16 липня 2019, 14:29

«У Великій Британії ми впевнені, що навчити можна кожного»

Опубліковано в №30-31 (684-685)

Девід Амос
Девід Амос викладач Сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок від Українського Католицького Університету
Роурі О'Ніл
Роурі О'Ніл викладач Сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок від Українського Католицького Університету

Чим відрізняється робота з прецедентами від пошуку в ЄДРСР? Як стати баристером? До чого готуватися студентам в Англії? Як в умовах постійного стресу не втратити любов до професії? Про все це «Юридичній Газеті» розповіли Девід Амос (David Amos) і Роурі О'Ніл (Ruairi O’Neill) у продовженні серії інтерв'ю з викладачами Сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок від Українського Католицького Університету


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Девід Амос

— В основі різних правових систем лежать різні ментальні підходи. На вашу думку, що особливого є в системі загального права (крім судового прецеденту) і як юристам з інших країн звикнути до цих особливостей?

— Девід Амос: На мою думку, ключова відмінність між системами загального і цивільного права — це наявність елемента дискреції, що проявляється в багатьох аспектах англійського права. Стосовно системи прецедентів, з мого досвіду, юристам з інших юрисдикцій вона здається дещо незрозумілою. Їм потрібен певний час, щоб звикнути до підходу, де всі правові позиції базуються на прийнятих до цього рішеннях.

Водночас існують ситуації, в яких можна відійти від наявного прецеденту. Наприклад, коли ми бачимо, що певні обставини попередньої справи значно відрізняються від тієї, що зараз розглядається. Тож незважаючи на чіткі правила, система все ж таки наділена певною гнучкістю, доцільність використання якої видається юристам з інших юрисдикцій достатньо складною.

Як до цього звикнути? Єдиний шлях — це обмін досвідом з іноземними колегами. Під час спільного навчання чи роботи над якимось проектом, де ви будете обмінюватися своїми напрацюваннями, а також зможете чітко побачити, як працюють різні правові системи та які особливості їм притаманні.

Варто зазначити, що наші різні, на перший погляд, правові системи, мають багато спільного. Структура правової системи, способи вибудовування юридичної аргументації — все подібне. Отже, якщо ви змогли стати хорошим юристом в одній системі, то вам не знадобиться багато часу, щоб розібратися в іншій. Тобто все залежить лише від вашого досвіду та обміну знаннями з англійськими колегами.

— Роурі О'Ніл: Щодо дискреції, то через певні особливості англійського права англійські судді наділені більшою дискрецією для прийняття рішень. Наскільки я розумію, історично так склалося, що континентальна система права була побудована таким чином, щоб обмежити владу суддів та забрати певну частину повноважень у судової гілки влади, які судді загального права все ще утримують. Без дискреції судді мають просто застосовувати норми закону до тієї ситуації, яку вони розглядають, не вирішуючи нічого на власний розсуд. Натомість в англійських суддів є багато дискреції. Наприклад, вони можуть вирішувати справу, використовуючи право справедливості.

Однак я не думаю, що існує велика різниця між суддями системи загального права і суддями з континентальної системи. Формально, можна говорити, що в континентальній системі передбачено менше дискреції, але на практиці все більш-менш урівнюється. Наприклад, у суддів з Великобританії, де немає письмової Конституції, з одного боку, більше свободи, а з іншого — менше, адже ці судді підзвітні Парламенту.

Отже, можна сказати, що судді континентальної системи права мають дискрецію тією мірою, якою вони можуть тлумачити положення закону для прийняття рішення, а відсутність прецеденту надає їм навіть більше свободи для прийняття рішень, адже вони не обмежені рішеннями інших суддів. Тож у цьому аспекті у суддів континентальної системи ще більше дискреції, ніж у суддів загальної системи права.

Я впевнений, якщо юрист, який добре розбирається в континентальній системі права, навчиться використовувати систему прецедентів, то він стане супер-юристом!

Роурі О'Ніл — В Україні існує Єдиний державний реєстр судових рішень, де можна знайти рішення суду, але ця система ще потребує вдосконалення. Як влаштована система пошуку судових рішень у ВБ?

— Роурі: У Великобританії ми користуємося пошуковими сервісами на кшталт LexisNexis або Westlaw, які дещо відрізняються від тих, що є в інших країнах. Westlaw ми використовуємо в певному сенсі як світлофор, що насправді дуже зручно, коли ви намагаєтеся з'ясувати, який прецедент є найбільш релевантним для вашої справи. За певним пошуковим запитом ви побачите список рішень, біля одного з яких буде зелене коло з галочкою всередині, що означатиме, що це чинний прецедент. Якщо ви хочете зануритися глибше, ви можете пошукати рішення суду вищої інстанції. Якщо позначка не зелена, а червона з білою рискою всередині, це означає, що з'явилася інша практика регулювання, а отже, ви не зможете посилатися на це рішення в суді як на прецедент. Якщо позначка жовта, це означає, що такий випадок може використовуватися як прецедент, але він отримав негативну правову оцінку, тобто інші судді піддали його критиці.

— Девід: Роурі правий, що з появою інтернету багато чого змінилося. Хоча у нас завжди була добре налагоджена система судової звітності. Тобто якщо ви хотіли знайти необхідне вам рішення, у вас завжди була така можливість. Це дуже важливий елемент системи загального права. Однак зараз із появою інтернету і такого роду баз даних, про які говорить Роурі, знайти необхідне рішення і перевірити його актуальність стало набагато простіше. З цього приводу варто зазначити, що видається трохи складним те, що повністю використовувати можна лише ту частину рішення, яка називається ratio decidendi. Це основна частина, де є пояснення, чому було прийняте саме таке рішення.

Окрім того, суддя у своєму рішенні може розтлумачувати певні положення закону, що не буде прецедентом, але ці тлумачення можна використати в інших справах. Цей механізм називається obiter dictum. Тож якщо ви хочете посилатися на цю частину рішення як на базу для аргументації своєї позиції, але прецедент вам не підходить, то можна використати механізм obiter dictum.

— З появою нових бізнес-моделей законодавці різних держав намагаються пристосувати законодавство до потреб бізнесу. Як система загального права, яка є найбільш консервативною, пристосовується до цих реалій?

— Роурі: Важко відповісти. Я думаю, що корпоративне право Великобританії було розроблене з метою спрощення правового регулювання підприємницької діяльності. Передбачалося, що таке регулювання може бути цікавим навіть для нерезидентів для структурування свого бізнесу. Я думаю, що навіть в Україні є чимало англійських компаній, діяльність яких регламентується корпоративним правом Великобританії. Окрім того, додатковими перевагами права Великобританії є стабільність, передбачуваність законодавства і судової системи, що створює сприятливе середовище для діяльності компаній. Тому не створюйте свою компанію (LLP чи LTD) в Нью-Йорку або Делавері, робіть це у Великобританії. Як бонус, ви зможете оптимізувати оподаткування, звичайно, якщо це ваша мета (сміється — прим. ред.).

— Девід: Повністю погоджуюся зі словами Роурі. Що ще важливо, так це судова система. Я думаю, що у Великобританії вона є достатньо справедливою, оскільки ви можете отримати справедливий розгляд справи, справедливе рішення, до того ж у розумні строки. Напевно, це найбільше приваблює іноземні компанії.

— Роурі: Тобто у нас є якісна судова система, контрактне право сприяє веденню бізнесу, а нормативно-правове регулювання залишається настільки простим, наскільки це можливо. Навіть якщо ви нерезидент Великої Британії, але у вас є тут бізнес, всю бухгалтерську звітність, податкову інформацію, документацію можна подавати онлайн і таким чином сплачувати всі податкові зобов'язання. Все це спрямовано на забезпечення максимального спрощення і відкритості. Водночас Великобританія має узгоджувати своє законодавство з міжнародними стандартами та регулюванням в ЄС, наприклад, у питаннях боротьби з відмиванням коштів і ведення реєстрів бенефіціарів трастів власників активів. Недотримання таких стандартів може полегшити життя бізнесу, але пізніше це вплине на репутацію правової системи загалом.

— Чи може глобалізація призвести до змішування правових систем?

— Роурі: На мою думку, це вже відбувається.

— Девід: Я став юристом 25 років тому. Мені цікаво спостерігати за змінами у правовій системі з того часу. Деякі зміни пов'язані з тим, що Великобританія стала частиною ЄС, тому нам потрібно було працювати поруч з юристами з різних країн. Це мало сильний вплив та значною мірою змінило англійське право.

— Роурі: Членство в ЄС та різних міжнародних організаціях, імплементація положень міжнародних конвенцій, угод про захист прав людини — все це здійснювало вплив на розвиток національного законодавства. Наприклад, участь Великобританії в роботі міжнародних організацій вплинула на розуміння цивільного права, а також на роботу Європейських інституцій. Законодавство ЄС повинно бути сумісним із системою загального права, незважаючи на те, що вона в меншості серед правових систем в ЄС. Зокрема, в суді ЄС є чимало процесуальних норм, які пішли з англійського права (приміром, система прецедентів). Окрім того, є міжнародні трибунали, а правила застосування доказової бази часто базуються на нормах англійського права. Відбувається двосторонній обмін досвідом. Коли ми бачимо, що в одній країні є матеріальні чи процесуальні норми, які добре працюють, то їх можна імпелементувати в іншій країні.

— Девід: Саме так відбувається постійний обмін інформацією, коли ми навчаємося один в одного.

— Роурі: Цим пояснюється існування таких інституцій як Європейська спільнота підготовки суддів. Судді з усіх країн-членів (Україна, здається, також є її членом) регулярно зустрічаються, проводять спільні семінари. Таким чином вони можуть навчитися один в одного передового досвіду, всі підвищують свою кваліфікацію. Навіть на початковому рівні є освітні проекти та програми (наприклад, Erasmus, в межах якої англійські студенти-юристи їдуть до Німеччини, Польщі чи Іспанії на рік, поглиблюючи свої знання). Водночас Великобританія є дуже популярним напрямком для проходження навчання за програмою Erasmus для студентів з інших країн. Українці та росіяни, представники інших країн приїжджають до Великої Британії, щоб опанувати спеціальність солісітера, а потім вони повертаються додому і впроваджують у свою практику дещо з того, чого вони навчилися.

— Які навички потрібні молодим юристам, для того щоб бути конкурентоздатними в теперішніх умовах?

— Девід: Англійська система підготовки юристів передбачає проходження кількох етапів. Спершу студенти проходять академічне навчання і лише після цього йдуть на більш професійний курс, де опановують базові юридичні навички. Зважаючи на те, що у нас є певні відмінності між баристером та солісітером, ці спеціалізації потребують від юристів різних навичок і компетенцій, а тому існує різниця в їхній підготовці. Однак незважаючи на те, готуєтеся ви стати баристером чи солісітером, вам потрібно буде підтвердити свою кваліфікацію, склавши відповідні тести.

Передбачається, що в момент закінчення навчання на баристера чи солісітера юристи мають певний базовий рівень навичок юридичної техніки. Водночас професійного юриста вирізняє вміння вибудовувати комунікацію з клієнтом. Адже для того щоб добре виконувати роботу юриста, замало просто знати, як скласти певний документ, потрібно ще й розуміти, що саме потрібно клієнту. Тобто я можу сказати, що soft skills грають не останню роль у становленні професіонала. Тому студенти мають навчитися вибудовувати комунікацію та знаходити спільну мову з людьми.

Також важливим елементом є вміння постійно вчитися, тому що юридичні системи постійно змінюються. Якщо ви не встигатимете за цими змінами, то ніхто не потребуватиме ваших послуг.

— Роурі: Базовим вмінням, що має бути у людини, яка хоче стати баристером чи солісітером у Великій Британії, є здатність досліджувати. Тому що вся програма підготовки розроблена таким чином, що на виході всі мають однакові базові навички. Тобто після отримання кваліфікації кожен баристер і солісітер в Англії та Уельсі має базовий мінімальний рівень знань і навичок. У Великій Британії ми впевнені, що кожного можна навчити, тому не потрібно бути надзвичайно обдарованим, щоб отримати кваліфікацію. Однак здобутий після цього навчання досвід визначить, яким юристом ви станете.

— Девід: Так, всі мають однаковий набір базових знань, це як фундамент. Водночас потрібно розуміти, що структура правової системи в Англії поволі змінюється. Відтоді як я отримав кваліфікацію юриста, вже чимало змінилося. Раніше було багато юристів загальної практики, які консультували клієнтів з абсолютно різних питань. Тепер юристи обирають для роботи вузькі спеціалізації. Отже, щоб молодому юристу стати успішним у наш час, йому варто обрати спеціалізацію. Проте я не рекомендував би цей шлях юристам на початку їхньої кар'єри. Якщо ви оберете дуже вузьку нішу, завжди є ризик, що в якийсь момент законодавство в цій сфері зміниться чи взагалі зникне. Для таких ситуацій вам потрібен план «Б». Однак, загалом, спеціалізація юристів — це те, що зараз має попит серед юрфірм.

— На Вашу думку, яка юридична школа є найкращою?

— Роурі: Юридичний факультет Лондонського міського університету (The City Law School)! (cміються — прим. ред.).

— Девід: Як на мене, на це запитання важко відповісти. Різні правові навчальні заклади мають різний рівень експертизи в різних сферах. Роурі згадав про Лондонський університет. Раніше наш заклад був єдиним, де можна було навчатися на баристера. Проте наразі це один з найбільших освітніх закладів, де відбувається підготовка баристерів. Тож я можу впевнено сказати, що якщо ви хочете стати баристером чи солісітером, хочете отримати професійну підготовку юриста, зверніть увагу на цей університет. Без жодних сумнівів, Лондонський університет — хороша юридична школа, але окрім нього існує чимало сильних закладів. Звісно, щодо академічного навчання світовими лідерами є Оксфорд і Кембридж.

— Роурі: Я погоджуюся з тим, що Оксфорд і Кембридж є чудовими ВНЗ, оскільки вони забезпечують високий рівень викладання. У них є велика кількість ресурсів, щоб надати можливість вчитися у професорів світового рівня. Водночас конкуренція до таких закладів дуже висока, тому більшості британських студентів насправді важко туди вступити. Однак незважаючи на всі переваги цих шкіл, я не сказав би, що вони є найкращими. Чимало з тих, хто навчався в Оксфорді чи Кембриджі, щоб стати солісітером, баристером чи суддею, на бакалавраті вони майже не вивчали там право. Вірогідно, вони проходили інші предмети (географію, філософію, класичні науки), а потім проходили однорічний курс перепідготовки з права.

Це те, що відрізняє англійську правову систему: вам не обов'язково мати суто юридичну освіту, щоб стати хорошим юристом. Один з наших скандальновідомих суддів Лорд Деннінг мав освіту бухгалтера. Отже, якщо ви плануєте вступати у ВНЗ у Великій Британії, необхідно добре розуміти, що ви хочете отримати в результаті, тому що конкуренція в цій професії дуже висока. Якщо ви хочете побудувати хорошу кар'єру, Вам потрібно дивитися на кращі юридичні школи.

— Девід: Звичайно, у кожного ВНЗ є свої сильні сторони. Тому якщо Ви чітко розумієте, чим ви бажаєте займатися, проаналізуйте, що пропонують різні правничі школи. У вас є достатньо варіантів для вибору. Якщо ви український студент і маєте намір поїхати до Англії, то Лондон, на мою думку, може бути для вас одним з хороших варіантів, з огляду на різноманітні можливості, які відкриваються після закінчення навчання. Єдиною проблемою є те, що життя в Лондоні дуже дороге, це потрібно враховувати, приймаючи рішення.

— Роурі: Це не зовсім те, про що ви мене запитували, але я думаю, що важливо розуміти одну річ. Багато студентів цікавляться: «Що мені робити? Я хочу поїхати у Велику Британію та отримати кваліфікацію солісітера, але в мене українська освіта». Що тут можна порадити? Спочатку отримайте професію юриста в Україні та подавайтеся на роботу до юридичної фірми у Великій Британії, коли ви матимете відповідну кваліфікацію. Я вважаю, що це один з найбільш конкурентоспроможних варіантів у світі, щоб отримати кваліфікацію баристера чи солісітера у Великій Британії. Я бачив багатьох людей (наприклад, з Польщі або Чехії), які приїхали до Великої Британії, пройшли курс перепідготовки (GDL), маючи ступінь з права, отриманий у своїй країні. Їм не потрібно було укладати угоду про стажування, 5 років працювати молодшим юристом для отримання досвіду, щоб юридичні компанії прийняли їх на роботу. Отже, як на мене, краще отримати диплом у своїй країні, а потім вже їхати до Великої Британії зі своїм готовим багажем знань з національного права.

— Як не розчаруватися у професії? До чого повинні готуватися студенти?

— Девід: Конкуренція на ринку дуже висока, тому одразу необхідно мати реалістичні цілі, яких ви хочете досягти. Не варто відмовлятися від своєї мети, але потрібно реалістично оцінювати, як її можна досягти. Можливо, заради вашого кар'єрного зростання, вам дійсно доведеться пропрацювати на нижчих позиціях, а не на тих, на які ви розраховували.

— Роурі: Ставте реалістичні цілі та постійно аналізуйте, наскільки вам це потрібно. Також бажано мати друзів-юристів. Адже завжди корисно мати друзів, які розуміють ваші проблеми та можуть вам щось порадити. Тому знайдіть їх і підтримуйте з ними стосунки.

— Девід: Так, я думаю, що це важливо, адже так виникає середовище однодумців. Окрім того, готуйтеся не лише до важкої роботи, але й до навчання, будьте наполегливими, доводьте справи до кінця.

— Роурі: Водночас дуже важливо стежити за своїм психічним здоров'ям. Наприклад, професія баристера — це не та ситуація, коли особа один раз отримала кваліфікацію баристера і на цьому все закінчується. Необхідно готуватися до постійного оцінювання з усіх боків. Зі вступу на курси підготовки баристерів в умовах конкурентоспроможності починається коло постійного стресу. Як тільки ви склали іспити, потрібно пройти практику (останній етап освіти англійського юриста, який бажає стати баристером), що для багатьох видається стресовим етапом. Як тільки ви пройшли практику, вам потрібно знайти місце для стажування. На цьому етапі також буде висока конкуренція. Найвище професійне визнання для баристерів — отримання звання королівського адвоката. Тобто все життя вас будуть оцінювати інші люди, а це може негативно впливати на ваше психічне здоров'я. Тому будьте готові до дуже конкурентної роботи.

— Яку пораду Ви можете надати своїм студентам?

— Девід: Я раджу студентам, що потрібно бути готовими вчитися, бути гнучким та намагатися завжди, в будь-якій ситуації, робити все, що від вас залежить.

— Роурі: Я сказав би це трохи інакше. Завжди мисліть критично, аналізуйте, наскільки правильно ви поводитися з позиції протилежної сторони, з позиції іншої людини. Адже якщо ви юрист, то вам потрібно розуміти мотивацію обох сторін. Тому в різних життєвих ситуаціях ставте всі свої рішення під сумнів. Тільки ставлячи собі запитання, ви будете дізнаватися щось нове.

David Amos and Ruairi O’Neill
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати