Популярні матеріали

11 червня 2018, 12:44

Основна мета ТМА Ukraine – допомогти бізнесу вирішити фінансові проблеми

Назар Чернявський
Назар Чернявський «Sayenko Kharenko, ЮФ» Партнер

Про світові й вітчизняні тренди в юридичному бізнесі, про взаємозалежність репутації та успіху, про роль і становлення Асоціації професіоналів з реорганізації, фінансової реструктуризації та фінансового оздоровлення (далі – ТМА, Асоціація) «ЮГ» розповів Партнер Sayenko Kharenko Назар Чернявський

Назар ЧернявськийПане Назаре, якщо говорити про специфіку українського юридичного бізнесу, в чому вона полягає?

Юридичний бізнес в Україні дещо специфічний, якщо його порівнювати, наприклад, з англійським, який сьогодні можна вважати еталонним. Однією зі специфічних рис нашого ринку є відсутність єдиних професійних стандартів. У нас юридичну фірму може створити будь-хто і при цьому надавати юридичні послуги. Фактично, немає ні формальних вимог, ні обмежень. Крім того, більшість юристів не створюють адвокатських об’єднань, діяльність яких можна хоча б якось професійно регулювати.

Переважна організаційно-правова форма юрфірм – це ТОВ, суть роботи яких зводиться до посередницької діяльності між замовником та виконувачем певних «послуг». Однак мають бути встановлені певні етичні стандарти та правила для всіх правників, оскільки юридична професія достатньо сенситивна. Якщо не обмежувати доступ до професії, то вона починає тісно переплітатися з корупційною діяльністю чи діяльністю з легалізації доходів тощо.

Загалом, умовно компанії можна поділити на дві групи. До першої належать ті, які дотримуються певних професійних та етичних стандартів. Зазвичай це компанії, що працюють із західними клієнтами, в яких юристи мають відповідний досвід роботи в певній системі цінностей, притаманній західному юридичному ринку. До другої групи належать компанії, для яких принципи чи стандарти роботи нічого не варті, або вони просто про них не здогадуються. Зокрема, це пов’язано зі «специфічними» клієнтами, для яких головним є результат, а не шлях до його досягнення. Крім того, саме через відсутність правової культури клієнти навіть не підозрюють про існування якихось там стандартів. Однак прикрість полягає в тому, що і ті, й інші компанії змушені працювати в одній реальності.

Ще однією специфічною рисою можна назвати проблематику ціноутворення за послуги. Деякі компанії просто її не вираховують, а називають умовно, як їм більше подобається. В результаті вони або не відпрацьовують навіть низьку ціну (оскільки їм це невигідно, а отже, це мінус для клієнта), або відпрацьовують, але не покривають своїх витрат. Тоді який сенс такого бізнесу? До того ж такий демпінг не йде на користь ринку.

Ми не беремо до уваги молоді компанії, для яких нижча ціна є майже єдиною перевагою, а також компанії, які мають добрі статки та можуть дозволити собі таку поведінку на ринку для портфоліо чи просто заради позитивного іміджу. Звичайно, за винятком ситуацій, коли такі компанії потім отримують цей недотриманий прибуток іншим шляхом. Юристів потрібно навчати розуміти економіку кожного проекту, з чого формується собівартість праці, як на неї впливає завантаженість тощо.

Тож чи має репутація впливати на бізнес, чи залежить успішність від дотримання високих етичних стандартів?

Для юриста репутація має бути одним з найбільш важливих елементів складової успіху, особливо зараз, коли активно розвиваються технології. Тобто вже якісь базові, технічні речі можна вирішувати без юриста, а за допомогою, наприклад, ботів. Однак коли звертаються до юриста, йому щонайменше потрібно довіряти. У таких випадках репутація особливо важлива. Якщо ми говоримо про клієнтів, яким потрібен захист у кримінальних справах чи податкові консультації, то навряд чи він буде шукати такого юриста на вулиці. Крім того, хочу акцентувати увагу на тому, що на Заході не стоїть окремо питання професіоналізму та довіри. Перше сприймається як неодмінна складова юридичної професії та освіти. Велику роль в цьому відіграли саме професійні та етичні стандарти.

Нещодавно відбулася презентація Асоціації ТМА Ukraine, яку Ви очолюєте. Розкажіть більше про цю організацію.

Це громадська організація, яка об’єднує професіоналів з реорганізації, фінансової реструктуризації та фінансового оздоровлення України задля проведення освітніх, галузевих і ділових зустрічей та обміну досвідом. Варто зазначити, що ТМА розрахована не лише на юристів – саме в цьому полягає одна з переваг Асоціації, щоб під її дахом об’єдналися всі фахівці, залучені до боргової реструктуризації. Таким чином, окрім юристів, ТМА об’єднує фінансових консультантів, аудиторів, банкірів, представників боржників та кредиторів. Отже, основна мета українського офісу Асоціації збігається з аналогічними відділеннями у Європі та головним офісом у США – поновити бізнес, тобто допомогти компанії вилізти з боргів і стати на ноги.

Ідея полягала у створенні професійного середовища, в якому люди могли б обмінюватися досвідом, формувати певну ринкову практику, а також проводити реструктуризації у загальновизнаному розумінні (за західним зразком). У нас протягом тривалого часу реструктуризація дорівнювала банкрутству: або люди якось домовляються про погашення боргів, або йдуть у процедуру банкрутства. Не було культури та розуміння суті процесу реструктуризації. Максимум, що означала реструктуризація по-українськи, це застосування розстрочки та пониження відсоткової ставки.

Насправді ж (і почали це ще фінансові консультанти), інколи потрібно проаналізувати бізнес-позичальника, оскільки, можливо, йому необхідно позбутися непрофільних активів, змінити ринки збуту та врешті-решт змінити команду. Тож Асоціація – це майданчик для обговорення та вирішення проблем. До речі, вона створювалася паралельно з ухваленням закону про фінансову реструктуризацію.

ТМА відкрила свій перший європейський відділ у 2001 р. TMA Ukraine була заснована у 2016 р., але фактично почала працювати з 2018 р. На Вашу думку, чому в Україні Асоціація з’явилася лише через стільки років?

Мабуть, тому що у нас і реструктуризації як такої не було. Власне, відповідний закон про фінреструктуризацію було ухвалено позаминулого року. До цього питання підходили, так би мовити, поступово, а коли назріла потреба (зокрема, через вимоги Світового банку до українських банків розібратися зі своїми проблемними кредитами), час настав.

Назар ЧернявськийБанки, мабуть, як ніхто зацікавлені у створенні ТМА?

Банки також навчаються. На сьогодні проводилося близько двох десятків реструктуризацій, а завершилося – ще менше. Проте можна сказати, що якийсь досвід вже з’являється. Дуже важливо ділитися цим досвідом, адже поки що в межах закону про фінансову реструктуризацію її проводили (якщо я не помиляюся) лише 4 банки.

ТМА створювалася на тлі профільного закону, але Асоціація зовсім не прив’язана до нього, особливо якщо врахувати, що закон ухвалювався на 3 роки, а отже, втрачає чинність у 2019 році. Однак є надія, що на цьому реструктуризація в Україні не скінчиться, оскільки закон був стимулом, щоб підштовхнути учасників ринку до цивілізованого процесу реструктуризації. До того ж закон надає певні податкові пільги у разі застосування запропонованих ним інструментів реструктуризації.

Водночас закон містить певні недоліки. Річ у тім, що під час ухвалення цей закон йшов в одному пакеті з проектом закону про внесення змін до закону про банкрутство, в якому передбачався механізм примусової реструктуризації (коли певні кредитори не бажають брати участь у цьому процесі, але їх можна примусити це зробити у разі наявності кваліфікованої більшості інших кредиторів). Однак наш Парламент вирішив, що для вітчизняного ринку це достатньо радикальне нововведення, тому зазначені зміни не були ухвалені.

Власне, через це закон про фінреструктуризацію вийшов неповноцінним, оскільки в цій частині він діє лише в тому випадку, коли є згода всіх кредиторів. Проте на практиці ситуація така, що зазвичай існують різні групи кредиторів, які мають на меті повернути свої гроші, а не займатися реструктуризацією. Показовим є той факт, що лише великі західні кредитори були ініціаторами саме реструктуризації, коли йшлося про заборгованість перед іноземними банками.

– Яку практичну користь для нашої країни несе діяльність ТМА? Яка її мета? Чи були якісь активності за останні 2 роки?

Загалом, все те, про що я говорив у попередній відповіді, певною мірою свідчить про наявність професійної культури в західному світі та про її відсутність в Україні. Тож одним із завдань, яке ставить перед собою ТМА, є формування такої культури. Однозначно, її наявність позитивно вплине як на сферу фінансової реструктуризації, так і на економіку країни загалом. Щодо активностей, до цього року це була більше організаційна робота. Ми створили спостережну раду, до складу якої увійшли представники різних організацій та юридичних компаній, які мають досвід з реструктуризації, аудиторів тощо.

– Чим відрізняється робота українців від роботи європейських колег? Які основні принципи сповідує Асоціація?

Що стосується організації, тут немає відмінностей. Принцип роботи один, саме тому ми хочемо впровадити в Україні ті стандарти, які існують на заході. Перевага бути складовою частиною великої організації полягає в тому, що можна використовувати певні знання та напрацювання, звичайно, враховуючи вітчизняні реалії.

Хоча варто зазначити, що європейські країни також відрізняються між собою, деякі з них теж зіштовхувалися з масштабними економічними кризами останнім часом (наприклад, Іспанія, Греція). ТМА певною мірою їм допомагала. Є країни, які мають більший досвід, є ті, які мають менший досвід або взагалі його не мають. Тому співпраця є вкрай важливою.

Розкажіть про плани на найближче майбутнє?

Передусім, це проведення різних заходів (конференцій, на яких можна було б обговорювати конкретні кейси, ставити питання, ділитися досвідом), які сприятимуть формуванню конкретної практики. Наприклад, що є в Європі, але чого ще немає у нас, це введення сертифікації спеціалістів з реструктуризації. Звичайно, поки що без допомоги іноземних колег ми не зможемо обійтися, але згодом, на мою думку, будемо здатні діяти самостійно.

Чи не можна обійтися послугами арбітражних керуючих?

Річ у тім, що арбітражні керуючі більш «заточені» під банкрутство та судові процедури. ТМА все ж таки розрахований на поновлення бізнесу, саме на фінансову реструктуризацію. Тобто ми не за те, щоб боржнику продати активи та повернути борги, а за те, щоб допомогти компанії глобально стати на ноги.

Ініціатива щодо реструктуризації здебільшого виходить від боржників, кредиторів (банків), ТМА?

Сьогодні Асоціація не настільки відома, щоб боржники шикувалися в чергу. Однак для банків це вже дієвий майданчик, щоб декларувати якісь свої цілі чи наміри. Коли боржник, який хоче зберегти свій бізнес (за винятком тих категорій боржників, які просто не хочуть повертати гроші), бачить бажання банку піти назустріч, це, як правило, гарантує вдалу та результативну співпрацю.

Які останні тенденції на вітчизняному юрринку Ви можете відзначити? Чи відповідають вони світовим тенденціям?

По-перше, одна зі світових тенденцій полягає в тому, що технології все більше проникають в роботу юристів. По-друге, від юристів зараз очікують не лише юридичних порад, але й більш комплексної участі в житті компанії. Тобто юрист повинен розуміти специфіку ведення бізнесу і не просто вказувати, чого не можна робити, а має максимально аргументовано радити, як краще зробити у тій чи іншій ситуації. Тобто тенденція така, що юристи мають володіти не лише суто професійними знаннями, але й повинні мати інші навички.

На тлі цих тенденцій компанії стають більш універсальними. Наприклад, аудитори починають конкурувати з юридичними компаніями. Наприклад, «Велика четвірка», яка окрім традиційних для них аудиторських послуг чи якогось податкового консультування, надає також юридичні послуги, розвиває форензік і бізнес-консалтинг тощо. Вони намагаються стати «найкращим другом» компанії. І коли компанія вже працює з ними, у неї немає потреби звертатися ще до якихось юридичних радників. До того ж вони інвестують великі кошти в технології, оптимізуючи таким чином свої процеси.

Однак далеко не всі компанії можуть собі дозволити інвестувати у розвиток штучного інтелекту, тому найбільші з них завдяки цьому відриваються від усіх інших та ще більше завойовують ринок. До того ж аудиторські компанії вже переманюють до себе цілі команди юристів. Навіть в Україні маємо такий приклад. Мій прогноз, що через 5 років середній сегмент юркомпаній зникне. Залишаться великі компанії та маленькі бутикові фірми.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати