Популярні матеріали

16 жовтня 2018, 13:12

«Головним показником і мірою успіху я завжди вважала команду та клієнтів, яких ми обслуговуємо», – Анна Антоненко

Анна Антоненко
Анна Антоненко «Jurimex, ЮК» керівник практики міжнародної торгівлі та інвестування, адвокат

Про набрання обертів Jurimex, створення нової практики, вихід на міжнародні ринки, останні інвестиційні тенденції у світі та стан інвестиційного клімату в Україні напередодні 15-ї річниці компанії розповіла керівник практики міжнародної торгівлі та інвестування, адвокат Анна Антоненко

Анна Антоненко

– Цього року Jurimex відзначатиме своє 15-річчя. Чого вдалося досягти за цей час?

– Насправді, компанія Jurimex за ці 15 років досягла значних успіхів. З невеликої компанії, яка була орієнтована виключно на внутрішній ринок, ми виросли до великої юридичної фірми, що об’єднує більше ніж 100 юристів, «спілкується» 8-ма мовами, відкрита для всього світу та активно з ним взаємодіє. Показовим є те, що Jurimex кілька років поспіль входить до ТОП-15 кращих юридичних компаній України. Наших юристів регулярно відзначають авторитетні українські та міжнародні рейтинги як кращих спеціалістів у своїй галузі права.

З метою більш якісного та комплексного надання послуг нашим клієнтам компанія Jurimex співпрацює з багатьма іноземними партнерами, входить у міжнародну юридичну мережу ICLA (the International Commercial Law Alliance), що розширює географію наших послуг майже на весь світ. Ми приділяємо багато уваги самовдосконаленню та розвитку команди, тому поєднання практики з науковою діяльністю є обов’язковою умовою для гармонійного розвитку та росту в компанії. Особливе місце у сферах діяльності компанії займає законотворча діяльність.

Ні для кого не секрет, що Jurimex є так званою школою, «кузнею» юристів. Ми дуже пишаємося тим, що причетні до процесу створення правової еліти, адже багато професіоналів стали такими на наших очах. Саме завдяки альтруїзму молодих фахівців, досвіду засновників та амбітним цілям команди нам вдалося створити унікальні на українському ринку продукти Taxlink та Bitlex.

Видавництво профільної наукової юридичної літератури, проведення численних наукових та ділових конференцій, заходів, семінарів як на національному, так і на міжнародному рівні за участю Торгово-промислової палати України та інших держав, організація навчальних програм і програм з підвищення рівня знань для спеціалістів, започаткування академії податкового права TaxAcademy колись можна було б вважати досягненнями, але зараз для нас це є нормою.

– Як Ви розширили географію послуг? Чим Ви найбільше пишаєтеся?

– Майже 7 років тому я приєдналася до команди професіоналів, які вже тоді зарекомендували себе найкращими у сфері фінансового права, оподаткування та права інтелектуальної власності. Спочатку в компанії не було саме міжнародних кейсів, але згодом у клієнтів почали з’являтися питання з приводу укладення зовнішньоекономічних договорів та уникнення подвійного оподаткування. Вже через кілька місяців було вирішено створити практику міжнародної торгівлі та інвестування, яку я очолила. Вірогідно, тут все зійшлося та спрацювало правило: «Спочатку «ХТО?», а потім «ЩО?».

Одна з перших справ у цьому напрямку – правовий супровід участі клієнта у публічних торгах в Угорщині. Було дуже цікаво та водночас складно. Не було так званої шпаргалки чи колеги «по цеху», який міг би щось порадити або поділитися досвідом (посміхається – ред.). До того ж з боку угорських конкурентів створювалися перешкоди. Українській фінансовій установі, що була залучена як гарант, також довелося проходити цей шлях з нами вперше. Однак саме драматичність ситуації спричинила неочікуване її вирішення. Наш клієнт отримав перемогу в торгах.

Насправді, головним показником і мірою успіху я завжди вважала команду та клієнтів, яких ми обслуговуємо. Сьогодні, без будь-якого перебільшення, я можу констатувати, що компанія Jurimex обслуговує проекти Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Північної екологічної фінансової корпорації. Окрім міжнародних фінансових організацій, ми обслуговуємо такі всесвітньовідомі консорціуми як Royal Haskoning DHV, Rebel inter national BV, Rendel International BV, Insud Pharma SLU та ін.

Анна Антоненко
– З огляду на Ваш досвід, які останні тенденції на інвестиційному ринку можна відзначити? Як змінюється інвестиційний клімат?

– Серед світових тенденцій на інвестиційному ринку, насамперед, варто відзначити скорочення глобальних потоків прямих іноземних інвестицій протягом останніх років. За даними Світового інвестиційного звіту 2018 (World Investment Report 2018), спад прямих інвестицій на всесвітньому рівні у 2017 р. склав близько 23%. Падіння транскордонних інвестицій переважно було зосереджене в розвинених країнах та в країнах з перехідною економікою. В країнах, що розвиваються, цей показник був майже нульовим, а подекуди відзначався дуже малим позитивним ростом.

Також важливим чинником є значне зниження ставок прибутковості на прямі інвестиції за останні 5 років. При цьому норми прибутковості залишаються вищими в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою. Якщо говорити про регіональні тренди, за аналогією зі світовими, приплив прямих іноземних інвестицій в країни з перехідною економікою в Південно-Східній Європі та країни СНД скоротився майже втричі, що є одним з найнижчих рівнів за останнє десятиліття. Таке зниження пояснюється, зокрема, повільними прямими інвестиціями в 4-х великих країнах-одержувачах (Російська Федерація, Казахстан, Азербайджан та Україна).

Слід зазначити, що нові заходи національної інвестиційної політики, як і раніше, орієнтовані переважно на лібералізацію та стимулювання інвестицій. Більшість країн поряд із забезпеченням інвестиційної інфраструктури заохочують залучення капіталу шляхом спрощення адміністративних процедур, надання стимулів, створення нових спеціальних економічних зон, запровадження податкових пільг, надання можливості отримання інвестором резидентства тощо.

Щодо України, то за останніми даними World Investment Report 2018, Україна серед інших пострадянських країн показала одну з кращих динамік. Згідно з даними Світового банку, у внутрішньому інвестиційному кліматі країни спостерігається зростання зацікавленості інвесторів. Найбільш привабливими для інвестування вважаються, зокрема, проекти енергоефективності та відновлюваної енергетики, інфраструктурні проекти, агросектор, ІТ-технології та нерухомість. Оптимізм іноземного інвестора значною мірою спричинений міжнародною підтримкою України як гарантією швидкого впровадження реформ та мінімізації політичних ризиків у майбутньому.

– Які кроки вже були зроблені для покращення інвестиційної привабливості України на світовому ринку?

– Всі зміни, що вже були здійснені, головним чином пов’язані з виконанням Україною Угоди про асоціацію з ЄС, яку було підписано у 2014 р. Угода про асоціацію – це своєрідне «домашнє завдання», яке наша держава зобов'язалася виконати з метою адаптації національного законодавства до стандартів Європейської спільноти.

По-перше, варто відзначити Імплементацію плану дій BEPS – це план боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування, що був прийнятий G20 з метою протидії схемам транскордонного агресивного податкового планування та передбачає низку заходів для їх впровадження в законодавство країн, які приєдналися.

З 01.01.2017 р. Україна також приєдналася до Програми розширеного співробітництва в межах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), взявши на себе зобов’язання імплементувати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS – обов’язкові 4 заходи з 15 запропонованих. Ці заходи дозволять Україні значно збільшити податкові надходження шляхом розширення бази оподаткування, а українському бізнесу нададуть можливість стати на шлях виходу із «сірої зони» та бути прозорішим, а отже, привабливішим для міжнародного ринку.

По-друге, важливим кроком стала лібералізація валютного регулювання, а саме ухвалення наприкінці червня Верховною Радою України довгоочікуваного Закону «Про валюту і валютні операції». Важливо розуміти, що його прийняття – це не фінальна зупинка потяга у світ вільного руху капіталу. Для того щоб «безвіз для капіталу» запрацював не лише на папері, потрібні передумови, за яких подальша валютна лібералізація не перетвориться на загрозу фінансовій стабільності. Однією з ключових передумов є ефективне податкове законодавство та вимоги фінансового моніторингу. Вони мають забезпечити чистоту потоків капіталу та мінімізувати ризики використання ліберальної моделі валютного регулювання.

По-третє, у 2016 р. Україна приєдналась до угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (Government Procurement Agreement, GPA), що надало можливість українським підприємцям брати участь у закордонних тендерах 45 країн-учасниць угоди GPA, серед яких країни ЄС, Японія, США, Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг і Канада. Завдяки цій Угоді українські компанії отримали доступ до глобального ринку державних закупівель СОТ, який оцінюється приблизно в 1,7 трлн доларів щорічно.

По-четверте, було проведено низку змін у законодавстві щодо підвищення рівня корпоративного управління. Зокрема, вдосконалено порядок проведення загальних зборів акціонерних товариств та участі в них акціонерів. Також з метою приведення у відповідність до права ЄС правил і процедур здійснення поглинання було закріплено право міноритарних акціонерів вимагати від мажоритарного акціонера обов’язкового придбання їхніх цінних паперів за справедливою ціною (sell-out) та право останнього вимагати від міноритарних акціонерів обов’язкового продажу належних їм акцій (squeeze-out).

– Які моменти залишаються найболючішими для іноземних інвесторів?

– Безперечно, першочерговим застереженням для іноземного інвестора залишається проблема корупції, відсутність дієвих правових механізмів захисту бізнесу, недієвість та громіздкість законодавства, низький рівень довіри до судової системи, відсутність єдності Уряду.

Також за останні роки склалася непроста геополітична ситуація, зумовлена військовим конфліктом на Сході України. Однак у прямій або більш «дипломатичній» формі іноземні інвестори зазначають, що негативний вплив на інвестиційний клімат від корупції та монополізації ринків є вищим, ніж від військового конфлікту на Сході України.

Серед інших чинників можна відзначити непередбачуваність валютного курсу та нестабільність фінансової системи нашої держави, недосконалість валютного регулювання (хоча тут законодавство впевнено рухається у напрямку гармонізації з міжнародними стандартами та світовими тенденціями).

Окремо хочу звернути увагу на штучно створені законодавчі бар’єри та небажання держави створювати сприятливі умови для іноземного інвестора. Наприклад, інфраструктурні об’єкти та об’єкти приватизації, що є особливо привабливими для інвестування. Сьогодні на законодавчому рівні відсутній дієвий механізм реалізації державно-приватного партнерства. У власності держави знаходиться безліч об’єктів, якими вона не може самостійно ефективно управляти. При цьому вона не готова впустити в управління іноземних інвесторів, побоюючись втратити над ними контроль. Держава займає безініціативну позицію та не створює належних законодавчих передумов для розвитку державно-приватного партнерства. Однак, як демонструє досвід, ця сфера є особливо перспективною та цікавою для інвестора. У разі належного підходу та правого регулювання можна буде вивести зазначені об’єкти на рівень ефективного управління і прибутковості та розглядати Україну не лише як сировинну, але і як промислову державу.

– На Вашу думку, що могло б збільшити зацікавленість інвесторів у виході на український ринок? Що є ідеальною моделлю регулювання?

– На нинішньому етапі українське законодавство переживає суттєві трансформації, своєрідний upgrade. Основні зміни полягають у виконанні Україною своїх зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію та приведення законодавства до європейських і світових стандартів. Проте цей процес більше схожий на закриття законодавчих прогалин та спроби наздогнати світові тенденції.

На мою думку, нам потрібно працювати на перспективу та розробляти на державному рівні власну інвестиційну стратегію України, мати зрозумілі цілі та бачення, куди рухатися, з чіткими кількісними, якісними й часовими показниками. Не існує універсальної ідеальної моделі. Ефективне регулювання – це комплексний підхід, спираючись на успішний досвід інших держав, але при цьому враховуючи особливості саме українського досвіду, сьогоднішніх економічних і геополітичних реалій.

Небанальним рішенням було б запропонувати іноземному інвестору, окрім законодавчого підґрунтя, «особливі преференції». Звичайно, ми не Кіпр з його географією, що дозволяє заманювати інвесторів «посвідкою на життя», проте ми могли б запропонувати режим податкового сприяння чи взагалі звільнення від оподаткування певної сфери, імунітет від натиску контролюючих органів тощо.

– Що потрібно робити юридичним фірмам, щоб бути конкурентоздатними для отримання іноземних клієнтів? На що звертають увагу клієнти?

– Відповідаючи на це запитання, варто згадати, що сьогодні світова економіка знаходиться на етапі стрімкого розвитку технологій, який супроводжується процесом глобалізації на всіх рівнях суспільного життя. Всі процеси пришвидшуються, автоматизуються, уніфікуються. Доступ до інформації – це вже не розкіш, а життєва необхідність. Відповідно, проблеми, що виникають, вимагають миттєвого реагування та більш оперативних рішень без втрати якості.

Юридична професія не є винятком. Стабільні позиції в рейтингах, кейси у портфелі, співпраця з іноземними партнерами та комплексний персоналізований підхід вже давно увійшли в юридичне життя. Для іноземного клієнта, як і для українського, важливим показником є наше вміння миттєво реагувати та видавати результат, здатність бути проактивними.

Також, як показує досвід, щоб сьогодні бути конкурентним, недостатньо проаналізувати проблему щодо можливих правових шляхів її вирішення. Все частіше проблема вимагає ширшого погляду, іноді навіть переформування завдання, заглиблення у бізнес-процеси клієнта та пошуку рішення, яке буде не лише стратегічним кроком, але й ефективним у довгостроковій перспективі. Потрібно думати та бачити на кілька кроків уперед, а не лише вивчати питання зараз, враховуючи чинні норми, практику їх застосування та ретроспективу. Адже світ не стоїть на місці, щохвилини ситуація змінюється.

– Які з останніх кейсів були для Вас найцікавішими та найскладнішими?

– Зазвичай на практиці найскладніші кейси є найцікавішими. Наприклад, кейс Світового банку, в якому Jurimex була офіційним юридичним радником в Україні. Спільно з такими авторитетними компаніями як HaskoningDHV Nederland B.V., RebelGroup International B.V. та Informall Business Group ми досліджували питання розвитку Херсонського порту та Нижнього Дніпра в межах державно-приватного партнерства та концесії. Проект був складним, оскільки для успішного юридичного консалтингу потрібно було зануритися у тонкощі морських акваторій, технічні характеристики шлюзів, логістику морських та дорожніх перевезень вантажів тощо. Тобто великий масив роботи не був виключно юридичним та потребував значних зусиль і витримки. Однак ми мали успіх та отримали новий проект.

– Що у Вашій роботі найбільше Вас надихає?

– Успіх клієнтів, робота, що приносить задоволення, професійна та згуртована команда, яка готова занурюватися у проекти будь-якої складності, пізнавати та знаходити нові рішення, а також підтримка сім’ї та близьких – все це надихає на досягнення нових висот. Додатково мене мотивує професійний виклик, коли необхідно зійти з «протоптаного шляху», проаналізувати кейс до найдрібніших деталей та знайти елегантне, інколи навіть неочікуване рішення, незважаючи на супутні перешкоди.

– Які поради Ви можете надати молодим юристам, які починають свій професійний шлях? Чому варто приділяти більше уваги?

– Молодим юристам потрібно пам’ятати, що сьогодні відмінне знання права та законодавства не можна назвати додатковою перевагою. Ми живемо в епоху вільного доступу до інформації. Вміння працювати з інформацією, мислити нестандартно, проявляти ініціативу та йти на випередження – саме це цінується сьогодні. Не останнє значення має вміння працювати в команді. Великі проекти кидають великі виклики, які можна вирішити лише завдяки ефективній та згуртованій роботі команди.

Сучасні молоді спеціалісти приходять в юридичну практику зі стійкою впевненістю у власних знаннях та унікальності, забуваючи про те, що професійний успіх неможливий без постійного саморозвитку, вдосконалення, відточування набутих знань та щоденної праці. Зараз взагалі немає ремісників (посміхається – ред.), кожен унікальний та бачить у собі талант! Однак я вважаю, що без щоденної та наполегливої праці взагалі не варто розраховувати на успіх. Не бажаєш, щоб було як у всіх – потрібно робити більше, ніж роблять інші.

Ще одним важливим моментом є здатність керувати часом. Всі ми працюємо у дедлайнах. Проте ми ж не роботи-сироти? У всіх є сім’ї, повсякденні справи та хобі. Потрібно постійно балансувати, не допускаючи перемоги одного, нехтуючи інтересами іншого.

– Які цілі Ви ставите перед собою та як керівник практики перед командою на найближчі роки?

– Цілі можуть змінюватися та адаптуватися, залежно від потреб ринку. Проте вони нерозривно пов’язані з цінностями, якими керується наша компанія, а також я у своїй професійній діяльності. Клієнто-орієнтованість, якість та своєчасність послуг, відповідальність, свобода, нешаблонне мислення, ініціативність – це основа, на якій будується юридична професія. Само розвиток, постійне поповнення знань, поєднання практики з науковою роботою – це ті принципи, які ми сповідуємо у професійній діяльності.

Часто у своїй діяльності, аналізуючи конкретні ситуації та вирішуючи проблеми клієнта, ми зіштовхуємося з тим, що певна норма закону не працює або відсутній механізм її реалізації, або вона є застарілою і потребує приведення у відповідність до потреб та інтересів суспільства. У такому випадку ми вважаємо за необхідне ініціювати внесення якісних змін у законодавство. Тому компанія Jurimex завжди активно долучалася і продовжує брати участь у процесах законотворчості. Нашою ціллю можна назвати «роботу на випередження» – не лише захищати інтереси клієнтів за фактом їх порушення, але й ініціювати якісні зміни в законодавстві з метою створення дієвих механізмів для комплексного захисту інтересів клієнтів у майбутньому, а також для побудови правового суспільства.

Щодо моєї практики та команди, то першочерговим завданням я вважаю подальше вдосконалення бізнес-процесів задля ефективного керування проектами та досягнення бажаних результатів. Окрім того, не менш важливим є створення дружньої атмосфери, адже в робочому колективі ми проводимо більшість свого часу. А що потрібно для неперевершеного результату? Цікаві проекти, талановита і щаслива людина. Все просто!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати