08 квітня 2019, 14:57

«Сьогодні однією з проблем правової спільноти є занадто велика кількість юристів»

Опубліковано в №15 (669)

Григорій Павленко
Григорій Павленко «Pavlenko Legal Group» адвокат

15.03.2019 р. успішно відбувся ІІ Судовий форум ААУ. Про нові формати заходу, враження учасників та івенти як маркетинговий інструмент для юридичних фірм розповів співорганізатор заходу Григорій Павленко, адвокат Pavlenko Legal Group

Григорій Павленко

— Григорію, які враження у Вас залишилися від проведеного форуму? Чи все вдалося?

— Загалом, я дуже позитивно оцінюю форум, а також те, як він пройшов. До того ж ми вже отримали чимало позитивних відгуків від його учасників. Тому я хотів би подякувати організаційному комітету, частиною якого є наша компанія, за проведену роботу.

— Які важливі для юридичного ринку питання вдалося вирішити під час форуму?

— Метою проведення подібних заходів є не розв'язання якихось юридичних питань і проблем, а обмін досвідом, своїми напрацюваннями та «шишками», які ми встигли набити за рік роботи оновленого процесуального законодавства.

— Що Вам найбільше сподобалося? Чий досвід був для Вас корисним?

— Мені як адвокату дуже важливо було почути думку суддів, оскільки це ті люди, з якими ми зустрічаємося в судовому процесі, які нас журять, якщо ми робимо щось не так, або хвалять через свої процесуальні рішення. Важливо було дізнатися їхню думку щодо тих чи інших нововведень процесуального законодавства, оскільки воно дійсно кардинально змінилося. Тобто це були не точкові зміни до нормативно-правових актів. Насправді, ми отримали абсолютно нові редакції кодексів, тому зараз дуже важливо було почути, що нам можуть порадити судді.

— Чи відчувається збільшення лояльності суддів до адвокатів? Чи відносини не змінилися?

— Зі свого досвіду я можу сказати, що у процесі відчувається певна дистанція між адвокатом і суддею. Однак як тільки ми виходимо за межі стін суду, всі нормально між собою спілкуються. Наприклад, під час форуму можна було без будь-яких перешкод підійти до суддів та поставити їм запитання. Вони охоче йшли на контакт і ділилися своїм досвідом. Проте під час судового процесу ми в будь-якому випадку маємо зберігати дистанцію, адже навіть звернення «Ваша честь» демонструє високий статус судді. На мою думку, так і має бути.

— Наскільки ефективним був новий формат бутик-конференцій? Чим вони відрізняються від звичайних панелей?

— Порівнюючи з попереднім роком, цього разу програма була значно розширена (зокрема, з'явився формат бутик-конференцій). Для чого це потрібно? Окрім висвітлення загальних питань щодо судових процесів, нового Верховного Суду та судової системи загалом, ми отримали можливість обговорити окремі практики. З огляду на програму, це були теми, присвячені екологічному та сімейному праву, банкрутству та банківським спорам. Тобто крім основної частини, ми отримали групи за інтересами, де могли обговорити вузькоспеціалізовані питання із суддями та профільними спеціалістами.

— Чому саме ці теми були обрані для бутик-конференцій? Особливо екологічне право?

— Ми виходили з того, які партнери у нас є та яких цікавих спікерів ми можемо залучити. До того ж ми проаналізували, якими питаннями цікавляться учасники. Наскільки мені відомо, напередодні проводилося опитування та за його результатами формувалося коло питань, які найбільше цікавлять правову спільноту.

— Що нового та цікавого Ви змогли дізнатися на форумі?

— У процесуальних кодексах закладено багато нових інструментів. Мені було цікаво дізнатися про досвід застосування тих інструментів, з якими я ще не зіштовхувався на практиці.

— Про які інструменти йде мова?

— Найбільше дискусій у мене було з колегою щодо врегулювання спорів за участю судді. Це інструмент, в якому суддя виступає таким собі медіатором і може примирити сторони. В результаті сторони приходять до мирової угоди. Ми обговорювали, наскільки дієвим є цей інститут та як часто його використовують для зловживання. Ми дійшли висновку, що зараз цей інститут, на жаль, не працює так, як він задумувався. Здебільшого його використовують саме для зловживання (наприклад, для того щоб в результаті отримати відвід судді).

— Можливо, тоді краще застосовувати медіацію?

— Тут потрібно розуміти, чим відрізняється медіація від врегулювання спору за участю судді. По‑перше, у нас ще немає спеціального закону про медіацію. Відповідно, наразі ми маємо якусь нечітку процедуру, у процесі якої отримуємо результати, юридична сила яких досі незрозуміла. По‑друге, ми всі розуміємо, що коли сторони вже дійшли до суду, то вони йдуть воювати. Навіть психологічно, коли ми бачимо, що хтось хоче з нами судитися, ми розуміємо, що наміри у нього серйозні. Тож врегулювання спору за участю судді — це, можливо, останній шанс домовитися. Однак на практиці це поки що не працює, окрім деяких цивільних спорів щодо поділу майна подружжя та ін.

— Як проведення подібних заходів дозволяє вплинути на правову спільноту?

— Сьогодні однією з проблем правової спільноти є занадто велика кількість юристів. На мою думку, проведення подібних заходів дозволяє побачити тих, хто дійсно продовжує бути у професії, бере активну участь у становленні правової спільноти. Тобто це можливість відсіяти тих, хто просто отримав диплом і не практикує. До того ж важливим аспектом є спілкування між колегами, оскільки це передбачає обмін досвідом, який впливає на розвиток професії. Подібні заходи формують якусь внутрішню філософію, яка дозволяє цінувати себе і професію загалом.

— Однак подібні заходи проводяться більше для партнерів юридичних компаній, ніж просто для юристів?

— Тут я не погоджуюся, тому що саме партнери, як правило, направляють своїх юристів на ці заходи. Партнери звикли бути спікерами та виступати з презентаціями. Чесно кажучи, я бачив чимало юристів, адвокатів з регіонів, які самостійно приїжджали на заходи за власною ініціативою. Водночас не потрібно забувати, що у нас дуже велика кількість адвокатів, які ведуть приватну практику та не належать до штату якоїсь компанії. Їх також було чимало.

— Тобто незважаючи на велику кількість роботи, потрібно знаходити час і відвідувати заходи?

— Ці ж заходи не тривають тиждень. Приїхати на один день у Київ, а ввечері поїхати — це не проблема. Особливо для приватних практиків, які самостійно складають свій графік роботи.

— Чого ще не вистачає українським заходам?

— Мені як модератору не вистачило часу. За регламентом на кожного спікера відводилося близько 10‑ти хвилин, але їхні доповіді були дуже цікавими, тому я не хотів їх переривати. Адже мені як адвокату, що практикує, було дуже цікаво почути всі думки. Проте через ліміт часу доводилося зупиняти доповідачів. Окрім того, на мою думку, на будь-якому заході під вечір учасники вже не такі уважні та зосереджені. Щоб якось це виправити, можна було б організувати квести або командні ігри юридичного характеру. Можливо, це навіть збільшило б інтерес до подібних заходів. Наприклад, можна провести в кінці заходу гру «Що? Де? Коли?», щоб трохи розважити учасників і створити атмосферу для неформального спілкування.

— Чому Ваша компанія зацікавлена в організації таких заходів? Що Вам це дає?

— Судова практика є однією з провідних практик нашої компанії, більшість нашої команди — це адвокати, які займаються судовими спорами. Тому участь у ролі партнера форуму для нас є частиною стратегії. Ми надавали підтримку в організації Судового форуму і плануємо це робити надалі.

Також не буду приховувати, що ці заходи є дуже популярними для правової спільноти, про них всі говорять, ЗМІ їх репостять. Тому зазвичай тут криється іміджева складова. До того ж, проводячи такі заходи, ми надаємо можливість колегам з нашої компанії виступити спікерами та підготувати свої доповіді. Це підвищує впізнаваність кожного окремого юриста Pavlenko Legal Group. Ти можеш бути учасником, отримувати певні знання та досвід, а також підтверджувати позицію компанії на ринку.

— Вам сподобалося бути модератором?

— Роль модератора я зіграв вперше. Загалом, мені все сподобалося. Єдине, що було складно — це втримати спікерів у межах відведеного часу. Достатньо важко повідомляти поважним людям та надзвичайно цікавим спікерам, що час їхнього виступу закінчився, тому потрібно фіналізувати доповідь. Адже ми знаємо, що за кожною доповіддю стоїть кропітка робота та підготовка, бажання поділитися з присутніми власним досвідом та своєю позицією. Тобто дуже складно було вкластися в цей час, але ми впоралися. Доповідачі були цікавими та комунікабельними, тому ми легко знайшли спільну мову і все пройшло добре.

— Що Ви плануєте на наступний рік?

— Якщо говорити про судовий форум, то ми тільки‑но видихнули. Однак я впевнений, що наступного року ми зробимо програму ще більш насиченою. Також у нашого PR‑департаменту є план заходів, які ми будемо організовувати власними силами, а також долучатися в ролі партнерів та учасників. Думаю, вже можна анонсувати, що ми відкриваємо нову практику — публічних закупівель, яку я очолю. В межах цієї практики ми будемо проводити заходи з висвітлення проблемних питань публічних закупівель, тобто закупівель за державні кошти, які здійснюються через систему ProZorro.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати