25 березня 2019, 15:09

Успіх — це власна оцінка себе і своєї роботи

Опубліковано в №12-13 (666-667)

Анна Огренчук
Анна Огренчук «LCF Law Group» керуючий партнер

Про шаблони та стереотипне мислення, розуміння успіху, а також про те, як подолати професійне вигорання, «ЮГ» розповіла адвокат, керуючий партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Анна Огренчук

— Що Ви можете порадити жінкам, які починають розвивати свій бізнес?

— Насамперед, потрібно знайти, чим ви насправді хочете займатися, до чого у вас є здібності та бажання. Кожна людина має робити те, що їй цікаво. Якщо та справа, яка вас захоплює, приносить хорошу грошову винагороду — це, безперечно, позитивний факт. Тому немає значення, чоловік ви чи жінка, головне — знайти у житті те, що буде для вас найцікавішим, знайти те, що ви робите найкраще. Можна талановито і професійно подавати каву та отримувати від цього задоволення — це вже і є досягненням.

Насправді, в Україні не вистачає професіоналів, які люблять те, що вони роблять. Бути юристом — це так само престижно, як і бути старшим юристом або партнером. Така робота заслуговує не меншої поваги, ніж будь-яка інша. Потрібно бути професіоналом, чим би ви не займалися. Як керуючий партнер я ціную кожного колегу.

— Охарактеризуйте у кількох словах Ваш стиль керівництва.

— Мабуть, це питання більше до моїх колег (посміхається — прим. ред.). Однозначно, мій стиль керівництва не автократичний. Однак дисципліна відіграє велику роль у нашому бізнесі. В юриспруденції потрібно постійно бути готовим до зміни обставин, оскільки є дуже багато речей, які важко передбачити заздалегідь. Безперечно, ніхто не буде виносити догану через запізнення, проте необхідно виконувати свою роботу своєчасно та ефективно, незалежно від рівня посади.

— Що для Вас успіх? Чи вважаєте Ви себе успішною людиною?

— Я проти будь-яких ярликів та стереотипів. Загалом, можна нічого не робити та бути успішним. У цьому питанні не потрібно відштовхуватися від суспільної думки, стандартів чи шаблонів. Успіх — це власна оцінка себе і своєї роботи. Якщо ви задоволені своєю роботою, то це означає, що ви успішні. Зовнішній успіх — це дуже відносне поняття, яке залежить від багатьох зовнішніх чинників. До того ж далеко не завжди він є об'єктивним. Тому правило звучить таким чином: якщо ви задоволені собою, то вас можна вважати успішною особистістю. Інше питання полягає в тому, чому ви задоволені чи незадоволені собою, але це вже стосується рівня вимог до себе. Я собою задоволена!

— На Вашу думку, якими важливими рисами має бути наділена жінка-лідер?

— Я переконана, що вони універсальні незалежно від статі. Хочеться, щоб ми колись висвітлювали такі питання, не торкаючись гендерної тематики. Хоча сьогодні, щоб отримати зовнішню оцінку успішності, жінкам доводиться робити у кілька разів більше, ніж чоловікам. На мою думку, наявність гендерного балансу свідчить про здоровий клімат у будь-якій організації. Об'єднуючи сильні сторони всіх гравців команди та різні підходи, ми йдемо до єдиної цілі — бути ефективними. Що стосується рис, якими має бути наділений лідер, по‑перше — це наявність критичного мислення щодо себе, а по‑друге — цілеспрямованість та працьовитість. Що не відбувалося б навколо, потрібно йти та працювати, хочеться вам цього чи ні.

— Як Ви поєднуєте роботу та сім'ю?

— Я взагалі не ставлю собі такого питання. У кожного є речі, які для нього важливі. Робота та сім'я для мене важливі. Це питання реалізації та вміння правильно розподіляти час. Ви ж не обираєте, наприклад, що вам зробити: почистити зуби чи вмитися. Це для вас не взаємовиключні речі. Так само можна сказати про роботу, родину. Взагалі, як можна ділити життя в родині, поза родиною чи на роботі? Життя єдине, комплексне.

— Найчастіше чоловіки не готові поєднувати роботу та сім'ю, як це може робити жінка?

— Можливо, чоловіки не готові, тому що їх до цього просто привчили. В нашій країні, на жаль, ще дуже багато стереотипів щодо ролі чоловіка та жінки. Я думаю, що кожен має 

робити так, як вважає за необхідне, якщо є спільна домовленість у сім'ї. Так, бувають складні моменти, бути мамою двох активних хлопчиків — це не легка справа. Потрібно все ретельно планувати, організовувати, пояснювати, тобто потрібні всі ті навички, що сформувалися за роки керування бізнесом. Тому саме тут робота допомагає.

— Яким Ви бачите своє подальше кар'єрне зростання, враховуючи, що наразі Ви вже керуючий партнер?

— Виключно в контексті професійного зростання. Робота юриста — це постійне навчання та вдосконалення, незалежно від того, яку ви обіймаєте посаду (молодшого юриста чи керуючого партнера). Я маю достатньо скептичне ставлення до тих, хто заявляє, що все знає. Професійне зростання — це, передусім, інтерес до життя.

— Чи думали Ви колись про те, щоб залишити юридичний бізнес?

— Звичайно, були такі думки. У професії я вже більше ніж 17 років, тож були різні ситуації, в тому числі вигорання. Юриспруденція — це все ж таки стресова сфера. Зазвичай юристи не мають часу, для того щоб розслабитися. Мене надихає мистецтво та спілкування з цікавими людьми. Це є однією з причин, чому ми підтримуємо багато проектів, непов'язаних з юриспруденцією. Такі речі дозволяють мені продовжувати любити те, чим я займаюся, а також надають сил. Дуже важливо навчитися відпочивати та випускати пар. Важливо, щоб у команди також була така можливість. До речі, для нашої компанії наразі розробляють програму ментальної підтримки. Я вірю, що вона допоможе нам протистояти вигорянню, стресам та їхнім проявам.

— Чи маєте Ви професійні страхи?

— Програти справу (посміхається — прим. ред.). Насправді, тільки непрофесійний юрист рекомендує клієнту довготривалу та дорогу подорож по судових інстанціях, маючи завідомо програшну справу. Ми завжди професійно ставимося до клієнтів, рекомендуємо стратегії, об'єктивно оцінюючи перспективи справи, та коментуємо результати, керуючись принципами адвокатської етики.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати