Про якість надання вищої юридичної освіти в Україні, ротарійський рух, а також – про життя та розвиток юридичного факультету одного з найкращих ВНЗ України – Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана – «Юридичній газеті» розповіла його декан, д.ю.н., проф. Оксана Солдатенко
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Оксано Володимирівно, Вас обрано на посаду декана юридичного факультету КНЕУ трохи більше, ніж півроку тому. Розкажіть, що цікавого сталось у Вашій роботі за цей час? За якими напрямами розвиваєте роботу факультету?
- Шановна Анно, шановні читачі Юридичної газети, річ у тому, що з початку роботи на цій посаді (з 24.04.2015 р.) мені довелося не тільки займатися перспективним розвитком факультету, а й, насамперед, необхідно було виправляти багато різних недоліків, які на той час спостерігалися на факультеті, та про які я навіть не могла подумати, оскільки це юридичний факультет, де повинен бути абсолютний порядок, який, за словами колишнього декана В. Опришка, входив до п’ятірки кращих в Україні.
Зокрема, на заочній формі навчання не вівся електронний журнал оцінок; багато студентів заочної форми навчання не були внесені до бази ЄДЕБО; останні записи в навчальних картках студентів заочної форми навчання датовані березнем 2013 р., тобто 2 роки до них не вносилися дані; справи випускників-заочників не передавалися до архіву ні за 2012 р., ні за 2013 р.; були відсутні численні відомості обліку успішності студентів. Довелося все літо виправляти ситуацію, витрачаючи значні особисті зусилля, а також зусилля заступників декана Катерини Ілікчієвої, Юлії Рижук, викладачів окремих кафедр, із залученням працівників інших підрозділів. Залишається актуальною кадрова проблема, адже на факультеті на постійній основі працюють тільки 6 докторів юридичних наук, звичайно, це дуже мало для такого великого факультету як наш.
Ще одна вкрай важлива проблема, яка існувала на факультеті впродовж декількох останніх років, – це те, що зміст екзаменаційних білетів з науки «Податкове право», який складається під час державної атестації та закріплений за кафедрою, яку очолював В. Опришко, відповідав змісту навчальної програми за темами тільки на 20 %, а практичні задачі, які містилися в екзаменаційних білетах, з науки «Податкове право» відповідали спеціальності «Правознавство» всього на 15%. Усі ці негативні аспекти суттєво стримували динамічний розвиток як навчальної, так і наукової та інших напрямів роботи факультету. Проте навіть у таких складних умовах вдалося розвивати і навчально-методичну, і науково-інноваційну, і міжнародну складову.
Так, нам вдалося створити Спеціалізовану вчену раду з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право». За інформаційної підтримки вашої газети проведено Міжнародний круглий стіл та конкурс студентських есе; створено дві нові кафедри – кримінального права та процесу й фінансового права. Зараз проводиться робота з удосконалення робочих навчальних програм і навчальних планів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» для денної та заочної форм навчання; активно взаємодіємо та підтримуємо всі ініціативи студентської академічної ради факультету та студентського профбюро.
- Як Ви оцінюєте рівень надання Вищої юридичної освіти в нашій країні сьогодні?
- В цілому, я вважаю, що студенти протягом навчання у вищій школі отримують достатньо знань для того, щоб потім використовувати їх у своїй практичній діяльності. Прикро, що вони недооцінюють значущість саме академічної підготовки, відразу (з першого курсу) прагнуть йти на практику і хочуть зосереджуватися тільки на вирішенні практичних завдань. Однак, з урахуванням свого особистого досвіду, вважаю, що без академічних глибоких знань не може бути справжніх фахівців-юристів. Звичайно, в Україні наявна проблема функціонування численних вищих навчальних закладів, де готують юристів, не завжди висококваліфіковані викладачі, але про цю проблему знають в МОН України й вживають відповідних заходів. Ще важливо те, що не всі студенти прагнуть засвоїти весь той обсяг знань, які їм можуть дати викладачі вищої школи, проте юридичний ринок настільки конкурентний, що вони навряд чи зможуть стати на ньому успішними. Отже, хочеш бути успішним юристом – бери максимум знань, які дають у ВНЗ!
- Розкажіть, будь ласка, чи ведете Ви співпрацю з юридичними компаніями або іншими підприємствами, яка могла б забезпечити працевлаштування кращим випускникам ВНЗ?
- Звичайно, я постійно в переговорному процесі. Поки що менше зацікавлені юридичні компанії (хоча, може, я поки що була недостатньо наполеглива (посміхається – ред.)), а щодо державних структур, то тут повне порозуміння і щире їх бажання бачити наших кращих випускників у себе під час проходження практики та на роботі – це і Головне територіальне управління юстиції у Київській області, й безпосередньо Міністерство юстиції України, Міністерство інфраструктури тощо.
- Яких змін потребує законодавство про вищу освіту?
- Наприклад, у ч. 1 п. 5 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» зазначено, що магістр – це освітній ступінь, який здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90–120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30%.
На мій погляд, застосування на практиці чинної редакції може повністю нівелювати підготовку науковців вищими навчальними закладами, оскільки є ризик недостатньо обґрунтованого (правильного) вибору студентами відповідної освітньої програми. Зокрема, студент може обрати освітньо-наукову програму, але згодом з певних причин може не продовжувати навчання на вищих освітніх ступенях, проте у нього можуть виникнути проблеми з працевлаштуванням, оскільки він не вивчав освітньо-професійну програму, і навпаки. Зміна згаданої норми закону суттєво спростить відповідний механізм і розширить академічні та професійні можливості випускників магістерських програм.
Крім того, актуальним (про що говориться вже декілька років поспіль) є розроблення стандартів вищої освіти, які б орієнтувалися на компетентнісний підхід та узгоджувалися б з Національною рамкою кваліфікацій. Також, на моє глибоке переконання, потребує удосконалення система фінансування державного замовлення та стимулювання наукових досліджень.
- Як Ви співпрацюєте з іншими навчальними закладами, зокрема з іноземними? Чи працюєте з ними за якимись програмами обміну досвідом?
- За останні півроку нами налагоджено співпрацю з Національним університетом Києво-Могилянська академія, зокрема з професором Р. Петровим. Є дружні зв’язки з Національним університетом Державної фіскальної служби України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Класичним приватним університетом (м. Запоріжжя), Національним юридичним університетом ім. Ярослава Мудрого (м. Харків), Національним університетом біоресурсів і природокористування України та іншими.
У контексті розширення напрямів діяльності юридичної клініки, 8.09.2015 р. проведено зустріч студентів та професорсько-викладацького складу юридичного факультету КНЕУ з одним із корифеїв практичного права – директором юридичної клініки Джорджтаунського університету (м. Вашингтон, США). м Річардом Роу; Ведуться переговори про участь професора цього ж університету Дана Ернста в редколегії Збірника наукових праць факультету, до якої вже входить професор права з Лондона Білл Боурінг. Завдяки заступнику декана з міжнародних зв’язків к.ю.н. В. Мачуському встановлено зв’язки з департаментом європейських і міжнародних студій Королівського коледжу Лондона (професором Алексом Кларксоном); налагоджено співпрацю з університетом м. Лондон (школа права, Бірбек коледж, професор Адам Гері), зокрема ведуться переговори щодо викладання для студентів юридичного факультету основ загального англійського права; встановлено зв’язки з університетом м. Едінбург (професор Сімона Ламонт Блек) щодо співпраці в галузі міжнародного бізнес права. Восени 2016 р. в рамках програми «Відкритий світ» запланована поїздка викладачів факультету для обміну досвідом з колегами штату Колорадо (США).
- Нещодавно у стінах Вашого факультету пройшов круглий стіл щодо проблем територіальної цілісності України. В рамках його роботи також відбулось нагородження переможців конкурсу студентських есе. Як оціните проведення заходу та, власне, які враження маєте від конкурсу?
- Дійсно, 11.12.2015 р. відбувся круглий стіл на досить актуальну тему: «Територіальна цілісність України: проблеми та рішення», участь у якому взяли такі вчені як Білл Боурінг та Роман Петров, про яких я вже згадувала, Михайло Буроменський, Володимир Курило, Леонід Тимченко та багато інших фахівців-міжнародників і спеціалістів у сфері національної безпеки. В його рамках вдалося не тільки обговорити наболілі питання, але й відпрацювати відповідні рекомендації, які корисні для подальших наукових розробок і законотворчої діяльності. Такі зустрічі вкрай необхідні, адже люди зростають у спілкуванні та обміні своїми думками, які надихають на подальші творчі звершення. У роботі круглого столу взяли участь і студенти, у тому числі переможці конкурсу студентських есе, грошові премії яким вручила Христина Венгриняк, за що публічно висловлюю подяку та сподіваюся, що цей конкурс буде щорічним. Переможцями стали студенти факультету: Артем Захаров, Вікторія Остачинська, Семен Марущак, роботи яких не тільки актуальні, гострі, але й написані на належному теоретико-практичному рівні. Ці студенти – майбутнє нашої країни.
- Ви є паст Президентом Ротарі клубу «Київ-СІТІ». Хочеться детальніше дізнатись про роботу клубу та й сам рівень розвитку ротарійського руху в нашій країні?
- Девізом ротарійського руху (який, до речі, у 1905 р. заснував адвокат з Чикаго Пол Харрісон, разом зі своїми трьома друзями) є «Служіння понад усе». Відзначу, що ротарійцем бути не тільки почесно, але це ще й велике щастя, адже задоволення від реалізації соціальних програм, які приносять користь мільйонам людей в усьому світі та знання того, що у цьому є частина твоєї громадської роботи, приносить неймовірне задоволення.
Щодо розвитку Ротарі в Україні, то він дещо ускладнився через події на Сході нашої країни й через анексію Криму, адже виникло багато питань щодо подальшої діяльності ротарі клубів у цих регіонах. У м. Києві зараз налічується 7 клубів. Запрошую всіх охочих долучитися до їх діяльності.
Ротарі допомагає мені й у професійному житті, адже я говорила, що за програмою «Відкритий світ» у цьому році викладачі факультету поїдуть вивчати досвід американських колег щодо процесу шкільного навчання у США, як етапу загальноосвітньої підготовки, методики викладання та визначення рівня знань студентів (особливо юридичних факультетів), а також досвіду роботи практикуючих юристів – випускників ВНЗ. Прийматимуть їх у своїх сім’ях саме ротарійці – наші давні американські друзі. Сподіваюся, що мої колеги після подорожі також стануть активними членами ротарійського руху та сприятимуть залученню студентів до участі у ротаракт-клубах – молодіжних осередках.
Запрошую усіх абітурієнтів нанавчання на юридичному факуль-теті одного з найкращих вузів України – КНЕУ ім. В. Гетьмана.