Україна останнім часом активно звертається до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з приводу окупації Росією Криму та військових дій у Луганській та Донецькій областях. Окрім позову держави з чималими матеріальними претензіями, до Євросуду звертаються й українські громадяни, які потерпають від дій країни-окупанта.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На що саме вони скаржаться, ми вирішили дізнатися в адвоката, який здійснює провадження таких справ, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Аркадія Бущенка.
– Здебільшого ці скарги стосуються викрадення українських громадян на території України, частину якої контролює Росія, – розповідає він. – Ще в березні перші з них були направлені до ЄСПЛ та у прискореному порядку передані на комунікацію. На щастя, ці люди були звільнені із полону.
Яка подальша доля їхніх скарг?
– Вони знаходяться на розгляді в ЄСПЛ. Відповідальність Росії за події, які сталися або стануться на окупованій нею території, може бути визнана за аналогією зі справою «Ілашку та інші проти Росії та Молдови» чи «Кіпр проти Туреччини». Проте, на це потрібен час.
До речі, днями ми отримали з ЄСПЛ лист про надання конфіденційності таким справам. Тому я не впевнений, що узагалі можу про них щось розповідати…
Цікаво, із чим це пов’язано? Можливо, з бажанням суддів ЄСПЛ захиститися від тиску Росії?
– Мені важко сказати, адже це вперше у нашій практиці трапляється такий випадок, коли ЄСПЛ без прохання заявників вирішує засекретити усю інформацію про справи українців, які знаходяться у нього на розгляді. Хоча про них уже не раз писали в українських ЗМІ, бо вони стосуються випадків викрадення українців невідомими особами, які за описом заявників схожі на представників самооборони Криму, козаків та військових.
Жертв викрадення у березні цього року тримали на гауптвахті в Севастополі на базі Чорноморського флоту. Для чого вони були викрадені?
– Важко сказати, бо якихось політичних вимог їм не пред’являли. Хоча під час затримання до них застосовувалася фізична сила та страшні методи катування у вигляді імітації сцени розстрілу з автомату. Незабаром, чи то під впливом заяв ЄСПЛ, чи перемовин сторін конфлікту, їх було звільнено з полону.
А зараз, після повної окупації Росією Криму, не надходять скарги від місцевих мешканців до ЄСПЛ?
– Наразі у нас немає такої інформації. Хоча сам факт окупації породжує дуже багато проблем не лише для життєдіяльності півострова, а й реалізації
його мешканцями прав на користування приватною власністю, вільного висловлення своїх поглядів, проведення мирних зборів тощо.
До нас також звернулися кримські в’язні, яких судили за скоєння злочинів за українським Кримінально-процесуальним та Кримінальним кодексом. А тепер вони через окупацію півострова сусідньою державою не можуть отримати амністію за законом України та вийти на волю, тобто фактично залишилися за бортом цього процесу.
Вистачає проблем і на Сході України. Там під час військових дій до полону терористів потрапили декілька сотень українців, серед яких журналісти, громадські активісти та військові. Точна кількість полонених та їхні імена, на жаль, нам досі не відомі.
Для чого терористам потрібні ці люди?
– Практика взяття заручників з’явилася ще в 90-і роки під час першої та другої чеченської кампанії. І юристи правозахисних організацій зверталися тоді до Страсбургу у порядку Правила № 39 (термінові випадки) і вимагали звільнення заручників. Подібна ситуація спостерігалася і під час війни Грузії з РФ за Осетію у 2008 році.
За нинішньої ситуації терористи намагаються вимінювати захоплених у полон українців на своїх поплічників, захоплених українськими військовими чи спецслужбами, або ж виторговувати в української влади будь-які пільги. Загалом, цими справами займається мій колега – адвокат Олег Веремієнко, який навіть мені не розголошує усіх подробиць перемовин із визволення заручників.
Проведення офіційних заходів з цього приводу дуже ускладнене, адже Україна не визнає керівників самопроголошених республік – ДНР та ЛНР як суб’єктів переговорів. До того ж, не всі з них, як засвідчили події тижневого перемир’я, насправді контролюють ситуацію у цих регіонах. Адже там діють розрізнені бандитські формування та терористичні угрупування, які не узгоджують між собою свої дії.
Хоча досвід показує, що порушення прав людини на території України, де зараз ведуться бої, відбуваються з обох сторін: як терористів, так і українських силовиків. І усі ці порушення потребують розслідування.
Чи проводите ви розслідування таких випадків?
– Нещодавно наші колеги разом із російськими правозахисниками перевіряли інформацію, поширену російськими ЗМІ та Президентом РФ Володимиром Путіним, про розстріл поранених бойовиків у лікарні міста Червоний Лиман Донецької області. І дійшли висновку, що вона не відповідає дійсності. Проте, вони підтвердили той факт, що ця лікарня була піддана прицільному обстрілу. Але, з чиєї сторони його вели , їм не вдалося встановити. Тому ми вимагаємо від офіційного Києва розслідувати ці події, оскільки на території міста Червоний Лиман уже відновлена українська влада.
Попри це, запитів від місцевих мешканців на направлення скарг до ЄСПЛ ми поки що не отримували. Не виключено, що на заваді стали проблеми з поштою, яка досить тривалий час не працювала на території Донецької області. А можливо, проросійськи налаштовані мешканці цього міста не вважають, що УГСПЛ захоче їм допомогти захистити їхні права та інтереси.
Але вони повинні знати, що ми не підтримуємо будь-яку сторону цього конфлікту. Упевнені, що люди, які постраждали у ході військових дій в Україні, мають отримати від нас правову допомогу. Якщо хтось із донеччан вважає, що їхні права були порушені, то ми раді повідомити їм, що в нас діє спеціальна громадська приймальня, до якої вони можуть звернутися із заявами.
Полонена терористами українська льотчиця Надія Савченко була вивезена до Росії, де опинилася у Воронезькому СІЗО. Як має Україна реагувати на це?
– Це є викраденням людини з території України, тому держава повинна звернутися до ЄСПЛ з вимогою звільнити нашу громадянку з російського СІЗО. Таку скаргу можуть направити й рідні Надії Савченко. Загалом, російські спецслужби уже не вперше вирізняються тим, що викрадають людей з України. Деякий час тому відбулася схожа історія із викраденням російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва. Такий же випадок трапився і з громадянином Ізраїлю. Тож, як бачимо, іноземні спецслужби досить вільготно себе почувають на території України.
До того ж, епізод з Надією Савченко, яку було викрадено з підконтрольного терористам місця та безперешкодно переправлено до Росії, є яскравим підтвердженням причетності РФ до конфлікту на Донбасі. Тому з цього приводу повинна бути негайна реакція України та міжнародного співтовариства.
А якщо Росія у разі програшу Україні низки справ ігноруватиме рішення ЄСПЛ? Як на неї можна буде тоді впливати?
– Максимум, що в такій ситуації вдасться зробити, це виключити Росію з Ради Європи. До чого, у принципі, вона наближається, все менше і менше здається схожою на європейську державу. Але навряд чи європейці зважаться на такий крок. Адже Росія доволі серйозний економічний гравець у світі. Вона є одним із найпотужніших спонсорів у Раді Європи. Тому її видалення не може бути вигідним для обох сторін.
Розмовляла Леся Шутко,
Центр інформації про права людини
Спеціально для "Юридичної газети"