсидіарності, а також 3-місячний період між набранням законної сили остаточним судовим рішенням та поданням скарги, який застосовується до скарг, що подаються після набуття чинності Законом. Тобто скаргу можна подати за умови, що з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням пройшло не більше ніж 3 місяці. Однак цей термін стосується лише тих судових рішень, які набули законної сили після 03.08.2017 р.
Законодавцем визначений граничний строк набрання законної сили остаточним судовим рішенням, з приводу якого подається скарга – це 30.09.2016 р. Отже, конституційні скарги, подані до набрання чинності цим Законом щодо справ, остаточні судові рішення у яких набрали законної сили раніше ніж 30.09.2016 р., повертаються суб’єктам права на конституційну скаргу без розгляду.
До конституційних скарг, поданих до набрання чинності цим Законом, щодо справ, остаточні судові рішення у яких набрали законної сили у період з 30.09.2016 р. до набрання чинності Законом, 3-місячний строк не застосовується. Такі скарги можуть бути подані у 3-місячний строк з дня набуття чинності Законом.
– Зазначений Вами термін подання стосується всіх без винятку скарг? Чи Закон передбачає певні винятки?
– 3-місячний період між набранням законної сили остаточним судовим рішенням та поданням скарги – це суттєвий критерій її прийнятності. Дуже важливо, щоб подані до Суду конституційні скарги йому відповідали. Однак, ч. 2 ст. 77 Закону також визначає, що як виняток, скарга може бути прийнята поза межами 3-місячного терміну. Однак лише за умови, що Суд визнав її розгляд необхідним, з огляду на суспільний інтерес. Проте враховуючи, що більшість питань, які порушуються перед Конституційним Судом, є соціально значущими, то питання суспільного інтересу буде вирішуватися Судом у кожному окремому випадку.
– Як у Секретаріаті Суду готуються до реалізації права громадян на конституційну скаргу? Що робить Конституційний Суд для того, щоб інститут конституційної скарги став дієвим?
– Наразі для оптимізації періоду проходження конституційної скарги в Секретаріаті Суду створено Робочу групу, яка у невідкладному порядку здійснює попередню перевірку конституційних скарг щодо відповідності вимогам Закону. Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам Закону, вона повертається особі із зазначеними недоліками, які необхідно усунути для приведення у відповідність до вимог Закону. При цьому особі повідомляється про те, що повернення конституційної скарги, яка за формою не відповідає вимогам Закону, не перешкоджає повторному зверненню до Конституційного Суду України.
Конституційні скарги, що відповідають за формою вимогам Закону, передаються судді-доповідачу не пізніше наступного робочого дня від дня їх реєстрації. Тобто суддя-доповідач отримуватиме конституційну скаргу, як правило, у день її надходження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону, суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до Суду між суддями почергово, в алфавітному порядку, для рівномірного розподілу справ та з метою запобігання упередженості суддів.
Наразі у Конституційному Суді опрацьовуються проекти Регламенту, положення про Сенати, про колегії, про службу судових розпорядників, про спеціального радника у Конституційному Суді, про Секретаріат, про стандарти професійної етики судді Конституційного Суду, які мають бути ухвалені Конституційним Судом найближчим часом.
– Окрім появи нової функції щодо вирішення питань про конституційність законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи, як ще змінилися повноваження Суду? Чи є вичерпним перелік повноважень, зазначених у ст. 7 Закону?
– Окрім скарг, новим предметом розгляду для Конституційного Суду України є також питання, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Закон визначає, що конституційне звернення з окресленого питання має бути спрямоване до Суду до проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та дозволяє Суду у разі розгляду цього питання залучати до участі в конституційному провадженні представника або представників ініціативної групи всеукраїнського референдуму, а також представників політичних партій та громадських об’єднань.
Однак, як вбачається зі змісту Закону, перелік повноважень, визначених у ст. 7 Закону, не є вичерпними. Зокрема, у Конституційного Суду з’явилась нова функція із забезпечення конституційної скарги. Так, Велика палата, у виняткових випадках, під час розгляду конституційної скарги може видати забезпечувальний наказ для запобігання незворотним наслідкам, що можуть настати у зв’язку з виконанням остаточного судового рішення. Способом забезпечення конституційної скарги є встановлення тимчасової заборони вчиняти певну дію.
– Неабиякий ажіотаж викликало питання заробітної плати суддів. Чи насправді вони отримуватимуть необґрунтовано великі суми?
– Законом визначено, що посадовий оклад судді Конституційного Суду встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду – це 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Безперечно, що це високий для нашої країни рівень винагороди за роботу. Однак при цьому винагорода судді Конституційного Суду є значно меншою від винагороди суддів Верховного Суду – реально вона є наближеною до винагороди суддів апеляційних судів. Згідно із законом суддівська винагорода суддів КСУ обмежується лише посадовим окладом. На відміну від суддів Верховного Суду (як і суддів апеляційних та місцевих судів), для суддів Конституційного Суду не передбачена надбавка за вислугу років, таємність, науковий ступінь. Останнє взагалі є нонсенсом – для судді місцевого суду, який розглядає конкретні життєві спори, передбачено надбавку за науковий ступінь, а для судді Конституційного Суду, діяльність якого, за своєю суттю, значною мірою є науково-аналітичною, надбавка за науковий ступінь не передбачається.
До речі, суддівська винагорода суддів Конституційного Суду є також значно меншою (приблизно наполовину) від заробітної плати членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Я вже не говорю про те, що судді Конституційного Суду, на відміну від суддів загальних судів (ВС, апеляційних, місцевих), позбавлені права на додаткову оплачувану відпустку, виплату допомоги на оздоровлення тощо. У цьому аспекті відбулося навіть погіршення у забезпеченні суддів Конституційного Суду України.
Відверто кажучи, така позиція законодавця є дивною, оскільки в усьому світі (у тій же Європі) серед суддів саме судді Конституційного Суду мають найвищий рівень матеріального та соціального забезпечення. Адже йдеться не про симпатію чи антипатію до якихось персоналій, а про конституційний орган, діяльність якого є надзвичайно важливою для держави і суспільства, для утвердження демократії та верховенства права.
– Законодавець приділив чимало уваги саме вимогам до суддів та запровадив конкурсний відбір на посаду судді. Які особливості цього конкурсу?
– Ст. 12 Закону запроваджується конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду. Законом передбачена модель конкурсу, яка має забезпечити безперервність діяльності Суду. Конкурс має починатися не пізніше ніж за 3 місяці до дня закінчення строку повноважень чи досягнення граничного віку перебування на посаді судді.
Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає Президент України, здійснює конкурсна комісія, яку створює Президент України.
У Верховній Раді України питанням опікуватиметься комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України. Депутатська фракція, депутатська група, група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій ніж кількісний склад найменшої депутатської групи, можуть запропонувати по одному кандидату на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду. Судді призначаються списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад, відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів.
Питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду з’їздом суддів України здійснюватиме Рада суддів України.
– На сьогодні Конституційний Суд недоукомплектований суддями. Скільки вакантних посад суддів є в Суді? Коли Суд очікує початок конкурсу на зайняття цих посад?
– Відповідно до Конституції України, Суд має складатися з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів. Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду України. Суддя КСУ набуває повноважень з дня складення ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Суду.
Наразі у складі Конституційного Суду України перебувають 13 суддів. Вакантними є 5 посад суддів (по дві посади від Президента України та Верховної Ради України та одна посада від з'їзду суддів України).
Порядок відбору на конкурсних засадах кандидатів на посаду судді КСУ та призначення суддів КСУ визначений ст. 12-15 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України має бути оголошено на офіційних веб-сайтах Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України. Це має відбутися не пізніше ніж через 3 місяці від дня набуття чинності Законом, тобто не пізніше ніж 03.11.2017 р.
Отже, ми очікуємо, що найближчим часом Конституційний Суд працюватиме у повному складі.
На завершення хочу сказати, що Секретаріат Суду також комплектується на конкурсних засадах. Інформація про вакантні посади розміщується на сайтах Агентства державної служби України та Конституційного Суду.
Запрошую юристів (бажано з досвідом роботи в судах загальної юрисдикції та зі знанням іноземних мов) до участі у конкурсі на заміщення посад, пов’язаних з підготовкою попередніх висновків до конституційних скарг, а також на інші вакантні посади у Секретаріаті.