Популярні матеріали

05 листопада 2018, 10:46

«Головною тенденцією юрринку є відмова від універсальності та переорієнтація на вузьку спеціалізацію»

Михайло Кочеров
Михайло Кочеров «IBC Legal Services» керуючий партнер

Спеціалізація – це ключ до професіоналізму. На цьому наголошує керуючий партнер IBC Legal Services Михайло Кочеров. «ЮГ» він розповів про останні тенденції на юридичному ринку, корпоративні принципи роботи юрфірми, навіщо компанії був потрібен ребрендинг, а також якими мають бути клієнти та справа мрії для юриста

Михайло Кочеров

– Михайле, Ви займаєтеся юридичною практикою з 1992 р. Які тенденції на сучасному юридичному ринку Ви могли б відзначити? Чи відповідають вони глобальним світовим тенденціям?

– Головною тенденцією юридичного ринку є поступова відмова від універсального правознавства та переорієнтація його учасників на вузьку спеціалізацію. Насамперед, це пов’язано зі значним інформаційним перенавантаженням. Кількість нормативних актів щомісяця зростає, народжуються нові галузі права, судова практика майже щодня оновлює та уточнює тлумачення окремих правових норм.

Сьогодні вже неможливо забезпечувати кваліфіковану правову допомогу та відмінні професійні знання з усіх галузей права одночасно силами невеликої кількості спеціалістів. Насправді, наразі не так багато масштабних компаній, які завдяки великому штату спеціалістів можуть забезпечити якісний підхід до вирішення значної кількості різнопланових завдань клієнта. Тому останнім часом середній та малий юридичний бізнес все більше переконується в тому, що саме спеціалізація дозволяє максимально проявити свій професіоналізм та забезпечити високу якість послуг.

На мою думку, сьогодні таку тенденцію достатньо яскраво демонструють розвинені країни, в яких існує загальне розуміння сфери послуг, що повністю орієнтована на персоналізований підхід до інтересів клієнта.

– Чого вдалося досягти за цей час? Чим Ви найбільше пишаєтеся?

– Ми є тими, хто нас оточує. Тому найбільше я пишаюся своїм оточенням – командою насправді професійних юристів, а також моїми клієнтами, які багаторічною спів працею підтверджують свою довіру.

Найбільшим досягненням за останнє десятиліття вважаю свою участь у становленні багатьох колег як професійних юристів. Ми багато працюємо, вчимося одне в одного, обмінюємося досвідом. З деякими колегами ми разом вже багато років і продовжуємо сьогодні будувати IBC Legal Services. Хтось, отримавши відмінний досвід в IBC, продовжив будувати своє професійне майбутнє, очоливши юридичні департаменти компаній з відомими іменами, а хтось створив власний юридичний бізнес. У будь-якому випадку їхній професіоналізм визнаний, що є для мене головною винагородою.

– Як змінився Ваш клієнтський портфель за роки існування компанії?

– Наш клієнтський портфель змінювався разом зі змінами в економіці країни. Юристи обслуговують бізнес, якщо виникають нові бізнес-напрямки діяльності, то з’являється потреба в послугах юриста. Допомагаючи бізнесу, ми самі вчилися та вдосконалювали свої знання. Потрібно йти в одну ногу з часом, добре орієнтуватися у новітніх інститутах регулювання. Компетентність є запорукою того, що бізнес спочатку тебе обере, а потім з тобою залишиться.

Михайло Кочеров

– Яким є ідеальний клієнт очима юрфірми?

– Ідеальний клієнт – це клієнт, з яким цікаво працювати. Мова йде не про винагороду, не про ім’я клієнта. Значення мають особисті риси людей, з якими ти спів працюєш, а також професійна новизна питань, які ти для них вирішуєш.

Звичайно, економічна складова є завжди, адже вона забезпечує належний рівень заробітної плати колег. Однак для справжнього професійного задоволення замало лише гонорару. Тому вважаю, що ідеальний клієнт – це клієнт, який пропонує роботу, що приносить професійне задоволення, та який з повагою ставиться до роботи юриста.

– У Вашій компанії є три основні корпоративні принципи: індивідуальний підхід, бізнес-етика та конфіденційність. Чому саме ці принципи Ви вважаєте важливими?

– Ці принципи були обрані невипадково. Їх визначили адвокати, які добре знайомі з правилами адвокатської етики та обслуговують саме представників вітчизняного й іноземного бізнесу.

Кожен клієнт по-своєму унікальний, а тому підхід до виконання його завдань має бути індивідуальним. Статистичне виконання є неприпустимим. Потрібно пам’ятати, що адвокат зобов’язаний надавати допомогу клієнту компетентно та добросовісно, що передбачає доскональність у врахуванні всіх обставин, які стосуються доручення клієнта. Таке врахування вважається індивідуальним підходом.

Конфіденційність – це взагалі одна з найважливіших передумов довірчих відносин між адвокатом і клієнтом. У Правилах адвокатської етики зазначено, що без довіри належне надання професійної правової допомоги є неможливим.

Бізнес-етика дещо відрізняється від адвокатської етики, але у них багато спільного. Зокрема, обидві є правилами ділових відносин, які повинні відповідати моральним вимогам. Завдання адвоката – знайти золоту середину між етикою функціонування моралі у сфері підприємницької діяльності та етикою професійної діяльності, де гонорар не є вирішальним чинником.

– Зазвичай юридичні компанії йдуть шляхом тривалого напрацювання імені на ринку, а Ваша компанія вже двічі з 2006 р. проводила ребрендинг, змінюючи назву. Чому це відбувається? Як це впливає на розвиток компанії?

– Все достатньо просто. Протягом тривалого часу наша компанія працювала під відомим брендом у галузі аудиту. Беззаперечно, це давало позитивні результати, враховуючи нашу спеціалізацію (зокрема, у сфері податкового права). Однак змінювалися люди, погляди та правила гри на ринку аудиторських і юридичних послуг. Ребрединг у 2016 р. обумовлений необхідністю заявити, що IBC Legal Services (незважаючи на постійну співпрацю з мережами, які мають відмінну міжнародну репутацію) є самостійним, свідомим та дорослим учасником ринку юридичних послуг в Україні.

Наразі у мене немає жодних побоювань, пов’язаних з ребрендингом, оскільки постійні клієнти довіряють нам як спеціалістам, незалежно він нашої назви. Водночас залучення нових клієнтів завжди залежить від нас та нашої роботи.

Михайло Кочеров

– Куди спрямована нинішня піар-стратегія розвитку фірми?

– Як би прозаїчно це не звучало, стратегія спрямована на забезпечення пізнаваності бренду. Наша команда пропрацювала більше ніж 10 років, ми жодним чином не намагалися бути публічно відомими. Натомість набагато молодші юридичні фірми вже достатньо добре встигли попрацювати над своїм іменем перед широким загалом. Багато компаній з відомими у світі іменами були та залишаються нашими клієнтами. Наша спроба публічно заявити про IBC – це певною мірою наш обов’язок перед клієнтами. Ми зобов’язані не лише виправдовувати довіру, але й відповідати відомому статусу. Тому ми вирішили спробувати змінити стратегію досягнення успіху.

– Які рішення щодо розвитку компанії та її позиціонування були для Вас найскладнішими?

– Як я вже говорив, протягом багатьох років ми були частиною групи компаній, що працюють під брендом, більш відомим у галузі аудиту. Ідея стосовно того, щоб заявити про себе та рухатися вперед як самостійна одиниця, назрівала достатньо довго. Водночас ми думали над перспективою участі в міжнародній юридичній мережі. Перший крок назустріч самостійності був для нас насправді серйозним та нелегким, однак наразі я можу з впевненістю стверджувати, що він однозначно посприяв розвитку компанії.

– Які кейси для Вас були найцікавішими та найскладнішими?

– В нашій практиці було чимало цікавих кейсів. Особисто для мене інтерес до того чи іншого проекту зовсім не залежить від суми гонорару, ціни позову чи угоди. Інтерес полягає у правозастосуванні: цікаво працювати з тим, що є новим, або з тим, що має суперечливий характер. Саме тому в нашій історії багато справ, завдяки яким формувалася судова практика з певних питань.

Колись ми представляли інтереси одного світового бренду, який звернувся до нас з проханням оскаржити індивідуальну податкову консультацію. На той час Вищий адміністративний суд України відмовляв у задоволенні позовів виходячи з того, що податкова консультація не відповідає визначенню рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки не має обов'язкового характеру та не породжує для платника податку жодних правових наслідків, а отже, не порушує його прав, свобод та інтересів. Було важко змінити правову позицію Вищого адміністративного суду України, але нам це вдалося. Для цього необхідно було творчо підійти до справи та знайти насправді нові, раніше ніким не використані правові аргументи.

Найскладнішими є кейси, за якими відчувається персональна відповідальність перед тими, чиї інтереси я представляю. Я маю на увазі кримінальні справи. Одного разу до мене звернулися одразу три підприємства, яким податкові органи безпідставно визначили податкові зобов’язання, розмір яких дозволяв податковій міліції порушувати кримінальні справи за ухилення від сплати податків. Ці справи стосувалися головних бухгалтерів, а вони були жінками, які мали маленьких дітей. Кримінальні процеси напряму залежали від результатів адміністративних розглядів, які тривали понад рік. Доки Верховний суд України не виніс остаточних рішень, ці жінки відчували весь тягар протиправних звинувачень з боку міліції: їм пред’явили підозри, лякали арештами тощо. Я разом з ними переживав всі процеси. Як відомо, правоохоронні органи не мають права ототожнювати адвоката з клієнтом, але добросовісні адвокати достатньо часто самі себе з ним ототожнюють та борються за права клієнта, як за власні.

– З якими запитами до Вас найчастіше звертаються клієнти? Які питання залишаються найболючішими для бізнесу в Україні?

– Головна проблема бізнесу – це відсутність налагодженого діалогу між державою та бізнесом. Відсутність довіри до держави як до надійного партнера призводить до того, що бізнес починає шукати сумнівні шляхи для виживання. Ми тільки й чуємо про те, що держава затверджує чергові програми, спрямовані на розвиток підприємництва в Україні. Однак, як свідчить судова практика, адміністративні суди переповнені позовами бізнесу на протиправні дії держпосадовців. Допоки держава не створить належні та сприятливі умови для бізнесу, не забезпечить фактичний, а не декларативний захист законних інтересів підприємців, адвокати матимуть постійне джерело доходу.

– Які законодавчі зміни Ви найбільше очікуєте найближчим часом?

– Я хотів би побачити законопроект, що передбачає покроковий механізм притягнення до персональної та колективної відповідальності представників держави за їхні дії чи бездіяльність. Такий законопроект повинен пройти громадські обговорення, до роботи над ним мають бути залучені провідні вищі навчальні заклади, має бути врахована думка бізнесу та юридичної спільноти. Якщо кожен посадовець розумітиме, що він персонально несе повну матеріальну відповідальність перед бізнесом, він сім разів замислиться над тим, чи слід йому підписувати акт перевірки, в якому містяться абсолютно нічим не обґрунтовані висновки про порушення чинного законодавства з боку бізнесу. Якщо уявити, що акт підписує група перевіряючих, нехай кожен з них розуміє, що несе солідарну відповідальність не лише за свій підпис, але й за підписи своїх колег. Коли судові витрати та комерційні збитки регресом будуть перекладені на плечі конкретних представників влади, а не на бюджет, результати не змусять на себе чекати. Це забезпечить підвищення професійного рівня держслужбовців та зниження непотрібної завантаженості судів, а також покращить інвестиційний клімат у державі.

Чому підприємці, якщо вони порушують інтереси держави та суспільства, відповідають всім своїм майном та сплачують величезні штрафні санкції з власної кишені, а держпосадовці не несуть такої відповідальності? Давайте обговоримо це на референдумі! Конституція України надає нам таку можливість.

– На Вашу думку, що могло б добре спрацювати та підвищити інвестиційну привабливість України?

– Потрібно підвищити кредит довіри до держави. Я вважаю, що Україні не вистачає законодавчої послідовності та гарантованої відповідальності держави. Не всі зараз згадають ситуацію майже 20-річної давнини, коли держава відмовилася від гарантій, наданих іноземним інвесторам, скасувала валютні та податкові преференції, при цьому розповсюдивши дію закону про таке скасування в часі на 8 років у зворотному напрямку. Відтоді ситуація майже не змінилася, сотні підприємств з іноземними інвестиціями потерпають від протиправних дій наших податківців та інших можновладців. Однак ніхто за це не несе відповідальності.

– Чи взагалі існує ідеальна модель законодавчого регулювання? Якщо так, то яка вона?

– На мою думку, по-перше, модель законодавчого регулювання, яка існує в Україні, страждає не від її побудови, а від корупції та невиконання чинних законів. По-друге, говорити про ідеальну модель, мабуть, може лише науковець, який добре знається на історичному розвитку та особливостях усіх країн світу. Сьогодні нам потрібно працювати над тим, щоб ми зберігали та примножували наші досягнення, а не мріяли про якусь уявну модель, яка дивовижним чином змінить ситуацію в державі. Все в наших руках! Ми маємо унікальну можливість побудувати правову державу, потрібно лише бути відповідальними перед собою та нашими дітьми.

– Часто лунають думки про необхідність адаптації національно законодавства до законодавства ЄС. Однак чи не стає проблемою те, що ми намагаємося імплементувати лише текст законів, не змінюючи суть правовідносин зсередини? Як Ви вважаєте, чи можна було б перенести дух законів, а не лише текст?

– Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу була затверджена ще у далекому 2004 р. Вже багато кроків зроблено на цьому шляху. Не слід забувати, що Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом була б неможливою, якби тисячі спеціалістів не працювали над процесом реформ та не сприяли поступовій економічній інтеграції. Держави-учасниці не можуть говорити про зону вільної торгівлі, якщо у них різні законодавчі принципи, різна мова регулювання. Рано чи пізно, але Україна пройде свій шлях адаптації до кінця. Звісно, помилок не уникнути, однак не помиляється той, хто нічого не робить. Я впевнений, що Україна рухається у правильному напрямку.

– Які цілі Ви ставите перед собою та перед компанією на 2019 рік? Чи є якась суперамбітна ціль?

– Наша компанія орієнтована більше на корпоративний сектор, тому протягом багатьох років ми прагнули організувати такий комплексний юридичний захист клієнта, який забезпечував би йому максимально сприятливі умови для ведення господарської діяльності в наших реаліях. За багато років практики ми сотні разів успішно захищали інтереси бізнесу у спорах з державою.

Однак сьогодні ми розуміємо, що для подальшого розвитку економіки України та залучення інвестицій замало будувати «юридичні фортеці» для клієнта і знаходити шпаринки в чинному законодавстві, щоб успішно захистити його інтереси. Для покращення бізнес-клімату в Україні наше законодавство потребує системних змін.

Отже, амбітна мета нашої компанії у 2019 р. – зробити внесок у налагодження відносин між державою та бізнесом. Ми маємо намір змінювати ситуацію зсередини шляхом активної участі у розробці законопроектів, які могли б зменшити кількість бар’єрів, з якими змушені зіштовхуватися підприємці у процесі ведення господарської діяльності. Саме з цією метою ми активно приєднуємося до таких ініціативних організацій як Асоціація адвокатів України, Спілка українських підприємців та ін.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати