Захист інтелектуальної власності є дуже важливим у господарській діяльності бізнесу. В той же час, на сьогодні є багато проблем, пов’язаних з реалізацією такого захисту. По те, як на захист прав інтелектуальної власності в Україні впливає сьогоднішня ситуація в країні, та як захищати інтелектуальну власність у Криму, «Юридичній газеті» розповів партнер патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова» Ярослав Огнев’юк
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Які актуальні питання законодавчого регулювання інтелектуальної власності існують на сьогодні в Україні?
– На сьогодні ми працюємо по законодавству ХХ століття. До нього, звичайно, вносились зміни, але існує необхідність у прийнятті якісно нового законодавства. Проте перед прийняттям нових законів необхідно розробити та затвердити якісну державну стратегію розвитку даної сфери.
– Як сьогоднішня ситуація в Україні впливає на захист прав інтелектуальної власності?
– На захист прав інтелектуальної власності впливають як зовнішні (геополітичні), так і внутрішні фактори, тому, безумовно, вплив є, і він відчувається. Він відображається на бізнесі, який залежно від ситуації розставляє пріоритети своєї діяльності. Наприклад, ті проекти, що були не дуже важливими, поки що відкладаються до кращих часів, а пріоритетні речі, в т.ч. по захисту інтелектуальної власності, її збереженню залишаються, і компанії продовжують здійснювати свою політику в цьому напрямку.
На сьогодні спостерігається деяка переорієнтація ринку інтелектуальної власності. Наприклад, якщо раніше клієнт, побачивши якесь невелике порушення, одразу рвався захищати свою інтелектуальну власність, давав відповідні інструкції, то зараз більшість підприємців розглядають таке порушення з точки зору його впливу на бізнес, аналізують, наскільки великих збитків зазнає компанія від цього, порушення і лише тоді приймають рішення щодо доцільності витрати коштів на захист своїх прав.
З іншого боку, кількість клієнтів у будь-якому секторі економіки звужується, оскільки меншим стає сам ринок. Кожен клієнт намагається зберегти свою частину ринку, а оскільки за таких умов в боротьбі з конкурентами зробити це складно, багато хто починає відвойовувати свою долю у «сірого» і контрафактного ринку.
– Суди на Сході України не працюють. Як там вирішується ситуація з захистом інтелектуальної власності?
– Вже готове розпорядження вищих спеціалізованих судів, які будуть визначати, в яких судах розглядатимуться спори, котрі повинні були б розглядатись за підсудністю в східних областях. У той же час, якщо в цих регіонах є інформація про порушення прав інтелектуальної власності, наразі таке порушення зупинити неможливо. Аналогічна ситуація і в Криму.
– Як бути в такій ситуації?
– Необхідно зачекати. Безумовно, зараз недоцільно звертатись у правоохоронні органи Луганської та Донецької областей, щоб зупинити порушення у сфері інтелектуальної власності, оскільки у правоохоронців цих регіонів є більш пріоритетні завдання. І ми ставимося до цього з розумінням.
– Розкажіть про ситуацію в Криму. Як там захищати інтелектуальну власність, за яким законом?
– У Криму ми маємо колізію національних законодавств. Україна вважає, що там діє її законодавство, а Росія наполягає на тому, що там вже її територія, і діє її законодавство. Бізнесу на цій території живеться несолодко. Це однозначно, оскільки раніше бізнес мав юрисдикцію однієї держави, а зараз його ставлять у досить жорсткі умови – пропонують змінювати юрисдикцію, перереєстровувати компанії на території Російської Федерації. Причому це врегульовано нормативними актами, в т.ч. й по нерухомості. Всі компанії і вся нерухомість мають бути перереєстровані у вказані строки. Хто цього не зробить, безумовно, буде випадати з правової системи РФ, і до нього будуть застосовані певні санкції, направлені на ліквідацію бізнесу чи примусове відчуження майна.
В той же час, дякуючи міжнародній підтримці територія АРК не визнана територією Російської Федерації, тому норми міжнародного права тут грають на користь України.
Буквально вчора по одній із своїх справ заходив у реєстр Російської Федерації по торговим маркам. Знайшов там свідоцтво свого клієнта, який з Криму, і в ньому написана адреса власника: Крим, Україна. Тобто в реєстрі Російської Федерації Крим досі значиться як територія України.
Фактично кримські компанії можуть зареєструвати торгову марку в Російській Федерації, залишаючись суб’єктом з України. Припустимо, заявник має торгову марку України і може подати міжнародну заявку з територією розповсюдження Російська Федерація. У такому випадку патентне відомство РФ не має правових підстав відмовити в реєстрації знаку. Таким чином, ми маємо правову колізію, яка дозволяє українським компаніям, які не хочуть міняти свої переконання, реєструвати свої ТМ і отримувати їх захист і за законодавством Росії.
– Чи доводилося Вам захищати в міжнародних інстанціях ТМ, які булі зареєстровані в Криму як в Україні?
– Поки що не доводилось, і гадаю, що розгляд таких справ у міжнародних судових інституціях теоретично можливий, але малоймовірний. На початку року я працював над справою про порушення прав інтелектуальної власності – виготовлення підробленої продукції на території Криму. Фактично ми призупинили цю справу, оскільки на сьогодні в АРК немає правоохоронних органів України.
В даній ситуації мова йде про стик юрисдикцій. Якщо ми звернемось до правоохоронних органів Російської Федерації про порушення прав інтелектуальної власності, зареєстрованих в Україні і належних суб’єкту України, відразу постане питання, що торгова марка має територіальний принцип охорони прав, і правоохоронні органи РФ будуть відписуватися, що правова охорона знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України розповсюджується лише на територію України.
До речі, варто відзначити, що контрафактна продукція зараз майже перестала потрапляти в Україну з території АР Крим.
– Які тенденції Ви можете відзначити по запитам клієнтів щодо захисту прав інтелектуальної власності?
– Тенденції йдуть у бік боротьби з контрафактом, на відвоювання ринку у виробників та поставників підробленої продукції. Крім того, багато компаній активно вступають в боротьбу з «сірим» ринком шляхом внесення об’єктів інтелектуальної власності у відповідний митний реєстр.
– Чи були у Вас справи по боротьбі з «патентними тролями» – коли зловмисники реєстрували в митному реєстрі отримані патенти на деталі, які, м’яко кажучи, не відзначаються новизною, а імпортери через це не могли завезти в Україну свої товари?
– Так, ми маємо великий досвід у подібних справах, багато разів представляли інтереси клієнтів, що зустріли подібні перепони для ведення бізнесу. Причини таких явищ – недоліки законодавства та, безумовно, низький рівень культури ведення бізнесу.
Зрозуміло, що такі дії здійснюються з недобросовісною метою. Найбільш поширені випадки пов’язані з реєстрацією промислових зразків, права на які надаються без проведення експертизи. Були випадки реєстрації у вигляді промислового зразка і зубочисток, і вішалок, дуже багато автодеталей, які, безумовно, не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки не є новими. Боротись з ними можна лише одним шляхом – визнавати такі патенти недійсними.
– Яких позитивних моментів у сфері захисту інтелектуальної власності в Україні можна очікувати після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС?
– Сама по собі ратифікація і навіть набрання чинності Угодою про асоціацію з ЄС не принесе відразу суттєвих змін. Зміни настануть після вдосконалення та адаптації законодавства України. В короткостроковій перспективі слід очікувати, що збільшаться обсяги ринку, але швидкої і якісної зміни правил гри не відбудеться. В середньостроковій перспективі ринок буде продовжувати зростати і, сподіваюсь, відбудуться якісні зміни законодавства, починаючи від спеціалізованого і закінчуючи більш масштабними змінами, такими як судова реформа. У довготривалій строковій же перспективі ринок уповільнить зріст і вже буде залежати від глобальних тенденцій – таких, наприклад, як світова динаміка росту ринку контрафактної продукції. Якщо говорити по галузям економіки, то варто відзначити, що не всім стане легше працювати, але це аж ніяк не зменшує інших позитивних ефектів, які повинна породити Угода.
– Як позначиться ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС на роботі юристів у галузі інтелектуальної власності?
– Якщо залишити поза увагою інші фактори – наприклад, ситуацію на Сході держави, то підписання і ратифікація, а затим і набрання чинності цією Угодою має, перш за все, позитивно вплинути на інвестиційний клімат, тобто Україна стане більш привабливою для європейського бізнесу. А кожна європейська компанія перше, ніж зайти на ринок іншої держави, безумовно, починає захист своєї інтелектуальної власності. Звичайно ж, у таких умовах роботи в нашому сегменті ринку вистачить на всіх.
– Що Ви порадите роботодавцю для захисту інтелектуальної власності компанії, коли об’єкти створені працівником?
– Щоб стати виключним власником об’єкту інтелектуальної власності, необхідно це чітко врегулювати за допомогою трудового та спеціального законодавств. Потрібно, щоб був чітко прописаний трудовий контракт, якісно виписані посадова інструкція та завдання, які даються працівнику, також за всіма правилами складалися акти прийому-передачі виконаних завдань. Якщо все це буде дотримано, роботодавець буде захищений.
– А як би Ви характеризували стан захисту авторських прав у мережі Інтернет?
– Все, що є в інтернеті – картинки, література, дизайни сайтів, відео – все це об’єкти авторського права. Фактично весь інтернет насичений великою кількістю таких об’єктів. Інше питання, що він переповнений і порушеннями прав власників авторських прав.
На мою думку, в питанні охорони авторських прав необхідно знайти баланс між суспільним інтересом – безкоштовно користуватись об’єктами авторського права (наприклад, переглядати нові фільми), і інтересами тих людей, які витрачають колосальні кошти, роботу, час та творчу працю на створення об’єктів авторського права.
Варто в принципі міняти підходи до охорони авторського права в усьому світі. На мою думку, необхідно значно скоротити період правової охорони авторських прав, наприклад, до 2–5 років, але за умови, що держава буде не тільки гарантувати такий захист, а й здійснювати його. В такому випадку правовласник зможе окупити свої витрати. Це може стати одним з варіантів балансу інтересів.