01 квітня 2019, 14:55

«Бізнес втомився постійно перебувати в зоні ризику»

Опубліковано в №14 (668)

Сергій Погребний
Сергій Погребний «Sayenko Kharenko, ЮФ» партнер

11 квітня відбудеться конференція «Бізнес і конфлікти 2019». В межах інформаційного парнерства «ЮГ» вирішила поговорити з ініціатором заходу, партнером Sayenko Kharenko Сергієм Погребним

Сергій Погребний

— Сергію, як виникла ідея створити конференцію «Бізнес і конфлікти 2019»?

— Ідея літала у повітрі, просто потрібно було оформити її у захід. Активна позиція низки громадських підприємницьких структур щодо боротьби з рейдерством, тіньовим ринком і корупцією в результаті оформилася в ініціативу Бізнес 100 зі створення ГО «Фонд підтримки економічної безпеки України» для розробки Доктрини економічної безпеки України.

Бізнес втомився постійно перебувати в зоні ризику і прийняв рішення приділити більше уваги економічній безпеці країни та, насамперед, своїй безпеці. Вивчивши ринок заходів у цій сфері та поспілкувавшись з керівником ГО «Бізнес-Варта» Ольгою Тригуб, ми зрозуміли, що не існує конференції, яка об'єднує в єдине ціле всі зони ризику і загроз для бізнесу. Таким чином, народилося спільне рішення провести три конференції на теми: рейдерство, конкуренти, тіньовий ринок. Хоча кількість цих тем може бути збільшена, оскільки загроз для економічної безпеки бізнесу набагато більше.

— Чим відрізняються корпоративні конфлікти від рейдерських атак?

— Для мене розділення дуже просте. Рейдерство — це недружнє поглинання майна і прав власності проти волі його власників, що здійснюється з використанням недостатності правової бази та з корупційним використанням державних, адміністративних і силових ресурсів.

Все інше — корпоративні спори та конфлікти. Наприклад, недружнє поглинання, «грін мейл», оскарження рішень загальних зборів, кризові звільнення топів, конфлікти навколо виплати дивідендів, суперечки за частки та кількість акцій, суперечки через нанесення шкоди діями менеджменту, суперечки за фактом вчинення значних правочинів тощо.

Межа для розподілу між рейдерством і корпоративними спорами, конфліктами лише одна — законність дій усіх стейкхолдерів щодо бізнесу, підприємства, юридичної особи та його власників, топ-менеджменту і колективу. Достатньо простий принцип, чи не так?

— Що є причиною цих явищ, їх передумовою?

— Причини рейдерства цілком зрозумілі, особливо на нинішньому етапі розвитку держави. Сьогодні я можу назвати 10 причин:

  • корупція;
  • • неналежне функціонування правоохоронної та судової систем;
  • недосконалість законодавчих і правових механізмів захисту бізнесу;
  • нестабільність політичної ситуації, перерозподіл власності та сфер впливу;
  • відсутність реального покарання за рейдерство;
  • правова безграмотність підприємців;
  • втрата державою монополії на застосування сили (хоча необхідно зазначити, що позиція міністра МВС однозначна: «Право на застосування сили має тільки держава»);
  • наявність у населення незареєстрованої зброї;
  • алгоритми роботи з держреєстрами;
  • проблема «мертвих душ» та окупованих територій.

Всі ці причини можна об'єднати одним загальним принципом — відсутня політична воля держави для встановлення правового порядку. Правовий нігілізм, на жаль, захлиснув більшість нашого суспільства.

— Це біда лише колишніх країн СРСР чи країни західних демократій також від цього не застраховані?

— Сьогодні рейдерство в Україні та Росії приблизно відповідає стану рейдерства і бандитизму Америки ХIX‑XX століть, тобто періоду становлення великих корпорацій. Європа фактично уникнула хвилі такого «розгулу дикого ринку». Однак, звісно, це моя суб'єктивна думка.

— Чи можна якось структурувати атаки та конфлікти?

— Звичайно, можна. Рейдерство, корпоративні конфлікти, корпоративні спори — це все конфлікти різного ступеня законності та застосовуваних інструментів за порівняно «чесним відбиранням» власності. Рейдерство можна структурувати за об'єктом атаки, суб'єктом атаки, методами та способами незаконних дій, за фактом застосування або незастосування зброї, фізичної сили приватних осіб або державних структур, а також за фактом використання підроблених документів різних органів тощо.

Ми провели аналіз розвитку рейдерства в Україні починаючи з проголошення незалежності до сьогодні. В результаті цього дослідження ми отримали цікаву хронологічну характеристику рейдерства: 1991–1998 рр. — бандитизм, 2000–2009 рр. — інтелектуальне рейдерство, з 2010 р. до лютого 2014 р. — державно-кримінальне (мафіозне) рейдерство, з березня 2014 р. до березня 2019 р. — безмежне рейдерство. Тематика цього питання настільки широка, що на його базі можна написати докторську роботу. В межах загального інтерв'ю на нього неможливо відповісти.

— Які існують лайфхаки для захисту бізнесу?

— У пресі поширюється безліч рекомендацій на цю тему, але я хочу виділити кілька особливо важливих порад:

  • укладіть договір з адвокатським об'єднанням;
  • проведіть аудит системи корпоративної безпеки;
  • зробіть антирейдерський аудит;
  • створіть кризову та «червону» групи на підприємстві, узгодьте план їхніх дій;
  • проводьте тренінги або навчання своїх людей на предмет рейдерської атаки один раз на півроку;
  • структуруйте свої активи із залученням іноземних інвесторів (бажано із США, Німеччини, Англії, Швейцарії).
  • укладіть договір із професійним охоронним агентством, PR- та GR‑агентствами;
  • почніть моніторити реєстри, створіть «аварійний» грошовий фонд;
  • вступайте та активно працюйте з громадськими бізнес або професійними громадськими організаціями (наприклад, ACC, EBA, СУП, АПКБУ, Бізнес 100, Бізнес-Варта);
  • налагодьте діалог з офісом бізнес-омбудсмена, регулярно вивчайте його звіти, адже вони містять багато корисної інформації щодо захисту бізнесу;
  • необхідно також розуміти, що під кожен вид бізнесу або підприємства існує свій план захисту, який потрібно готувати персонально.

Запрошуємо власників підприємств і СЕО відвідати наші конференції, поспілкуватися з реальними власниками, які пройшли через конфлікти й ситуації з рейдерством, обмінятися досвідом та отримати відповіді на свої запитання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати