Популярні матеріали

31 січня 2017, 12:02

"Горе адвокатам, які бачать свій заробіток лише в системі БПД", - Андрій Вишневський

Андрій Вишневський
Андрій Вишневський член робочої групи з питань реформування адвокатури, прокуратури та системи безоплатної правової допомоги Ради з питань судової реформи; заслужений юрист України

В Україні система безоплатної правової допомоги (далі – система БПД) з’явилася у 2013 р. Майже за 5 років вона перетворилася на дієвий та розгалужений соціальний інститут. Про систему БПД, результати її роботи та про плани на майбутнє «ЮГ» розповів її очільник Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ.

GEX_3847 (1)

- Пане Андрію, Ви вирішили взяти учать у конкурсі на посаду керівника національної поліції. Чим вмотивоване таке рішення, адже система БПД стрімко розвивається, а для досконалості немає меж…

- Починаючи з 2013 р. (тоді ще з міліцією, а зараз з поліцією) ми намагаємося запровадити дві речі. По-перше, щоб у пам’ятці з інформацією про права, яку дають затриманому, був телефон гарячої лінії системи БПД. По-друге, щоб у приміщеннях районних відділів і в кабінетах слідчих були розміщені плакати, які застерігали б підозрюваного від адвоката за порадою слідчого. Вже п’ятий рік поспіль цього зробити не вдається. Вже і міліція стала поліцією, і керівництво багато разів змінилося… Проте я маю колекцію унікальних за стилістикою та змістом листів-відповідей від МВС, з яких видно, що їх пишуть ті ж незмінні виконавці, а їхній висновок полягає у тому, що зробити це неможливо. Отже, якщо поліція ніяк не може реформуватися, хтось за це має узятися.

Якщо серйозно, я вважаю, що сьогодні система БПД як нова інституція має публічне визнання та хорошу репутацію для того, щоб коли оголошуються відкриті конкурси на керівні посади в інших державних інституціях, заявити про свою готовність поділитися своїм досвідом і допомогти у їх реформуванні. Тому моє рішення більшою мірою пов’язане саме з діяльністю на чолі системи БПД, ніж з особистими міркуваннями. Я не шукаю роботу.

- Якщо говорити про систему БПД, то що вона собою представляє у цифрах? Які висновки можна зробити за 2016 рік?

- Почну з другої частини запитання. Минулий рік був складним, але водночас і результативним. Нам нарешті вдалося внести одну з найголовніших змін до профільного закону, яку ми лобіювали протягом останніх 2-х років. Ця норма стосується уточнення критеріїв належності осіб до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Ми мали справу з двома проблемами.

Межа малозабезпеченості була визначена несправедливо, адже в законі йшлося про те, що право на таку допомогу мають люди, середній сукупний сімейний дохід яких становить менше ніж прожитковий мінімум. По-перше, є проблема у визначенні поняття «сімейний». До нас часто звертаються люди, проблеми яких пов’язані саме з сімейним та спадковим правом. Може існувати конфлікт у родині, через що немає можливості надати інформацію про доходи інших членів сім’ї. По-друге, велика кількість найбільш соціально незахищених людей (зокрема, пенсіонерів та інвалідів), які отримують пенсію чи соціальну допомогу на рівні або трохи більше ніж прожитковий мінімум, не мали права на таку допомогу, тому ми були змушені їм відмовляти. Людям, які при своєму рівні доходів не можуть самостійно найняти адвоката, було складно пояснювати причини відмови. У зв’язку з цим і потужності системи БПД не використовувалися на повну.

Інша проблема стосувалася внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), осіб, які претендують на цей статус, а також осіб, які претендують на статус учасників бойових дій (далі – УБД). З отриманням цих двох статусів у людей часто виникають труднощі, тому вони потребують правової допомоги. Проблему добре ілюструє така цифра: за весь час, поки надається безоплатна вторинна правова допомога у цивільних справах, її отримали 3% учасників АТО. Вони є і були від самого початку суб’єктом права на таку допомогу, оскільки в рамках закону про ветеранів війни за цим статусом вони мають відповідне право. Щодо ВПО, які за ознакою статусу цього права не мали, а могли підпадати під дію ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» за іншими критеріями (зокрема, малозабезпеченості), то їх отримало допомогу у 30 разів менше. Ці дані свідчать, що бар’єр у доступі до правосуддя для ВПО насправді був.

Нам вдалося вирішити цю проблему, завдяки трьом народним депутатам, які внесли поправку до законопроекту «Про Вищу раду правосуддя» після його прийняття у першому читанні. Ця поправка була підтримана парламентом. Відповідно, були внесені зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», які набули чинності з 05.01.2017. Тепер критерій малозабезпеченості визначений таким чином: «Людина має право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо її індивідуальний дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб». Це стосується і пенсіонерів, які отримують пенсію або соціальну допомогу в розмірі, що не перевищує два прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб. Так само суб’єктами права на допомогу стали ВПО, особи, які претендують на статус ВПО, а також особи, які претендують на статус учасника бойових дій, а у випадку УБД – знято обмеження на надання допомоги лише з питань, що стосуються їх соціального захисту.

Ще одним важливим здобутком є збільшення рівня оплати послуг адвокатів. Нам вдалося переконати Мінфін та Уряд збільшити його вдвічі. Щоправда, з 2018 р., однак це природно, оскільки рішення приймалося у кінці 2016 р., коли бюджет на 2017 р. вже був сформований, адже це потребуватиме додатково приблизно 120-130 млн грн на рік. Крім того, ми свідомо відтермінували збільшення оплати на рік, оскільки проблема з якістю БПД, яку надають адвокати, залишається актуальною. Сьогодні у нас немає достатніх інструментів, щоб гарантувати 100% якість послуг адвокатів. У поточному році ми плануємо вирішити цю проблему, наскільки це буде можливо. Принаймні, щоб у 2018 р. працювати лише з тими адвокатами, за якість роботи яких ми зможемо поручитися.

- Яким чином адвокати можуть надавати неякісну допомогу? Вони ж складають іспити, проходять стажування, перш ніж стати адвокатами…

- Питання дуже складне… Воно не є ексклюзивною проблемою системи БПД. Це питання якості адвокатського корпусу в Україні. Наприклад, маю свіжу інформацію з сайту ГПУ про те, що затримано суддю та адвоката під час передачі хабаря у розмірі 3 тис. доларів. За попередніми даними, це міг бути адвокат, призначений для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Чи це проблема системи БПД? Звісно, але для неї це симптоми хвороби, причини якої укорінені в адвокатурі. Суть проблеми у тому, що адвокат йде на такий крок. Не має значення, хто його найняв (держава чи клієнт). На жаль, задокументованих подібних випадків значно менше, ніж реальних. Оскільки сьогодні НААУ відмовляється навіть визнавати, що така проблема існує, шансів на її системне вирішення поки що немає. Ми повинні діяти лише в межах тих повноважень, які є у нас. Ми не можемо втручатися у професійну діяльність адвоката, в його правову позицію. Проте ми можемо проаналізувати його роботу за певний період і зрозуміти, чи він сумлінний та професійний адвокат, чи були у нього дисциплінарні стягнення або скарги клієнтів, чи дотримується він стандартів якості надання БПД. В результаті, можна зробити висновок, працювати далі з цим адвокатом чи ні.

Стосовно цивільних справ, ситуація простіша, оскільки представництво можуть здійснювати юристи, які не мають статусу адвоката. Тому ми й розширили пул штатних юристів. Сьогодні, після того як запустилися бюро правової допомоги (з 01.09.2016), у близько 20% цивільних справ представництво здійснюється саме штатними юристами системи БПД. Поступово ми будемо збільшувати цей відсоток.

Варто відзначити ще одне важливе рішення, яке було прийняте Урядом та Мін’юстом за нашою пропозицією, – децентралізація управління у системі БПД. Це виглядає достатньо технологічним кроком, можливо, не дуже популярним, не настільки важливим, на перший погляд, безпосередньо для публіки. Однак в майбутньому це матиме значний вплив на якість послуг, які надаються центрами БПД. Частину повноважень ми передали від Координаційного центру – регіональним центрам, іншу частину – від регіональних – місцевим. Насамперед, це повноваження, пов’язані з управлінням бюджетними коштами та персоналом. Мета такої децентралізації – максимально наблизити рівень прийняття оперативних управлінських рішень до рівня надання послуг (тобто до територіальних громад, до клієнтів). Ми прагнемо максимально скоротити шлях для зворотного зв'язку від клієнта до управлінця, який може приймати рішення. Це створює нові можливості для підвищення якості наших послуг.

GEX_3835 - Чи проводився аудит роботи системи БПД?

- У 2016 р. завершена незалежна оцінка системи БПД, яка з нашої ініціативи проводилася Радою Європи. Її висновки спростовують всі несправедливі та безпідставні звинувачення, які свого часу висловлювала НААУ та окремі адвокати на адресу системи БПД. Водночас рекомендації в рамках цієї оцінки – дуже цінний матеріал, на основі якого ми будемо планувати вдосконалення системи. Це стосується саме безоплатної правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Також ми пройшли плановий аудит Рахункової палати України – аудит ефективності. Він був дуже важливим для нас, адже підтвердив, що всі кошти, які виділяються на функціонування системи БПД, використовуються законно. Випадків незаконного чи нецільового використання коштів не виявлено. Були певні рекомендації щодо підвищення ефективності управління коштами, але це пов’язано з тим, що система розвивалася дуже динамічно, тому точно планувати бюджетні ресурси було важко, через це виконання бюджету у перші роки роботи не завжди збігалося з планом. На сьогодні нам вдалося вирішити цю проблему: виконання бюджету системи БПД у 2016 р. становить 99,2%.

У минулому році запрацювали 427 бюро правової допомоги. Чому прийнято рішення про розширення мережі офісів? Нагадаю, що з 01.07.2015 р. було відкрито 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Кожний центр обслуговував 5-7 районів області, декілька міст. За результатами перших 6-ти місяців роботи, ми звернули увагу на два показники. По-перше, 80% людей, які зверталися до центрів, потребували не представництва в суді, а надання правової інформації та консультацій (первинна правова допомога). Лише для 20% потребували представництва чи складання документів процесуального характеру (тобто вторинна правова допомога). Другий показник полягає в тому, що 90% клієнтів центру проживали в тому ж населеному пункті, де він розташований. Це означало, що БПД насправді не була доступною для людей. Проаналізувавши перший місяць роботи системи БПД вже разом з бюро, ми побачили, що кількість звернень до системи одразу зросла у 4 рази. Якщо порівняти вересень 2016 р. з будь-яким попереднім місяцем цього ж року чи ІІ півріччя 2015 р., можна побачити різницю у 4 рази. Вона стабільно зберігається, як і динаміка поступового збільшення кількості звернень. Цей факт переконливо доводить, що рішення про розширення мережі доступу до БПД було правильним, обґрунтованим і своєчасним.

Також у минулому році ми достроково перейшли на закупівлі через систему Prozorro. Відповідно до закону, ми повинні були зробити це до 01.08.2016, а зробили – вже з 01.03.2016. При цьому ми значно знизили поріг закупівлі, тобто всі закупівлі, дорожчі за 3 тис. грн, ми проводимо через Prozorro. Завдяки цьому нам вдалося заощадити 11% відповідних бюджетних призначень.

- Все ж таки повернемося до системи БПД у цифрах...

- Від початку роботи системи і до сьогодні ми маємо 180 тис. випадків надання БПД у кримінальних провадженнях в рамках залучення адвоката за призначенням, а також близько 70 тис. випадків надання БПД затриманим за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень. Якщо говорити про результати, то з цих 180 тис. кримінальних проваджень майже у 17 тис. випадків адвокати домоглися звільнення від покарання з випробуванням; більше ніж у 5 тис. випадків вдалося досягти мінімального покарання або більш м’якого, ніж того вимагала сторона обвинувачення; приблизно 2 тис. виправдувальних вироків або випадків закриття кримінального провадження за відсутністю складу або події злочину. Це 24 тис. людських доль, які отримали ще один шанс. А суспільство не сплачує за утримання цих 24 тис. осіб у тюрмі, як і за наслідки їх перебування там. До того ж у більшості цих випадків обвинувачення було або необґрунтованим, перебільшеним або взагалі висунутим безпідставно.

Щодо первинної правової допомоги, від початку надання (01.07.2015) її отримали 280 тис. людей. Вторинну правову допомогу в цивільних та адміністративних справах було надано близько 44 тис. громадян. Якщо говорити про соціальну структуру клієнтів, то 41% – це малозабезпечені особи, 33% – люди з інвалідністю, 23% – ветерани війни (в тому числі учасники АТО), 1% – діти, 1% – біженці. Якщо говорити про структуру звернень, то на першому місці стоять соціальні – 18%, на другому сімейні та спадкові – по 11%, на третьому житлові та земельні – 8-9%. Далі договірні – 7%, трудові – 5% та адміністративні – 4%.

Завершуючи з цифрами, варто зазначити про те, як сьогодні виглядає система. Це 23 регіональні центри, при чому зараз ми пілотуємо на 4-х регіонах укрупнення (так би мовити, верхньої ланки регіонального управління). Ми об’єднали регіональні центри спочатку в Харківський і Луганський областях, а в кінці року в Донецькій і Запорізькій. Ми зробили це з метою пошуку способів оптимізації адміністративних витрат і будемо продовжувати у цьому напрямку. Наразі працюють 97 місцевих центрів, 427 бюро, 5062 адвокати (у реєстрі адвокатів, які надають БВПД), 2198 штатних працівників центрів (більшість з яких юристи, які безпосередньо надають послуги первинної та вторинної правової допомоги).

- Отже, в країні значно збільшується система БПД. Чи не свідчить це про те, що справи у громадян все гірше і гірше, адже все більше людей потребують саме безоплатної правової допомоги?

- Можливо, це так. Кількість наших потенційних клієнтів навіть до внесення змін у профільний закон становила близько 8 млн людей (близько третини працездатного населення) – це багато. Також на користь цього може свідчити віковий склад наших клієнтів. Насправді, це не лише і навіть не стільки пенсіонери, кількість яких (як і людей віком понад 60 років) становить 28%. Близько 50% – це особи від 35 до 60 років, а 21% – особи від 18 до 35 років. Тобто 71% тих, хто звертається за допомогою до системи БПД, є працездатними громадянами. Це означає, що в суспільстві та державі глобально щось не так. Тому система БПД, безумовно, повинна надалі розвиватися, щоб допомагати людям вирішувати проблеми.

Проте все одно це скоріше симптоматичне лікування проблем (принаймні, коли ми говоримо про допомогу у суді), ніж вирішення їх першопричин. Ми це повністю усвідомлюємо та плануємо роботу так, щоб розвиток системи БПД не завдавав шкоди, не провокував і не підтримував патерналістські настрої людей. Ми переорієнтуємо систему саме на надання первинної правової допомоги, тобто на поширення правової інформації, надання правових консультацій безпосередньо в територіальних громадах. При цьому намагаємося виділити проблеми, які є спільними для всіх громади (хоча вони різні). Наприклад, у містах – це створення ОСББ, питання вартості та якості комунальних послуг. У сільській місцевості – проблема управління земельними паями та ін. Тобто це системні проблеми. Ми приходимо в громаду та організовуємо семінари, накопичуючи інформацію і досвід. Найважливіше – ми навчаємо людей самостійно вирішувати проблеми, а не чекати, що хтось (юрист, адвокат або суд) зробить це за них. Людина повинна усвідомити проблему, дізнатися про способи її вирішення та намагатися вирішувати її самостійно. Ще один спосіб, як можна реагувати на проблему, це все-таки думати над тим, яким чином клієнти системи БПД будуть нести частину фінансової відповідальності в майбутньому (тобто робити якийсь свій внесок). Така практика поширена в багатьох країнах. Наприклад, щодо кримінальних проваджень. Якщо людина визнана винною, вона часто працює в установах виконання покарання, має дохід і могла б компенсувати частину витрат, які понесло суспільство на її захист.

- До речі, на адресу БПД часто лунають звинувачення, що апарат більший ніж кількість адвокатів; що на його утримання витрачається грошей більше ніж на послуги адвокатів. Наскільки це відповідає дійсності?

- Такі закиди не відповідають дійсності. Частка адміністративних витрат, які включають оплату праці управлінців, комунальні послуги, послуги зв’язку, банківські послуги, витратні матеріали тощо, ніколи не перевищувала 30,7% загального бюджету системи БПД. Такою ця цифра була у 2016 р. (у зв’язку з тим, що новостворені 427 бюро правової допомоги почали надавати послуги лише з 01.09.2016 р.). У 2013 р. цей показник становив менше ніж 26%, у 2014 р. нам вдалося скоротити його до 20%. У 2015 р. було невелике збільшення адміністративних видатків, пов’язане з утворенням 100 місцевих центрів, тобто з розширенням системи і тим, що проводилася відповідна підготовча робота, а надання послуг почалося лише з другого півріччя. Тому цей показник зріс до 23%. Зазначені цифри підтверджені незалежною оцінкою Ради Європи. На 2017 р. ми прогнозуємо, що цей показник зменшиться до 28%, але буде дещо більшим, ніж у перші роки роботи системи. Це пов’язано зі збільшенням масштабу системи та децентралізацією її управління, коли посилюється регіональна управлінська ланка. Потім необхідно буде аналізувати ефективність, тобто наскільки ці витрати виявилися виправданими з позиції підвищення якості роботи системи.

До того ж постановка питання у такому ракурсі є маніпулятивною. Не можна протиставляти адвокатів і не адвокатів. По-перше, надання БПД не тотожне адвокатській діяльності. Сегмент співпраці з адвокатами вже сьогодні є меншим ніж 50% від загального обсягу послуг, що надаються системою. По-друге, система навіть в тій частині, де ми співпрацюємо з адвокатами, ніколи не задумувалася як джерело заробітку для адвокатів. Вона не є таким джерелом і не може бути. Дуже прикро, коли адвокати намагаються сприймати систему БПД як основний спосіб гарантованого доходу. Перш за все, це соціальна програма, створена для підтримки вразливих верств населення, а не адвокатів. Горе тому адвокату, який бачить свій заробіток лише у замовлень від системи БПД. Це може означати, що він взагалі не конкурентоздатний на ринку юридичних послуг. Такі адвокати нам не потрібні. Відповідно, адвокати, які погоджуються надавати БПД, все одно беруть на себе частину соціальної відповідальності, вони погоджуються на те, що держава фактично лише компенсує в межах своїх можливостей витрати часу та фінансові витрати, які вони могли понести при наданні БПД.

- Розкажіть про джерела фінансування БПД. Яким чином відбувається розподіл коштів?

- Основне джерело фінансування – це загальний фонд державного бюджету. За останні 5 років (якщо порівняти 2013 р. з 2017 р.) таке фінансування збільшилося у 9 разів. У 2015 р. з’явилося два додаткових джерела фінансування – місцеві бюджети та кошти донорів (як іноземних, так і вітчизняних). Однак обсяг фінансування з цих джерел зовсім незначний. Так, у 2015 р. з місцевого бюджету ми змогли залучити лише 33 тис. грн. (0,02% від загального фінансування). У 2016 р. ця цифра становила 0,2%. Тобто динаміка хороша, адже вдалося збільшити фінансування у 10 разів, але все одно це мізерна частка.

Існує міф про якісь шалені гранти системі БПД. Якщо говорити мовою фактів, то донорські кошти на наші рахунки надходили лише у 2015 р. і 2016 р. з тенденцією до зменшення. Якщо у позаминулому році ця цифра становила трохи більше ніж 2 млн грн (1,2% від загальної суми фінансування), то у минулому році – менше ніж 1 млн грн (0,5%). Така допомога від донорів надходила у вигляді надання нам основних засобів (меблів, обладнання та програмного забезпечення).

В майбутньому ми бачимо систему БПД не як громіздку державну структуру, а як систему незалежних провайдерів БПД, які будуть змушені конкурувати за ресурси та активно шукати ці ресурси для забезпечення власної діяльності. Тобто в майбутньому ми хочемо перейти від класичної моделі бюджетного фінансування, коли організація отримує фінансування за бюджетною мережею, майже незалежно від результату діяльності, до тієї моделі, коли вона повинна буде постійно вдосконалюватися і шукати ресурси, щоб вижити. Українське бюджетне законодавство це дозволяє. Фактично, це грантова модель фінансування, але за рахунок державних коштів під конкретну програму, проекти, які щоразу потрібно готувати та доводити необхідність їх фінансування. Крім того, було б логічно залучати до цього більше коштів територіальних громад, оскільки проблеми у людей виникають, як правило, за місцем проживання (на цьому ж рівні вони й вирішуються).

- Скільки з бюджету було виділено у 2016 році? Скільки передбачено на 2017рік?

- У цьому році передбачено понад 358,5 млн грн. У минулому – 287,2 млн грн. Це менше ніж річний обіг великої української юридичної компанії.

- Говорять, що система вибудована таким чином, що адвокати знаходять клієнтів у системі БПД, а потім переводять їх у «платний режим». Наскільки такі закиди є обґрунтованими?

- Таке можливо лише у випадках, коли безоплатну вторинну правову допомогу надають саме адвокати. Це не пов’язано зі структурою системи. Насамперед, це пов’язано з правом на вільний вибір захисника. Таке право кореспондується з правом на безоплатну вторинну правову допомогу. Профільний закон чітко визначає підстави для припинення її надання: якщо змінилися обставини, якщо особа перестала мати право (збільшилися її доходи, або вона втратила статус, на підставі якого мала право на БПД), ми зобов’язані припинити надання такої допомоги. Відповідно, виходячи з конституційного права на вільний вибір захисника та одного з принципів адвокатської діяльності, яким є безперервність, логічно, що особа, у якої з’явилися кошти, може укласти договір з будь-яким адвокатом, у тому числі з тим, який раніше надавав їй правову допомогу за кошти держави. Ніхто не має повноважень обмежити це конституційне право. Тому не можна погодитися з твердженням, що система вибудована так, щоб подібне було можливим.

Натомість тут є інше питання. Яким чином запобігти тому, щоб адвокати, які отримали доручення та отримують оплату за послуги від центру, додатково не вимагали коштів від клієнтів? На жаль, відповіді на це питання поки що немає. У нас є оперативна непідтверджена інформація про те, що іноді такі випадки трапляються. Зокрема, ми отримуємо таку інформацію від суддів. Однак жоден із клієнтів, на жаль, поки що нам про це не написав. Тому наразі немає підстав на це офіційно реагувати.

У 2013 р. ми вносили свої пропозиції до проекту Правил адвокатської етики, які забороняли б адвокатам отримувати додаткову оплату, якщо вони надають безоплатну вторинну правову допомогу. Однак правила адвокатської етики, які були затверджені з’їздом адвокатів України у 2013 р., зазначеної норми не містять. Це означає, що якщо і вдасться встановити такий факт, це не буде навіть дисциплінарним проступком адвоката. Відповідно, відреагувати на це з позиції притягнення його до юридичної відповідальності фактично неможливо. Розраховувати доводиться лише на свідому позицію клієнтів, які не повинні доплачувати призначеним їм адвокатам.

- Свого часу Вас досить скандально позбавили свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. Формальна сторона відома – критика адвокатури. Що відбулося насправді? Чим Ви не догодили деяким очільникам адвокатського самоврядування?

- Насправді, я сам час від часу замислююся над цим питанням і однозначної відповіді на нього не знаходжу. Маю припущення про декілька причин, навіть не пов’язаних між собою. Однією з них може бути те, що керівництво НААУ все-таки розраховувало на ресурс системи БПД та на лояльність її керівництва у вирішенні питання про передачу управління нею від Мін’юсту адвокатурі. Від мене, як від керівника системи, такої лояльності не було і бути не могло, оскільки є низка серйозних аргументів, чому це недоцільно. Тому можу лише припускати, що така реакція – це відповідь на мою нелояльність у цьому питанні.

Може бути й інша причина, пов’язана суто з внутрішніми конфліктами у керівництва НААУ, які з’явилися ще до того, як мене позбавили свідоцтва, але відкрито проявилися лише у минулому році. Ці конфлікти стали очевидними, зокрема, на фоні подій в органах адвокатського самоврядування у Київській області. Я думаю, що свого часу комусь просто не були вигідні нормальні, добросусідські відносини та співпраця між головою НААУ і керівником системи БПД, які протягом тривалого часу дійсно були продуктивними. Скажу більше, система БПД з’явилася в тому вигляді, в якому вона є зараз, багато у чому саме завдяки цій співпраці. Відповідно, були створені умови для того, щоб створити конфлікт, посварити нас і застосувати класичний макіавелістський принцип «поділяй і владарюй».

0
0

Останні коментарі

Здравствуйте,подскажите пожалуйста куда и кому подать жалобу на не добросовестного адвоката?В городе Торецк (Донецкая область) есть "Бюро бесплатной правовой помощи" Начальником отдела является Казакова Светлана Алексеевна. Она в течении нескольких месяцев (а точнее с октября 2017 г)уверяла что подала документы в суд (и суд как буд то уже состоялся) .Путем долгих разбирательств через 5 месяцев выяснилось что иск в суд она не подавала Теперь я даже документы у неё не могу забрать,т.к она меня избегает и не отвечает на звонки.Я возмущена таким грубым обманом клиента.как мне действовать в этой ситуации? PS :От действий этой особы пострадала не только я. С уважением Назаренко Елена Анатольевна

Додати коментар

Відмінити Опублікувати