08 січня 2019, 12:35

«Ми є мостом, що об’єднує ІР-простір Сходу та Заходу», – Данило Бенатов

Опубліковано в Вибір клієнта: ТОП-100 найкращих юристів України

Данило Бенатов
Данило Бенатов партнер, представник в Україні Бюро патентних повірених «Dr. Emil Benatov & Partners»

Як би пафосно це не звучало, але саме патентні повірені тримають руку на пульсі наукового прогресу. Адже в їхній роботі немає рутини, а кожен день несе свої несподіванки. Саме так вважає Данило Бенатов, партнер і представник в Україні Бюро патентних повірених «Dr. Emil Benatov & Partners», та завдячує одному з фундаторів ІР-системи, доктору Емілу Бенатову. Про екзотичний юридичний напрямок та розширення фірмової мережі читайте в інтерв’ю.

FL2_7023 - Пане Даниле, цього року Бюро «Др. Еміл Бенатов та Партнери» відсвяткувало 25 років своєї діяльності. Розкажіть, будь ласка, про віхи історії Бюро та ключові досягнення за цей період.

- Наше Бюро – це сімейний бізнес. У далекому 1993 р. його заснував мій батько – доктор Еміл Бенатов. Батько був тісно пов'язаний з Україною, оскільки вчився у Львівській політехніці, а захищав дисертацію у Київській політехніці. Еміл Бенатов був одним із фундаторів ІР-системи у пострадянській Болгарії та третім патентним повіреним цієї країни. На жаль, вже рік його з нами немає. Керуючим партнером Бюро став доктор Самуїл Бенатов.

За чверть століття ми змогли пройти шлях від маленької національної компанії до міжнародного бюро, що має понад 4 тис. клієнтів з усіх континентів. Станом на 2018 р. у нас є два офіси (у Софії та Києві), в яких працює 12 осіб, не враховуючи чималої позаштатної команди технічних перекладачів, редакторів та адвокатів.

Що стосується досягнень, то головним досягненням я вважаю втілення мрії нашого засновника Еміла Бенатова. Ми є мостом, що об’єднує ІР-простір Сходу та Заходу. Ми вміємо розмовляти з клієнтами їхньою рідною мовою. Завдяки нам світові відкриваються нові бренди та інноваційні технічні розробки.

- Чому Ви обрали такий достатньо екзотичний юридичний напрямок – захист прав на об’єкти інтелектуальної власності? Як у Вас усе розпочиналося? Що найбільше надихає у Вашій роботі?

- Почну з другої частини питання. Ще у шкільні роки я захопився екологією, а точніше промисловою мікробіологією. Перші кроки в науці я зробив в однойменному гуртку Київського палацу дітей та юнацтва. Потім здобув вищу освіту та захистив кандидатську дисертацію у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського. Передусім, я інженер-хімік, а вже потім патентний повірений. В ІР-бізнес я прийшов завдяки батьку. Цей шлях був поступовим і почався з посиденьок на софійській кухні, коли батько приніс з роботи Міжнародну патентну класифікацію в кількох томах і почав розповідати мені про те, що таке винаходи. В результаті мені довелося змінити лабораторію на офісний кабінет, але я все ще залишаюся викладачем КПІ. Я навчаю студентів мріяти, вірити у свої сили та не боятися творчих розчарувань, адже шлях до зірок, як відомо, пролягає через терни.

Що стосується натхнення, то цього мені не бракує. Як би пафосно це не звучало, але саме ми (патентні повірені) тримаємо руку на пульсі наукового прогресу. В нашій роботі немає рутини, а кожен день несе свої цікавинки та несподіванки. Оскільки спеціалізація нашого Бюро – це складні кейси (як у питаннях захисту винаходів, так і у торговельних марках), то сумувати мені не доводиться.

До речі, лише ставши патентним повіреним, я дізнався, що багато визначних постатей (наприклад, фізик Альберт Ейнштейн) починали свою кар’єру в патентних Бюро. В СРСР був дуже популярним пригодницький фільм «Земля до запитання» про радянського розвідника Льва Маневича, який працював у Європі під прикриттям патентного повіреного. З цим фільмом пов'язаний кумедний випадок. Мій батько знявся там у масовці, оскільки болгарських студентів часто запрошували на львівські знімальні майданчики, коли потрібно було грати італійців. Тобто наша робота може бути не просто цікавою, але й героїчною. Звичайно, це я жартую.

- У Вашого Бюро два офіси в різних країнах. Як побудована комунікація між ними? Чи плануєте Ви подальше розширення фірмової мережі?

- Завдяки сучасним технологіям, з комунікацією у нас немає проблем. Щоправда, і в Києві, і в Софії десь у далеких шухлядах сховані портативні механічні друкарські машинки. Це спогад про те, як все починалося. Також ми не поспішаємо викидати факс-апарати, адже за допомогою цього засобу зв’язку з нами комунікує українська митниця та Європейське відомство з товарних знаків і дизайнів (EU IPO). Звичайно, ми з колегами часто їздимо у спільні відрядження та на різні конференції. Це ще одна вагома перевага нашої професії. Адже працюючи, ми відкриваємо для себе нові держави та міста, спілкуємося з людьми різних культур. Саме тому я вважаю патентних повірених одними з найактивніших учасників т.зв. народної дипломатії.

Що стосується перспектив, ми постійно розширюємо горизонти нашої діяльності. Завдяки міжнародним угодам та розгалуженій партнерській мережі Бюро працює майже в усьому світі (від Австралії до Гондурасу, від Північно-Африканської Республіки до Канади). Однак основні регіони, де ми де-факто діємо самостійно або з формальним залученням партнерів, це ЄС, Україна, Болгарія та країни колишнього СРСР.

На сторінці Бюро у ФБ ми розміщуємо охоронні документи країн, в яких завдяки нам або за нашої участі були отримані свідоцтва та патенти. Сподіваюся, що на базі цих зображень через кілька років ми зможемо зробити інтерактивну ІР-карту. До речі, найвишуканіші охоронні документи, як на мене, видає Японія, а найскромніші – Колумбія. До речі, коли ми нарешті отримаємо патент Гондурасу, я зроблю для себе відповідний принт на футболці.

EmilBenatovPartners_Presentation 12.08. UA

- Наскільки велике навантаження лягає на плечі патентного повіреного в Бюро «Др. Еміл Бенатов та Партнери»?

- В Бюро працює 5 патентних повірених, які мають різні спеціалізації. Звичайно, найбільше навантаження лягає на партнерів, оскільки ми повинні слідкувати за галузевими трендами, змінами в законодавстві, а також за конкурентним середовищем. Зауважу, що ми, як і багато наших колег з інших фірм, відчуваємо гострий дефіцит фахівців патентознавців і висококваліфікованих технічних перекладачів. Передусім, це пов’язано із загальним погіршенням рівня технічної та природничої освіти в Україні та Болгарії. Така ситуація призводить до того, що навантаження на наших патентних повірених щороку зростає, адже окрім основної роботи, нам доводиться займатися додатковою освітою наших співробітників.

- Які тенденції надання юридичних послуг в ІР-сфері Ви можете виділити?

- Сьогодні в Україні ми спостерігаємо тенденцію до зростання кількості заявок на винаходи, що свідчить про початок формування нового й потужного інноваційного кластера у бізнес-середовищі. Наші клієнти розробляють серйозні технології, які потребують захисту (на жаль, здебільшого в іноземних юрисдикціях). Шкода, що Україна досі не має жодних програм для підтримки вітчизняних винахідників. Наприклад, Японія, Корея, країни-члени ЄС та навіть Росія надають заявникам гранти для фінансування іноземного патентування перспективних заявок, усвідомлюючи, що таким чином вони інвестують у свою економіку.

- Сьогодні в багатьох країнах світу існують IP-суди. В Україні цей процес лише розпочинається. Чого Ви очікуєте від діяльності новоствореного українського IP-суду?

- Спеціалізований ІР-суд вкрай необхідний Україні, адже ситуація, коли суддя в один день може займатися розлученням, кримінальними провадженнями та ІР-справами, є абсурдною. З огляду на результати двох відбіркових етапів конкурсу, мої очікування від спеціалізованого суду є достатньо стриманими, оскільки в переліку кандидатів, які пройшли ці два етапи, є кілька одіозних прізвищ, а висновки Громадської ради доброчесності Вищою кваліфікаційною комісією суддів України були цинічно проігноровані.

- Чи беруть участь юристи Вашої команди в конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності?

- Ні. Практика показала, що залучення до конкурсу адвокатів, судових експертів та патентних повірених є фікцією. Як мені відомо, жоден кандидат, який не мав відношення до судової влади або державної служби, не пройшов у третій етап. До того ж їхні показники (фахівців, які мають 10-20-річний практичний досвід у нашій галузі) були нижчими, ніж показники чиновників і суддів, які за свою кар’єру не слухали жодної ІР-справи.

- На Вашу думку, чи повинні судді IP-суду мати технічну освіту?

- Так, це бажано, але необов’язково. Адже навіть досвідчений інженер не може розбиратися в усіх галузях науки й техніки, тому для цього до процесу залучають відповідних експертів. Зазвичай у справах, пов’язаних з товарними знаками,досить знань та кваліфікації суддів цілком достатньо для винесення рішення без залучення експертів, що значно пришвидшує розгляд справи та знижує фінансове навантаження на сторони. На жаль, наявна судова практика відбиває у суддів бажання виносити такі рішення, адже апеляційна інстанція їх скасовує.

- Які помилки найчастіше вчиняють компанії, звертаючись до фахівців із захисту інтелектуальної власності?

- Головна помилка бізнесу – звертатися до патентних повірених за допомогою, коли їхній розкручений, але незахищений бренд вже активно імітують чи відтворюють, або коли їхнє інноваційне технічне рішення успішно впроваджене у серійне виробництво.

- Назвіть ключові особливості одержання правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, які необхідно знати бізнесу?

- По-перше, до подачі заявки потрібно тримати язик за зубами. По-друге, серйозний ІР-проект міжнародного ґатунку потребує значних інвестицій. По-третє, низька вартість IP-послуг, особливо коли це стосується захисту прав на винаходи, є нагодою замислитися, чи за адресою ви звертаєтеся. По-четверте, деякі ноу-хау-родзинки не варто розголошувати у патентних заявках. Існує така міська легенда, що якась європейська компанія придбала в СРСР за валюту технологію випікання бородінського хліба. Документацію передали, лінію побудували та запустили, а хліб випікався несмачний. Як місцеві фахівці не старалися, нічого не виходило. Тоді «виписали» радянського фахівця, який зайшов у цех і розбив скло у кватирці. По-п’яте, але це вже зауваження до держави, нам вкрай необхідно підвищувати ІР-грамотність населення, тобто курс «Основи інтелектуальної власності» повинен бути у навчальних планах всіх ВНЗ, а можливо, варто починати ще зі шкільної лави.

- Чи може наявність патенту в Україні зашкодити отриманню патенту в іншій країні?

- Безперечно, оскільки одним із критеріїв патентоздатності є новизна. Заявник має 12 місяців від подання національної заявки (наприклад, української) для подальшого «входження» в інші країни. У разі використання інструменту міжнародної заявки за системою Договору про промислову кооперацію (РСТ) цей термін можна продовжити до 31 місяця. З преси ми знаємо, що патентні відділи великих корпорацій стежать за цікавими розробками, вивчаючи патентні публікації, та залюбки використовують їх на тих територіях, де у власників немає патентного захисту.

- Чи завжди Вам та команді вдається досягти бажаного результату, якщо мова йде про спори щодо торговельних марок? Наскільки важко зрозуміти, на чиєму боці правда?

- Захист прав на торговельні марки – це дуже «перегрітий» ІР-сегмент. Тут у нас є сильна конкуренція з юристами, адже тепер будь-яка юридична компанія з мінімальними амбіціями береться за надання послуг з реєстрації ТМ. Ми маємо адвокатську групу, яка веде справи наших клієнтів в українських судах. Скажу відверто, що зміст деяких експертних висновків і судових рішень не вкладається у голові, тому інколи дуже важко звітувати перед нашими іноземними клієнтами. Проте ми ніколи не здаємося, оскаржуємо рішення і здебільшого перемагаємо.

Для мене як вузькопрофільного юриста та інженера деякі процесуальні трюки адвокатів, затягування процесу, перекручування фактів та словесна еквілібристика виглядають достатньо дивними. Звичайно, наші адвокати ніколи не вдаються до подібних дій. Наша зброя – залізна аргументація, підкріплена непорушною доказовою базою, а також віра у верховенство права. Окрім того, мені дуже шкода, що наше професійне співтовариство зазвичай не розбирає помилки, допущені суддями, та не виносить їх на обговорення громадськості. Це нікому не йде на користь.

- Як нові технології змінюють сферу інтелектуальної власності?

- Серу Вінстону Черчелю приписують вислів: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Для роботи патентного повіреного доступ до інформаційних ресурсів є критичною необхідним. У країнах-членах ЄС весь шлях заявки від подачі до отримання охоронного документа може бути відстежений у найдрібніших подробицях будь-якою зацікавленою особою. Це дозволяє не лише втілити на практиці принцип змагальності сторін (це особливо актуально для реєстрації прав на ТМ), але й заощадити кошти заявника на різних інформаційних пошуках.

В Україні держава декларує принципи прозорості в ІР-сфері та одночасно намагається втримати монополію на інформацію. Досьє українських заявок недоступні он-лайн, хоча паперові копії можна замовити, сплативши відповідні збори. Також неможливо проводити повноцінні пошуки у відкритій базі поданих заявок на реєстрацію ТМ, тому що за регламентами ДП «УКРПАТЕНТ» вона є дуже «урізаною». Нарешті Мін’юст зробив свій скромний внесок у справу інформатизації ІР-сфери, заборонивши ДП «УКРПАТЕНТ» публікувати адреси заявників, а також, що зовсім дивно, інформацію про патентного повіреного, який подав заявку, посилаючись на захист персональних даних. Останнє заважає зацікавленим особам, наприклад, домовлятися про добровільне відкликання заявки, якщо вона була подана з порушенням прав таких осіб. Заради справедливості варто згадати позитивні зрушення – вже кілька років у ДП «УКРПАТЕНТ» ефективно працює електронна подача заявок.

- Чи здійснює Ваше Бюро підтримку громадських проектів, пов’язаних з ІР-сферою?

- Так, ми приділяємо значну увагу популяризації знань про захист прав на об’єкти права інтелектуальної власності. У 2018 р. обидва наші офіси започаткували вручення премій пам’яті доктора Еміла Бенатова для молодих винахідників. Переможці цьогорічного конкурсу вже отримали премії.

- Які події в ІР-сфері за 2018 р. Ви можете відзначити? Що пропонуєте змінити?

- Головна подія для нашої фірми цього року – ювілей, який ми святкували у Києві та Софії. Ми надзвичайно вдячні нашим друзям і партнерам, які розділили з нами це свято, адже саме завдяки їхній підтримці, критиці, підказкам ми стали такими, якими є сьогодні. Що стосується глобальних питань та змін, основне, що спадає на думку – реформування ІР-законодавства. На мою думку, саме це наразі є найбільш нагальною проблемою.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати