14 січня 2019, 11:53

«EXPATPRO – «One-Stop» компанія для експатів в Україні»

Опубліковано в Вибір клієнта: ТОП-100 найкращих юристів України

Любомир Кузюткін
Любомир Кузюткін «EXPATPRO, ЮК» керуючий партнер
Василь Чередніченко
Василь Чередніченко «EXPATPRO, ЮК» партнер

Юридична фірма «EXPATPRO» за достатньо короткий проміжок часу встигла закріпити за собою статус єдиного в Україні юридичного бутика у сфері імміграції. Як їм це вдалося, чим зумовлений вибір спеціалізації та які особливості роботи з іноземцями – про все це розповідали керуючий партнер Любомир Кузюткін та партнер Василь Чередніченко

1

– Ваша юридична компанія має доволі рідкісну та цікаву спеціалізацію. Чим зумовлений такий вибір?

Любомир Кузюткін: Ми заснували компанію в кінці 2016 р., але заявили на ринку про бренд «EXPATPRO» в червні 2017 р. Спочатку ми бралися за різні категорії справ з різних практик. З часом «відсіювали», аналізували, хто наш клієнт, визначали цільову аудиторію. Ми зрозуміли, що наше знання англійської на високому рівні є важливим плюсом і конкурентною перевагою на ринку. Тому вирішили зробити ставку на іноземців. В результаті аналізу тих послуг, які у нас замовляли, після зустрічей та переговорів, ми почали розуміти, де у них проблеми, чого їм не вистачає, які цілі їх перебування в Україні. Саме від цього ми відштовхувалися, коли визначали, в яких напрямках нам необхідно працювати, яка ніша ще не зайнята на ринку, де нам потрібно розвиватися як експертам.

– Які сфери Ви для себе обрали?

– Л.К. Виходячи з назви компанії (експат – це особа, яка змінила країну проживання), ми зробили ставку на імміграційне, трудове та корпоративне право, зараз займаємося ще й питаннями інвестицій. Від самого початку ми не продавали суто процедурні послуги, а намагалися підходити до завдань більш інтелектуально та надавати пакетні послуги. Ми розуміємо, що необхідно глибоко вивчити, які цілі має клієнт і що він хоче в Україні. Адже якщо надати лише одну послугу, це може виявитися зовсім не тим, що йому насправді потрібно. Ми з партнером одразу усвідомлювали, що хочемо робити бутикову компанію, не брати багато практик. Певною мірою це було обумовлено ситуацією на ринку. Загалом, ми робили ставку на імміграцію і дотепер зберігаємо статус єдиного в Україні юридичного бутика у сфері імміграційного права.

Василь Чередніченко: Ми не просто спеціалізуємося на імміграційному праві, ми так звана «one-stop» компанія для експатів в Україні. Клієнт може прийти до нас з певним початковим питанням (як правило, це законність перебування в Україні чи якесь сімейне питання), а потім він вже розуміє, що ми можемо консультувати його у сфері нерухомості, супроводу бізнесу, сімейного права, імміграції тощо.

Л.К. Наша місія – з’єднати мости між іншими країнами та Україною і супроводжувати іноземця комплексно. Однак база, яка закладена в усьому цьому, має починатися з імміграції. Адже якщо людина тут ставить якісь довгострокові цілі, то вона має потурбуватися про законне перебування.

– У червні цього року був прийнятий закон «Про валюту і валютні операції». Як Ви оцінюєте його вплив на інвестиційний клімат в Україні?

Василь ЧередніченкоВ.Ч. Звичайно, цей закон має покращити інвестиційний клімат України. Проте наразі невідомо, як це працюватиме, оскільки закон залишає широкі повноваження для НБУ, який може вводити свої обмеження. Не зовсім зрозуміло, чим все це закінчиться. Загалом, прагнення законодавця спрямоване на покращення інвестиційного клімату. Незважаючи на те, що в законі більше положень стосуються резидентів, які очікують на вільний рух свого валютного капіталу за кордон, все ж таки є переваги для наших потенційних клієнтів (тобто тих, хто хоче вести бізнес в Україні).

Це стосується питань, пов’язаних з експортними та імпортними операціями, придбанням валюти, валютними платежами. Можливо, для великого бізнесу це не створить якихось значних переваг, але для малого – надає певне пом’якшення валютного контролю, що дуже допоможе нашим клієнтам. Вони дуже часто дивуються, що у нас такий суворий валютний контроль для маленьких операцій. Не завжди вони можуть без проблем сюди інвестувати, брати позики у пов’язаних осіб-нерезидентів, а потім повертати інвестиції в Україну. Сподіваємося, що в майбутньому валютне регулювання лише покращуватиметься.

– Які вже зроблені кроки для покращення інвестиційної привабливості України Ви вважаєте найбільш вагомими?

Любомир КузюткінЛ.К. Це питання комплексне, тут можна окремо говорити про кожне Міністерство. На мою думку, варто відзначити прийнятий ЗУ «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який надає можливість укладати корпоративні договори між засновниками. Це забезпечує суттєвий захист та гарантії потенційним інвесторам. Багато реформ було впроваджено завдяки Міністерству юстиції (наприклад, реєстрація бізнесу протягом 24 годин). Загалом, стало менше бюрократії, було відкрито більшість реєстрів, що забезпечує прозорість. Відповідно до даних Інституту міжнародних фінансів, Україна набрала 36,5 балів із 42 можливих у сфері взаємовідносин з інвесторами.

В.Ч. Дуже часто клієнтів хвилює, яким чином вони будуть захищені. Ми завжди говоримо, що в цьому питанні законодавство постійно вдосконалюється – відкриті реєстри, створена антирейдерська комісія тощо. Звісно, трапляються випадки, коли так звані «чорні нотаріуси» чи держреєстратори заволодівають майном інших осіб, але вони дуже рідкісні. Ми розуміємо, що держава бореться з цим явищем.

– Яких змін у законодавстві Ви найбільше очікуєте?

– В.Ч. Існує норма, відповідно до якої іноземець, що інвестує в Україну більше ніж 100 тис. доларів, може отримати тут право постійного проживання. Однак ця норма дуже складна для реалізації на практиці, клієнти майже ніколи на неї не погоджуються. Це пов’язано з тим, що норми міграційного законодавства прописані таким чином, що потрібно вдатися до конкретних, складних варіантів інвестування з дотриманням певних специфічних умов, щоб отримати цю посвідку. Тому ми очікуємо, насамперед, більш прозорого механізму отримання іноземними інвесторами права проживати в Україні. Вони всі в цьому зацікавлені, вони бачать потенціал в нашій державі. Ми хочемо, щоб цим людям було простіше, зрозуміліше та прозоріше інвестувати в Україну, щоб отримати тут міграційні переваги.

Звичайно, податкові питання також є болючими. З одного боку, достатньо зрозуміла та цікава для будь-якого інвестора можливість використовувати спрощену систему оподаткування для малого бізнесу, єдиний податок. Особливо це актуально для ІТ-сфери, в якій більшість підприємств засновані іноземними інвесторами. З іншого боку, якщо це більший бізнес, то постають питання щодо роботи із загальною системою оподаткування, пов’язані з виплатою заробітної плати, на яку ставки податку дуже високі.

– З якими основними ризиками зіштовхуються інвестори, які бажають «зайти» в Україну?

В.Ч. Неготовність наших державних органів та навіть приватного сектору працювати з іноземцями. Питання є щодо судових та митних органів, ДФС. Хто перший контактує з інвесторами в Україні? Банківські установи, нотаріуси, службовці ДМС, які майже ніколи не володіють англійською мовою. Можемо сказати, що вони настільки поринули в рутину своєї роботи, що зовсім не мають індивідуального підходу до іноземного інвестора, який бажає законно оформити свої документи та привести їх до ладу.

Однак сподіваємося, що відбудуться зміни на краще. Зараз ввели id-картки для іноземців, залучили до роботи з іноземцями офіси держпідприємств, які оформлюють паспорти. Дуже часто клієнти скаржаться, що їм не хочуть відкривати рахунки в банку, незважаючи на те, що для цього немає жодних перепон. Потім вони йдуть в інше відділення цього ж банку, де їм відкривають рахунок. Тобто наші банки ще не готові працювати з іноземцями. Я зараз говорю не про великі компанії, а про приватних осіб, які також є інвесторами, хочуть тут жити, купувати товари та послуги, сплачувати податки, інвестувати в ринок нерухомості тощо.

Україна займає одне з перших місць за корумпованістю державних структур. Звичайно, ніхто з наших клієнтів не бажає вирішувати свої питання в судах, тому що їм ніхто не довіряє. Правоохоронних органів вони також остерігаються, причому не просто так. Для того щоб іноземці довіряли державним структурам, державі потрібно ще багато працювати, адже сьогодні все не так прозоро.

– Міфи про прийняття Трудового кодексу замість КЗпП поширюються вже багато років. Чи є реальна потреба для його прийняття?

В.Ч. Проект Трудового кодексу не робить якоїсь революції, але адаптує наше законодавство про працю ще часів Радянського союзу до сучасних реалій. Мабуть, іноземців це мало торкатиметься. Очевидно, що питання їх працевлаштування регулюватиметься підзаконними актами, а можливо, його буде включено в Кодекс. Однак деякі нововведення (наприклад, щодо обов’язкового укладення з усіма трудових договорів, більш сучасного регулювання відпусток, графіка роботи, понаднормового та ненормованого робочого часу) є позитивними. Я вважаю, що вже настав час для прийняття нового Трудового кодексу.

– Які особливості роботи з іноземцями Ви можете відзначити?

В.Ч. Якщо клієнт до нас приходить вперше, він назавжди залишиться з нами. Звісно, інколи через цінову конкуренцію іноземці йдуть до інших юристів або так званих «візових консультантів», але здебільшого вони до нас повертаються (зокрема, для виправлення помилок).

Отже, насамперед, важлива довіра та наша репутація. Роботу завжди потрібно виконувати якісно. Часто ми допомагаємо нашим клієнтам у нестандартних та навіть неюридичних питаннях, супроводжуємо їх в Україні не лише як юристи, але й в інших сферах. Звичайно, важливим є знання англійської та інших іноземних мов. Навряд чи іноземець захоче працювати з юристом, який не розмовляє англійською. У нас всі юристи мають достатньо високий рівень. Двічі на тиждень ми займаємося англійською в офісі з носієм мови (до речі, з часом він також став нашим клієнтом).

Також має значення індивідуальний підхід до кожного клієнта, намагання якнайкраще надати юридичні послуги. Дуже часто це пов’язано з ненормованим графіком, роботою у вихідні, 24 години на добу. Якщо у клієнта щось трапилося вночі, то він обов’язково нам подзвонить.

Слід зазначити про ще один важливий момент роботи з іноземцями. В Україні (зокрема, в Києві) існує певна спільнота іноземців. Вони спілкуються між собою, організовують вечірки. Коли ти покажеш, що ти дійсно професіонал своєї справи та хороший юрист, тебе обов’язково відрекомендують.

– Любомире, що Ви вважаєте найбільшим досягненням компанії загалом та Вашим як керуючого партнера?

Л.К. Серед досягнень варто відзначити те, що ми дуже швидко (майже за рік) вийшли на юридичний ринок та сформували гарне ім’я. Ми показали, що можемо бути надійними партнерами для провідних юридичних компаній. Ми консультуємо юрфірми з ТОП-10, які не надають послуги з міграційного права та звертаються до нас. Ми збудували команду: починали з 4-х юристів, а зараз налічується 11 співробітників.

Моє особисте досягнення полягає в тому, що я зумів з’єднати між собою різнопланових, креативних людей та навчити їх працювати в команді, де всі отримують синергію. Ми вміємо працювати на результат і надавати клієнтам якісний сервіс.

– Як Ви здійснюєте управління компанією та мотивуєте юристів?

Л.К. У нас не демократія і не диктатура. Нещодавно я прочитав цікавий термін «демократура» (сміється – ред). Це означає, що всі можуть висловити свою думку, але хтось має прийняти рішення, щоб все почало працювати. У нас молода команда, на жаль, юристи старшого віку не затримуються через ненормований графік та дуже стислі строки для виконання завдань. Юристи повинні пристосовуватися до роботи з різними технологіями, тому що ми працюємо з шаленою швидкістю. У нас немає такої вимоги до працівників як прийти о 9:00 та піти о 18:00. Для нас головне, щоб робота була виконана якісно та у встановлені строки. Потрібно перевищити очікування клієнта, а також щоб все було у строк. Для мене не важливо, є людина в цей момент в офісі чи ні. Ми застосовуємо до працівників індивідуальний підхід. Якщо потрібно відпроситися – це не проблема. Я вже казав, що молода команда – це нове покоління, яке живе на шалених швидкостях. Їх просто не всадиш за робочий стіл і не змусиш працювати. Всі вони прагнуть самовираження, тому до кожного доводиться шукати підхід.

– Ви неодноразово згадували про ненормований графік. Як при цьому вдається зберігати work-life balance?

Л.К. Звісно, я намагаюся знаходити баланс між роботою, особистим життям, здоров’ям, відпустками та намагаюся все поєднувати. Наприклад, обід можна провести з якимось новим партнером, а вихідний – з командою. Ми не прагнемо зробити з усієї команди супер лідерів, ми просто хочемо, щоб люди з’ясували, чи взагалі хочуть вони займатися юриспруденцією, чи розуміють, що це таке. Коли вони вже розуміють, що хочуть, на наступному етапі ми визначаємо, де саме людина хоче працювати. Тоді зі свого боку ми робимо все, щоб людину закріпити в тій практиці, яка її цікавить. Потім ми визначаємо, робимо дорожню карту працівника та розвиваємо у нього інші навички (як професійні, так і особисті). Щодо особистих характеристик членів нашої команди, то у нас багато пунктів, на яких ми акцентуємо увагу: чи працює він (вона) дуже тісно з іноземцями, чи веде комунікацію з клієнтами, як добре знає англійську, як пише, як поводиться в суспільстві, нетворкінг, презентація, ораторство тощо.

В.Ч. У нас в компанії немає такого поняття як офіційний графік відпусток, або якщо ти захворів, то поважна причина не прийти на роботу – лише довідка з моргу, принесена власноруч (посміхається – ред.). В цих питаннях ми дуже лояльні. Ми поважаємо особисте життя кожного нашого працівника. Ми знаємо, що краще нехай він зараз відпочине, адже настане час, коли потрібно буде прийти, наприклад, о 5-й ранку, щоб зайняти чергу в ДМС, тому що у клієнта сьогодні літак і йому необхідно розібратися з документами. Також ми вважаємо, що досягти успіху може той юрист, який живе професією, потребами клієнта, переймається компанією та її розвитком. Навряд чи у нас приживеться юрист, який приходить просто відбути норму, відпрацювати зранку до вечора.

– Які поради Ви можете надати молодим юристам, які лише починають свій професійний шлях? Чому потрібно приділяти більше уваги?

Л.К. Варто зазначити, що вік юридичної професії невпинно зменшується, професія молодіє. Це обумовлено швидкістю, з якою ми живемо. Я раджу більше розвивати особисті навички, так звані «soft skills». Всі ті знання, які отримують в університеті, все одно необхідно закріпити на практиці. Звісно, має бути база. Потрібно робити ставку на знання мов та на питання системного мислення. Загалом, людина має бути драйвова, позитивна, легко комунікувати, тому що це потрібно як всередині команди, так і з клієнтами. Необхідно розвиватися креативно, подорожувати, читати різну літературу та загалом вміти підтримати розмову на будь-яку тему. Отже, ми склали портрет нашого ідеального кандидата.

В.Ч. Я наголошую, що молоді юристи, які наразі перебувають у стінах університету, мають ввібрати в себе якомога більше знань. Зі свого досвіду та досвіду знайомих знаю ситуації, коли людина обрала спеціалізацію ще в університеті, дуже наполегливо її вивчала та ігнорувала інші предмети. Зараз дуже багато людей займаються іншими справами та є успішними в цих сферах! Отже, як губка, потрібно ввібрати в себе якомога більше знань, а потім вже на практиці визначитися, чого не вистачає, та ввійти в цю спеціалізацію.

Л.К. Це більше проблема юридичної освіти. Вже давно піднімається тема, що університети дають мало навичок. Неформальна освіта обов’язково має йти паралельно з університетською.

– Які основні цілі Ви ставите перед собою на найближчий період?

Л.К. Рости, посилювати практику інвестицій через сферу нерухомості, розвивати практику ІТ-права, тому що ми маємо багато клієнтів у цій сфері, а також шукаємо людину, яка керуватиме практикою бізнес-адміністрування. Адже не завжди інвестор, який вкладає в бізнес, має можливість його підтримувати. Отже, відкриття нових практик та збільшення команди. Окрім того, ми в пошуку нового офісу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати