28 січня 2019, 11:52

«Кінцевий результат реформи ДФС — відсутність адміністративного тиску на чесних платників податків»

Опубліковано в №4-5 (658-659)

Сергій Верланов
Сергій Верланов заступник Міністра фінансів України

Чи в пріоритеті у держави реформування ДФС? Як повернути довіру платників податків до фіскальних органів? Чи потребує адміністрування податків нових підходів? Про все це та про багато іншого «ЮГ» розповів заступник Міністра фінансів Сергій Верланов

Сергій Верланов

— Пане Сергію, нещодавно Ви перейшли працювати з юридичного бізнесу в державний сектор. На Вашу думку, чим відрізняються ці сфери? Як пройшла адаптація?

— Звісно, робота на державній службі відрізняється від інших сфер. Якщо порівнювати роботу в Міністерстві з роботою в бізнесі, то потрібно звикнути, що ти не контролюєш свій час і не можеш заздалегідь планувати свій календар. У бізнесі, якщо ми домовилися про зустріч за півроку і це записано в моєму календарі, то це означає, що ми неодмінно зустрінемося у запланований час. На державній службі є наради, на які викликають терміново, які не можна перенести, тому мій календар постійно перебуває у процесі змін.

Водночас у Мінфіні робота відбувається щодня. Це не те місце, де можна сказати: «Зараз ми візьмемо паузу на 3 місяці, все підготуємо для реформи та почнемо її втілювати». Тут одразу потрібно включатися в роботу, займатися поточною діяльністю, паралельно щось змінювати та реформувати. Державний апарат — це точно не спринт, тут потрібно бути готовим до марафонів, а ще краще — до естафет, де у тебе є надійна команда.

— До Ваших повноважень належить вирішення великої кількості питань (зокрема, щодо податкової та митної політики), реформа ДФС і митної служби, фінансові розслідування. Чи допомагає Ваш попередній досвід у здійсненні цієї діяльності?

— Сьогодні, маючи більше ніж 15‑річний досвід у галузі захисту прав платників податків та податкового консультування, я розумію певні процеси, які необхідно трансформувати, щоб податкова система України вийшла на новий якісний рівень.

Працюючи у приватному секторі, я не був осторонь державотворчих процесів та активно просував ідеї перетворень як співголова правового комітету Американської торговельної палати в межах робочих груп Міністерства фінансів, ДФС та профільного парламентського Комітету. Також потягом останніх 2-х років я мав нагоду дещо активніше долучитися до судової реформи (зокрема, до процесу формування нового Верховного Суду як член Громадської ради доброчесності).

Професійний та життєвий досвід, а також дії конкретних людей з приватного сектору, які пішли на державну службу, стали одним з важливих чинників під час прийняття рішення.

— Чи потребують законодавчих змін зазначені сфери?

— Реформа ДФС — це пріоритет не лише Мінфіну, але й усього державного апарату. Ми бачимо, що не виходить об'єднати митницю і податкову службу в одну ефективну юридичну особу. Якщо це не запрацювало належним чином за останніх 6 років, то вже й не запрацює.

Тому зараз наше завдання — розділити ДФС на рівнозначні за функціоналом органи та реформувати кожен окремо, забезпечити керованість, функціональну ефективність та демілітаризацію обох органів. Водночас реформа ДФС не повинна впливати на сталість бюджетних надходжень, оскільки в цьому році у нас є критичні моменти виплат за міжнародними запозиченнями.

Сьогодні ми активно займаємося реформою ДФС. Уряд схвалив постанову про утворення Державної податкової служби та Державної митної служби як окремих центральних органів виконавчої влади. Наразі відбувається процес формування міжвідомчої робочої групи. До її складу ввійдуть представники органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій, народні депутати, експерти, представники бізнесу. Робоча група аналізуватиме пропозиції щодо реформи податкової та митниці, а також подаватиме на розгляд Кабміну розроблені рекомендації. Через 1,5‑2 місяці ми ухвалимо положення про функціонал обох служб, а після цього оголосимо конкурс на їх очільників.

Основним завданням реформи ДФС має стати зменшення (навіть до відсутності) адміністративного тиску на чесних і прозорих платників податків, які виконують свій конституційний обов'язок. Водночас фіскальні органи мають концентрувати свої зусилля на нових напрямках у роботі: запобігання несплаті та раннє реагування, інтенсивна міжнародна співпраця з нашими партнерами з обміну інформацією та запобігання транскордонним зловживанням, інтелектуальна та швидка робота з трансфертним ціноутворенням.

Сергій Верланов

— Які цілі Ви ставите перед собою на посаді заступника Міністра фінансів? На реалізацію яких проектів можна очікувати у 2019 р.?

— На сьогодні існує чіткий перелік завдань, які є пріоритетними. Це реформа ДФС, імплементація міжнародних зобов'язань України (зокрема, Угоди про асоціацію, BEPS та MLI), трансформація галузевого податкового регулювання на засадах прозорості та недискримінації.

У податковій сфері ми візьмемо курс на розвиток онлайн-сервісів та автоматизацію. На порядку денному — оцінка податкових розривів та потенційних надходжень, перегляд критеріїв ризику, зміна порядку відбору платників для перевірок. Поступово Мінфін планує запровадити електронні документальні перевірки (почне з великих платників). Зміняться підходи до роботи з податковим боргом. Також серед пріоритетів запровадження правил BEPS та міжнародний обмін інформацією.

Минулого року ми зробили важливі кроки для боротьби з ухиленням від оподаткування: підписали конвенцію MLI, спільно з НБУ розробили законопроект про впровадження Плану дій BEPS, що підвищить ефективність податкового регулювання та запровадить єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами. Наразі чекаємо на ратифікацію парламентом Угоди FATCA, а також продовжуємо працювати над приєднанням України до CRS.

В реформі адміністрування податків нашим пріоритетом є трансфертне ціноутворення. На початку січня у структурі ДФС був створений Департамент трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Відповідне управління також утворили у складі Офісу великих платників податків. Передбачено, що у складі цих структур діятимуть підрозділи, які аналізуватимуть документацію з трансфертного ціноутворення, здійснюватимуть моніторинг контрольованих операцій, враховуючи галузеву специфіку та обмін податковою інформацією з іншими країнами, а також виявлятимуть схеми агресивного податкового планування і зловживання податковими конвенціями.

У 2019 р. ми продовжимо працювати над впровадженням новітніх РРО. Ми вже звільнили підприємців від щоденного вклеювання фіскальних звітних чеків у розрахункові книжки. Раніше підприємці, щоб зареєструвати касовий апарат, витрачали не лише гроші, але й час (в середньому 5 днів). Це простій у роботі та недоотриманий дохід. Новий порядок реєстрації спрощує цей процес. Ми намагаємося викорінювати неефективність та бюрократію з життя підприємців. Чим людяніше держава ставитиметься до бізнесу, тим більше стимулів матиме бізнес, щоб працювати чесно та прозоро. Я вдячний всім представникам бізнесу, експертам та громадськості, які активно долучилися до роботи.

В митному напрямку нашим завданням є запровадження інституту авторизованого економічного оператора, приєднання України до транзитної процедури ЄС/ЄАВТ для покращення митного контролю. Мінфін також працюватиме над запровадженням методики вимірювання середнього часу випуску товарів, оновить систему контролю визначення митної вартості. Запрацює постмитний контроль і контроль за ланцюгами поставок та реалізації товарів на митній території України.

З 16.04.2016 р. запрацює «Єдиний рахунок» для зарахування митних платежів. Нещодавно «Єдиний рахунок» запрацював у пілотному режимі. Насправді, це дуже зручно та значно заощаджує час. Адже наразі кожна митниця має власний «Єдиний рахунок», тому підприємець, який здійснює митне оформлення у різних митницях, має перераховувати митні платежі на кілька окремих рахунків. «Єдиний рахунок» спрощує цю процедуру. Відтепер у підприємця буде лише один рахунок, з якого списуватимуться митні платежі при митному оформленні в будь-якій митниці.

— З якими основними проблема Ви зіштовхнулися на новій посаді?

— У рік виборів важче вести дискусії, адже наші колеги у Парламенті та всі, з ким ми співпрацюємо, дивляться на процеси крізь призму очікування двох виборів. Нам досі потрібно ухвалювати багато непопулярних рішень. Політикам дуже важко ухвалювати такі рішення у рік виборів. Ми вирішуємо цю проблему дискусіями. Щось вдається, щось ні, але рухаємося далі.

Є багато законодавчих ініціатив, які я назвав би «фіскально безвідповідальними» (або, як часто їх називають, «популістськими»). Чим ближче до виборів, тим більше таких ідей. Можна підготувати багато ініціатив: знизити всі податки або збільшити всі видатки. Однак є проблема — хтось має за це заплатити. Україна і досі є тією країною, в якій ще не врегульовано всі системні дисбаланси. У нас дефіцитний Пенсійний фонд, який ми дотуємо з держбюджету. До речі, у 2019 р. третина бюджету йде на обслуговування та погашення боргів, накопичених у попередні періоди. Це неймовірні цифри!

— Яка доля реформування податкової міліції (в межах реформування ДФС)? Що має бути змінено? Що планується змінити?

— Реформа передбачає розділення сервісної та правоохоронної функцій ДФС. Останню передадуть новому органу, який розслідуватиме фінансові злочини. Податкова міліція має залишитися маленькою компактною службою, яка працюватиме з фінансовими злочинами, фіктивним підприємництвом, несплатою податків, незаконним обігом палива, спирту і тютюну. Я вважаю, що третину складу правонаступниці податкової міліції (це буде або служба фінансових розслідувань, або якась інша назва) мають скласти учасники бойових дій, які пройшли АТО, оскільки у них інша ціннісна шкала.

Позиція Мінфіну полягає в тому, що цей орган має бути компактним, він повинен займатися безпосередньо фінансовими злочинами в межах тієї підслідності, яка наразі є у податкової міліції. Коли перші роки діяльності доведуть його інституційну спроможність, тоді необхідно шляхом прийняття закону або іншим чином трансформувати його в орган, який займатиметься усіма економічними злочинами.

— Представники бізнесу постійно наголошують на необхідності лібералізації податкової та митної системи з метою полегшення введення бізнесу, а також, як наслідок, залучення інвестицій в Україну. Чи можна знайти баланс між інтересами держави та бізнесу?

— У сфері оподаткування бізнесу я працюю вже 15 років. Державна податкова служба (раніше — Міністерство доходів і зборів) з 1996 р. завжди було проблемою №1 для бізнесу. Сьогодні ситуація змінилася. Проблема №1 — це так звані ризики країни загалом, макроекономічна ситуація та верховенство права. Податкове навантаження в Україні можна зіставити з ситуацією в Центрально-Східному європейському регіоні.

Для прикладу, відшкодування ПДВ. Наразі, якщо це питання виникає у відносинах з бізнесом, то лише в контексті старого ПДВ, яке недоперевірили або за яким є судові процеси. Загалом, після запровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ це питання більше не входить у ТОП‑10 питань бізнесу. Чому? Тому що була створена прозора і зрозуміла система, яка дає бізнесу впевненість, що все відбувається у справедливий спосіб, вплив чиновників прибрано, корупція ліквідована.

Аналогічно в іншому питанні, зокрема, щодо електронних послуг. Чим більше їх буде, тим легше працюватиметься бізнесу. Напрямків роботи дуже багато (наприклад, податкові роз'яснення). У 2016 р. були ухвалені зміни до Податкового кодексу, якими Мінфіну дозволено надавати податкові роз'яснення, щоб кожний платник податків не писав у ДФС і не просив роз'яснити якусь ситуацію. Є питання, які вимагають узагальненого роз'яснення, які можуть використовувати всі платники податків. За 2018 р. ми видали 12 податкових роз'яснень, ще 5‑6 перебувають в роботі.

— Як змінилася ситуація з «євробляхами» після прийняття закону? На Вашу думку, чи вдалося знайти компроміс, який всіх влаштує?

— Прийняття закону — це один з тих кроків, які потрібно було зробити раніше. Проблему автомобілів на єврономерах ми вирішували разом з Комітетом Верховної Ради. За лідерство в цьому процесі варто відзначити Ніну Южаніну. Встановлені законом умови розмитнення автомобілів, на мою думку, можна назвати ексклюзивними. Ринок вживаних автомобілів у нас був дещо деформований: були встановлені обмеження за віком автомобілів, дуже високі захисні мита. Це спровокувало ситуацію з автівками на єврономерах. До того ж у нас не було правового поля. Оскільки офіційно не можна було купити таке авто, то його не можна було офіційно розмитнити.

Отже, я вважаю, що прийняте рішення є правильним. Воно дозволить людям розмитнити автомобілі та стати законними власниками з чистою совістю. Окрім того, ставки мита та акцизу були безпрецедентно знижені. Звісно, існує певна межа, коли розмитнення вживаного авто є економічно недоцільним. Як правило, це автомобілі 13‑20‑річного віку. Якщо власники не захочуть їх розмитнювати, нехай утилізують або вивозять за межі України.

За нашими даними, на момент прийняття закону в Україні перебувало близько 630 тис. автомобілів на єврономерах. Державний бюджет може з них отримати від 5 до 10 млрд грн, але багато залежить від того, коли саме їх легалізують та чи легалізують взагалі. При цьому в законі є чітка норма, яка співвідноситься з Бюджетним кодексом та Законом про Державний бюджет, за якою всі ці платежі підуть у Пенсійний фонд. Тому я закликаю всіх автовласників допомогти з його наповненням, таким чином подбавши про своєчасну виплату пенсій.

За останніми даними (станом на 23.01.2019 р.), після набрання чинності законом було оформлено майже 44 тис. автомобілів з єврономерами. Це автівки, які були ввезені на митну територію України з 01.01.2015 р. до набрання чинності новими правилами ввезення таких автомобілів та перебували в митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. Від розмитнення автомобілів на єврономерах до бюджету вже надійшло майже 2,8 млрд грн.

— Ініціатива впровадження програми e‑Receipt, за словами її ініціаторів, дозволить контролювати ланцюги поставок з метою протидії контрабанді. Чи плануються ще якісь програмні (системні) нововведення для стимулювання прозорості ведення бізнесу в Україні?

— Якщо подивитися на країни ЄС, то контроль на митниці не є головним контролем. У Європі неможливо продати товар, якщо він належним чином не оформлений. В Україні, на жаль, сьогодні абсолютно законно, використовуючи спрощену систему оподаткування, можна торгувати будь-яким товаром, не маючи на нього первинних документів. Як наслідок, контрабанда існує, адже можна легко продати речі, які були контрабандно завезені.

Тому наша стратегія — це фіскалізація та розширення застосування РРО. Коли ми переходимо у безготівкові розрахунки, набагато легше слідкувати за грошовими потоками. Наразі в межах робочої групи в Мінфіні ми працюємо над запровадженням новітніх РРО, які будуть використовуватися в інтернет-торгівлі.

З 2015 р. у нас обов'язковим є застосування РРО під час продажу товарів у системі електронної торгівлі. За останні роки нам вдалося майже вдесятеро зменшити кількість перевірок контролюючих органів. Водночас у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг достатньо поширеною є ситуація, за якої великий бізнес використовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, щоб легалізувати продаж товарів високого цінового сегмента, ввезених на територію України без сплати податків і зборів. У такий спосіб знижується реальний обсяг отриманого виторгу. Така ситуація є можливою, зокрема, через відсутність обов'язку застосовувати РРО для переважної більшості ФОПів, які є суб'єктами ССО. Часто трапляються випадки, коли великі компанії (не оформлені як такі юридично) використовують ФОПів-суб'єктів ССО, які насправді працюють на власників великого бізнесу і таким чином фактично не ведуть власний малий бізнес, а просто використовуються як «внутрішній офшор» третіми особами — реальними власниками великого бізнесу.

 

Анонс

15 березня в межах І Форуму з митного права та ЗЕД, організованого АПУ Сергій Верланов виступить з доповіддю на тему реформи ДФС: «Дрейф материків: реформа ДФС і її наслідки для бізнесу».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати