Популярні матеріали

14 серпня 2018, 12:32

«Бутикові фірми завжди будуть сильними у практиках Dispute Resolution та White Collar Crime», – Володимир Ващенко

Володимир Ващенко
Володимир Ващенко «VB PARTNERS» партнер

Рік за роком ми спостерігаємо видозміни ринку юридичних послуг у вигляді надстрімкого зростання попиту на окремі практики. Такою практикою є Dispute Resolution, що виступає однією з ключових в юридичному бутику VB PARTNERS. Ми поговорили з її партнером Володимиром Ващенком про те, чому клієнти почали частіше звертатися до судових інституцій, з якими проблемами, та які шляхи для їх вирішення можуть запропонувати юридичні радники. Також він розповів про особливості й переваги розвитку практики в межах бутикової юридичної компанії та поділився «враженнями» від роботи за новими процесуальними кодексами

Володимир Ващенко

– Пане Володимире, як Ви оцінюєте рівень затребуваності практики Dispute Resolution сьогодні в нашій країні?

– Судовий процес формалізується та ускладнюється. Без професійної допомоги у непростих кейсах стає неможливо реалізувати право на судовий захист. Таке обмеження доступу до правосуддя зовсім не є ідеєю вітчизняного законодавця.

Юридична професія поступово повертається до своїх витоків – представництва. Частина юридичних практик з 2008 р. остаточно зникла, і немає надії на повернення. Багато питань еволюційно перейшли до податкових консультантів, аудиторів, інвестиційних банкірів і навіть штучного інтелекту. Лише в судовій практиці закономірно відбувається монополізація професії.

У 2014-2015 рр. зменшення кількості звернень за судовим захистом стало наслідком економічного падіння. З кінця 2015 р. ініціаторами багатьох судових процесів виступили різні органи (прокуратура, Фонд державного майна, Держпраці та ін.). Більше ніж 90% наших кейсів є наслідком такої активності, яку я пов'язую з незавершеністю (поліція, служба фінансових розслідувань) або імітацією реформ (прокуратура, державне бюро розслідувань). Реформи повинні робитися швидко, але багато історичних можливостей було втрачено.

Тобто драйвером практики залишається діяльність не у правовій площині державних органів, а також наближених до влади осіб, які використовують державний апарат для досягнення особистих цілей.

– Наскільки конкурентною є практика? Що відрізняє Вас від інших юрфірм у цьому аспекті?

Володимир Ващенко – Сьогодні свої послуги з вирішення спорів пропонують громадські активісти, депутати, чиновники, силовики та парамілітарні формування, знавці потрібних дверей і просто добрі люди. Однак вони не вирішують проблеми, а лише заробляють на процесі.

Що стосується юридичного ринку, тут діють загальні економічні закони, а ця сфера має власний грошовий вимір, пов'язаний зі станом української економіки. У рейтингах провідних юридичних фірм України судова практика зазначена серед основних спеціалізацій переважної більшості. Ми не застали блакитного океану 90-х, а з середини 2000-х вже точилася жорстка конкурентна боротьба за клієнтів. Не всі дотримуються джентльменських правил. Зокрема, наш слоган «Challenge Accepted!» використаний в різних інтерпретаціях і не лише колегами з юридичного ринку.

Наша практика Dispute Resolution, крім власне судових процесів, включає мирні переговори з конкурентами та органами влади, участь у засіданнях парламентських комітетів і контрольних комісій, використання інструментів Американської торгової палати та Європейської бізнес-асоціації для відстоювання інтересів і захисту бізнесу, активну позицію в антидемпінгових розслідуваннях тощо, тобто вирішення спорів та конфліктів найбільш ефективним для клієнта способом. Окремого значення набув захист прав іноземних інвесторів у міжнародному арбітражі та Європейському суді з прав людини.

Наскільки це можливо, ми захищаємо бізнес від негативу, надаємо можливість займатися улюбленою справою, а нам залишається вирішення проблем. У цьому питанні важливо перебувати з клієнтами на одній хвилі, розуміти їхнє бачення і стратегію, володіти необхідними фінансовими та економічними знаннями, бути в курсі національних і світових трендів. Як наслідок, ми часто залучені до процесу прийняття не лише юридичних, але й ділових завдань клієнтів. Остаточне рішення залишаємо за клієнтом, але незалежна фахова рекомендація додатково винагороджується.

У пов’язаній з Dispute Resolution практиці White Collar Crime ми робимо акцент на питаннях захисту бізнесу від тиску силовиків. Незважаючи на всю нерівність учасників кримінального процесу, в більшості випадків клієнт може зайняти проактивну позицію і бути суб'єктом, а не об'єктом відносин. Окремим напрямком є боротьба з корпоративним шахрайством. Ми займаємо активну позицію щодо захисту потерпілих/бізнесу від протиправних дій. Ми обізнані у сфері Сompliance та проводимо власні корпоративні розслідування, у тому числі з метою притягнення до відповідальності недоброчесних партнерів, контр агентів та менеджменту компаній. Також наші адвокати є визнаними національними експертами з питань транскордонних розслідувань, екстрадиції та Інтерполу.

– Як Ви вважаєте, наскільки ефективним є формат роботи бутикової компанії, у порівнянні з full-service firm у межах практики вирішення спорів?

– У великій компанії потрібен значний ступінь формалізації, механізації та бюрократизації процесів. Наслідком може бути знеособлення послуги, що безсумнівно позначається на якості. З мого досвіду, компанії з персоналом понад 15 чоловік потребують додаткового адміністрування. Відповідно, витрати на екстенсивний розвиток юридичної компанії зростають у геометричній прогресії, рентабельність зменшується, а якість послуг вимагає додаткового контролю та все одно страждає. Тому вразливість full-service фірм полягає у відсутності індивідуальності та акцентів.

В нашій компанії існують правила та політики, але компанія досягає найкращого результату для клієнта не завдяки формальним підходам та ієрархічному контролю, а завдяки поділу загальних принципів і бачення. Будь-які ситуації зіставляються із загальними й розробленими принципами, а відповідні рішення приймаються співробітниками самостійно в межах їх компетенції. Бутикові фірми завжди будуть сильними у практиках Dispute Resolution та White Collar Crime, оскільки в цих практиках ступінь особистої участі партнерів у процесах відіграє значну роль.

Крім того, ми глибоко переконані, що лише в невеликій компанії можна забезпечити баланс між роботою та особистим життям. Це має істотний мотивуючий вплив для досягнення позитивного результату.

– Які «враження» від роботи Ви маєте після прийняття нових процесуальних кодексів?

– У 2017-2018 рр. я виступив на кількох форумах з доповідями щодо проблем доказування, нових процесуальних можливостей, інституту розкриття доказів, оцінки доказів судом, нової судової практики.

У господарському та цивільному процесах суд став арбітром: не збирає докази за власною ініціативою, не встановлює повністю всі обставини, а повинен оцінити подані сторонами докази. Не всі сприймають цей підхід, він був предметом дискусії навіть між представниками судової системи та адвокатами. Крім того, не до кінця розкритими питаннями залишаються зустрічне забезпечення та право суду застосувати не передбачений законом спосіб захисту.

Однак очевидно позитивним є подальший розвиток інституту розкриття доказів у господарському та цивільному процесах, що має сприяти встановленню дійсних обставин справи та вирішенню спорів у розумний строк. Має виключатися ситуація, коли учасник справи не може адекватно відреагувати на докази, які були несподівано подані у судовому засіданні.

Очікуємо, що повною мірою запрацюють змінені правила щодо оцінки доказів. З судів знімається обов’язок бути активними та докласти всіх можливих зусиль для встановлення обставин справи. Тепер суди мають надавати оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

В адміністративному процесі раніше багаторазово піднімалася тема втручання суду в дискреційні повноваження органів влади. Чаша правосуддя була аж ніяк не на боці пригноблених. Тепер адміністративний суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення, якщо всі необхідні умови виконані. Є надія на ефективний судовий захист.

У кримінальному процесі дуже цікавим є продовження термінів розслідування, підстави закриття провадження, можливість скасування судом зупинення провадження та оскарження повідомлень про підозру. Проте загальна ситуація в кримінальній юстиції поки що не змінилася – наскільки просто органам розслідування отримати визначення слідчих суддів, настільки складно захисту та іншим учасникам домогтися дотримання або відновлення своїх прав. Цю політику подвійних стандартів може подолати лише судова система. Ми бачимо перші сміливі рішення у кримінальних кейсах.

Процесуальні зміни створили нові можливості. Водночас, з огляду на надмірну регламентованість процесу, ефективність судового захисту безпосередньо залежить від фахової юридичної роботи, а іноді від здатності учасника справи авансувати значні судові витрати.

У бізнесу немає запиту на процесуальні інститути та можливості. У сфері його інтересів перебуває економічне зростання, купівельна спроможність та зрозумілі правила гри. Однак інвестиційний клімат України не дозволяє знаходиться в зоні комфорту. Ще кілька років тому контролюючі органи обережно ставилися до представництв нерезидентів та українських компаній з іноземним капіталам. Сьогодні ж немає недоторканних. Освітлені в ЗМІ події навколо Dragon Capital, Астарти та Нової пошти це підтверджують. Якщо раніше бізнес був об'єктом для силових структур, то тепер є можливість не лише модерувати, але й впливати або навіть управляти непростими ситуаціями.

– Хто є Вашими головними клієнтами?

– Адвокатська таємниця не дозволяє розкривати клієнтів без їхньої згоди, але зроблю декілька узагальнень. Для початку зазначу, що наприкінці 2000-х ми повністю відмовилися від співпраці з компаніями державного сектору (газ, електроенергетика тощо) через корупційні ризики та постійну зміну керівництва, але постійно вивчаємо питання участі у тендерних процедурах.

Що стосується приватного сектору, раніше іноземні компанії з головним офісом за межами України обирали, як правило, міжнародні юридичні фірми. Тут відчувалася обережність та орієнтація великих корпорацій більше на процес і Red Tape, ніж на позитивний результат. Власник, який будував бізнес з нуля, завжди був зацікавлений у кінцевому результаті юридичних послуг. Проте світ змінюється, а разом з ним змінюються підходи до обрання зовнішніх юридичних радників.

Першу групу наших клієнтів становлять міжнародні компанії, які придбали активи у процесі приватизації або у первинних інвесторів до середини 2000-х. Окрім наслідків економічної кризи 2008 р., згодом для них виникали ризики через політичну кризу в Україні. Однак виробництва продовжують працювати та розвиватися, а інвестори не мають наміру виходити з України.

Другу групу клієнтів становлять відомі європейські та американські компанії, їхні комерційні та постійні представництва, які працюють у сферах ритейлу, фармації, виробництва тютюнових виробів, напоїв і продуктів харчування тощо. Це компанії з тривалою історією. Нам було непросто пройти їхню акредитацію. Проте ми використали шанс та отримали довіру.

Крім того, політично-мотивовані та економічно необґрунтовані рішення Національного банку призвели до створення нового ринку. Нашими клієнтами стали банківські установи, їх кінцеві бенефіціари та топ-менеджмент. Це «наймолодша» визначна група клієнтів.

Звісно, узагальнення не відображають унікальні проекти, якими ми займаємося, та унікальних клієнтів, з якими ми маємо справу.

– З якими проблемами найчастіше звертаються клієнти?

– На нинішньому етапі ми зробили акцент на судових процесах у сферах приватизації/реприватизації, оренди майна, корпоративних відносин, землекористування, попередженні й оскарженні результатів перевірок податкових та інших контролюючих органів. Державні органи, а до недавнього часу і прокуратура, вміють створювати суперечки. При цьому найчастіше чиновники та правоохоронці переслідують не державні цілі, а мають на меті створити проблему бізнесу. Потім вони не завжди здатні її вирішити. Проте своїми діями, рішеннями та бездіяльністю вони здійснюють значний внесок у покращення інвестиційного клімату в Україні.

У процесі еволюції ми відмовилися від глибоких неюридичних знань у конкретних індустріях (енергетика, нафта і газ, металургія, прямі інвестиції та ін.). Ми здатні зануритися в бізнес-процеси конкретного клієнта і зрозуміти його специфіку безпосередньо зі старту співпраці.

– Поділіться з нашими читачами найбільш цікавими кейсами з Вашої практики, що вплинули на Ваш розвиток як професіонала.

– У 2016-2017 рр. я представляв акціонера зі значним пакетом на позачергових та чергових загальних зборах. В обох випадках кількох акціонерів не було допущено до участі «патріотичним громадським формуванням з охорони порядку». Окрім пояснень акціонерів, обставини було підтверджено електронними доказами (фото, відео та аудіо записи), рапортами та свідченнями поліцейських, поясненнями у суді службових осіб та заявами свідка, оформленими до правил нової редакції ГПК. НКЦПФР встановила незаконність повернення пропозицій акціонера, який володіє більше ніж 5% акцій, щодо кандидатів до Наглядової ради та Ревізійної комісії.

Проте суди першої та апеляційної інстанції відверто проігнорували електронні докази, незважаючи на практику ЄСПЛ та оновлену редакцію ГПК. Щодо інших доказів, то суди або проігнорували (заяви свідка, рапорти поліцейських), або порушили процесуальні вимоги про оцінку доказів у сукупності. При цьому суди визнали недостатніми підставами для скасування рішення зборів те, що пропозиції акціонера до складу органів управління були незаконно повернуті простими листами.

Таким чином, рішення Судової палати ВС для розгляду справ щодо корпоративних спорів мене відверто розчарували. У них просто містився переписаний текст апеляційних постанов, а доводам касацій взагалі не було надано оцінки. Проте заслуговує на повагу той факт, що з п’яти суддів Палати, які розглядали ці справи, один суддя висловив Особливу думку.

Можливо, на рішення судів вплинуло те, що збори призначав та проводив державний орган, який управляє контрольним пакетом акцій. Чиновники цього органу навіть офіційно (під звукозапис) заявили про усунення інших акціонерів від управління товариством. А можливо, це вплив нових «любих друзів», які використовують державний апарат в особистих цілях.

Докази, які були визнані українськими судами недопустимими та/ або неналежними, або взагалі проігноровані, не викликали жодних зауважень у міжнародних інстанціях та Європейському суді з прав людини.

– Як Ви плануєте розвивати практику в майбутньому?

– На сьогодні у нас є чітке бачення, що ми розвиваємо юридичний бутик зі спеціалізацією у вирішенні спорів/ конфліктів, суперечок з державою, судовою практикою в судах різної юрисдикції, у кримінальному процесі, в тому числі з експертизою у питаннях Інтерполу та захисту екстрадиції. Також ми розвиваємо практику захисту іноземних інвесторів у Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID) та Європейському суді з прав людини.

Ми працюємо над включенням до команди молодих та амбіційних адвокатів, посиленням управлінських навичок старшого персоналу, а також над розширенням аналітичного потенціалу із залученням науковців.

Кілька років тому ми вирішили стати більш публічними, визначили цільові рейтинги, які були б маркерами позитивного результату. Як наслідок, компанія та партнери неодноразово були відзначені Best Lawyers, Who is Who Legal, The Legal 500 EMEA, Chambers Europe, Expert Guide тощо. У рейтингах ми будемо боротися за більш високі позиції.

Окрім того, в найближчому майбутньому ми ставимо завданням розвиток практики GR. Все-таки Україна рухається до цивілізованої моделі лобіювання.

У будь-якому разі не можна зупинятися і насолоджуватися поточним успіхом. Необхідно бути кращими, швидшими, креативнішими. Потрібно розвиватися та приносити додаткову цінність клієнтам, інакше концепція бутиковості не буде працювати. Зворотною стороною медалі є стрес і періодичне подолання вигорання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати