Популярні матеріали

06 липня 2017, 13:59

Legal Engineer – це новий ступінь розвитку юридичного бізнесу в Україні

Михайло Гончарук
Михайло Гончарук засновник платформи фінансування судових процесів OpenLex
Олексій Кравченко
Олексій Кравченко засновник Академії консалтингового бізнесу
Дмитро Форемний
Дмитро Форемний представник Гаазького Інституту Інновацій в Праві (HiiL) в Україні, співзасновник Legal Startup Crash Test і Effectius

За останні декілька років поняття «юридичний бізнес» у класичному його розумінні зазнало значних трансформацій. Ключовим вектором та водночас відправною точкою цих змін став Legal Tech. Щодня технології змінюють юридичний ринок (та й повсякденне життя). В чому ці зміни знаходять своє відображення, як вони допомагають чи, можливо, заважають юристам – обговорювати учасники другої міжнародної конференції юридичних інновацій Legal Tech Kyiv 2017. «Юридична Газета» поспілкувалася з організаторами та учасниками заходу – засновником платформи фінансування судових процесів OpenLex Михайлом Гончаруком, засновником Академії консалтингового бізнесу Олексієм Кравченком та Агентом Інновацій у Праві в Hiil Justice Accelerator Дмитром Форемним

- 24.05.2017 р. Академія консалтингового бізнесу та Open Lex вже вдруге провели Міжнародну конференцію юридичних інновацій Legal Tech Kyiv 2017. Скажіть, що або хто виступив натхненником заходу? Чому саме така тема?

EP4E7203 - Михайло Гончарук: Ідея проведення цього заходу виникла ще в минулому році, коли ми розробляли проект ОpenLex та розмірковували над питанням втілення деяких IT-рішень. Такі конференції вже кілька років поспіль проводяться у США та Великобританії. У процесі обговорення з колегами української конференції Legal Tech до нас долучився Олексій Кравченко зі своєю командою.

- Олексій Кравченко: Ми бачимо та на власному досвіді переконуємося, що втілення ІТ-рішень у процеси юридичного бізнесу відкривають для нас нові горизонти: ми маємо більше інструментів для роботи, можемо систематизувати та вдосконалювати свої дії, а також запропонувати більше рішень своїм клієнтам. Тому ми вирішили поділитися своїм досвідом та зібрати фахівців, які вже працюють з інноваціями.

- Що цікавого було на тогорічній конференції Legal Tech Kyiv? Чим відрізняється цьогорічний захід?

- М.Г: Як на мене, відстань між конференціями в один рік продемонструвала значні зміни у сприйнятті окресленої теми. Минулого року багато хто взагалі не розумів, кого і для чого ми збираємо на своєму майданчику, про що будемо говорити. Цьогоріч такі питання не виникали. До того ж все більше і більше юридичних компаній дивляться у бік Legal Tech інновацій.

О.К.: За рік у законодавстві багато чого змінилося, з’явилися нові поняття та технології. Якщо говорити про інновації, варто відзначити, наприклад, появу технології захисту інформації Block Chain та програмного забезпечення, з яким юристам доведеться працювати, а також поширення сфери впливу ІТ-права. Це тягне за собою перегляд бізнес-процесів та вивчення юристами нових сфер діяльності. Тут без допомоги ІТ-шників ми, правники, навряд чи зможемо впоратися. Тому формат подібних конференцій, які передбачають вирішення питань як юристів, так і фахівців ІТ-індустрії, набувають актуальності.

- Які актуальні питання розглядалися цього року, що не висвітлювалися минулого?

- М.Г: Я сказав би, що цього року була зовсім інша якість обговорюваних питань. Питання доцільності реалізації електронного суду вже не стоїть так гостро, адже держава повільно та поступово рухається у цьому напрямку. Це одна з головних тем Legal Tech Kyiv. Крім того, Україна стає більш цікавим об’єктом для європейських країн. До речі, варто відзначити, що цього року до нас приєдналися закордонні спікери.

- Розкажіть про тематику та спікерів Legal Tech Kyiv 2017.

О.К.: Ми виділили 3 основні напрямки конференції: світові тренди в Legal Tech, інвестиції в цю сферу та перспективи розвитку. Також ми надали можливість українським розробникам програмного забезпечення презентувати свої стартами. Ми були вражені результатами спільної діяльності розробників з юристами.

- Кожен доповідач самостійно обирав тему свого виступу, чи Ви як організатори складали програму конференції?

- М.Г: Програма формувалася спільними зусиллями організаторів та спікерів. Головною метою було залучити актуальний та практичний контент. 

Кравченко О.К.: Ми вдячні модераторам, що безпосередньо є практиками у темах сесій, які вони вели. Олена Локайчук, Дмитро Форемний та Едвард Смишляєв змогли спрямувати виступи спікерів у єдине русло, поставити додаткові питання, відповіді на які сформували повну уяву про нові можливості на ринку юридичних послуг завдяки технічним розробкам. Конференцію було організовано завдяки зусиллям команди Академії консалтингового бізнесу, яка виступила в ролі діджитал-агентства та вчергове нам довела, що використовуючи сучасні технології, можна набагато легше та ефективніше досягти поставленої мети.

- Кого б Ви ще хотіли бачити у ролі спікерів?

- М.Г: Більше вітчизняних Legal Tech проектів та людей, які надихають інших на їх створення. 

- О.К.: Нас надихає кількість молодих спеціалістів – представників нового покоління правників, які охоче впроваджують інновації, та технічної молоді, яка чутлива до змін і появи нових можливостей та вміє технічно втілювати ідеї юристів у життя. Однак хотілося б також бачити на подібних заходах більш зрілу аудиторію, яка, на жаль, консервативна і не дуже охоче приймає новітні технології.

- Розкажіть детальніше про міжнародні межі конференції? Які країни є цільовою аудиторією для участі та перегляду?

- Дмитро Форемний: Насамперед, конференція була сфокусована на українському юридичному ринку, проте участь спікерів з Німеччини та Нідерландів показує, що ми стаємо цікавими для Європи. Це скоріше перше знайомство, ніж глибока співпраця ринків, але надалі все залежить від нашого бажання обмінюватися досвідом і впроваджувати знання колег з Європи та Сполучених Штатів. Очевидно, що двері для нас відкриті.

- Які країни є цільовою аудиторією для участі та перегляду?

- О.К.: Ми не обмежуємо аудиторію. Як представники юридичного бізнесу ми розуміємо, з якими проблемами має справу кожен представник професії. По-перше, це часовий ресурс; по-друге, ресурс персоналу. Якщо ти працюєш сам, важливо особисто зробити ефективною свою роботу за короткий робочий день. Тому починаєш шукати шляхи, як оптимізувати процес. Що стосується персоналу, то навіть кваліфіковані та досвідчені спеціалісти зіштовхуються з величезними обсягами інформації, яку потрібно структурувати, обробити та компетентно використати. У нагоді завжди стають технічні інструменти, які дозволяють зробити це швидше та якісніше. Я вважаю, що ті інструменти, які презентували розробники, будуть актуальними не лише в Україні.

- Для кого конференція була корисною?

- О.К.: За відгуками учасників, ми зрозуміли, що наступного року, крім правників та ІТ-шників, будемо запрошувати ще й власників бізнесу, оскільки дуже багато питань, які обговорювали на конференції, є актуальними для них. Наприклад, тепер перед тим, як укласти угоду, є технічна можливість перевірити свого контрагента. Це робить бізнес більш безпечним та передбачуваним, дозволяє не втрачати час та прибутки. Однак мало хто з бізнесменів знає про таку можливість.

- З якими труднощами довелося та доводиться зіштовхуватися у процесі організації заходу?

- О.К.: Ми спостерігаємо, що багато власників бізнесу їдуть за кордон, щоб дізнатися про практику ведення бізнесу, освоїти технічні навички для одержання конкурентних переваг. Проте український бізнес є специфічним, а тому розробки, які є в Європі, потребують адаптації. Багатьом здається, якщо розробка імпортна, то вона варта уваги. Мені прикро, що українські розробки, за якими вже сьогодні полюють іноземні компанії та якими пишається світ, у нас мало цінуються. Як-то кажуть, «на своїй землі пророка немає». Хочеться, щоб український бізнес був лояльнішим до вітчизняних стартаперів.

Для участі у конференції ми намагалися зібрати практиків, які вже застосовують у своїй роботі технологічні розробки або займаються розробкою програмного забезпечення для юридичного бізнесу. Оскільки це провідні спеціалісти, які мають відповідне завантаження та щільний графік роботи, нелегко було організувати та зібрати найкращих на єдиному майданчику. Ми вдячні тим, хто долучився до проекту та інвестує у напрямок Legal Tech в Україні.

- Яким Ви бачите майбутнє юридичного бізнесу під впливом Legal Tech у найближчі, скажімо, 5 років?

- М.Г: На мою думку, технології точно не замінять роботу юриста. Вже сьогодні юристи працюють з новими формами злочинів, видами доказів, способами збору та аналізу інформації etc. Однак саме технології можуть зробити таку роботу ефективнішою. З іншого боку, очевидно, що юристам доведеться ставати більш «технологічними», щоб відповідати об'єктивним викликам часу.

19821104_1403804119736803_1365021815_o - Д.Ф.: Найбільша зміна, що відбудеться найближчим часом – це спрощення доступу до юридичних знань для пересічних громадян. Демонополізація юридичної експертизи в інтернеті, яка зараз відбувається, дійде до того рівня, що юрист як людина, котра знає, як скласти документи, щоб легалізувати відносини між сторонами, більше не буде потрібна, оскільки скористатися сучасним онлайн-конструктором буде набагато швидше та дешевше.

Корпоративні клієнти хочуть «big bang for a buck», тобто більше послуг за менші гроші. В рутинних завданнях людина стає цьому перепоною. Наприклад, сервіс beagle вже зараз вкаже, де в договорі вузькі місця та виділить їх кольором, щоправда, наразі лише англійською мовою. Тобто завдання юристів стануть іншими – більше комунікативними, менеджерськими, технічними. 

- О.К.: Юристам доведеться змінюватися, опановувати нові напрямки права, вчити англійську мову, розбиратися з ботами та інноваціями. З’являється нова юридична професія Legal Engineer – це новий ступінь розвитку юридичного бізнесу в Україні. Правники, які будуть освоювати цей напрямок, матимуть значні конкурентні переваги.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати