23 березня 2018, 11:37

«Ставлення до України в середовищі бізнесу стає позитивнішим», – Олег Батюк

Опубліковано в Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній України 2017

Олег Батюк
Олег Батюк «Dentons, МЮФ» Керуючий партнер київського офісу
Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

25 років роботи на українському ринку юридичних послуг минулого року відсвяткувала найбільша у світі міжнародна юридична фірма – Dentons. Ми поспілкувалися з керуючим партнером київського офісу компанії Олегом Батюком, який розповів про історію, сьогодення та плани компанії, а також висловив свої думки щодо розвитку українського ринку юридичних послуг та окреслив перспективу приходу іноземних інвестицій


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Олег Батюк – Пане Олеже, 2017 року Ви святкували ювілей – 25 років роботи Dentons в Україні. Розкажіть, як все починалося?

– Звичайно, це довга історія. У 1990 р. я брав участь у конкурсі на стипендію британського Foreign Office. Мені пощастило її виграти. У 1991 р. у мене з’явилася можливість поїхати на навчання до університету Queen Mary у Лондоні – це один з найкращих центрів комерційного права Великобританії. Виїжджав я на початку літа 1991 р. ще з Радянського союзу, через Москву (тоді навіть не було жодних прямих рейсів).

У той час в Україні відбувалися процеси, пов’язані з отриманням незалежності. До кінця 1991 р. Україна стала дуже популярною в закордонних медіа, особливо як об’єкт для інвестицій. За результатами кількох досліджень аргументувалося, що з усіх республік колишнього Радянського Союзу Україна є найбільш пристосованою та найбільш успішною для ринкової економіки. Це пов’язано з географічним розташуванням та компактністю територій. Україна виглядала найкращим варіантом, саме тому до неї був дуже великий інтерес.

Я зустрічався з представниками бізнесу, в тому числі юридичного, для обговорення цих питань. До Лондону приїздили делегації уряду України. Десь на початку 1992 р. стало зрозуміло, що міжнародний бізнес тримає погляд у бік України. Таким же шляхом пішов юридичний бізнес. До мене надійшло кілька пропозицій щодо співпраці. Врешті-решт, я познайомився з представниками фірми Salans у лондонському офісі. На той момент компанія вже мала великий досвід роботи в Радянському Союзі та на пострадянському просторі, у неї були клієнти та конкретні проекти в Україні.

Моє навчання завершилося у травні. Прийнявши пропозицію від Salans, я повернувся в Україну. Ми почали працювати. Офіс у нас був невеликий. Спочатку працювали лише дві людини. Звісно, допомагали колеги з Парижа та Лондона. У 1992 р. ми відкрилися, а вже через рік мали команду з п’ятьох осіб та досить успішно працювали в невеликому офісі.

– Які події у житті Вашої компанії були «переломними» та вплинули на її подальшу роботу?

– По-перше, офіційне відкриття офісу. По-друге, важливим був період у 2000-2007 рр., коли юридичний бізнес в Україні розвивався бурхливими темпами. Така собі «золота жила». На ринок заходили міжнародні банки, страхові компанії, великі фірми з нерухомості. Юристів катастрофічно не вистачало. Всі компанії активно розвивалися. Нерухомість, фондові ринки, злиття та поглинання, банківська практика – все росло, як на дріжджах. В цей період наш офіс сформувався в тому вигляді, який він має зараз. Думаю, це був надзвичайно важливий етап, оскільки протягом короткого часу ми виросли з фірми, де було лише 10 юристів, до фірми, в якій налічується 40 юристів та стали full service. Приблизно у такому складі ми працюємо сьогодні. Маємо такі ж департаменти. Саме тоді ми сформувалися такими, якими є зараз.

Потім настала криза 2007 р. Відтоді справи йдуть не так добре, проте ми зберегли свій склад. Однак у цьому році з’явилися ознаки пожвавлення на ринку.

– Ваша компанія пережила не одне об’єднання. Окрім переваг у вигляді посилення практик, які ризики містить у собі цей процес?

– Об’єднання – це ще один важливий етап розвитку нашої компанії, який дуже допоміг нам вистояти у післякризовий період. Враховуючи кризу не лише 2007 р., а й наступну (пов’язану з Януковичем, Кримом та Росією), створення Dentons чотири роки тому було для нас дуже значущою подією. Адже ми отримали доступ до ресурсів та клієнтів найбільшої фірми у світі. В Україні специфіка ринку така, що для того щоб бути успішним, потрібно бути присутнім хоча б у кількох важливих регіонах. Завдяки Dentons ми все це отримали. Об’єднання має для нас важливе значення, тому що без Dentons наш офіс сьогодні виглядав би дещо по-іншому.

Якщо говорити про об’єднання загалом, вважаю, що це доволі складний процес. Не всі об’єднання були успішними. В майбутньому ця тенденція продовжуватиметься. Проте настане період, коли деякі фірми переглянуть свою політику і будуть не лише об’єднуватися, але й розходитися.

Тут є кілька моментів. Одне із проблемних питань стосується інформаційних технологій. Інколи зовсім нелегко звести комп’ютерні програми, які в юрфірмах бувають складними та часто несумісними. Комусь доводиться відмовлятися від своїх, а комусь – переходити на нові. З глобалізацією та автоматизацією фірми використовують все більше комп’ютерних програм та платформ, багато з яких є не кастомізованими, тому звести їх разом буває доволі складно. Наприклад, колись було непросто «звести» Windows та Mac OS. Існує біллінгова система, система обліку часу, accounting software – все це достатньо важко об’єднати. Однак, напевно, ця проблема не є найбільш складною. Коли створюється глобальна фірма, виникає багато питань, пов’язаних з різницею менталітетів на ринках. Це насправді велика проблема. Якщо програмне забезпечення завжди можна купити, доопрацювати, змінити, то з менталітетом нічого не зробиш. Тут є людський фактор, все побудовано на взаємовідносинах. Від цього нікуди не подітися. Наприклад, об’єднати такі регіони як Китай та США буде складно. Навіть у Європі в різних країнах є велика різниця. Щоб владнати це питання, необхідно багато працювати, роз’яснювати. Потрібно, щоб люди зустрічалися одне з одним. У процесі спілкування відмінності не зникають, але люди принаймні починають їх розуміти та поважати. Врешті-решт, всі ми юристи та робимо в різних країнах багато схожих речей.

До того ж важливо не лише пояснити людям, чому більше – це краще, але й дати їм можливість відчути це матеріально. Юристи – дуже прагматичні люди, орієнтовані на результат, в тому числі на фінансовий. Можливо, в Європі це не так помітно, як у США. Партнерам має бути краще разом, ніж окремо, інакше партнерства не має сенсу.

Окрім технічних моментів, ще є проблема компенсаційної системи, яка в різних країнах дуже відрізняється. Наприклад, на англійському ринку є кілька систем компенсації роботи партнерів. Звісно, можна уявити, наскільки відрізняється система компенсації роботи партнерів у Китаї та Мексиці. Виходить, що на різних ринках за однакові зусилля партнери отримують різну винагороду. Звести все це разом для такої фірми як Dentons – дуже важко. Однак мінімізація цих відмінностей – це те, що ми робимо.

– Однією з ключових особливостей управління Dentons є відсутність головного офісу. Виходячи з цього, як побудована робота компанії?

– Дуже просто. Немає у нас офісу, та й не потрібно. У нас ніколи не було головного офісу. Ніхто не прагне його створити. Якщо говорити про глобальний рівень, то наші лідери – Джо Ендрю та Елліот Портной – числяться у Вашингтоні. Однак вони рідко бувають у своїх офісах, адже проводять більшість часу у відрядженнях. При цьому вашингтонський офіс не є найбільшим. Значно більші офіси в Чикаго та Нью-Йорку. В Європі ситуація взагалі дуже цікава. Наш колишній CEO – поляк, який 9 років жив та працював у Парижі. Нинішній CEO також поляк, але він працює у Варшаві. Голова ради (Chairman of the Board) – американець, який багато років живе та працює у Празі. Як тут визначити, який офіс у нас головний?!

– Які практики сьогодні мають найбільший попит у клієнтів?

– За останні кілька років картина не суттєво змінилася. Звісно, є певне пожвавлення, але я не можу сказати, що якась практика стала більш важливою та популярною. Як і раніше, багато роботи маємо в енергетиці (особливо в зеленій), сільському господарстві. В 2017 році додалося роботи з M&A, з’явилася робота з real estate. Також є робота в банківській та фінансовій сфері. Вважаю, що структурно наша практика не змінилася. Так, деякі зміни відбулися, але нічого кардинального. Наприклад, ми дуже хочемо бачити ріст у галузі IT-практики. Сподіваємося, що найближчим часом це станеться.

– Хто є Вашими основними клієнтами? Яку частку на ринку України, на Вашу думку, займають міжнародні компанії?

– Якщо говорити про наших клієнтів, більшість – це міжнародні компанії, які мають бізнес в Україні, заходять або виходять з України. Ми не так багато працюємо з українським бізнесом, хоча цього року його було більше, ніж у попередніх роках. Думаю, що ця тенденція продовжуватиметься.

Якщо говорити про міжнародні юркомпанії, в Україні їх небагато. Для порівняння, у Польщі, Чехії, Угорщині таких компаній налічується кілька десятків. У нас значно менше. Щодо частки іноземних юркомпаній на ринку, відповісти складно. Серйозної статистики я не бачив. В Україні великий ринок послуг у галузі судової практики. У зв’язку зі слабкістю українських судів цей ринок виглядає достатньо своєрідно. Міжнародні компанії дуже рідко беруть в ньому участь. Це стосується і державних закупівель, де також є проблеми. Це теж великий ринок для юридичних послуг. Зважаючи на деякі специфічні риси таких процесів, міжнародним компаніям складно до них долучитися. Якщо взяти юридичний бізнес, не враховуючи суди та закупки, але включаючи міжнародний арбітр, думаю, міжнародні компанії займають 30-40% ринку юридичних послуг. Однак якщо брати до уваги litigation та public procurement, мабуть, буде лише 10%.

– До речі, з приводу судової системи. Як Ви ставитеся до останніх законодавчих змін в цьому напрямку?

– В Україні змінювати законодавство можна скільки завгодно. Воно може бути дуже хорошим і правильним. Вважаю, що і до нової редакції процесуальних кодексів законодавство не було безпомічним. На мою думку, акцент необхідно робити не на продукування нових законів, а на викорінення корупції. Нові судові закони не викорінять корупцію. Можливо, вони дещо змінять ситуацію на краще або навпаки. Проте корупція від цього не зникне. З нею потрібно боротися не за допомогою процесуальних кодексів, а по-іншому. Поки цієї боротьби не буде, жодне законодавство не допоможе.

– Яким був 2017 р. для київського офісу Dentons? Яким він був для юридичного ринку загалом?

– Для Dentons 2017 р. був дуже успішним. Маємо хороші показники. На відміну від попередніх років, у нас збільшилась кількість угод з M&A (особливо у другому півріччі). Зараз ця тенденція продовжується. Завдяки цьому ми показали непоганий ріст. Водночас, незважаючи на деяке пожвавлення у сфері нерухомості та ринків капіталу, тут динаміка не дуже хороша. У кількісному співвідношенні цей рік був більш успішним, ніж попередній. Ми повертаємося до докризових показників. В якісному співвідношенні хочемо відкрити нові практики, нові горизонти. Однак це відбувається набагато повільніше, ніж хотілося б.

Щодо юридичного бізнесу загалом, я не побачив колосальних проривів у колег. Комусь стало краще, а комусь гірше. Хтось розпався, а хтось об’єднався. Якісних «скачків» на ринку я не помітив.

– Які головні висновки Ви зробили для себе за 25 років роботи на юридичному ринку?

– 25 років – це тривалий термін. Інколи сам не вірю, що працюю так довго. Дуже важливо на ринку бачити перспективу, мати терпіння та risk tolerance. У нас все стається, крім доволі невеликих періодів в історії, протягом десятиліть. Необхідно бачити перспективу, не поспішати, витримувати стратегію – тоді буде успіх. Елемент віри також має бути присутнім. Наш юридичний ринок не для тих, у кого слабкі нерви.

– Поділіться прогнозами щодо розвитку ринку юридичних послуг у 2018 р. Які плани має компанія Dentons?

– Плани в Україні у нас досить амбіційні, як і в усьому світі. Ми хочемо рости. Вважаємо, зараз час для обережного зростання. Економічні, географічні та інші фундаментальні чинники в Україні не змінилися. Наша країна залишається великим та цікавим ринком (хоча наразі досить складним). Нам здається, що ставлення до України в середовищі бізнесу стає позитивнішим. Звідси багато проектів, які ми бачили в цьому році. Відповідно, міжнародний бізнес «звик» до чисельних проблем та розуміє, що ігнорувати Україну було б неправильно. Тому найближчі 2-3 роки хочу бачити періодом розвитку нашої компанії. Загалом, на ринку відбудеться зростання, але невелике. Після президентських та парламентських виборів, на мою думку, цей процес може значно прискоритися.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати