Компанія Trusted Advisors є однією з молодих юридичних фірм, які були створені в період останніх грандіозних змін в Україні. Про те, чим керувалися юристи, приймаючи таке відповідальне рішення, а також про практику litigation, яка є основною для юрфірми, «Юридичній газеті» розповів партнер Trusted Advisors Владислав РЄЗНІКОВ
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Владиславе, компанія Trusted Advisors була створена у минулому році, в нелегкий період для держави в цілому і для бізнесу зокрема. Розкажіть, чим було мотивовано таке рішення?
- Юридична фірма Trusted Advisors була створена трьома партнерами: мною, Іваном Міщенком і Артемом Подольським. Наша співпраця з Іваном Міщенком розпочалась більше ніж 5-ти років тому. За цей час ми разом з Іваном мали можливість попрацювати в декількох міжнародних юридичних компаніях, реалізуючи багато цікавих проектів. За рік до революції гідності ми познайомилися з Артемом Подольським, який має значний досвід у вирішенні складних корпоративних конфліктів та спеціалізується у секторі цінних паперів і фінансових послуг, банківському праві та податковому плануванні.
Згодом в Україні розпочалась Революція гідності, а після неї – окупація Криму, війна та економічна криза в країні. Саме в цей час ми почали шукати нові вектори реалізації своїх можливостей та перспективи.
Проаналізувавши ситуацію та законодавчі зміни, було прийнято рішення заснувати власну юридичну фірму. Зіставивши усі «за» та «проти» ми зрозуміли, що у нас є власна якісна експертиза та креативний підхід у реалізації проектів, чого саме й не вистачало ринку на той момент. До того ж, ситуація на ринку була сприятливою для невеликих юрфірм, адже великі компанії відходили в минуле, а міжнародні юрфірми стрімко залишали Україну.
В момент створення Trusted Advisors у компанії було 3 партнери та 8 працівників. Ми працювали в невеличкому офісі Артема Подольського. На той момент ніхто не думав набирати більше юристів. Звичайно, ми мали на меті розширення штату та розвиток фірми, проте це не було нашою першочерговою задачею. Але в процесі нашої роботи у 2015 р. ми вдвічі збільшили персонал. При цьому варто відзначити, що ми не займались активним просуванням фірми на ринку та не рекламували наші послуги. Нові клієнти приходили за рекомендаціями вже наявних на той час клієнтів.
- Як Ваша юрфірма шукає нових клієнтів?
- Ми з партнерами створили юридичну фірму, яка веде великі проекти, зберігаючи високий рівень якості юридичних послуг, а також високий ступінь мобільності та креативності. Ми дійсно хочемо бути для наших клієнтів «trusted advisor» – довіреним радником у контексті довгострокової співпраці. Наша перевага в тому, що ми зможемо вести справи, у яких великі юридичні фірми не мають можливості брати участь через конфлікт інтересів чи високу вартість юридичних послуг, чи інші обмеження.
Вважаю, що правильно вибрана стратегія компанії та приплив клієнтів, завдячує і тому факту, що компанія була заснована в еру банкрутств. На сьогодні ми супроводжуємо великі іноземні та українські компанії в корпоративних, банківських та господарських спорах.
- На що Ваша компанія робить акцент у бізнес-девелопменті?
- Професійний розвиток нашої фірми я бачу в подальшому становленні Trusted Advisors як судової фірми не лише в Україні, а й за її межами. Наша конкурентна перевага в ніші, яку ми обрали, полягає в якісній правовій експертизі та чітко визначеній стратегії, налаштованій під кожного клієнта. Адже суд, насправді, – це невеличкий відсоток від загального проекту. Так само як і виграти суд – це лише частина роботи. Дуже багато залежить від виконання отриманого судового рішення, аналізу та від того, як це вплине на бізнес-процеси клієнта.
- Як виглядає управлінська модель компанії? Як приймаються ключові рішення?
- На початковому етапі розвитку фірми говорити про якісь серйозні, складні управлінські зв'язки особливо не доводиться. Всі ми рівні у своєму статусі, правах та обов'язках. Ключові рішення приймаються колегіально. Приблизно раз на тиждень або раз на два тижні ми обговорюємо проекти для того, щоб зрозуміти наскільки все змінилося та чи з'явилися нові обставини, що можуть вплинути на проект. Однак останнє слово завжди за нами, адже прийняття стратегічних рішень – прерогатива партнерів фірми.
Наразі в нашій фірмі все відбувається еволюційним шляхом. З розвитком фірми ми дійшли висновку, що всередині фірми потрібна спеціалізація по командах, що зараз і відбувається. Ми будуємо свою управлінську модель, опираючись на наші переконання, цілі, пріоритети та прислуховуючись один одного. Ми створюємо команду справжніх професіоналів, у якій усі готові підтримувати один одного, поділяти успіхи та невдачі кожного, тому що для нас вони є спільними.
- Trusted Advisors позиціонує себе як компанія у сфері litigation. Які тенденції розвитку цієї практики Ви можете відзначити у цьому році?
- Насамперед, ми зосереджені на litigation та international arbitration. Не можу сказати, що ринок у цих сферах практики скоротився. Можливо, навіть навпаки. Кількість спорів значно зросла, й основну частину цих спорів на ринку генерують банки: кредити, депозити, відносини з НБУ, відносини з Фондом гарантування вкладів. У зв’язку з цим банкрутство, реструктуризація та виконавче провадження становлять великий обсяг роботи.
Судова практика у такій складній ситуації неоднозначна та покликана систематизувати правові тенденції щодо багатьох важливих питань – іпотечного майна, правових підстав для заліку кредиторів і боржників банку, що перебувають у процедурі ліквідації та багатьох інших питань.
На сьогодні, враховуючи стан фінансового та банківського ринку, зарахування зустрічних однорідних вимог з банком набуло своєї актуальності та спричинило створення цілої ланки правовідносин, судових спорів та бурхливої діяльності в цьому напрямку. І це є очевидним, адже введення тимчасової адміністрації практично в кожен другий банк призводить до усунення менеджменту, з якими кредитовані особи можуть вести переговори про реструктуризацію. Причиною цього є договірна база, яку створив боржник та її законність. Лише одиниці реалізують зарахування зустрічних однорідних вимог та виграють його в судах.
Також не варто забувати про реформування законодавства про банкрутство. В парламенті зареєстровано два законопроекти, які передбачають зміни у процедурі банкрутства, що змінять систему торгів заставним майном. Проте виникають побоювання та безліч запитань щодо впровадження цих змін на практиці.
По-друге, потрібно відзначити як одну з сумнівних тенденцій розвитку нашої практики – реформування органів державної виконавчої служби. Досить довго ведуться розмови про реформу державної виконавчої служби та введення приватних виконавців. Зараз знову пішла хвиля розмов про скасування Господарського кодексу України й ліквідацію господарських судів. До того ж, буде проводитися переатестація суддів, і не відомо, хто та як буде це використовувати.
- Чи не було випадків, що банк з держави хоче стягнути кошти за втрачене майно?
- Це втрата інвестицій. Зі ЗМІ знаю, що лише «Приватбанк» подав позов до міжнародного арбітражу проти Росії з цього приводу. Я думаю, що неправильно буде, якщо український банк піде в арбітраж і буде там судитися проти України.
- Наскільки міжнародний арбітраж є актуальним для українських компаній?
- В Україні існує стереотип, що інвестиційний арбітраж – це дуже дорого. Насправді, це звичайно не те ж саме, що судитися в господарському суді м. Києва, але це і не мільйонні витрати, про які багато хто говорить. Компанії бояться, що якщо вирішувати спір в арбітражі, то затратна частина буде більшою, ніж предмет спору. Однак це не так, до арбітражу йдуть з абсолютно різними сумами спору.
Сьогодні на бізнес певною мірою впливає політична та економічна ситуація, що склалася в Україні за часів Революції Гідності. Сторони намагаються або відстрочити вирішення спорів, або домовитися. Сторони вже починають більш ретельно аналізувати обставини справи, перед тим як звернутися до арбітражу. Якщо виникають спори, то вони вже намагаються домовлятися.