Популярні матеріали

23 квітня 2018, 11:12

ДБР – незалежне! Ми не розраховуємо на підтримку чи лояльність політичних інститутів

Роман Труба
Роман Труба голова Державного бюро розслідувань

Про прогнози щодо початку роботи, організаційні труднощі, плани та реалізацію засадничих функцій Державного бюро розслідувань «Юридичній Газеті» розповів його голова Роман Труба.

Труба – Пане Романе, закон про ДБР набрав чинності у 2016 р. На Вашу думку, через які об’єктивні причини Бюро досі не запрацювало на повну?

– Варто почати з того, що ще у листопаді 1995 р., коли Україна стала членом Ради Європи, вона взяла на себе зобов’язання створити орган досудового слідства, який мав забрати ці функції від прокуратури. За прокуратурою залишалась функція нагляду та підтримки обвинувачення у судах. Це зобов’язання також зафіксовано у Перехідних положеннях Конституції України. Протягом 20 років на це не було політичної волі. Лише 12.11.2015 р. Верховна Рада ухвалила відповідний закон, а 29.02.2016 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову про утворення Бюро. Однак це утворення було лише на папері. Після цього ще 1,5 року тривав конкурс на зайняття посади директора та його заступників.

Нарешті, 22.11.2017 р. мене було призначено на посаду, а двома днями раніше (20.11.2017 р.) органи прокуратури втратили повноваження відкривати нові провадження за підслідністю ДБР. Ми опинилися в ситуації, коли інші органи фактично не можуть розслідувати злочини за нашою підслідністю, а весь ДБР – це лише два папірці. Один – постанова Кабінету Міністрів про утворення, другий – наказ про призначення керівництва. Немає ні приміщення, ні людей, які зможуть працювати на початковому етапі. Нічого.

Що ми зробили? Ми оцінили ризики та оголосили дату початку роботи – 01.09.2018 р. Ми взяли менше ніж 1 рік на запуск ДБР, у порівнянні з 20 роками очікування.

Для того, щоб пройти шлях від «двох папірців» до відкриття проваджень, потрібно провести конкурси на всі посади в Бюро, сформувати штат, знайти приміщення, вирішити завдання матеріального характеру (комп’ютери, обладнання тощо). Це стосується не лише центрального апарату, але й 7 територіальних управлінь. Окрім цього, необхідно змінити законодавство, налагодити співпрацю з державними органами (у тому числі щодо доступу до баз даних), налагодити співпрацю з міжнародними партнерами, чия підтримка для нас є суттєвою.

Менше ніж за 1 рік не кожен побудує будинок. Ми будуємо сучасний правоохоронний орган, який неупереджено розслідуватиме злочини, вчинені найвпливовішими людьми держави.

– Які Ваші прогнози щодо початку роботи Бюро? Які необхідні умови для його повноцінної роботи?

– Я не відступлю від поставленої мети – 01.09.2018 р. Державне бюро розслідувань запрацює. Однак для цього необхідно докласти чимало зусиль.

По-перше, потрібно провести конкурси, адже ДБР – це люди, а не назва. Законом передбачено 1500 працівників, з яких 702 – для центрального апарату і 798 – для 7 територіальних управлінь. Вже оголошено перші хвилі конкурсів на 701 посаду, незабаром розпочнуться інші. Чи має Україна досвід проведення конкурсів таких масштабів? Ні. Чи вплинуть швидкі терміни на якість конкурсів? Ні. Для того, щоб розпочати роботу, нам потрібно набрати до штату не менше ніж 30% людей. Ми це зробимо!

По-друге, потрібно отримати в користування приміщення. Це питання ми вирішили для працівників центрального апарату, на перший час людям буде де працювати. Водночас ми не ставимо крапку і продовжуємо вести переговори щодо приміщення, в якому ДБР влаштується на десятиліття. Паралельно ми шукаємо приміщення для територіальних управлінь, працюємо спільно з фахівцями Фонду державного майна, обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

По-третє, потрібно внести зміни до законодавства, які дозволять нам оголосити конкурс на керівні посади. Згідно із законом, це повноваження зовнішньої комісії. Водночас ні я, ні мої заступники, ні незалежні експерти не погоджуються з варіантом, коли представники ДБР не беруть участь у відборі керівників відділів, секторів, заступників керівників відділів та управлінь. У цьому законі багато чого потрібно змінювати.

У четвер Верховна Рада мала розглядати один із трьох законопроектів, який частково вирішує існуючі проблеми, але це так і не відбулося. Є ще два законопроекти, які пропонують більш широкі зміни до закону. Вони були підтримані профільним комітетом, експертами, але в Парламенті не вистачило голосів для їх ухвалення. Тому ми обрали інший шлях – об’єднаємо два законопроекти в один, з яким підемо до Верховної Ради.

– Окрім внесення змін щодо конкурсів на керівні посади, яких ще доопрацювань потребує профільний закон?

– Робота над внесенням змін до чинного закону передбачає два етапи. На першому етапі ми змінюємо найголовніші норми, які очевидні будь-якому юристу. Наприклад, перелік підслідності ДБР у профільному законі та Кримінальному процесуальному кодексі різний. Чи може таке бути? Ні, не може. Вони повинні бути однаковими. Також з 20.11.2017 р. у правовому полі зависло питання про те, хто відкриває провадження, поки ДБР не працює. Вирішення просте – відтермінувати цю дату до 01.09.2018 р. Загалом нічого не зміниться, але ми усунемо юридичну колізію.

Йдемо далі… Наразі всі посади в ДБР належать до державної служби, включно зі слідчими та оперативними працівниками, оскільки не встановлено звання осіб рядового та керівного складу. Як може державний чиновник проводити оперативно-слідчі дії, у тому числі з використанням зброї? Окрім того, у переліку посад ДБР взагалі відсутня посада оперативного працівника, через що ми не можемо оголосити конкурс. Очевидно, що у цих змінах немає жодної політично складової. Потрібно просто взяти та проголосувати за них.

Наступний етап передбачає вже більш ювелірну роботу над законом, яку проведе Науково-консультативна рада – дорадчий орган, створений при Державному бюро розслідувань. До її складу ми запросили докторів та кандидатів наук, авторитет яких є беззаперечним. Саме до них я звернуся з проханням зробити ревізію закону. Засідання цієї Ради відбудеться вже на наступному тижні.

В майбутньому цей орган вивчатиме проблемні питання, надаватиме рекомендації, висновки та пропозиції. Варто зазначити, що і зараз кожен документ ми ретельно готуємо у співпраці з науковцями та експертами. Нашими партнерами є представники провідних університетів країни та експерти з громадського сектору.

– Чи буде змінено закон в частині повноважень голови Бюро та його заступників?

– В законі закріплена демократична норма – принцип єдиноначальності у поєднанні з колективним способом реалізації окремих повноважень Бюро. Зокрема, прописано колегіальне прийняття найбільш важливих рішень керівництвом ДБР. Звертаю увагу, що керівництво ДБР – це не лише директор та заступники, але й директори територіальних органів, керівники управлінь, відділів тощо. Сподіваюся, що алгоритм прийняття рішень у цей спосіб розробить Науково-консультативна рада.

Окрім цього, ст. 12 профільного закону дає вичерпну відповідь на питання про те, які рішення директор має погоджувати із заступниками. Водночас у законі не прописаний механізм такого погодження. Тому я звернувся до науковців за експертними висновками, на підставі яких було розроблено Регламент реалізації повноважень директором Державного бюро розслідувань. Це питання знято з порядку денного.

– Якими Ви бачите перші важливі кроки в роботі ДБР?

– Ми не будемо забирати справи в інших правоохоронних органів, адже це їхня відповідальність. Наша відповідальність – це ті кримінальні провадження, які відкриє ДБР. У межах цих проваджень кожен крок буде важливим, адже наша мета – скерування справи до суду та отримання обвинувального вироку, незважаючи на те, які ресурси є у розпорядженні обвинуваченого. Це принципово.

– Все ж таки скептики створення ДБР стверджують, що за своїми функціями Бюро дублює роботу деяких органів, що заважатиме реалізації його потенціалу. Чи ведеться робота щодо зміни законодавства в цьому напрямку?

– Це хибне твердження, яке часто виникає через те, що в ДБР та НАБУ схоже коло підслідних – топ-чиновники. Але якщо НАБУ розслідує виключно корупційні злочини, які відповідають окремим статтям КПК, то ДБР розслідуватиме всі правопорушення відповідно до усього Кримінального процесуального кодексу (окрім тих статей, які закріплені за НАБУ).

Водночас у першій редакції проекту Закону про «Державне бюро розслідувань» одним з основних завдань Бюро було визначено боротьбу з тероризмом та діяльністю злочинних організацій. Після редакції ці норми було вилучено із законопроекту, а підслідність злочинів, пов’язаних з тероризмом, надалі залишено за СБУ.

– Чи погоджуєтеся Ви з тим, що Ваше призначення на посаду є політичним компромісом? Які переваги та недоліки для роботи Бюро Ви в цьому вбачаєте?

– Ні, не погоджуюся. Я 1,5 року доводив конкурсній комісії та собі, що здатен перемогти у відкритому конкурсі. Це єдина можливість для людей без зв’язків, статусів та ресурсів зайняти таку високу посаду. Зараз проходять конкурси на інші посади в Бюро. Я звертаюся до всіх кандидатів.

Можливо, це ваш єдиний шанс повірити в себе, прийти на конкурс та перемогти. Скористайтеся ним! Можливо, якби у мене були політичні зв’язки, багато питань вирішувалися б швидше. Це стосується матеріально-технічного забезпечення Бюро, ухвалення законів у Верховній Раді та ін. Однак я з легкістю говорю, що Державне бюро розслідувань – незалежне. Ми не розраховуємо на підтримку чи лояльність політичних інститутів, адже це суперечило б ідеї ДБР. Тому ми можемо розраховувати лише на власні зусилля та довіру громадян держави, для якої ми працюємо. У незалежності складний шлях, але той, хто його пройде, буде набагато сильнішим за інших.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати