Про роботу Окружного адміністративного суду міста Києва та перспективу адміністративної юстиції в Україні «Юридичній газеті» розповів голова ОАСК Павло ВОВК
Пане Павле, 06.07.2005 було прийнято Кодекс адміністративного судочинства України. Як Ви вважаєте, 10 років – це достатній термін для становлення адмінюстиції у нашій державі?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Досвід розвинених країн свідчить, що процес становлення адміністративної юстиції досить складний. В першу чергу, це пов’язано з політичними, економічними і культурними особливостями розвитку кожної держави. В Польщі, наприклад, адмінюстиція існує понад 35 років, а створення адмінсудів було передбачено ще в конституції 1807 року.
В Україні система адміністративних судів почала формуватись у 2002 році. Вже за перших декілька років вдалося зробити чимало – завершено формування організаційних рівнів адміністративних судів України, прийнято Кодекс адміністративного судочинства України. В подальшому поступово усувались помилки, які були допущені під час формування системи адміністративних судів. Завдяки цьому розвиток системи адміністративного судочинства продовжився.
На сьогодні в Україні повністю сформована система адміністративних судів. Про ефективність їх роботи свідчить та кількість позовів, які до нас надходять щороку. Минулого року до окружних адміністративних судів надійшло 195,5 тис. справ і матеріалів, з них майже 17 тис. отримав на розгляд Окружний адміністративний суд міста Києва.
Я думаю, на разі в доцільності існування адміністративних судів в Україні сумнівів не виникає ні в кого. Адмінсуди виконують особливу місію, яка потрібна як громадянам, так і безпосередньо державі.
Не секрет, що Ви підтримуєте виокремлення системи адміністративних судів в окрему ланку на чолі з Верховним адміністративним судом. Яким чином це підвищить якість правосуддя адмінюстиції?
Адміністративне судочинство в останні десятиліття все більше відокремлюється в самостійну ланку. Водночас, незалежні системи адміністративних судів діють у 15 європейських країнах (Франція, Греція, Італія, Німеччина, Австрія, Фінляндія та інші). Так, у Франції Адміністративна юстиція у вигляді Державної ради була створена ще у 1799 році.
Вважаю, що шляхом створення такої системи адміністративних судів в Україні вдасться не лише підвищити рівень єдності судової практики, а й забезпечити реальне виконання принципу незалежного здійснення адміністративного судочинства.
В Україні наразі триває судова реформа. Які основні недоліки вона має усунути, зокрема, і у системі адмінсудів?
На сьогодні основним недоліком судової системи залишається незахищеність від впливу в її діяльність зі сторони законодавчої і виконавчої гілок влади. В якості прикладу подібного втручання можна привести необґрунтовану публічну критику на адресу судового корпусу посадовими особами, які прямо чи опосередковано мають відношення до окремих спорів в судах. Я переконаний, що нам необхідно позбавлятися показової процедури безстрокового обрання суддів Парламентом, яку ми всі мали можливість спостерігати.
Судова реформа повинна в повній мірі унеможливити здійснення політичного впливу на судову систему, і в адміністративному судочинстві в тому числі. В Конституції повинні бути закріплені зміни в частині зменшення повноважень Верховної Ради та Президента, які можуть впливати на кар’єру як окремих суддів, так і функціонування судової системи в цілому.
Крім того, не менш важливим є мінімізація можливості здійснення незаконного впливу з боку органів влади на суддів адміністративних судів при вирішенні справи. В судових засіданнях нам щодня доводиться перевіряти, чи правомірно діяв суб’єкт владних повноважень, відтак, ми не застраховані від проявів тиску з їхнього боку.
На сьогодні склалась така ситуація, коли влада, від якої залежить розробка і реалізація судової реформи, продовжує розглядати її як механізм підкорення судів. Перетягування каната в законодавчому полі може віддалити правосуддя від громадян та підірвати довіру до суду.
Євросоюз надав Грузії 50 млн євро на реформу правосуддя в країні. Як Ви вважаєте, скільки грошей потрібно для реформування судової системи в Україні? На що вони повинні бути потрачені?
Складно визначити розмір необхідної суми. Серед пріоритетних напрямів, які потребують додаткового фінансування – це заходи для забезпечення достатнього рівня незалежності правосуддя в Україні. Враховуючи, що сьогодні активно проводиться реформування судової системи, в тому числі і напрацьовуються відповідні зміни в Конституцію, я думаю, що доречно буде направити кошти на практичне застосування нових положень. Про більш конкретні напрями можна буде говорити після внесення таких змін.
Також на сьогодні залишає бажати кращого і матеріально-технічне забезпечення роботи судів. Наприклад, сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва ледь на третину забезпечений необхідним приміщенням для розміщення суддів і працівників апарату. І я переконаний, що ми не єдині, які стикаємось з подібними проблемами.
Система адмінсудів для пересічного громадянина є дещо складною. Можливо необхідно зробити її більш простою на зразок загальних судів?
Однією з базових гарантій прав і свобод людини і громадянина є можливість їх захисту у незалежному, неупередженому, компетентному судовому органі. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Відповідно до чинного законодавства, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Я не згоден з твердженням про те, що система адмінсудів в Україні є складною для пересічного громадянина. Сьогодні в адміністративному судочинстві досить повно реалізована можливість захисту судом порушених рішеннями, діями та бездіяльністю суб’єктів владних повноважень прав всіх верств населення. Підтвердженням цього слугує, зокрема, те, що близько 60% позовних заяв, поданих фізичними та юридичними особами для захисту своїх прав у спорах з суб’єктами владних повноважень, задовольняються адміністративними судами.
Водночас, окремі складнощі для фізичних та юридичних осіб в процесі захисту їх прав в адміністративному суді можуть мати місце у зв’язку з тим, що суб’єкти владних повноважень жодним чином не обмежені в праві апеляційного, касаційного оскарження прийнятих судами рішень, ініціюванні їх перегляду за нововиявленими обставинами або ж Верховним Судом України. На практиці зазначене доволі часто призводить до зловживання державними органами таким правом на оскарження, його здійснення всупереч прямим вимогам закону та без врахування усталених положень судової практики.
Чи змінилися ситуація з кількістю суддів Вашого суду, чи досі парламентарі не обрали їх на посаду безстроково? Чи не вбачаєте Ви в цьому політичного тиску на суд?
Станом на 24.06.2015 без повноважень залишаються близько 2/3 суддівського корпусу Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вважаю, що той, хто спостерігав за процесом розгляду Верховною Радою України питання обрання суддів безстроково зможе самостійно і без будь-яких складностей відповісти на питання наявності можливого тиску на судову систему України. До того ж впевнений, що така відповідь буде однозначною.