27 березня 2019, 11:27

Сьогодні єдиною дієвою гарантією незалежності арбітражного керуючого є потужна команда юристів

Опубліковано в №12-13 (666-667)

Ірина Сербін
Ірина Сербін «ARIO LAW FIRM» партнер, голова Комітету з конкурсного права АПУ

Про нелегку долю арбітражних керуючих в Україні, силу натхнення, любов до того, що робиш, а також трохи про політику «ЮГ» розповіла партнер ARIO LAW FIRM, голова Комітету з конкурсного права АПУ Ірина Сербін

Ірина Сербін— На Вашу думку, чому досі не підписаний Президентом Кодекс з процедур банкрутства? Чи можемо ми пролетіти «як фанера над Парижем» з цим Кодексом, зважаючи на цьогорічні президентські вибори?

— На мою думку, насамперед, це пов'язано з виборчою кампанією, яка наразі в розпалі. Адже Кодекс з процедур банкрутства містить положення про вирішення неплатоспроможності (саме вирішення неплатоспроможності, а не банкрутство!) фізичних осіб. Раніше законодавство не передбачало такої окремої процедури. Після ухвалення Кодексу ця тема стала наріжним каменем і предметом для дискусій як у загальносуспільних ЗМІ, так і у професійному полі.

За моїми спостереженнями, багато претендентів на звання opinion makers засудили Кодекс, назвали його «черговою зрадою», навіть як слід не ознайомившись із документом. Здійнялася хвиля непорозумінь і викривленої інформації серед громадян. Натомість, як на мене, саме ті, хто піднімали цю хвилю, мали б розібратися в усіх тонкощах і роз'яснити громадянам головне: якщо вже так сталося, що людина потрапила у глибоку фінансову кризу, то у неї є шанс не замовчувати цю проблему, не жити з нею все життя, а проаналізувати ситуацію, знайти шлях її вирішення, з гідністю перегорнути цю сторінку свого життя і йти далі. Я вважаю, що ця процедура має навчити громадян не замовчувати свої проблеми, а вчасно та гідно їх вирішувати.

В Кодексі передбачені найлояльніші механізми вирішення неплатоспроможності фізичних осіб, якщо порівнювати з європейським законодавством. Однак, враховуючи політичну ситуацію і ту хвилю негативу, яку підняли (в тому числі дехто з народних обранців), Кодекс досі не підписаний. Проте сподіваюся, що після виборів ситуація буде виправлена, адже відтягувати далі просто немає куди. Якщо держава декларує рух до європейських цінностей та правил гри, то ці зміни просто невідворотні.

— Які проблеми цей Кодекс не вирішує? Що ще потрібно буде змінювати?

— Як практикуючого арбітражного керуючого, насамперед, мене турбує, що Кодекс не до кінця вирішує питання гідної оплати послуг арбітражного керуючого, але загалом положення Кодексу додали відкритості, зрозумілості та прозорості процедурі банкрутства. Маю надію, що вже за рік після набрання чинності Кодексом економіка відчує і продемонструє нам його наслідки, а те, що буде спірним, вже традиційно відкоригує судова практика.

Також мені подобається формат, який ми з колегами реалізовуємо в межах Комітету з конкурсного права АПУ. Я є його головою. У разі виникнення якоїсь проблеми чи правової невизначеності ми збираємося разом і не просто обговорюємо ту проблему, яка виникла, але й шукаємо та знаходимо шляхи її вирішення тут і зараз. Адже навіть якби сьогодні ми мали ідеальний Кодекс, ситуації, які виникають під час процедур банкрутства, завжди будуть нестандартними, зі своїми особливостями та нюансами. Неможливо все передбачити та зафіксувати в Кодексі.

Як ліквідатор ПАТ «МСЗ «Океан» я мала дуже складну ситуацію наприкінці минулого року, коли мені потрібно було ідентифікувати 1080 фізичних осіб (колишніх працівників цього підприємства) і здійснити їм погашення кредиторських вимог у межах справи про банкрутство на загальну суму понад 90 млн грн. Це була ситуація, яка не описана в жодному нормативно-правовому акті, її реалізація на практиці викликала у мене неабиякі побоювання, враховуючи масштаби. Однак залучивши АТ «Ощадбанк», ми зробили фактично неможливе: за місяць понад 800 осіб отримали погашення сум своєї кредиторської заборгованості.

Наразі я маю наступний виклик, над яким вже працюю — погашення кредиторської заборгованості спадкоємцям кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан». Це також дуже нестандартна ситуація, але ми її вирішуємо. Отже, я вважаю, що немає проблем, які неможливо вирішити, якщо є бажання, професіоналізм та вміння арбітражних керуючих приймати рішення.

— Банкрутство — це кінець чи початок?

— Вирішення питання неплатоспроможності — це можливість. Для бізнесу з позиції власника чи менеджменту — це шанс, що Game not over. Пережити неплатоспроможність для будь-якого чесного бізнесу — це виклик, який не всі можуть гідно прийняти. Сміливі та сильні використовують цей шанс, щоб залишатися у великій грі.

Для підприємства як виробничого комплексу і трудового колективу — це шанс зберегти свій профіль, робочі місця, а інколи й обсяги виробництва, навіть якщо це буде зроблено ціною зміни власника. Для кредиторів — це можливість скоротити втрати від неплатоспроможності боржника.

Отже, якщо обирати між «кінець» чи «початок», я відповім — початок. Звісно, я говорю тільки про вирішення неплатоспроможності чесного, «білого» бізнесу. Адже на іншу шальку терезів можна покласти штучне банкрутство боржників, яке використовується виключно для свідомого невиконання боргових зобов'язань.

— Існує багато нарікань щодо незалежності арбітражних керуючих. На Вашу думку, як арбітражного керуючого, яким чином можна було б вирішити цю проблему?

— Нарікань не настільки багато, як може здатися, або як про це говорять. Однак, насправді, проблема існує. На відміну від ситуації, яка панувала у професії 5 років тому, сьогодні цю проблему не замовчують, обговорюють, шукають шляхи подолання. До речі, Кодекс з процедур банкрутства дає ключі до її розв'язання.

Якщо говорити про незалежність від держави в особі регулятора, то одним з ключів є незалежне саморегулювання професії. Кодекс закладає підвалини для створення єдиної СРО. Звісно, створення такої СРО без чіткої проактивної позиції арбітражних керуючих не вирішить проблему незалежності. Я неодноразово закликала і буду закликати всіх колег займати саме таку позицію. Адже відсутність реального бажання чи банальна пасивність арбітражних керуючих у питаннях такого об'єднання є найбільшим викликом, з яким може зіштовхнутися професійна спільнота під час об'єднання в єдине СРО.

Якщо говорити про головні завдання, які стоятимуть перед СРО для забезпечення незалежності професії, хочу повторити п'ять тез, які я вже неодноразово висловлювала у професійних ЗМІ та на публічних обговореннях:

  • СРО повинна відстоювати та не посягати на незалежність арбітражного керуючого;
  • Забезпечити сталу професійну комунікацію між усіма арбітражними керуючими;
  • Забезпечити та реалізувати якісне і сучасне навчання, а також підвищення кваліфікації арбітражних керуючих;
  • Забезпечити гідну та «на рівних» комунікацію з органом з питань банкрутства;
  • Забезпечити реальну незалежність арбітражних керуючих, у тому числі через гідну оплату праці арбітражних керуючих.

Водночас дещо інша справа — незалежність арбітражного керуючого як наслідок його захищеності від можливого тиску, щоб схилити його до якихось незаконних дій чи до складання повноважень, виходу з процедури.

Як арбітражний керуючий, а саме як ліквідатор ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», я пережила не одну потужну хвилю тиску, погрози фізичною розправою, обшуки вдома та в офісі, зовнішнє спостереження, спроби дискредитації в ЗМІ. На все це мої опоненти витратили десятки тисяч доларів. Мета такого безпрецедентного тиску — змусити мене здатися, вийти з процедури.

Я не здалася та на власному досвіді переконалася, що сьогодні єдиною дієвою гарантією незалежності арбітражного керуючого є потужна команда юристів, яка триматиме оборону разом з тобою, захистить та допоможе у разі будь-якої загрози. Мені дуже хочеться, щоб арбітражні керуючі стояли горою один за одного у разі виникнення якоїсь критичної ситуації у колеги, адже ми всі працюємо в зоні нереального ризику та шаленої особистої відповідальності. Зазвичай лише наш колега може зрозуміти ті труднощі, які є у справі, та підставити плече, підтримати, навіть просто добрим словом у телефонній розмові.

— Ірино, Ви Голова Комітету з конкурсного права АПУ, член робочих груп при Міністерстві Юстиції щодо проведення реформ у сферах банкрутства та виконавчого провадження, адвокат та арбітражний керуючий. Як Ви все встигаєте?

— Окрім того, я партнер ARIO LAW FIRM. Я безмежно люблю те, чим займаюся. Для мене це не просто робота, це хобі, стиль мого життя, шалені виклики самій собі щодня, робота в команді близьких мені по духу людей. В такій команді навіть найскладніші завдання завжди під силу.

Щодо Комітету АПУ з конкурсного права, який я очолила у 2015 р., для мене це місце зустрічі однодумців, конкурентів у бізнесі, людей з різним баченням, позиціями, які об'єдналися для вдосконалення таких складних і надважливих сфер як банкрутство та виконавче провадження. Я не знаю іншого такого Комітету, який в режимі нон-стоп може працювати в робочих групах з написання законопроектів та нормативно-правових актів, шукати шляхи вирішення складних питань з державними органами, захищати позиції ринку, при цьому дотримуючись суспільного балансу.

Я дуже ціную людей, які є частиною Комітету з конкурсного права, я завжди впевнена в тому, що з їхньою підтримкою ми все зможемо. Саме завдяки такій відданості справі ми все встигаємо. Традиційно раз на рік на Форумі з конкурсного права АПУ ми підбиваємо підсумки наших досягнень та формуємо амбітні плани на наступний професійний рік.

— Чи вдається з таким графіком дотримуватися work-life balance?

— Я достатньо добре вмію планувати свій графік і намагаюся дотримуватися work-life balance. Однак, однозначно, в цьому напрямку мені потрібно ще працювати й працювати.

— Наскільки жінкам комфортно в цій професії?

— Мені — комфортно. Незважаючи на те, що ця професія не зовсім жіноча, але вона дає можливість постійно розвиватися і займатися неймовірно цікавими та нестандартними проектами. Мій комфорт також забезпечує моя команда, яка завжди поруч, на яку я можу розраховувати. Хоча бувають такі миті шаленої перенапруги, коли хочеться увімкнути «маленьку дівчинку». Збираєш себе до купи, тримаєшся і незважаючи на все йдеш уперед до мети. Адже розумієш, що саме від тебе, від твоєї команди залежать долі багатьох людей.

— Як Ви відпочиваєте? Що дає Вам сили на нові звершення?

— У 2017 р. я стала учасницею програми «Адвокат майбутнього». Відверто кажучи, тоді я переживала професійну кризу через дуже складний і виснажливий професійний рік, тому спочатку скептично поставилася до участі в цій програмі. Однак вже перша сесія подарувала мені знайомство з чудовими людьми з G2, спілкування і підтримка яких повністю мене перезавантажили та подарували сили на нові звершення.

Програма «Адвокат майбутнього» для нас закінчилася, але наша дружба продовжується. Ми всі дуже різні (з різних міст, юридичних компаній, напрямків), але нас об'єднують спільні цінності, інтереси та віра у краще майбутнє для України. Час, проведений з цими людьми — моє найкраще професійно‑дружнє перезавантаження.

Ще я маю слабкість сидіти біля каміна, підкидаючи в нього дрова. У такі миті я завжди про щось мрію, ставлю собі цілі, планую завдання. Споглядання вогню надихає мене на нові звершення. Також я люблю подорожувати. Коли потрібно розвантажитися, то сідаю в літак, щоб відвідати з друзями якесь європейське місто хоча б на вихідні. Це надихає, допомагає тримати орієнтири, розуміти, хто я є, чого я хочу, куди йду…

— Що найбільше Вам подобається та не подобається у Ваші роботі?

— Мені подобається постійний драйв, можливість реалізовувати складні проекти. Кайфую, коли вдається поставити самій собі високу планку (яку дехто назвав би неможливою), викластися на всі 100% і досягни перемоги, незважаючи на перешкоди. Не подобається рутина, яка присутня скрізь, але без неї нікуди.

— Які поради Ви можете дати жінкам, які прагнуть стати лідером своєї команди?

— «Запалювати» на перемогу партнерів-чоловіків. Бути собою, не боятися, ставити високі цілі та впевнено йти вперед. Жінки можуть все, але добре, коли це все для них роблять чоловіки.

— Поділіться своїми планами на 2019 р. Які цілі Ви ставите перед собою та перед командою?

— Працювати, зростати та подорожувати, насолоджуючись кожною миттю життя. 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати